Специфічні риси філософського знання

Related posts:

1. Природа філософського знання Безумовно, в кожній науці є своя головна проблема, основне питання. Стосовно до філософії це питання, яке сформулював Ф. Енгельс у своїй роботі “Людвіг Фейєрбах і кінець класичної німецької філософії”: “Великий основне питання всієї, особливо новітньої, філософії є ​​питання про відношення мислення до буття. питання про те, що первинне: буття або мислення? “1 Але чи справді […]...
2. Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
3. Структура і динаміка нового знання Як уже зазначалося, однією з фундаментальних проблем філософії науки є структура наукового знання. Однак перш ніж звертатися до неї, необхідно попередньо розібратися з його природою. Наукове знання є насамперед знання раціональне. Але це не означає і зворотне, тобто що всяке раціональне знання – знання наукове, бо раціональність завжди ширше науковості. Раціональним, наприклад, може бути і […]...
4. Наука як специфічний тип знання Філософія науки намагається виявити критерії відмінності наукового знання від інших видів пізнання (позанаукового знання): повсякденного, художнього, релігійного, філософського, містичного та ін. Навіть у наш раціональне час наукове знання (якщо під ним розуміти текстову (дискурсна) інформацію) становить лише частину (і притому меншу) всього обсягу дискурсу, яке використовує людство [3]. Найчастіше називають такі ознаки науковості знання: предметність, […]...
5. Специфічні риси опорно-рухового апарату людини Специфічні особливості фізичного типу людини розвивалися в зв’язку з вертикальним положенням його тіла, прямоходінням і трудовою діяльністю. Сила тяжіння людського тіла діє у вертикальному напрямку, що безпосередньо позначилося на форму і будову скелета, з’єднаннях кісток і м’язової системи. Цей же фактор створив схильність до таких специфічним для людини хвороб, як викривлення хребта, плоскостопість, опущення черевних […]...
6. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
7. Визначення філософського поняття плюралізм На даний момент офіційна наука розуміє як визначення цього філософського поняття визнання факту існування безлічі різних, незалежних і несвідомих один до одного основ і понять форм буття. Також в цьому понятті враховується можливість рівноправного існування методологічних знань і форм знання. Плюралізм в філософії є ​​опонентом монізму. Сьогодні посилання на це пояснення можливості рівноправного існування різних […]...
8. Динаміка науки як процес породження нового знання Для будь-якого знання характерно те, що воно має властивість бути динамічним (грец. Dynamis – рух) у своєму існуванні, тобто воно не є щось закінчене, бо постійно якісно змінюється, уточнюється, розвивається. Але особливо динамічність характерна для наукового знання. Про це явище Г. Гегель говорив, що “істина є процес”, а не “готовий результат”. А це означає, що […]...
9. Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
10. Світогляд, знання, віра Філософія складає теоретичну основу світогляду, або його теоретичне ядро, навколо якого утворилося свого роду духовне хмара узагальнених буденних поглядів життєвої мудрості, що складає життєво важливий рівень світогляду. Але світогляд має і вищий рівень – узагальнення досягнень науки, мистецтва, основні принципи релігійних поглядів і досвіду, а також найтонша сфера морального життя суспільства. У цілому світогляд можна […]...
11. Людина як об’єкт філософського осмислення. Природне і соціальне в людині З одного боку, людина – істота фізичне, тілесне; він обуреваем потягами, в ньому сильні несвідомі імпульси. З іншого боку, людська природа виявляє нам свідомість, розумність, здатність ясного розуміння та осмислення обставин. Свідомість, розум і свобода притаманні людині. Саме ця двоїстість завжди примушувала філософів шукати сутність людини. Під проблемою людини у філософії розуміється: проблема добра і […]...
12. Актуальність філософського усвідомлення феномена техніки Наука і техніка як напрямки людської діяльності існують віддавна. Однак якщо в минулих сторіччях проблеми цих областей цікавили лише вузьке коло причетних до них інтелектуалів, а відношення до техніки було сугубо прикладним, то наш час висунув обидва ці явища у центр суспільної уваги, залучило до них погляди мільйонів людей. Осмислення їх значимості для історії і […]...
13. Дивергентність філософського розвитку Різноманітність філософських вчень, окремих положень веде до принципових розбіжностей, тобто до тенденції теоретичного розвитку ідеї в різних, іноді взаємовиключних напрямках. Такий процес називається дивергенцією (розбіжністю ознак). В процесі розбіжності відмінності в межах початкової спільності поглядів стають переважаючими і переростають в протилежні філософські погляди. Дивергентність як закономірність розвитку історії філософії виступає складовою частиною і самого процесу […]...
14. Знання і мудрість У точному перекладі з грецької слово “філософія” означає “любов до мудрості”. Але що таке мудрість, до якої тягнеться душа філософа, заради якої він читає і пише книгу, веде бесіди, пошукам якої присвячує дні і ночі життя? Вже не інше це ім’я для знання? Давайте прислухаємося до слів “мудрий”, “мудрець” “навчений”. Так зазвичай не говорять про […]...
15. Єдність історико-філософського процесу У філософії здавна ведуться суперечки між прихильниками концепції єдності історико-філософського процесу і тими, хто абсолютизує особливе, специфічне і дотримується точки зору замкнутих, ізольованих культур. На користь справедливості концепції єдності світового історико-філософського процесу свідчать різні факти загальності, властиві об’єктивності – природі, суспільству і мислення, – отже, зміст будь-якої національної форми філософського знання формується шляхом осягнення закономірностей […]...
16. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
17. Феномен філософського методу в сучасній науці Метод (грецьк. Methodos – шлях до чого-небудь) філософія науки розглядає як систему принципів, прийомів, правил, якими Керуються вчені в пізнавальній роботі. Він позначає спосіб планомірного досягнення наміченої мети, шлях до неї, образ цілеспрямованої дії. Ще знаменитий Ф. Бекон порівнював метод зі світильником, що освітлює шлях у темряві. В даний час учені усвідомлюють, що в умовах […]...
18. Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
19. Специфіка технічного знання Технічне знання – це знання про створені людиною пристроях, технологічних процесах та інженерної діяльності. У технічному знанні можна виділити предметне, функціональне і операціональний зміст. Предметна зміст технічного знання складають знання про сировину, матеріалах, з якого виготовлена ​​та чи інша машина, агрегат або конструкція, про все технічному пристрої в цілому або окремих його частинах. Функціональний аспект […]...
20. Ознаки методологічного знання Специфічна ознака методологічного знання можна визначити як його приналежність до вирішення специфічного протиріччя. Дійсно, методологічне знання будь-якої науки – це підсумок виходу з протиріччя між процесами вивчення та перетворення відповідної педагогічної практики. Теоретичне знання є підсумком суперечливих взаємодій між предметом пізнання і методом, що дає можливість вивчати предмет. Визначається результатом вирішення проблеми теоретико-методологічного знання, яке […]...
21. Наукове знання: структура та динаміка Сучасне наукове пізнання в гносеологічному плані є синтез різноманітних форм і методів емпіричного і теоретичного рівнів пізнання. Основними формами наукового пізнання є: науковий факт (описане подія, піддається відтворення), наукова проблема (невирішена задача, дослідницька трудність, зафіксовані в питанні або сукупності питань), наукова гіпотеза (припущення у вигляді здогадки або розгорнутого логічно стрункого і систематизованого пояснення того чи […]...
22. Твір на тему “Знання – сила” Знання людині потрібні для розширення її світогляду. Саме знання допомагають людині жити та розвиватися як особистості. А й справді, знання – це сила, яка допомагає відчиняти двері будь-куди, тобто можливості. Але людина, яка не прагне до пізнання, ніколи не побачить всю красу та велич світу, не зможе відчути їх на собі. Ми вживаємо їжу для […]...
23. Емпіричні знання Виділення в структурі наукового знання емпіричного рівня пов’язано з тим, що, як казав Кант, всяке наше пізнання починається з досліду, формованого, однак, всупереч великому кенігсбергцу, не тільки апріорі, але і на основі чуттєвості. Однак ця спряженість досвіду з чуттєвістю не виключає необхідності їх принципового розрізнення, бо в науковому знанні, навіть якщо мова йде про саму […]...
24. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
25. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
26. “Джерело знання” Дамаскіна: опис твору і аналіз “Джерело знання” – релігійно-філософська праця Іоанна Дамаскіна. Являє собою перший систематичний підручник християнського богослов’я. У ньому зібрані основні знання і поняття того часу, підводиться підсумок кількох століть діяльності отців церкви і вселенських соборів. Завдяки величезній популярності “Джерела знань” серед богословів як християнства Сходу, так і Заходу збереглася велика кількість середньовічних списків, на підставі кращих з […]...
27. Релігійні знання як система Поза духовної, душевної та розумової сфер людської діяльності не існує наукового світогляду. Наука і релігія – продукт творчої роботи одного і того ж істоти – людини, яка виявила свої природні дані в різних областях середовища життєдіяльності. Розвиток науки обумовлено не тільки потребами тіла, але і духу, що призвело до одночасного розвитку як духовної, так і […]...
28. Істина і помилки. Достовірність знання. критерії істинності Зазвичай істину визначають як відповідність знання об’єкту. Істина – це адекватна інформація про об’єкт, одержувана за допомогою або чуттєвого чи інтелектуального осягнення, або повідомлення про нього і характеризується з точки зору її достовірності. Таким чином, істина існує як суб’єктивна реальність у її інформаційному та ціннісному аспектах. Цінність знання визначена мірою його істинності. Істина є властивість […]...
29. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
30. Раціоналізм і науковість медичного знання Проблема науковості медичного знання тісно пов’язана з питанням про раціональність (лат. Ratio – розум). Їй приписують різні смисли розумової доцільності (фізіологічне і патологічне, хвороба і норма і т. д.), що складають когнітивний контекст медицини. Причина названої багатозначності криється у тому, що раціональність – це прояв розумності в різних сферах життєдіяльності людей, переживання поведінки і його […]...
31. Виховання філософського ставлення до життя і до смерті Різні ціннісні установки можуть вселити некрофілію або Біофілія, відповідно. Від педагога залежить виховання любові до життя, “живого почуття життя”, смаку до життя і красі. “Жага життя” – чудово названий роман І. Стоуна про художника В. Ван Гога, який, після тривалих пошуків себе, почав малювати тільки в 27 років, створивши за короткий термін, відпущений йому, понад […]...
32. Гуманітарні знання Одна молода жінка написала лист в газету. Це була своєрідна сповідь про те, як важко складаються відносини з коханою людиною. Її чоловік – представник точних наук. Він свято вірить у чудодійну силу науки. Знання для нього – те, що можна виразити формулою, обчислити, довести. Однак при чому тут особисте життя? Здавалося б, не настільки значна […]...
33. Твір на тему “Для чого людині потрібні знання” Знання відкривають людині вікно у світ, дають можливість займатися улюбленою справою, допомагають добитися бажаного. Прагнення до знання – одна з основних рис людини. Ще в давнину людина прагнула пізнавати навколишню природу. Спочатку це була практична необхідність – потрібно було добувати собі їжу, захищатися від диких тварин. І люди почали вивчати світ, в якому вони жили. […]...
34. Твір “Знання – це сила” Знання – потужна сила. Мудреці з давніх часів до наших днів визначають прагнення до пізнання серед природних якостей людини, що допомагає йому розвивати свій творчий хист, йти вперед і досягати своїх цілей. Людина бачить стільки, скільки він знає. Його горизонти визначаються глибиною і якістю його знань. Чим більше вони стають, тим більше люди дізнаються світ […]...
35. Поняття “філософія науки” Філософія науки як структурна складова в системі філософського знання оформляється в середині XX ст. Це не означає, що раніше філософи не цікавилися проблемами науки, а вчені не намагалися філософськи осмислити результати своєї праці. Просто філософи розглядали наукове пізнання як приватний момент пізнавальної діяльності взагалі, а вчені або не зачіпали метафізичну проблематику, або, подібно Ф. Бекону […]...
36. Чим відрізняються знання від досвіду? Знання і досвід – поняття дуже близькі. У чому полягають особливості їх інтерпретації в науці? Чим відрізняються знання від досвіду? У чому полягає специфіка знань? У науці під знаннями прийнято розуміти деяку інформацію, яку людина може застосувати в корисних цілях – наприклад, при вивченні будь-якого об’єкта або при проведенні дослідження. Основний критерій знання – передання. […]...
37. Специфічні закони розвитку мистецтва Естетика походить від грецького слова aisthetikos – відчуває, що цілком випливає з попереднього міркування про зв’язок мистецтва з почуттям. Таким чином, естетика – це теорія плотського пізнання навколишньої дійсності. Мистецтво ж – це авторське чуттєве втілення краси, повною мірою розуміється глядачем тільки тоді, коли йому передається і авторське почуття. Естетика – це насамперед філософська наука, […]...
38. Синтез різних жанрових ознак у романі (героїчного епосу, лицарського, авантюрно-пригодницького, філософського роману, пародії). Широта філософського змісту твору, можливість його різних тлумачень. Популярність вічних образів до сьогодні – ВІДРОДЖЕННЯ Мета: – Навчальна: підбити підсумки вивчення роману Сервантеса “Дон Кіхот”; закласти основи дослідницької діяльності учнів, працювати над умінням учнів створювати проекти та презентувати результати своєї діяльності; – Розвивальна: розвивати логічне та зв’язне мовлення учнів; – Виховна: виховувати активну життєву позицію, милосердя, толерантність поведінки під час обміну думками. Тип уроку: комбінований урок. Обладнання: мультимедійний проектор. Хід […]...
39. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
40. Підсумуємо знання з теми – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Літературознавчо-психологічний практикум 1. Розгляньте таблицю “Філософія модернізму”. Виявіть ознаки філософії Ніцше в естетичній програмі Бодлера. Філософія модернізму Фрідріх Ніцше Шарль Бодлер Філософський дискурс Естетична програма Бог помер. Сучасність – основа мистецтва. Світ – хаос, творець – деміург. Домінують Краса й Ідеал. Воля та дія є втіленням мови й мислення. Митець – дзеркало життя. Натовп – […]...