Наука як специфічний тип знання

Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3].
Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, однозначність, визначеність, точність, системність, логічна доказовість, проверяемость, теоретична або емпірична обгрунтованість, практична застосовність, общезначімость. Дотримання цих властивостей має гарантувати об’єктивну істинність наукового знання. Прийнято виділяти такі форми позанаукового знання.
– Ненаукове – розрізнене несистематичне знання, яка не формалізується і не описується законами, знаходиться у протиріччі з існуючою науковою картиною світу (буденне знання);
– Донаучное – виступаюче прототипом наукового (антична і східна преднаукі);
– Паранаукові – несумісне з наявним гносеологічним стандартом (містика, спіритизм);
– Лженаучних – свідомо експлуатує домисли і забобони (паранаука);
– Квазінаукове – уявна, несправжня наука, яка спирається на методи насильства і примусу (лисенківщина, фіксизму в геології);
– Антинаукове – утопічна і свідомо спотворює уявлення про дійсність; предмет і методи дослідження протилежні науці (релігія);
– Псевдонаукове – інтелектуальна активність, спекулірізірующая на сукупності популярних теорій (стародавні астронавти, снігова людина, чудовисько озера Лох-Несс);
– Анормальне – наука поза норм, прийнятих сучасним науковим співтовариством (астрологія).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Наука як специфічний тип знання