Громадянська процесуальна форма

Цивільний процес – це встановлена ​​законом форма захисту прав і інтересів в судах загальної юрисдикції.

Найважливішою рисою цивільної процесуальної форми виступає система вимог, які встановлені в нормах цивільно-процесуального права. Дана система передбачає наявність правил, що визначають коло і порядок діяльності всіх що у процесі осіб, послідовність, характер і зміст усіх дій, відповідальність за невиконання зазначених дій.

Процес являє собою регламентований і впорядковане нормами процесуального права рух цивільної справи, яке спрямоване на реалізацію кінцевої мети: відновлення або захист прав і інтересів різних суб’єктів.

Цивільний процес можна уявити як співвідношення прав і обов’язків, тобто як юридичне відношення.

Для виникнення цивільної справи в суді, зацікавлена ​​особа повинна звернутися до суду із заявою, в якому викладаються його вимоги і їх обгрунтування. Після цього суддя проводить перевірку, в межах якої встановлює чи належить до відання суду розгляд виник правового відносини.

У разі коли подані в заяві вимоги охоплюються судової формою захисту, то суддя виносить ухвалу про прийняття заяви до розгляду. З цього моменту відкриваються цивільну справу і судочинство по ньому.

Суд, зацікавлені особи, інші учасники (свідки, експерти, представники, перекладачі) в рамках розгляду і вирішення справи виробляють різні дії: беруть участь в засіданнях суду, дають пояснення і показання у зручній формі, заявляють свої клопотання і т. д.

Всі дії судна, що беруть участь у справі осіб і інших учасників процесу повинні відбуватися в рамках норм чинного процесуального закону. З цієї причини вони виступають процесуальними діями, сукупність яких в цілому і створює форму цивільного процесу (цивільне судочинство).

Цивільний процес включає процесуальні дії суду, сторін спору, інших учасників процесу, а також їх права та обов’язки. Для досягнення цілей правосуддя суду і всім іншим учасникам закон дає певні процесуальні права і покладає на них відповідні процесуальні обов’язки.

Вони реалізуються в ході цивільного процесу. Між учасниками процесу і судом як владним органом встановлюються суспільні відносини. Вони регламентуються нормами цивільного процесуального права і являють собою цивільні процесуальні відносини.

Таким чином, цивільний процес – це єдність процесуальних дій, прав і обов’язків суду, сторін справи, інших учасників процесу.

Основним, але не єдиним суб’єктом цивільно-процесуальної діяльності є суд (першої інстанції, апеляційної інстанції, касаційної інстанції, наглядової інстанції).

Цивільний процес включає діяльність і інших осіб, які мають зацікавленість у вирішенні справи. До них належать наступних суб’єктів:

– позивачів (громадяни і організації, які просять суд захистити їх права і інтереси);

– відповідачів (громадяни і організації, які залучаються до відповідальності за заявленим позовом);

– третіх осіб;

– заявників у справах окремого провадження.

Зацікавленим у вирішенні справи громадянам і організаціям, а також їх представникам законодавство гарантує можливість для активної участі у всіх стадіях процесу.

Суд як головний учасник зобов’язаний не тільки дотримуватися всі процесуальні норми і форми, а й вимагати їх виконання всіма учасниками процесу.

Своєрідність відносин, що формуються в цивільному судочинстві, полягає в їх реалізації тільки в порядку і формах, які встановлені нормами цивільно-процесуального права. При цьому закон наділяє всіх учасників процесу системою певних процесуальних прав і обов’язків.

В ході цієї діяльності суб’єкти здійснюють тільки ті дії, які передбачені процесуальними нормами заздалегідь. Тому цивільні процесуальні відносини встановлюються у формі процесуальних правовідносин. При цьому сам цивільний процес (цивільне судочинство) виступає у вигляді нерозривному зв’язку (системи) дій і правовідносин.

Таким чином, вся діяльність суду і беруть участь в процесі осіб відбувається в особливій формі, яку називають процесуальною.

У цивільній процесуальній формі виділяють такі характерні риси:

– порядок розгляду і рішення цивільних справ завчасно встановлений системою норм цивільного процесуального права;

– особи, зацікавлені в результаті справи, мають право брати участь у вирішенні справи, можуть відстоювати власні права та інтереси на принципах змагальності і рівноправності;

– судове рішення у справі має грунтуватися на фактах, які встановлені в рамках судового засідання за допомогою доказів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Громадянська процесуальна форма