Функціональні принципи цивільного процесуального права
Розглянемо склад і зміст функціональних принципів цивільного процесуального права.
Основоположним функціональним принципом цивільного процесуального права є принцип законності.
Законність – це стан життя суспільства, в якому є якісне і несуперечливе законодавство, а прийняті норми права поважаються і виконуються органами влади, їх посадовими особами, громадянами та організаціями.
При порушенні закону держава повинна в установленому процесуальному порядку забезпечити належний захист порушених або оспорюваних прав і виконання прийнятих рішень.
Одним з функціональних засад цивільного процесуального права виступає принцип об’єктивної істини.
Істина народжується в суперечці. У цивільному процесі методом досягнення істини є змагання сторін в умовах їх рівноправності.
Істина в цивільному процесі – це вірна думка судді про фактичні обставини по справі в їх правовому вимірі. Виявлення та встановлення фактів передує акту застосування норми права.
Законодавство про цивільне судочинство визначає перелік доказів, за допомогою яких встановлюють фактичні обставини і порядок їх подання, правила оцінки доказів.
В якості гарантії реалізації принципу об’єктивної істини передбачено обов’язок суду реалізовувати керівництво цивільним процесом.
Гарантією дотримання принципу об’єктивної істини є норма про підстави скасування або зміни рішення суду в касаційному порядку. Неправильне встановлення обставин, які мають значення для справи, а також їх недоведеність є підстави для скасування прийнятого рішення.
Важливе місце в системі функціональних засад цивільного процесуального права займає принцип диспозитивності.
Принцип диспозитивності полягає в можливості сторін і беруть участь у справі розпоряджатися власними матеріальними і процесуальними правами. Згідно з ним порушення цивільної справи, встановлення предмета і підстави для позову, оскарження рішення, звернення його до виконання знаходяться в залежності від волевиявлення позивача.
Диспозитивність проникає в усі цивільне судочинство від моменту виникнення конкретної цивільної справи до моменту виконавчого провадження.
Диспозитивність цивільного процесу пов’язана з наявністю однойменного принципу в регулятивних (матеріальних) правовідносинах, які є об’єктом для судового розгляду і вирішення.
Витоки принципу змагальності знаходяться в протилежності матеріально-правових інтересів сторін в цивільному процесі.
Принцип змагальності встановлює повноваження президента і обов’язки сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, по доведенню підстав оголошених вимог і заперечень, з відстоювання власної правової позиції.
Умовою для реалізації принципу змагальності є процесуальне рівноправність сторін, так як змагатися у відстоюванні своїх суб’єктивних прав вони можуть тільки в однакових правових умовах із застосуванням рівних процесуальних засобів.
У цивільному процесі при здійсненні принципу змагальності деяка роль відводиться і суду з метою забезпечення законності.
В основу принципу процесуального рівноправ’я сторін закладені економічні та правові засади, які поміщають учасників цивільних відносин в рівноправне становище.
Подібний стан в області регулятивних відносин в свою чергу забезпечує рівноправність сторін у цивільному процесі.
Зміст цього принципу виражена в встановлених процесуальним законом рівні можливості сторін для захисту власних прав та інтересів. Наділяючи одну сторону конкретними процесуальними правами, закон надає аналогічні права і іншій стороні.
Таким чином, жодна зі сторін справи не має будь-яких переваг перед іншою стороною.
Важливим функціональним принципом цивільного процесуального права виступає принцип поєднання усності і писемності.
Цивільний процес передбачає поєднання двох комунікативних почав: усності і писемності.
Переважне значення в даному поєднанні віддано усності. При цьому відомо, що сторони, суд та інші учасники процесу повинні будуть закріплювати свої відносини і виробляти процесуальні дії в письмовому вигляді.
У цивільному процесуальному праві встановлені норми, які зобов’язують суд, сторони та інших учасників процесу виробляти процесуальні дії в усній формі, тобто вони фіксують принцип усності.
Усна форма спілкування допомагає підвищити ефективність змагання сторін у рамках вирішення спору.
Окремі процесуальні дії повинні відбуватися лише в письмовому вигляді.
Позовна заява як головний процесуальний документ подається в письмовій формі, рішення суду також оформляється в письмовому вигляді. У такій же формі належить подавати апеляційні, касаційні і наглядові скарги, подання прокурора. Помітне місце серед доказів займають письмові докази (документи).
Деякі процесуальні дії можуть бути вчинені як в усній, так і в письмовій формах. Приміром, сторони мають право заявляти клопотання в рамках судового засідання як письмово, так і усно.
Принцип безпосередності фіксує способи сприйняття судом доказів по певній справі.
Згідно з цим принципом суд зобов’язаний засновувати власне рішення у справі тільки на доказах, які перевірені і досліджені на засіданні суду. Суд повинен прагнути до того, щоб відомості про необхідні для вирішення спору факти були отримані з першоджерел. При цьому допустимі копії документів або виписки з них.
Дослідження доказів при дотриманні всіх вимог принципу безпосередності виступає ефективним способом для досягнення достовірних знань про всі обставини в рамках даної справи.
Відповідно до принципу безпосередності докази по справі повинен досліджувати й оцінювати той склад суду, якому належить вирішити справу по суті і прийняти певне рішення. Якщо в рамках колегіального складу суду хтось із суддів вибуває з процесу по даній справі, то при його заміні розгляд і вирішення справи повинно бути розпочато заново.
Основний сенс принципу безперервності полягає в тому, щоб забезпечити уважний і ретельний підхід до розгляду і вирішення кожної справи.
При розгляді та вирішенні даної справи суддя не може відволікатися на розгляд інших справ. Перерва в рамках судового розгляду слід призначати лише для відпочинку.
До прийняття рішення по даній справі або до відкладення його розгляду суд не має права розглядати інші справи.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)