Формуємо предметні та ключові компетентності – ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ

Related posts:

1. Формуємо предметні та ключові компетентності – ПЕРЕХІД ДО МОДЕРНІЗМУ ВЗАЄМОДІЯ СИМВОЛІЗМУ Й ІМПРЕСІОНІЗМУ В ЛІРИЦІ Запам’ятайте! Поети, кажучи біблійними словами,- сіль землі. Вони швидше й тонше за інших відчувають зміни в настроях людей, у суспільстві загалом, відображаючи це у своїх творах. Французькі письменники ПІ. Бодлер, П. Верлен, А. Рембо започаткували нові напрями в літературі – символізм та імпресіонізм, відбивши в художньому слові прагнення осягнути мінливість, багатоманітність і таємничість світу та […]...
2. Формуємо предметні та ключові компетентності – ПРОЗАМ ПОЕЗІЯ ПІЗНЬОГО РОМАНТИЗМУ ТА ПЕРЕХОДУ ДО РЕАЛІЗМУ XIX СТОЛІТТЯ Запам’ятайте! – Літературно-мистецькі напрями й течії не мають чітких часових меж, можуть довго існувати поряд, взаємопроникаючи та взаємозбагачуючись, як романтизм і реалізм. – Літературна творчість Е. Т. А. Гофмана створена уявою письменника, але вона тісно пов’язана з реальністю: з вадами суспільства тогочасної Німеччини, з духовністю ентузіастів та бездуховністю філістерів. – Митці “чистого мистецтва” доповнили актуальні […]...
3. Формуємо предметні та ключові компетентності – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ Запам’ятайте! – Однією зі специфічних ознак зарубіжної літератури є те, що це література перекладна. – Художній переклад – різновид літературної творчості, унаслідок якої твір, що існує в одній мові, “виникає” в іншій, не втрачаючи своїх змістових і художніх особливостей. – Давньогрецька література спрямовувала шляхи розвитку культури світової. – Кожен народ має свої пісні та легенди, […]...
4. Формуємо предметні та ключові компетентності – СУЧАСНА ЛІТЕРАТУРА В ЮНАЦЬКОМУ ЧИТАННІ Запам’ятайте! – Паоло Коельйо – знаменитий бразильський письменник. Опублікував загалом 16 книг – романів, збірок оповідань-притч. – 1988 р. Паоло написав роман-притчу “Алхімік” – найвищою мірою символічну оповідь, метафору свого життєвого шляху. Одинадцять років Коельйо вивчав алхімію, і цей досвід дістав відображення в книзі. Знайте про… – Популярних сучасних письменників та їхні твори. – Зв’язок […]...
5. ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ Прискорений та неоднозначний суспільно-історичний розвиток світу на порубіжжі ХІХ-ХХ ст. позначився на світогляді й естетиці людей, на мистецтві й літературі. Адже там, де, на перший погляд, панували правопорядок, мораль, релігія, раптом завирувала стихія, яку не можна було осягнути розумом: нещадна ринкова боротьба в промисловості, жорстокі імперіалістичні та громадянські війни, революції, тоталітаризм. Сувора дійсність, невпевненість у […]...
6. ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття Феєрія (із фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX століття елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка). Драма-феєрія – п’єса, для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного й людського, широке […]...
7. Ключові та предметні компетентності в курсі зарубіжної літератури У 2017 р. в чинній програмі із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2012, керівник авторського колективу О. М. Ніколенко) відбулися зміни щодо впровадження компетентнісного підходу в галузі середньої освіти. Ці зміни обов’‎язково потрібно урахувати в процесі вивчення й викладання зарубіжної літератури в школі. Оновлення програми здійснила робоча група вчителів: учитель – методист Тальнівського економіко-математичного ліцею […]...
8. М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах – світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття – ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ 1. Імена яких драматургів світової літератури вам відомі? Які їхні твори ви читали та переглядали? 2. У чому, на вашу думку, полягає роль театру в ХІХ-ХХ ст. і сьогодні? 3. Назвіть ознаки драматичних творів та особливості їхнього впливу на глядача/читача. У чому актуальність Метерлінка? У тому, що, ставлячи питання на рівні символу, він окреслює неперебутні […]...
9. Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ – початку XX ст. “Стара” і “нова драма”. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та […]...
10. До вивчення п’єси БЛАКИТНИЙ ПТАХ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Нове слово у драматургії кінця XIX – початку XX століття Феєрія (з фр. feerie, від fee – “фея”, “чарівниця”) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – початку XX ст. елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка). Драма-феєрія – п’‎єса, для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного й людського, широке використання! […]...
11. БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття Моє життя – це просто історія про людину з пером і папером. Моріс Метерлінк БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР “Однієї прекрасної недільної літньої днини на селі ми саме зібралися обідати. Мій батько вправно нарізав жирну домашню курку. Аж тут садом проходить поштар із кількома листами та газетою для мене. Я її розгортаю (це “Фігаро”) і читаю великими літерами […]...
12. Про зміни в драматургії кінця XIX – початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця XIX – початку XX століття Те, що з першого погляду характеризує сучасну драму, це, насамперед, послаблення… зовнішньої дії, а потім і чітко виражена тенденція якнайглибшого занурення у людську совість, і приділення великої ваги моральним проблемам, і нарешті, пошуки… якоїсь нової поезії, більш абстрактної, ніж стара. Моріс Метерлінк, бельгійський драматург Зміна світогляду людини другої половини XIX століття, криза у мистецтві, занепад […]...
13. ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст “Стара драма”, “нова драма”, загальне уявлення про модернізм. Підготуйте повідомлення й презентацію про діяльність письменника або режисера наприкінці XIX – на початку XX ст.: Г. Ібсен, К. Гамсун, А. Стріндберг, Г Гауптман, А. Чехов, М. Метерлінк, Б. Шоу, Леся Українка, В. Винниченко, М. Куліш, Лесь Курбас (1 за вибором). “Стара” і “нова драма”. Наприкінці XIX […]...
14. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ ст.: ТВОРЧІСТЬ Г. ІБСЕНА ТА Б. ШОУ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення Г. Ібсена та Дж. Б. Шоу для розвитку та втілення нових тенденцій у драматургії; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової драматургії; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; уміння систематизувати […]...
15. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Історія драматичного мистецтва – це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових. XIX століття – це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’‎явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності. На межі століть відбулася справжня революція в […]...
16. До вивчення п’єси БЛАКИТНИЙ ПТАХ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття ЧИТАЄМО, РОЗМІРКОВУЄМО, ОБГОВОРЮЄМО… 1. Поділіться своїми враженнями від п’єси. Що вас найбільше вразило, здивувало? 2. Роздивіться фотографії акторів у костюмах дійових осіб з постановки К. Станіславського (1908). Чи такими ви уявляли персонажів п’єси? Фея – М. Германова Вода – Л. Коренєва Вогонь – В. Бурджалов 3. Прочитайте перелік дійових осіб та авторські ремарки до костюмів […]...
17. Контрольна робота за темою “Драматургія кінця ХІХ – початку ХХ ст.” – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (систематизовані й узагальнені знання про особливості драматургії порубіжжя ХІХ-ХХ ст.; уміння формулювати, висловлювати й обстоювати свою думку; культуру писемного мовлення; аналітичне мислення; естетичний смак); Ключові (інформаційну: уміння систематизувати здобуті знання та критично їх осмислювати; загальнокультурну: творчі здібності; прагнення досягти високого результату). Тип уроку: урок контролю й корекції знань, умінь і […]...
18. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література “кінця віку” промовила справді нове слово, пробила нову стежку “в містичнім гаю літературних форм”. Леся Українка Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ […]...
19. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (уміння визначати композицію п’єси, підтекст, символіку; розуміння значення відкритого фіналу; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; ідейно-художнього аналізу творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із […]...
20. Реалізм Стара і нова драма. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен. Ляльковий дім Мета: (формувати компетентності): предметні (розуміння сутності “нової” драми та її відмінності від “старої”; уміння визначати роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; знання тематики й сюжету п’єси “Ляльковий дім”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички […]...
21. Основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст. “Нова драматургія”, її засадничі принципи. Творчі знахідки та здобутки Г. Ібсена, А. Чехова, Б. Шоу – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: допомогти учням з’‎ясувати основні тенденції розвитку драматургії кінця XIX – початку XX ст.; ознайомити з найважливішими здобутками драматургів того часу; розвивати навички складання опорно-логічних конспектів за сприйнятою на слух інформацією, виділяти головне, давати оцінку літературним явищам; виховувати любов до мистецтва, естетичні смаки. Обладнання: портрети драматургів Г. Ібсена, Б. Шоу, А. Чехова та інших, видання […]...
22. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ БАРНАРДА ШОУ. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ “ПІГМАЛІОН” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання основних етапів життєвого та творчого шляху, особливостей світогляду Б. Шоу, специфіки втілення античного міфу у п’єсі “Пігмаліон”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в […]...
23. Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних […]...
24. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розширені й узагальнені знання про творчість Шолом-Алейхема, його повість “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності; потяг до художньої творчості); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у […]...
25. Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ”: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ – КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення теми знецінення культури, порушеної Р. Д. Бредбері у романі “451° за Фаренгейтом”, знання провідних мотивів цього твору; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу твору; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно – мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння виробляти власну позицію та […]...
26. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: СЮЖЕТ, ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ Й РОЗВИТОК СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ (ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання особливостей драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”; уміння характеризувати цю драму як одну зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; високі моральні якості особистості); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких […]...
27. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі народного гумору в повісті Шолом-Алейхема “тев’є-молочар”; уміння характеризувати сучасні інтерпретації цього твору в театрі, кінематографі та інших видах мистецтва; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання […]...
28. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про життя та творчість О. де Бальзака, роль України в долі митця; навички сприйняття інформації на слух; уміння знаходити потрібну інформацію та подавати її, визначати головне, висловлювати свою думку й відстоювати її; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; оптимістичне світосприйняття; естетичний смак); ключові […]...
29. ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення творчості Шолом-Алейхема для світової літератури; уміння характеризувати тематику та проблематику його твору “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у будь-якому вигляді; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне […]...
30. ТРИВОГА ЗА МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ РЕЯ ДУГЛАСА БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння тематики й проблематики твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, ролі особистості письменника в літературі; уміння характеризувати роман як один зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну […]...
31. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ: СКЛАДАННЯ ТА НАПИСАННЯ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ЗА ДРАМАТИЧНИМ ТВОРОМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення драми “Ляльковий дім” для творчого доробку Г. Ібсена; уміння характеризувати цю п’єсу як вершину творчості письменника; словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та […]...
32. Драматургія помежів’я ХІХ-ХХ ст. (загальний огляд). Сутність кардинальних змін у драматургії, ідейних та естетичних шукань представників “нової драми” – ДРАМАТУРГІЯ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання тенденцій розвитку драматургії помежів’я ХІХ-ХХ ст., найважливіших здобутків драматургів цієї доби; навички сприймання інформації на слух; уміння виокремлювати головне; уміння оцінювати літературні явища; культуру мовлення; критичне мислення; любов до мистецтва; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: навички самостійної роботи; прагнення нових знань; комунікативну: навички роботи в групі й колективі; толерантне […]...
33. БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Нове слово у драматургії кінця XIX – початку XX століття Моє життя – це просто історія про людину з пером і папером. Моріс Метерлінк БЕЛЬГІЙСЬКИЙ ШЕКСПІР “Однієї прекрасної недільної літньої днини на селі ми саме зібралися обідати. Мій батько вправно нарізав жирну домашню курку. Аж тут садом надходить поштар із кількома листами та газетою для мене. Я її розгортаю (це “Фігаро” ) і читаю великими […]...
34. Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація й узагальнення […]...
35. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6 ЗА ТЕМОЮ “ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА. ТВОРЧІСТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА, Р. Д. БРЕДБЕРІ, Н. Г. ЛІ, Е. В. СІГАЛА” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі Шолом-Алейхема, Р. Д. Бредбері, Н. г. Лі, Е. В. Сігала у розвитку та втіленні в літературних творах гуманістичних цінностей ХХ-ХХі ст.; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової літератури; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння […]...
36. Розвиток драматургії – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а у “Воскресінні […]...
37. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. НЕЛЛ ГАРПЕР ЛІ “УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА”: ПРОБЛЕМА ВХОДЖЕННЯ МОЛОДІ В ДОРОСЛИЙ СВІТ, ЗІТКНЕННЯ ІЗ ЖОРСТОКІСТЮ; МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ У ТВОРІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблематики й моральних ідеалів твору Н. Г. Лі “Убити пересмішника”; уміння характеризувати за допомогою рецензії ідейно-художні особливості цього роману; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи […]...
38. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6. ТВОРЧІСТЬ М. МЕТЕРЛІНКА, О. УАЙЛЬДА – ТРАДИЦІЇ І НОВАТОРСЬКІ ЗРУШЕННЯ В ПОЕЗІЇ СЕРЕДИНИ – ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XIX СТ Мета: перевірити рівень знань за вивченою темою; розвивати творчі здібності; прищеплювати прагнення досягти високих результатів. Тип уроку: урок контролю знань, умінь та навичок. Обладнання: картки з завданнями. Хід уроку І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ІІІ. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ 1. Інструктаж щодо виконання контрольної роботи 2. Виконання контрольної […]...
39. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ – 11 клас До теми “Із драматургії кінця XIX – початку XX століть. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”” 1. Дайте стислу характеристику поетики “нової драми” Г. Ібсена. У п’єсах Ібсена ідеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ; розробляються нові теми: становище жінки в суспільстві, влада грошей, спадкові хвороби; соціальна проблематика; немає чіткої межі між трагедією і комедією; […]...
40. Драма Драмою називають літературні твори, які оформилися приблизно на рубежі 17-18 століть в творах літераторів-просвітителів: у міщанській драмі Д. Дідро, Л. С. Мерсьє і Г. Е. Лессінга. До цього часу виділяли лише трагедії та комедії. Драму як самостійний жанр літератури ще не усвідомлювали. Драма – це зазвичай невелика п’єса, яка позначає конфлікт, який одержує в фіналі […]...