Поняття реалізації права. Його основні (безпосередні) форми

Реалізація правових норм – це здійснення містяться в них приписів у правомірному поведінці суб’єктів права.

Процес реалізації права здійснюється в різних формах. В залежності від способів правового регулювання розрізняють три основні форми реалізації права:

1. Дотримання – форма реалізації права, яка виражається в утриманні від вчинення дій, небезпечних або шкідливих для суспільства і тому заборонених правовими нормами. Головна особливість дотримання полягає в тому, що дана форма носить пасивний характер, тобто не вимагає від суб’єкта права здійснення яких-небудь активних дій. За допомогою дотримання реалізуються заборонні норми.

2. Виконання – форма реалізації права, при якій суб’єкти права зобов’язані виконати які-небудь активні дії з метою втілення в життя приписів правових норм. Шляхом виконання реалізуються зобов’язуючі норми.

3. Використання – форма реалізації права, яка виражається у вчиненні дозволених дій, які уповноважені суб’єкти здійснюють по своїй волі і бажанням з метою здійснення своїх суб’єктивних прав. У формі використання реалізуються уповноважуючі норми права.

Зазначені форми тісно пов’язані один з одним. В юридичній літературі вони визначаються як форми безпосередньої реалізації права, оскільки їх суб’єктами виступають громадяни і організації, здійснюють свої права та обов’язки самостійно і безпосередньо.

Однак у багатьох випадках для здійснення своїх прав і обов’язків недостатньо тільки дій самих суб’єктів права. У цій ситуації реалізація права можлива тільки за участю органів держави, які і забезпечують втілення в життя відповідних юридичних норм у повному обсязі. Дана форма реалізації називається правозастосуванням. На відміну від безпосередніх форм реалізації вона володіє рядом специфічних особливостей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Поняття реалізації права. Його основні (безпосередні) форми