Раціоналізм і науковість медичного знання

Related posts:

1. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
2. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
3. Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена ​​та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
4. Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
5. Обов’язки середнього медичного персоналу Медична сестра і фельдшер – це помічники лікаря в лікувально-профілактичних і дитячих дошкільних і шкільних установах. Їх функціональні обов’язки відрізняються тим, що фельдшер, особливо на ділянках у сільській місцевості, може проводити більший обсяг лікувально-профілактичних долікарських маніпуляцій з елементами прийому та лікувальної допомоги хворим. Але у всіх випадках такої роботи всі свої дії і призначення він […]...
6. Новоєвропейський раціоналізм А) Раціоналізм Рене Декарта Французький філософ і вчений Р. Декарт (1596-1650) був основоположником раціоналістичної традиції, що заперечувала основні принципи емпіризму. У першу чергу, раціоналізм в особі Декарта відкинув залежність людського мислення від даних органів чуття. Згідно французькому філософу, свідомість являє собою попередню умову для отримання будь-яких чуттєвихсприймань. Тому головним критерієм існування чого-небудь було його доступність […]...
7. Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
8. Раціоналізм і дедуктивний метод Рене Декарта Р. Декарт так само, як і Ф. Бекон, стурбований проблемою достовірності пізнання. Однак на відміну від свого британського колеги він апелював до розуму і самосвідомості, а не до досвіду й експерименту. Щоб отримати достовірне знання, потрібно відмовитися від усіх суджень, прийнятих на віру, за звичаєм або прикладу. Чуттєвий досвід не може служити бездоганним джерелом істинного […]...
9. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
10. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
11. Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
12. Фундаментальні та прикладні дослідження в технічних науках Оскільки сучасні технічні науки являють собою широкий спектр різних дисциплін – від самих абстрактних до вельми спеціалізованих, оскільки ці науково-технічні дисципліни орієнтуються на використання знань не тільки природничих наук (фізики, хімії, біології, etc.), але і громадських (економіки, соціології, психології, etc.), то для визначення специфіки необхідний також аналіз їх будови, т. е. треба простежити взаємозв’язок фундаментальних […]...
13. Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
14. Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
15. Раціоналізм і природознавство Культурне життя Західної Європи в новий час розвивалася під впливом гуманізму і реформації. Одне з цих напрямків було світське, інше – релігійне, і друге з них в XVI в. взяло гору над першим, якому, крім того, страшно пошкодила і католицька реакція. З другої половини XVII в. світський напрям культури знову почало прокладати собі дорогу і […]...
16. Чим відрізняються знання від досвіду? Знання і досвід – поняття дуже близькі. У чому полягають особливості їх інтерпретації в науці? Чим відрізняються знання від досвіду? У чому полягає специфіка знань? У науці під знаннями прийнято розуміти деяку інформацію, яку людина може застосувати в корисних цілях – наприклад, при вивченні будь-якого об’єкта або при проведенні дослідження. Основний критерій знання – передання. […]...
17. Релігійні знання як система Поза духовної, душевної та розумової сфер людської діяльності не існує наукового світогляду. Наука і релігія – продукт творчої роботи одного і того ж істоти – людини, яка виявила свої природні дані в різних областях середовища життєдіяльності. Розвиток науки обумовлено не тільки потребами тіла, але і духу, що призвело до одночасного розвитку як духовної, так і […]...
18. Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
19. Природа філософського знання Безумовно, в кожній науці є своя головна проблема, основне питання. Стосовно до філософії це питання, яке сформулював Ф. Енгельс у своїй роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”: “Великий основне питання всієї, особливо новітньої, філософії є ​​питання про відношення мислення до буття. питання про те, що первинне: буття або мислення? “1 Але чи справді […]...
20. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
21. Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...
22. Світогляд, знання, віра Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовне хмара узагальнених буденних поглядів життєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світогляд має і вищий рівень – узагальнення досягнень науки, мистецтва, основні принципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера морального життя суспільства. У цілому світогляд можна […]...
23. Твір на тему “Для чого людині потрібні знання” Знання відкривають людині вікно у світ, дають можливість займатися улюбленою справою, допомагають добитися бажаного. Прагнення до знання – одна з основних рис людини. Ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. Спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. І люди почали вивчати світ, в якому вони жили. […]...
24. Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
25. Симетричність та раціоналізм романної структури Алехо Бальмонта Карпентьєра – МІФ, РЕАЛЬНІСТЬ, ЛІТЕРАТУРА X. Л. БОРХЕС, І. КАЛЬВІНО, А. БАРІККО, Г. МАРКЕС, X. КОРТАСАР, А. КАРПЕНТЬЄР Кубинський письменник, поет, есеїст, музикознавець і суспільний діяч Алехо Бальмонт Карпеньєр народився в Гавані в родині француза – архітектора та росіянки (далекої родички російського поета К. Бальмонта: дід Карпентьєра по матері – брат батька Бальмонта), котра здобувала лікарську освіту в Швейцарії. Не випадково повне прізвище письменника складається з батьківського, і з материнського – Карпентьєр Бальмонт. […]...
26. Знання і мудрість У точному перекладі з грецької слово “філософія” означає “любов до мудрості”. Але що таке мудрість, до якої тягнеться душа філософа, заради якої він читає і пише книгу, веде бесіди, пошукам якої присвячує дні і ночі життя? Вже не інше це ім’я для знання? Давайте прислухаємося до слів “мудрий”, “мудрець” “навчений”. Так зазвичай не говорять про […]...
27. “Джерело знання” Дамаскіна: опис твору і аналіз “Джерело знання” – релігійно-філософська праця Іоанна Дамаскіна. Являє собою перший систематичний підручник християнського богослов’я. У ньому зібрані основні знання і поняття того часу, підводиться підсумок кількох століть діяльності отців церкви і вселенських соборів. Завдяки величезній популярності “Джерела знань” серед богословів як християнства Сходу, так і Заходу збереглася велика кількість середньовічних списків, на підставі кращих з […]...
28. Наука як інструмент цивілізаційного розвитку Людство в результаті історичної еволюції пізнання світу і суспільства знайшло ефективний інструментарій для подальшого свого розвитку – науку. І поставило її на службу прогресивного вдосконалення суспільних зв’язків і відносин людей. “Виникнувши після філософії і релігії, наука, певною мірою, синтез цих двох попередніх їй галузей культури, – вважає лауреат Нобелівської премії Ілля Пригожин, – результат існувала […]...
29. Понятійний лад номологічного знання Аналіз показує, що як прихильники, так і противники номологічного підходу оперують не тільки поняттям “закон”, а й поруч подібних термінів. При їх експлікації виникають суттєві розбіжності, в силу чого дискусія по цій темі перетворюється в суперечку про слова. Той факт, що в науці використовується блок співвідносних понять – закономірність, законосообразность, регулярність, тенденція, закон, – спонукає […]...
30. Знання марки Знання марки (brand awareness) – це зафіксована в пам’яті споживачів інформації про певної марки: її існування, властивості, характеристики і атрибути. Знання про марку можуть бути глибокими – отриманими в результаті ісслелованія і порівняння з іншими марками, в результаті використання марочного продукту і поверхневими – отриманими в результаті недавнього згадки марки деінде, в результаті випадкового контакту […]...
31. Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...
32. Експерементальний період розвитку соціальної психології Експериментальний період у розвитку соціальної психології почався після 1945 р Офіційним відліком послужила програма В. Меді (Європа) і Ф. Олпорта (США). У програмі сформульовані вимоги перетворення соціальної психології в експериментальну науку. У США, де спостерігалося бурхливий розвиток капіталістичних форм економіки, активно розвивалися прикладні дослідження. Значимість цих досліджень ще більше зросла на тлі розгорнувся економічної кризи. […]...
33. Філософські проблеми теоретизації медицини Вищим рівнем пізнання в будь-якій науці є система теоретичного знання про предмет. Тому найважливішою проблемою філософії науки і медицини слід вважати визначення причин становлення медичної теорії та шляхів подальшої теоретизації медицини. Першим кроком на шляху побудови цілісної теорії медицини як розгорнутої системи необхідних взаємозв’язків і взаємовідносин між усіма елементами її змісту слід вважати усвідомлене висунення […]...
34. Загальноклінічні дослідження Що таке загальноклінічні дослідження? Загальноклінічні дослідження – це вид лабораторних досліджень, які надають інформацію про клітинному складі та ряді фізико-хімічних властивостей біоматеріалу. Матеріалами для загальноклінічних досліджень можуть бути: Кров Сеча Кал Еякулят Мазки і зіскрібки Інформація отримана в результаті загальноклінічного дослідження в більшості випадків не вказує на наявність певного захворювання, але дозволяє звузити діагностичний пошук, […]...
35. Зміцнення зв’язків науки з виробництвом в СРСР У перші повоєнні роки була здійснена велика робота по відновленню і розширенню мережі науково-дослідних установ у країні. Були створені сотні нових наукових установ, галузевих дослідницьких інститутів, республіканських академій наук. З метою розвитку продуктивних сил Сибіру і Далекого Сходу було організовано Сибірське відділення Академії наук СРСР. Росли асигнування на наукові цілі. Якщо в 1950 р їх […]...
36. Сутність і рівні поняття “методологія педагогічної науки” Методологія являє собою систему загальнотеоретичних поглядів, які є визначальними при вирішенні практичних завдань. Методологія педагогіки – це сукупність цілей, змісту і методів дослідження, що дозволяє отримати найбільш об’єктивну, точну, систематизовану інформацію про педагогічні явища і процеси. Оскільки педагогіка дуже тісно пов’язана з філософією, то в якості теоретичної базової основи методології вітчизняної наукової педагогіки представлено діалектико-матеріалістичне […]...
37. Знання про світ і світ знань Людина – істота цікаве. Його поведінка спочатку визначається орієнтовним рефлексом: “Що таке?” Поступово допитливість в ньому не згасає, а, навпаки, набуває стійке прагнення до пізнання. Тим більше що світ навколо настільки різноманітний, цікавий і привабливий. Маленька дитина не втомлюється повторювати свої “чому?” І “навіщо?”. Його допитливість направлена на все, що трапляється в поле його уваги. […]...
38. Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
39. Научные направления экспертных советов Украины Научные отрасли / подотрасли: Естественные науки 1.1. Математические и компьютерные науки. 1.2. Физические науки. 1.3. Химические науки. 1.4. Науки о Земле и окружающей среды. Машиностроение и технологии (Технические науки). 2.1. Гражданская инженерия. 2.2. Электротехника, электроника. 2.3. Машиностроение, транспорт, другие технические науки. Медицинские науки 3.1. Фундаментальная (теоретическая) медицина. 3.2. Клиническая медицина. 3.3. Науки о здравоохранении. АГРОКУЛЬТУРНЫЕ […]...
40. Філософські підстави нового природознавства Медицина, як і всяка інша сфера людської життєдіяльності, грунтується на деякій комплексі філософських підстав. Саме вони дають певні знання і відомості, що формують наукову картину світу. Сьогодні в філософії науки вказують на такі види філософських підстав природознавства, і в тому числі медицини: онтологічні або буттєві, гносеологічні або пізнавальні та ще ціннісно-нормативні або нравственноправовие. Ці філософські […]...