Поняття, сутність та ознаки права

Розглянуті підходи до розуміння права дозволяють виявити те спільне, що вкладається в це явище представниками різних теорій. При всім різноманітті підходів можливо дати єдине наукове визначення права. Перш ніж це зробити, зазначимо, що термін “право” вживається в двох основних значеннях. По-перше, право розуміється як можливість скоювати визначені, юридично значущі дії (суб’єктивне право – належить конкретній особі). По-друге, право розглядається як правова система суспільства, законодавство якої-небудь країни (об’єктивне право).

В цьому значенні право – це система загальнообов’язкових правил поведінки, що встановлюються і охороняються державою. Це так зване нормативне визначення права підкреслює його роль як регулятора суспільних відносин. Відповідно, соціальне призначення права зводиться до регулювання суспільних відносин, надання їм певного порядку. Сутність права полягає у вираженні інтересів суспільства (або окремої його частини – правлячого класу, еліти).

Дане вище визначення права є загальним. Для його уточнення, щоб усвідомити відмінність права від інших соціальних регуляторів, необхідно дати перелік ознак права. Ознаки визначають сутність, зміст, форму, соціальне призначення права та гарантії його регулятивного впливу на суспільні відносини. До ознак права можна віднести наступні:

– Нормативність. Право являє собою сукупність правил поведінки (норм), що регулюють суспільні відносини. Ці правила можуть існувати у формі дозволений, обязываний або заборон. Вони носять узагальнений, неперсоніфікований характер – застосовні не до конкретної ситуації, а до різним суспільним відносинам, адресовано не конкретній особі, але суспільству в цілому.

– Загальнообов’язковість. Право – система норм, які підлягають виконанню всіма суб’єктами права, незалежно від їх бажання. Загальнообов’язковість дотримання правових норм поширюється і на саму державу.

– Зв’язок з державою. Право виражає державну волю, воно встановлюється державними органами. Держава санкціонує право, контролює та забезпечує його дотримання громадянами. Для цього існують передбачені законодавством засоби державного впливу.

– Формальна визначеність. Норми права існують у визначеній, офіційно вираженій формі. Основною формою існування права є нормативний акт.

– Системність. Право являє собою систематизовану сукупність норм. Разом вони утворюють систему, тобто проявляють свої властивості тільки у взаємозв’язку. Система права повинна володіти повнотою, внутрішньої непротиворечивостью, впорядкованістю.

– Динамізм. Суспільні відносини піддаються постійним змінам, відповідно, має змінюватися і право, яке їх регулює. Постійно йде процес запровадження нових правових норм, скасування або зміни старих. Вся система права тієї чи іншої країни поступово, але неминуче змінюється.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Поняття, сутність та ознаки права