Наука як специфічний тип знання

Related posts:

1. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
2. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
3. Наука, її особливості та соціальні функції. Філософія науки Наука – це діяльність людини по виробленню, систематизації та перевірки знань. Науковим може вважатися тільки добре перевірене і обгрунтоване знання. Знання стає науковим коли воно досягає деякого, досить високого розвитку, порога науковості. Наука починається з спостереження подій, фактів, їх фіксування висловлюваннями, які можливо перевірити. Для науки важливим фактом є виявлення регулярності, так як вона дозволяє […]...
4. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
5. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
6. Наука як соціальний інститут – конспект Соціальний інститут – це специфічне суспільне утворення, створене для задоволення найважливіших потреб людського співжиття і регульоване склепінням соціальних норм (наприклад, держава, сім’я, освіта і т. П.). Соціальний інститут виникає, коли якась людська потреба починає усвідомлюватися як загальнонаціональна, а не приватна, і для її реалізації в суспільстві встановлюються особливі норми поведінки, готуються кадри, виділяються ресурси (наприклад, […]...
7. Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
8. Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
9. Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
10. Раціоналізм і науковість медичного знання Проблема науковості медичного знання тісно пов’язана з питанням про раціональність (лат. Ratio – розум). Їй приписують різні смисли розумової доцільності (фізіологічне і патологічне, хвороба і норма і т. д.), що складають когнітивний контекст медицини. Причина названої багатозначності криється у тому, що раціональність – це прояв розумності в різних сферах життєдіяльності людей, переживання поведінки і його […]...
11. Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
12. Медицина як наука Медицина як наука – це якась цілісна єдність пізнавальних, лікувальних та ціннісних форм. У ній акумулюються знання про хвороби і здоров’я людини, лікуванні та профілактиці, нормі та патології, про патогенном і саногенним вплив на нього природних та соціокультурних умов і факторів. Сучасна медична наука зазнає процес глибоких науково-технічних і технологічних перетворень. Вона оснащується новою технікою, […]...
13. Економічна наука Для ефективного управління господарського розвитку, що включає врахування інтересів і стратегічних планів держава, необхідно брати до уваги економічну науку. Її оптимально розглядати як окрему галузь національного господарства, тому що вона дозволяє ряд основних завдань. 1) Економічна наука, спираючись на об’єктивні економічні закони, досліджує самостійні форми їх прояву у вигляді тенденцій, обсягів, темпів зростання і приросту, […]...
14. Така наука, що збагне й курка (за оповіданням Грицева шкільна наука) – ІВАН ФРАНКО – Літературні казки – Народні казки – УСНА НАРОДНА ТВОРЧІСТЬ Всі ми йдемо до школи, щоб отримати знання, які допоможуть нам у житті. Саме з цією метою відправляється до школи і Гриць – герой оповідання Івана Франка. У перший же день навчання хлопчик вивчив одну фразу: “Абабагаламага”. Гриць не зрозумів ні значення цих слів, ні звідки вони, ці слова, взялися, але справно їх повторював. Провчившись […]...
15. Специфічний імунітет Специфічний імунітет – спосіб захисту організму від живих тіл і речовин, що несуть в собі ознаки генетичної чужорідності. Він забезпечується імунною системою – сукупністю лімфоїдних органів, тканин і клітин, макрофагами разом з продуктами їх життєдіяльності. Ці органи називаються імунокомпетентними. Специфічний імунітет проявляється в імунній відповіді, який здійснюється двома системами. Т-система забезпечує клітинний противірусний і протипухлинний […]...
16. Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
17. Твір “Що таке наука” Що таке наука? Наука – особливий вид людської пізнавальної діяльності, спрямований на вироблення об’єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про навколишній світ. Наука це все, без неї людина була б досі первісним. Наука є скрізь. вона оточує нас. Завдяки їй ми одягаємося, їмо та й взагалі живемо, але ніколи ще людина і дня не прожив […]...
18. Наука в світі, що змінюється У динаміці наукового знання особливу роль відіграють етапи розвитку науки, пов’язані з перебудовою дослідницьких стратегій. Проблема усвідомлення цього і відмінність науки від усіх інших форм руху пізнання особливо актуалізувалися у зв’язку з аналізом соціально-культурної детермінації породження наукового знання. Існує кілька ознак, що характеризують специфіку зміни науки. Насамперед те, що тільки вона одна дає об’єктивне знання […]...
19. Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
20. Педагогічна наука і педагогічна практика Будь наука може визначати в одному об’єкті дослідження свій специфічний предмет вивчення. Предмет вивчення – виховання – притаманний різним наукам. Історичний матеріалізм, наприклад, вивчає виховання як певний елемент розвитку суспільства; історія – як певний елемент історії класової боротьби і класової політики; психологія – як певний елемент вивчення та становлення особистості людини, яка розвивається. Відособленість і […]...
21. Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена ​​та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
22. Релігійні знання як система Поза духовної, душевної та розумової сфер людської діяльності не існує наукового світогляду. Наука і релігія – продукт творчої роботи одного і того ж істоти – людини, яка виявила свої природні дані в різних областях середовища життєдіяльності. Розвиток науки обумовлено не тільки потребами тіла, але і духу, що призвело до одночасного розвитку як духовної, так і […]...
23. Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
24. Наука як інструмент цивілізаційного розвитку Людство в результаті історичної еволюції пізнання світу і суспільства знайшло ефективний інструментарій для подальшого свого розвитку – науку. І поставило її на службу прогресивного вдосконалення суспільних зв’язків і відносин людей. “Виникнувши після філософії і релігії, наука, певною мірою, синтез цих двох попередніх їй галузей культури, – вважає лауреат Нобелівської премії Ілля Пригожин, – результат існувала […]...
25. Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
26. Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
27. Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
28. Знання і мудрість У точному перекладі з грецької слово “філософія” означає “любов до мудрості”. Але що таке мудрість, до якої тягнеться душа філософа, заради якої він читає і пише книгу, веде бесіди, пошукам якої присвячує дні і ночі життя? Вже не інше це ім’я для знання? Давайте прислухаємося до слів “мудрий”, “мудрець” “навчений”. Так зазвичай не говорять про […]...
29. Кібернетика – наука про принципи управління Приблизно в той же час, що і теорія систем Берталанфі, т. Е. В 40-х рр. ХХ ст., Виникла споріднена їй наука, яка в математичному вигляді досліджувала загальні принципи управління. Вона отримала назву кібернетика (від грец. Hypernetike – мистецтво управління [22]). Кібернетика – це наука про загальні закономірності процесів управління в різних системах, включаючи машини, живі […]...
30. Природа філософського знання Безумовно, в кожній науці є своя головна проблема, основне питання. Стосовно до філософії це питання, яке сформулював Ф. Енгельс у своїй роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”: “Великий основне питання всієї, особливо новітньої, філософії є ​​питання про відношення мислення до буття. питання про те, що первинне: буття або мислення? “1 Але чи справді […]...
31. Наука 1. Які відмінні риси наукового пізнання? Наука – це спеціалізована пізнавальна діяльність, націлена на отримання об’єктивних, системно організованих і обгрунтованих знань про світ. У повсякденному житті людина пізнає різні явища, що не особливо замислюючись над тим, як саме він це робить. Пізнання тут підпорядковане вирішення життєво-практичних завдань. Навпаки, науково-пізнавальна діяльність грунтується на виробленні та усвідомленому, […]...
32. Наука і етика Однією з примітних особливостей сучасної науки є те, що в ній все більш помітне місце займає етична проблематика. Безумовно, інтерес до цих проблем виник аж ніяк не сьогодні – їх обговорення має свою тривалу і змістовну історію. Проте ніколи в минулому не було такого, щоб дослідникам і адміністраторам науки у своїй повсякденній діяльності доводилося витрачати […]...
33. Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...
34. Знання марки Знання марки (brand awareness) – це зафіксована в пам’яті споживачів інформації про певної марки: її існування, властивості, характеристики і атрибути. Знання про марку можуть бути глибокими – отриманими в результаті ісслелованія і порівняння з іншими марками, в результаті використання марочного продукту і поверхневими – отриманими в результаті недавнього згадки марки деінде, в результаті випадкового контакту […]...
35. Наука і культура Лівану Ліван по праву можна назвати культурним, науковим та освітнім центром. Система освіти в Л. багато в чому нагадує французьку освітню модель. Існують початкова школа (з 6 до 12 років), підготовча (від 12 до 15 років) середня і середня технічна школа (від 15 до 18 років), що закінчуються отриманням ступеня бакалавра, а також вищу освіту, яке […]...
36. Наука в епоху античності Деякі історики науки пояснюють факт народження справжньої науки в Стародавній Греції чудовою властивістю грецького духу розвивати наукові теорії, не вдаючись до експерименту або дослідної перевірки. У самих же греків були різні уявлення про походження науки. Найпоширенішою була і в якійсь мірі залишається ідея про те, що антична наука зародилася з практичної потреби. Зокрема, виникнення математики […]...
37. Юриспруденція як наука Поняття та ознаки юриспруденції Юриспруденція представляється спеціалізованої галуззю знань в суспільствознавчої області. Якщо суспільствознавство є наукою про суспільство в цілому, то правознавство є системою знань в області держави і права. Сама термінологія “правознавство” є протилежною термінології “юриспруденція”. Термін “юриспруденція” виник в давньоримському державі в кінці 4 – початку 3 століття до нашої ери ( “jurisprudentia” […]...
38. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
39. Західна і східна середньовічна наука Застосування кращих зразків теоретичних міркувань до накопичених на етапі натурфілософії фактам поступово виводили мислителів на рівень справжньої науки. Вже перші античні натурфілософи прагнули якось систематизувати наявні знання, які ними були отримані в процесі спостережень за природою. Особливо знаковою віхою на шляху утвердження сучасної науки стають математика і геометрія як її теоретична база. Ще раніше роботи […]...
40. ОСНОВНІ Й ДОПОМІЖНІ ЛІТЕРАТУРОЗНАВЧІ ДИСЦИПЛІНИ – ЛІТЕРАТУРОЗНАВСТВО ЯК НАУКА Літературознавство як наука, що вивчає художню літературу, розвивалася з найдавніших часів, спершу – в річищі філософії та естетики, а з кінця XVIII століття – як самостійна дисципліна. Зачатки літературознавчих уявлень знаходимо вже в окремих стародавніх міфах. Перші стрункі літературознавчі концепції дали давньогрецькі мислителі Платон і Арістотель. Сучасне літературознавство як наука про художню літературу об’єднує три […]...