Система цивільного процесуального права
Розглянемо систему цивільного процесуального права, а також виявимо окремі її елементи.
Всі норми цивільного процесуального права незалежно від джерела їх уявлення взаємопов’язані між собою. Вони формують строгу логічну систему.
У даній системі присутні норми загального, окремого, спеціального і конкретизує значення, які у взаємозв’язку і взаємодії утворюють систему процесуального права. Дана система відображає специфіку цивільних процесуальних відносин як владовідносин з безліччю суб’єктів. Ці відносини виникають для захисту різних суб’єктивних прав і законних інтересів.
В системі процесуальних норм виділяють норми, які є загальними для трьох видів судочинства і різних стадій цивільного процесу. Ними виступають норми, які:
– визначають систему цілей і завдань цивільного судочинства;
– встановлюють принципи цивільного процесу;
– визначають коло осіб, які беруть участь в цивільній справі, докази, терміни і т. д.
Норми із загальним рівнем дії, які застосовуються при розгляді та вирішенні цивільних справ для всіх видів судочинства і на всіх стадіях цивільного процесу, представлені в першому розділі цивільно-процесуального кодексу “Загальні положення”. Певною мірою цей розділ виступає загальною частиною Цивільного процесуального кодексу.
Так як цивільний процес являє собою перехід справи з однієї стадії в іншу, отже і процесуальні норми об’єднані у великі групи. До цих груп відносять:
– виробництво в суді першої інстанції;
– виробництво в суді касаційної інстанції;
– перегляд рішень, ухвал і постанов, які вступили в законну силу;
– виконавче виробництво.
Усередині системи норм постадийного регламентування також присутні положення різного рівня дії. Але специфіку кожного виду судочинства характеризують окремі норми і їх комплекси.
Цивільний процесуальний кодекс, як і інші кодекси, містить набір спеціальних і конкретних процесуальних норм, які встановлюють спеціальні правила для однієї групи матеріально-правових відносин.
Цивільне процесуальне право включає в свою систему освіти правових норм, які називають інститутами: інститут підвідомчості, інститут підсудності, інститут доказів і т. д.
Інститут – це система процесуальних норм загального, спеціального та конкретизує характеру, які можуть бути розташовані в різних джерелах процесуального права, але регламентують на всіх стадіях процесу і видах судочинства одну групу процесуальних відносин, що відрізняються власним предметом регулювання.
Норми, що зачіпають виконавче провадження, займають окреме і особливе становище в системі цивільного процесуального права. Принципи примусового виконання судових актів відображені в ФЗ “Про виконавче провадження”.
Суд виробляє контроль за законністю при виконанні судових актів і актів інших органів в передбаченої процесуальним законом формі.