Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання
Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д.
Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання.
Особливості та відмінності цих процедур полягають у наступному.
1. Предмет емпіричного дослідження базується на не посередньо практичній взаємодії дослідника з досліджуваним об’єктом.
У теоретичному дослідженні відсутня безпосереднє практичну взаємодію з об’єктом. На цьому рівні об’єкт може вивчатися тільки опосередковано, в уявному експерименті, але не в реальному.
2. Кошти емпіричного і теоретичного досліджень, їхня мова мають свою специфіку. В емпіричному пізнанні реальні об’єкти представлені в образі ідеальних об’єктів, що володіють жорстко фіксованим і обмеженим набором ознак; емпіричні об’єкти – це абстракції, які виділяють в дійсності деякий набір властивостей і відносин речей.
3. Методи емпіричного і теоретичного пізнання мають значні відмінності. На емпіричному рівні в якості основних методів застосовуються реальний експеримент і реальне спостереження. Вони доповнюються методами емпіричного описи, які орієнтуються на максимально можливе очищення досліджуваних явищ від суб’єктивних нашарувань.
У теоретичному дослідженні застосовуються методи: ідеалізації (метод побудови ідеалізованого об’єкта); уявний експеримент з ідеалізованими об’єктами, що як би заміщає реальний експеримент з реальними об’єктами; особливі методи побудови теорії (сходження від абстрактного до конкретного аксіоматичний і гіпотетико-дедуктивний методи); методи логічного та історичного дослідження та ін.
Отже, емпіричний і теоретичний рівні пізнання відрізняються по предмету засобів та методів дослідження. Проте виділення і самостійне розгляд кожного з них являють собою абстракцію. У реальності ці два шари пізнання завжди взаємодіють.
Оскільки дане питання детально викладається в будь-якому підручнику з філософії, детально на ньому ми зупинятися не будемо (див., Наприклад, [1, 3, 5, 9]).
Related posts:
- Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
- Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
- Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
- Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
- Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
- Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
- Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
- Ідеали і норми наукового дослідження Наука, будучи однією з форм людської життєдіяльності, інтелектуально і соціокультурно зумовлена інтересами і потребами людей. Вона виступає як призначена для блага людей одна з їхніх сутнісних сил. Все це робить науку морально-вмотивованою та гуманістично орієнтованою. Внаслідок нових відкриттів в науці зросла альтернативність шляхів і перспектив розвитку людини, і, отже, складніше і неоднозначніше стає ситуація морального […]...
- Поняття, структура і рівні методології педагогіки Наука зможе розвиватися тільки при накопиченні нових фактів. Для такого накопичення необхідна наявність науково обгрунтованих методів досліджень, на які впливають комплекс теоретичних принципів, іменованих методологією. Поняття і структура педагогічної методології Методологія – це наука про принципи формування, способи і форми науково-пізнавальної активності. Наукова методологія описує такі елементи досліджень: Завдання. Об’єкт. Предмет. Комплекс засобів. Також наукова […]...
- Поняття методу. Основні методи наукового пізнання У навчальній і науковій літературі наводяться різні визначення методу [54]. У навчальній літературі широко поширена (якщо дати узагальнено-усереднену вибірку) розуміння методу, по-перше, як шляху, способу пізнання, по-друге – як сукупності прийомів, способів, операцій пізнавальної діяльності. У першому випадку розпливчастість розуміння методу очевидна. У другому випадку (більш поширеному і прийнятному) необхідно зробити суттєві уточнення. Тут метод […]...
- Раціоналізм і науковість медичного знання Проблема науковості медичного знання тісно пов’язана з питанням про раціональність (лат. Ratio – розум). Їй приписують різні смисли розумової доцільності (фізіологічне і патологічне, хвороба і норма і т. д.), що складають когнітивний контекст медицини. Причина названої багатозначності криється у тому, що раціональність – це прояв розумності в різних сферах життєдіяльності людей, переживання поведінки і його […]...
- Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
- Методи дослідження ринку Методи дослідження ринку – це прийоми, процедури і операції емпіричного, теоретичного і практичного вивчення і аналізу маркетингового середовища, в якій існує компанія. Класифікація методів дослідження за місцем проведення: Польові методи дослідження – дослідження маркетингового середовища в природних умовах (опитування, Тестінг); кабінетні методи дослідження ринку; За відповідності маркетинговим методикам розрізняю наступні методи дослідження ринку: Формалізовані (стандартизовані) […]...
- Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
- Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
- Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
- Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
- Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
- Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
- Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
- Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
- Сутність і рівні поняття “методологія педагогічної науки” Методологія являє собою систему загальнотеоретичних поглядів, які є визначальними при вирішенні практичних завдань. Методологія педагогіки – це сукупність цілей, змісту і методів дослідження, що дозволяє отримати найбільш об’єктивну, точну, систематизовану інформацію про педагогічні явища і процеси. Оскільки педагогіка дуже тісно пов’язана з філософією, то в якості теоретичної базової основи методології вітчизняної наукової педагогіки представлено діалектико-матеріалістичне […]...
- Енергетичні рівні У орбіталей, до речі, теж є і своя енергія. І якщо кілька орбіталей мають рівну або близьку енергію, то вони утворюють свій енергетичний шар (рівень). Як хмари навколо планети, які можуть бути на різній висоті і утворювати різні шари. Кожен енергетичний рівень позначений за n, від одиниці і вище (n = 1, n = 2, […]...
- Природа філософського знання Безумовно, в кожній науці є своя головна проблема, основне питання. Стосовно до філософії це питання, яке сформулював Ф. Енгельс у своїй роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”: “Великий основне питання всієї, особливо новітньої, філософії є питання про відношення мислення до буття. питання про те, що первинне: буття або мислення? “1 Але чи справді […]...
- Ідеали і норми наукового співтовариства Наукове співтовариство – це сукупність вчених-професіоналів, організація якої відображає специфіку наукової професії. Уявлення про науковому співтоваристві було введено Р. Мертоном для виділення предмета соціології науки і її відмінності від соціології знання, а потім доповнено в роботах Т. Куна, Т. Парсонса і Н. Сторер стосовно характеристики наукової професії. Наукові спільноти відповідальні за цілісність науки як професії […]...
- Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...
- Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
- Рівні соціальної реабілітації Підходи у визначенні рівнів соціальної реабілітації Соціальна реабілітація являє собою сукупність заходів у вигляді різних програм і дій, спрямованих на відновлення або компенсацію фізичних і психічних здібностей людини, його особистісного і професійного статусу з метою найбільш повної інтеграції в суспільство. Соціальна реабілітація – двосторонній процес, що включає: відновлення здібностей індивіда до оптимальної життєдіяльності в суспільстві; […]...
- Дві сторони рівні і паралельні Однією з ознак паралелограма є те, що якщо в чотирикутнику дві сторони рівні і паралельні, то такий чотирикутник є паралелограмом. Тобто, якщо у чотирикутника дві сторони рівні і паралельні, то дві інші сторони також виявляються рівними між собою і паралельними один одному, т. К. Цей факт є визначенням і властивістю паралелограма. Таким чином, паралелограм можна […]...
- Навхрест лежачі кути при паралельних прямих рівні Існує теорема про те, що прямі паралельні, якщо при перетині їх січною навхрест лежачі кути виявляються рівними. Тут дано – рівні навхрест лежачі кути при січної, наслідок – прямі паралельні. Існує зворотна теорема: навхрест лежачі кути при січної рівні, якщо вона перетинає паралельні прямі. В даному випадку дано – паралельні прямі, наслідок – рівність навхрест […]...
- Бекон: “знання – сила” Таким чином, життя Френсіса Бекона навіть по зовнішній зв’язку фактів являє цікаве явище: ознаки повної відсутності моральних принципів і, незважаючи на це, що доходить до самопожертви відданість науці, знанню. У цьому контрасті відбивається весь дух його вчення, – ідеалістичний фанатизм його віри в науку, в з’єднанні з байдужістю на роль знання в творенні морального світогляду […]...
- Структурні особливості дослідно-експериментального пізнання У розвинених формах наука завжди поставала і постає досі як дисциплінарно-організоване знання, в якому її окремі галузі – наукові дисципліни – виступають як відносно автономних підсистем, що взаємодіють між собою. Вони виникають і розвиваються нерівномірно. У них формуються різні типи знань, причому деякі з наук, наприклад медицина, пройшовши шлях емпіричного самовдосконалення, вступили на шлях теоретизації. […]...
- Філософія і методологія науки План: Предмет філософії науки. Історичні етапи філософії науки. Наука як діяльність і соціальний інститут. Функції науки. Структура наукового знання, його форми і методи. Динаміка наукового пізнання. Специфіка соціально-гуманітарного пізнання. Наука і моральність. Предметом філософії науки є загальні закономірності і тенденції наукового пізнання як особливої діяльності з виробництва наукових знань, взятих в їх розвитку і розглянутих […]...
- Знання марки Знання марки (brand awareness) – це зафіксована в пам’яті споживачів інформації про певної марки: її існування, властивості, характеристики і атрибути. Знання про марку можуть бути глибокими – отриманими в результаті ісслелованія і порівняння з іншими марками, в результаті використання марочного продукту і поверхневими – отриманими в результаті недавнього згадки марки деінде, в результаті випадкового контакту […]...
- Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...
- Індукція, дедукція. Рівні узагальнення в діагностиці Усі клінічні та інструментальні дослідження, що проводяться в клініці, мають своєю метою постановку правильного діагнозу. Це дуже складне й відповідальне завдання, оскільки від поставленого діагнозу залежить характер призначеного лікування і в кінцевому підсумку його результат. Індукція – метод переробки інформації, коли від загального переходять до приватного. Це означає, що лікар, обстежуючи хворого, виявляє деякі симптоми. […]...
- Рівні товару Будь-який товар є складним об’єктом суспільно-ринкових відносин, сприйняття якого нами залежить від інтересів і потреб особистості, якості і властивостей товару, очікувань і реальності, соціально-культурного оточення. Відповідно до цього можна виділити кілька рівнів або етапів сприйняття товару. Ф. Котлер пропонує наступні п’ять рівнів товару (розглянемо її на прикладі бутильованої мінеральної води): Товар за задумом – уособлює […]...