Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко
“Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам.
Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів слід узагальнювати за допомогою індукції – тобто, умозаключениями від часткового до загального, а не навпаки, не зберігаючи шляхом дедукції від загального до приватного, як часто робить телеологічна філософія. Щоб пізнати індуктивним шляхом “причини” того чи іншого явища, наука, по Бекону, повинна користуватися “перерахуванням” і “винятком” досвідчених даних. Потрібно зіставляти емпіричні факти в пошуках таких, де досліджуване властивість чи явище присутнє і де воно відсутнє, розглядати і ступеня його прояви в різних випадках.
При використанні індуктивного методу Бекон радить бути вкрай обережним – узагальнювати емпіричні дані з великою поступовістю, переходити від одиничних фактів спочатку до наукових положень невеликої спільності, а вже від них – до все більш високим. У науковому пізнанні потрібно слідувати шляхом безперервного і поступового сходження. Слід побоюватися необачних узагальнень, які вельми властиві людської психології і призводять до незліченних помилок. Людському духу, говорить Бекон у цьому зв’язку, не тільки не слід надавати крила, але, навпаки, підвішувати свинець.
Related posts:
- Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання Система наукового знання кожної дисципліни гетерогенна (неоднорідна). У ній можна виявити різні форми знання: емпіричні факти, закони, принципи, гіпотези, теорії різного типу і ступеня спільності і т. Д. Всі ці форми можуть бути віднесені до двох основних рівнів організації знання: емпіричного і теоретичного. Відповідно можна виділити два типи пізнавальних процедур, що породжують ці знання. Особливості […]...
- “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
- Гносеологія і індуктивний метод Френсіса Бекона У XVII столітті змінюється орієнтація філософії. Якщо в Середні століття вона була служницею богослов’я, в епоху Відродження – союзницею мистецтва, то в Новий час філософія займається проблемами науки і наукового пізнання. Бурхливе зростання науки того часу був пов’язаний з потребами промислового виробництва. У розвитку наукового знання була зацікавлена молода народжується буржуазія, яка прийшла або прагнула […]...
- Поняття методу. Основні методи наукового пізнання У навчальній і науковій літературі наводяться різні визначення методу [54]. У навчальній літературі широко поширена (якщо дати узагальнено-усереднену вибірку) розуміння методу, по-перше, як шляху, способу пізнання, по-друге – як сукупності прийомів, способів, операцій пізнавальної діяльності. У першому випадку розпливчастість розуміння методу очевидна. У другому випадку (більш поширеному і прийнятному) необхідно зробити суттєві уточнення. Тут метод […]...
- Експеримент і індукція у Бекона З цим загальним методом пізнання, як його формулює Френсіс Бекон, не можна, звичайно, не погодитися. Союз досвіду і мислення, що він рекомендує, є дійсно єдиний шлях до істини. Але як досягти його і домогтися в процесі пізнання належного ступеня і пропорції? Відповіддю на це служить Беконовская теорія індукції, як методу пізнання. Силогізм або умовивід, згідно […]...
- Статус науки і особливості наукового пізнання У сучасній культурі наука відіграє величезну роль. Вона перетворилася на найважливішу форму пізнання. Такий статус науки – результат її тривалого і суперечливого розвитку, початок якому було покладено в Новий час. У попередні епохи наука не грала провідну роль. Наука є особливою формою пізнання. Пізнання, в свою чергу, є специфічна діяльність, сукупність цілеспрямованих пізнавальних дій, спрямованих […]...
- Динаміка наукового пізнання Розгляд структурних характеристик і взаємозв’язків наукового пізнання має бути доповнене аналізом динаміки наукового пізнання. Цю динаміку умовно можна розділити на два види: “внутріпарадігмальную”, на стадії “нормальної науки” (якщо використовувати термінологію Т. Куна), і “революційну”, коли змінюються самі підстави наукового пізнання. Зупинимося на цих питаннях докладніше. У “спокійною” стадії наукове пізнання розвивається вшир, здійснюючи емпіричне і […]...
- Фізика і методи наукового пізнання Пізнання починається зі спостереження. З раннього дитинства ми спостерігаємо за тим, що відбувається навколо. Ми бачимо, що м’яч, підкинутий вгору, завжди падає вниз на землю, чуємо, що за блискавкою завжди слідують гуркіт грому, відчуваємо, що влітку завжди тепліше, ніж взимку і т. п. Однак ці важливі спостереження, взяті всі разом, ще не утворюють науку фізику. […]...
- Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї - тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
- Західні концепції структури і динаміки наукового пізнання Проблема структури і динаміки наукового пізнання – одна з центральних у філософсько-методологічному аналізі. Представники неопозитивізму (М. Шлік, Л. Вітгенштейн, Р. Карнап та ін.) Зосереджували свою увагу на структурі наукового знання, тоді як постпозітівістов (Т. Кун, І. Лакатос, П. Фейєрабенд та ін.) Робили упор на аналізі динаміки наукового знання [58]. Неопозитивісти, будучи фахівцями в галузі точних […]...
- Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
- “Нова Атлантида” Бекона Френсіс Бекон був пройнятий думкою про те, що розвиток науки призведе в майбутньому до наступу золотого століття. При майже безсумнівному атеїзмі він писав про майбутні великих відкриттях з піднесеним ентузіазмом релігійного пророка і ставився до долі науки, як до своєрідної святині. У своїй незакінченою філософської утопії “Нова Атлантида” Бекон малює щасливу, комфортне життя мудрого, невеликого […]...
- Проблеми наукового пізнання людей і їх життя Значна робота в цьому напрямку вже робиться в рамках програми ООН “Про розвиток людини” у всьому світі і в Росії. У ній пропонуються розглядати й оцінювати рівень і якість розвитку людини через призму трьох основних показників. Перший – довголіття, вимірюваний як очікувана тривалість життя при народженні. Другий – рівень освіти дорослого населення та студіюючої молоді […]...
- Навчання Ф. Бекона і Р. Декарта: спільне та відмінне Настало після Відродження Новий час продовжило формувати інше ставлення до природи і духовного світу людини. Розширення інтелектуального світу особистості визначило духовне обличчя епохи, знайшовши вираз у філософських системах англійського мислителя Френсіса Бекона і французького вченого і філософа Рене Декарта. Вони з різних ціннісно – світоглядних позицій розробили свої філософські концепції, ядром яких стала методологічна проблематика. […]...
- Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
- Біографія Роджера Бекона Роджер Бекон (1214 р Ілчестер – 1292 р Оксфорд) – англійський натураліст, філософ, монах-францисканець. Життєвий шлях Сім’я Бекона вважалася забезпеченою. Зокрема, він міг витрачати більше 2000 фунтів на книги, інструменти та інші речі для наукових досліджень. Але коли родичі Бекона підтримали Генрі III в боротьбі проти узурпатора Симона де Монфора, то їх спіткало фінансове розорення […]...
- Раціоналізм і дедуктивний метод Рене Декарта Р. Декарт так само, як і Ф. Бекон, стурбований проблемою достовірності пізнання. Однак на відміну від свого британського колеги він апелював до розуму і самосвідомості, а не до досвіду й експерименту. Щоб отримати достовірне знання, потрібно відмовитися від усіх суджень, прийнятих на віру, за звичаєм або прикладу. Чуттєвий досвід не може служити бездоганним джерелом істинного […]...
- Коротка біографія Роджера Бекона Чернець, філософ, учений і дослідник природи Роджер Бекон народився в Англії в 13 ст., В графстві Сомерсет. Датою його народження умовно вважається 1214 рік. Відомості про його життя досить скупі. Відомо, що він походив із забезпеченої сім’ї, яка згодом розорилася. Він здобув блискучу освіту в двох середньовічних університетських центрах – в Оксворд і в Парижі. […]...
- Ф. Бекон. Вчення про метод Одним з найбільших філософів Нового часу і родоначальником емпіризму був англійський аристократ, лорд Френсіс Бекон (1561-1626). Після закінчення Кембріджського університету Ф. Бекон обирається до парламенту і робить політичну кар’єру, вершиною якої стає його призначення лордом-хранителем королівської печатки за короля Якова I. Будучи лордом-канцлером, Бекон був притягнутий до суду. Після свого помилування Бекон не повертається на […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Метод молекулярних орбіталей (метод МО) Відмінність цього методу від методу електронних пар полягає в тому, що в ньому використовуються не хвильові функції, що описують електронні пари, а хвильові функції одного електрона в полі всіх ядер і інших електронів. Електрони молекули розміщуються за відповідними одноелектронне рівням з урахуванням принципу Паулі, тобто на одній молекулярної орбіті може перебувати не більше двох електронів, […]...
- Чим відрізняється знання від пізнання? У філософії і багатьох інших науках часто розглядається сутність знання і пізнання. У чому полягає їх специфіка відповідно до розповсюджених точками зору вчених? Чим відрізняється знання від пізнання? Що являє собою знання? Під знанням у науці в загальному випадку розуміється володіння людиною деяким об’ємом інформації про що-небудь – як правило, достатнім з точки зору вирішення […]...
- Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
- Структурні особливості дослідно-експериментального пізнання У розвинених формах наука завжди поставала і постає досі як дисциплінарно-організоване знання, в якому її окремі галузі – наукові дисципліни – виступають як відносно автономних підсистем, що взаємодіють між собою. Вони виникають і розвиваються нерівномірно. У них формуються різні типи знань, причому деякі з наук, наприклад медицина, пройшовши шлях емпіричного самовдосконалення, вступили на шлях теоретизації. […]...
- Ступені (рівні) пізнання Існує два ступені пізнання: чуттєве і раціональне. Чуттєве пізнання відбувається за допомогою органів чуття (зір, дотик, нюх, слух, смак). Це безпосередня форма пізнання, в процесі якого знання виходять шляхом прямого контакту. Наприклад, ви вийшли на вулицю і відчули холод. Таким чином, чуттєвий рівень дозволяє пізнати тільки зовнішні властивості об’єкта пізнання. Даний рівень включає в себе […]...
- Метод порівняльного державознавства і правознавства в пізнанні держави і права Розглянемо зміст методу порівняльного державознавства і правознавства в пізнанні держави і права. У методології загальної теорії держави і права значуще місце займає метод порівняння. Порівняльне правознавство є окремим теоретичне спрямування (компаративізм). Родоначальником даного методу вважається Аристотель, який зробив порівняння конституції 158 грецьких і варварських міст. Метод порівняльного дослідження приймає в якості свого об’єкта аналогічні або […]...
- Науковий факт як структурна одиниця пізнання Без факту (лат. Factum – доконане) немає науки. Науковий факт – початкова форма і критерій істинності знання, яка фіксує природні дані, встановлені в процесі досліджень. В осмисленні природи факту вчені і філософи сучасної науки виділяють, як правило, дві крайні точки зору: фактуалізм і теоретизм. Перша вказує на незалежність і автономність фактів стосовно різних теорій. Друга […]...
- Процес пізнання Пізнання універсуму, пізнавальний процес в цілому передбачає проходження людиною, як суб’єктом пізнання, трьох етапів. Перший етап – чуттєве пізнання, тобто живе споглядання дійсності. Чуттєвий досвід – відчуття, сприйняття, уявлення – джерела знання, що зв’язують людину із зовнішнім світом. Тут головну роль відіграють органи чуття людини – зір, дотик, слух, нюх, смак. Основними формами чуттєвого пізнання […]...
- Метод навчання в педагогіці: розкриття поняття Здійснення освітньо-виховного процесу вимагає правильного використання сукупностей методів навчання. Сучасна література розглядає існування кількох підходів розуміння методу навчання. Підходи до дефініції і розуміння сутності методу навчання Метод навчання розглядається як упорядкована діяльність педагога і учнів, спрямована на досягнення поставлених дидактичних цілей, вирішення актуальних педагогічних завдань. Метод навчання в педагогіці – це сукупність шляхів, способів досягнення […]...
- Теорія пізнання І. Канта: основні поняття і принципи Одним з найбільших розумів людства, основоположником німецької класичної філософії є Іммануїл Кант (1724-1804). Не тільки у філософії, але і у конкретній науці Кант був глибоким і проникливим мислителем. Людина, етика і право – ось головні теми філософського вчення Канта. Кант вважав, що рішенню таких проблем філософії, як проблеми буття людини, душі, моралі і релігії, має […]...
- Науковий метод – фізика Якими ж шляхами видобувається наукова істина? Кілька сотень років тому були вироблені основи фізичного методу дослідження. Він полягає в наступному: спираючись на досвід, роблячи припущення про суть того чи іншого явища, відшукують спочатку якісні, а потім кількісні (що формулюються математично) закони природи; відкриті закони перевіряються практикою. Таким чином, схема наукового пізнання виглядає так: Запам’ятай спостереження […]...
- Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
- Наука – система пізнання об’єктивних законів світу Результатом наукової діяльності є система розвивається доказового і обгрунтованого знання. Наукове знання, отримане на основі перевірених практикою методів пізнання, виражається в різних формах: у поняттях, категоріях, законах, гіпотезах, теоріях, наукову картину світу, або в інструментарії науки. Використання такого інструментарію дає можливість передбачення і перетворення дійсності в інтересах природи, суспільства і людини. У різних галузях пізнання […]...
- Ідеали і норми наукового дослідження Наука, будучи однією з форм людської життєдіяльності, інтелектуально і соціокультурно зумовлена інтересами і потребами людей. Вона виступає як призначена для блага людей одна з їхніх сутнісних сил. Все це робить науку морально-вмотивованою та гуманістично орієнтованою. Внаслідок нових відкриттів в науці зросла альтернативність шляхів і перспектив розвитку людини, і, отже, складніше і неоднозначніше стає ситуація морального […]...
- Історія наукового знання Давно існує думка, що історики науки діляться на три категорії: 1. Перші добре знають науку, але не знають історію; 2. Другі добре знають історію, але не знають науки; 3. Тільки деякі добре знають і те, і інше. Останнє означає, що до самого знання і до науці слід підходити історично. Звернення до історії науки – це […]...
- Структура філософського пізнання Відносини між підсистемами “мир” – “людина” можуть бути зведені до онтологічної, гносеологічному, аксіологічному та праксиологической аспектам. Саме вони і зумовлюють структуру філософського знання, яка розкривається через наступні дисципліни. Онтологія – це вчення про буття, принципи його будови, законах і формах. Часто в історії філософії онтологію називають “першою філософією”, або метафізикою, т. Е. Вченням про буття […]...
- Змішано-скануючий метод Широке поширення отримав змішано-скануючий метод прийняття рішень, що забезпечує масштабний, фундаментальний процес прийняття рішень та їх подальшу розробку. Він поєднує раціональний підхід до одних елементам проблеми і поступальний, менш деталізований аналіз до інших. Цей метод має ряд переваг. Він дозволяє поєднати переваги двох проаналізованих вище методів адаптуватися до швидкоплинні ситуації, забезпечуючи при цьому необхідну гнучкість […]...
- Інтуїтивне пізнання в медицині Інтуїція (лат. Intuitio – пряме споглядання) – це здатність осягати загальне в одиничному, бачити в предметі, явищі, процесі суттєве. Під інтуїцією розуміють безпосереднє осягнення істини без наукового обгрунтування за допомогою доказів. Вона (істина) формується на основі попереднього досвіду. Це здатність виходити за його рамки, розуміти раніше непізнане. Інтуїція як безпосереднє осягнення істини протилежна звичайному, типовому […]...
- Метод залишку Метод залишку – один з видів оцінки власності (як правило, земельної ділянки), здійснюваний з урахуванням певних факторів формування прибутку. Метод залишку – спосіб, застосовуваний для оцінки забудованих бізнес-об’єктами і незабудованих ділянок землі. В останньому випадку мається на увазі ділянку, який може бути поліпшений шляхом зведення на ній об’єкта нерухомості або здатний приносити прибуток сам по […]...
- Форми пізнання Виділяють форми пізнання: 1. Чуттєве пізнання – це пізнання за допомогою органів почуттів – зору, дотику, слуху і т. п. Чуттєве пізнання виражається в формах: – відчуття – відображення окремих властивостей предмета, явища, як правило в перші секунди контакту з ним органами почуттів. Приклад: вперше побачивши картину, людина відбив у своїй свідомості, що вона велика […]...