Виняткові права

Розглянемо зміст і сутність виняткових прав, а також виявимо особливості виняткових прав.

У минулому столітті цивільно-правовий інструментарій регламентування майнових відносин в цілому обмежувався інститутами речового і зобов’язального права. Вони формували дві основні гілки (підгалузі) цивільного права.

Однак внаслідок бурхливого розвитку і ускладнення сучасного економічного обороту також еволюціонувало цивільно-правове регулювання. В результаті в ньому відокремилися нові інститути та підгалузі. Перш за все, це відноситься до взаємин з питань використання результатів інтелектуальної творчості, наукової праці, засобів індивідуалізації товарів і виробників. В рамках ринкового господарства вони мають конкретну вартість і отримують властивості товару.

Унаслідок нематеріального характеру даних об’єктів, що унеможливлює їх звичайне відчуження, вони не отримують правового режиму регламентування обігу звичайних речей.

У зв’язку з цим відносини по їх використанню вимагають особливого правового режиму (оформлення). Такий стан досягається через визнання за творцями відповідних нематеріальних об’єктів ряду виняткових (особливих) прав.

Виняткові права – це сукупність що належать правовласнику правочинів на використання на власний розсуд результатів інтелектуальної діяльності або засобів індивідуалізації, а також на заборону або дозвіл подібного використання іншими особами.

Тривалість періоду дії виключного права на результати інтелектуальної діяльності або засоби індивідуалізації регламентуються положеннями Цивільного кодексу України.

Для оформлення та реалізації виключних прав застосовують авторське і патентне право, а також інститут промислової власності (інтелектуальної власності).

Вищеназвані інститути оформляють визнання за авторами і правовласниками нематеріальних об’єктів особливих, абсолютних по юридичній природі цивільних (майнових) правочинів, які дозволяють захищати їх інтереси від будь-яких посягань.

Раніше вважали, що виключні права виступають комплексом правочинів майнового і немайнового порядку, при цьому останні виступають невідчужуваними.

У сучасному законодавстві та доктрині цивільного права переважає інший підхід: винятковими вважають тільки майнові правомочності, а невідчужувані права розглядають як особисті немайнові права.

Даний підхід більшою мірою відповідає юридичній природі виключних прав і оформлюваних ними відносин, а також вимогам Цивільного та Господарського майнового обороту.

З цієї причини майнові відносини з приводу використання результатів інтелектуальної діяльності і аналогічних об’єктів не тільки входять в предмет цивільного права, а й стають основою для появи його нової самостійної підгалузі у вигляді інтелектуальних (виняткових) прав (інтелектуальної власності).

Разом з тим зазначені майнові відносини зберігають всі ключові ознаки майнових відносин, що регулюються цивільним правом.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Виняткові права