Цивільне право

У сучасне право поняття цивільного права прийшло з часів Римської Імперії. Саме в цій державі були сформульовані основні положення цивільного права, які діють і по сьогоднішній день.

Поняття цивільного права
Цивільне право являє собою галузь права, що регулює переважно майнові відносини, а також відносини особистого немайнового характеру, які випливають з них.

Цивільне право – це найбільш раніше сформульована частина юриспруденції. Цивільне право грунтується на таких важливих позиціях:

– Рівноправність усіх учасників цивільних процесів і відносин;

– Незалежність і автономія їх волевиявлення;

– Повна майнова спроможність учасників цивільного процесу.

Суб’єкти цивільного права
Суб’єктами цивільного права називаються володарі (носії) громадянських обов’язків і прав. Суб’єктами цивільного права можуть виступати виключно особи, які володіють певним статусом – дієздатністю і правоздатністю.

Суб’єкти цивільного права:

1. Держава. У російському цивільному праві під державою розуміється Російська Федерація, її суб’єкти, міські та сільські поселення, а також муніципальні освіти.

2. Юридичні особи. Підприємства та організації, діяльність яких засвідчена в державному реєстрі.

3. Громадяни. Фізичні особи, які мають дієздатністю і правоздатністю.

Майнові права
Майнові права – це суб’єктивні права осіб, що вступають у цивільні правовідносини. Майнові права пов’язані з користуванням, володінням, а також розпорядженням майном, а також з матеріальними вимогами, які виникають в результаті передачі або користування майном.

Майнові права можуть виступати в ролі самостійного об’єкта правовідносин, або як складова комплексу об’єкта.

Майнові права – це єдиний вид прав, які можуть існувати в рамках відносин купівлі-продажу, за винятком тих випадків, якщо вони не пов’язані з особистістю їх носіїв.

Право на інтелектуальну власність
У широкому розумінні право інтелектуальної власності є закріплені нормативно – правовими актами права людини на результат своєї діяльності в художніх, технічних, наукових та інших сферах.

Законодавство, яке визначає права індивіда на інтелектуальну власність, базується головним чином на праві кожної людини вільно володіти і розпоряджатися плодами своєї діяльності.

Інтелектуальна власність є нематеріальним благом проте вона закріплюється за своїм творцем.

Спадкування
Спадкування являє собою процес придбання майна, колишній власник якого (спадкодавець) помер. Майно, яке є предметом успадкування, називають спадковою масою або спадковим майном.

Спадщина померлої людини переходити спадкоємцю у процесі універсального правонаступництва. Спадкоємцями можуть бути або найближчі родичі померлого, або треті особи, які вказані в заповіті.

Предметом спадкування іноді можуть виступати нематеріальні блага – титули, звання, або престол (в королівських монархіях). Порядок успадкування висвітлюють положення Сімейного та Цивільного кодексу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Цивільне право