Бекон: “знання – сила”

Related posts:

1. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
2. Бекон і Декарт У XVII столітті з’являються два філософських вчення, вперше цілком чітко висувають дві головні точки зору на джерела та критерії пізнання, – емпіричну і раціоналістичну. Це – вчення Френсіса Бекона і Рене Декарта. Проблема пізнання отримує в них абсолютно нову постановку. Френсіс Бекон не тільки не повторює Аристотеля, але варто навіть в деякій опозиції до нього […]...
3. Бекон Френсіс – твори Ім’я Френсіса Бекона, як політичного діяча, сильно замарані; але слава його, як філософа, не постраждала від цього. Всі його твори, починаючи з “Дослідів” (Essays) до останніх, найважливіших праць його, “Нового Органона” (тобто, нової наукової і філософської методології) виданого в 1620 році, і трактату “Про гідність та примноження наук” (De dignitate et augmentis scientiarum), виданого в […]...
4. Ф. Бекон. Вчення про метод Одним з найбільших філософів Нового часу і родоначальником емпіризму був англійський аристократ, лорд Френсіс Бекон (1561-1626). Після закінчення Кембріджського університету Ф. Бекон обирається до парламенту і робить політичну кар’єру, вершиною якої стає його призначення лордом-хранителем королівської печатки за короля Якова I. Будучи лордом-канцлером, Бекон був притягнутий до суду. Після свого помилування Бекон не повертається на […]...
5. Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
6. Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...
7. Бекон, Френсіс – коротка біографія Френсіс Бекон, син сера Ніколаса Бекона, зберігача Великий друку, якого називали “другий” – після лорда Берлі – “опорою ради королеви Єлизавети”, народився в 1561 році, і з ранньої молодості виявляв незвичайний розум, збуджує найвищі очікування. Єлизавета називала його своїм молодим хранителем друку. Але, повернувшись по смерті батька (в 1580 році) з Парижа до Англії, він […]...
8. Твір “Істина є дочка часу, а не авторитету” Ф. Бекон Питання про те, що є істина, – одна з центральних проблем в теорії пізнання. Він займав людей з найдавніших часів. До його вирішення зверталися багато мислителів: Платон і Арістотель, Бекон і Декарт, Кант і Гегель, Маркс і Ленін, Рассел і Хайдеггер та багато інших. І це не випадково, оскільки істина є кінцевою метою всієї пізнавальної […]...
9. Експеримент і індукція у Бекона З цим загальним методом пізнання, як його формулює Френсіс Бекон, не можна, звичайно, не погодитися. Союз досвіду і мислення, що він рекомендує, є дійсно єдиний шлях до істини. Але як досягти його і домогтися в процесі пізнання належного ступеня і пропорції? Відповіддю на це служить Беконовская теорія індукції, як методу пізнання. Силогізм або умовивід, згідно […]...
10. БЕКОН, Френсіс (1561 – 1626) БЕКОН, Френсіс (Bacon. Francis – 22.01.1561, Лондон – 09.04.1626, там само) – англійський письменник, природодослідник, філософ і політичний діяч. Належав до дворянського роду, який вивищився за Тюдорів. Був наймолодшим сином Ніколаса Бекона, лорда-хранителя королівської печатки Єлизавети І. Після закінчення Триніті-коледжу в Кембриджі займався юридичною практикою. У 1584 р. був делегований у парламент. […]...
11. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
12. “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
13. Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
14. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
15. Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
16. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
17. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
18. “Нова Атлантида” Бекона Френсіс Бекон був пройнятий думкою про те, що розвиток науки призведе в майбутньому до наступу золотого століття. При майже безсумнівному атеїзмі він писав про майбутні великих відкриттях з піднесеним ентузіазмом релігійного пророка і ставився до долі науки, як до своєрідної святині. У своїй незакінченою філософської утопії “Нова Атлантида” Бекон малює щасливу, комфортне життя мудрого, невеликого […]...
19. Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
20. Навчання Ф. Бекона і Р. Декарта: спільне та відмінне Настало після Відродження Новий час продовжило формувати інше ставлення до природи і духовного світу людини. Розширення інтелектуального світу особистості визначило духовне обличчя епохи, знайшовши вираз у філософських системах англійського мислителя Френсіса Бекона і французького вченого і філософа Рене Декарта. Вони з різних ціннісно – світоглядних позицій розробили свої філософські концепції, ядром яких стала методологічна проблематика. […]...
21. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
22. Знання і мудрість У точному перекладі з грецької слово “філософія” означає “любов до мудрості”. Але що таке мудрість, до якої тягнеться душа філософа, заради якої він читає і пише книгу, веде бесіди, пошукам якої присвячує дні і ночі життя? Вже не інше це ім’я для знання? Давайте прислухаємося до слів “мудрий”, “мудрець” “навчений”. Так зазвичай не говорять про […]...
23. Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена ​​та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
24. Природа філософського знання Безумовно, в кожній науці є своя головна проблема, основне питання. Стосовно до філософії це питання, яке сформулював Ф. Енгельс у своїй роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”: “Великий основне питання всієї, особливо новітньої, філософії є ​​питання про відношення мислення до буття. питання про те, що первинне: буття або мислення? “1 Але чи справді […]...
25. Твір “Сила духу” Що ж таке сила духу? На мою думку, це та якість людини, яке дозволяє боротися з усіма труднощами, не загострювати на дрібні проблеми увагу і не впадати у відчай, йти тільки вперед. Часом силу духу можна порівняти з мужністю і відвагою. Адже це дійсно подвиг, перебороти в собі виникають проблеми. Силою духу наділений не кожна […]...
26. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
27. Чим відрізняються знання від досвіду? Знання і досвід – поняття дуже близькі. У чому полягають особливості їх інтерпретації в науці? Чим відрізняються знання від досвіду? У чому полягає специфіка знань? У науці під знаннями прийнято розуміти деяку інформацію, яку людина може застосувати в корисних цілях – наприклад, при вивченні будь-якого об’єкта або при проведенні дослідження. Основний критерій знання – передання. […]...
28. Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
29. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
30. Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
31. Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
32. Світогляд, знання, віра Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовне хмара узагальнених буденних поглядів життєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світогляд має і вищий рівень – узагальнення досягнень науки, мистецтва, основні принципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера морального життя суспільства. У цілому світогляд можна […]...
33. Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
34. Гносеологія і індуктивний метод Френсіса Бекона У XVII столітті змінюється орієнтація філософії. Якщо в Середні століття вона була служницею богослов’я, в епоху Відродження – союзницею мистецтва, то в Новий час філософія займається проблемами науки і наукового пізнання. Бурхливе зростання науки того часу був пов’язаний з потребами промислового виробництва. У розвитку наукового знання була зацікавлена ​​молода народжується буржуазія, яка прийшла або прагнула […]...
35. Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
36. Біографія Роджера Бекона Роджер Бекон (1214 р Ілчестер – 1292 р Оксфорд) – англійський натураліст, філософ, монах-францисканець. Життєвий шлях Сім’я Бекона вважалася забезпеченою. Зокрема, він міг витрачати більше 2000 фунтів на книги, інструменти та інші речі для наукових досліджень. Але коли родичі Бекона підтримали Генрі III в боротьбі проти узурпатора Симона де Монфора, то їх спіткало фінансове розорення […]...
37. Раціоналізм і науковість медичного знання Проблема науковості медичного знання тісно пов’язана з питанням про раціональність (лат. Ratio – розум). Їй приписують різні смисли розумової доцільності (фізіологічне і патологічне, хвороба і норма і т. д.), що складають когнітивний контекст медицини. Причина названої багатозначності криється у тому, що раціональність – це прояв розумності в різних сферах життєдіяльності людей, переживання поведінки і його […]...
38. Релігійні знання як система Поза духовної, душевної та розумової сфер людської діяльності не існує наукового світогляду. Наука і релігія – продукт творчої роботи одного і того ж істоти – людини, яка виявила свої природні дані в різних областях середовища життєдіяльності. Розвиток науки обумовлено не тільки потребами тіла, але і духу, що призвело до одночасного розвитку як духовної, так і […]...
39. Внутрішня сила людини Як тільки я вперше почав вивчати психологію, я зрозумів, наскільки ми, люди, сильні внутрішньо, але як правило не здогадуємося про це. Я зрозумів, що в людині ховається воістину величезна сила, сила його духу. Проте з самого дитинства цю нашу силу, намагаються придушити. Воно й зрозуміло, адже пригніченим, морально слабкою людиною, дуже просто керувати. Психіка людини […]...
40. Специфіка етичного знання На відміну від інших видів знання, що мають справу з об’єктами приватного характеру по відношенню до людської долі, етику в певному сенсі можна вважати універсальним знанням, тобто необхідне будь-якій людині незалежно від його приватних (теж важливі, звичайно) проявів (статі, віку, національності, професії тощо). Це пов’язано з тим, що етика, досліджуючи мораль – універсальний спосіб регуляції […]...