Ключові та предметні компетентності в курсі зарубіжної літератури

У 2017 р. в чинній програмі із зарубіжної літератури для 5-9 класів (2012, керівник авторського колективу О. М. Ніколенко) відбулися зміни щодо впровадження компетентнісного підходу в галузі середньої освіти. Ці зміни обов’‎язково потрібно урахувати в процесі вивчення й викладання зарубіжної літератури в школі.

Оновлення програми здійснила робоча група вчителів: учитель – методист Тальнівського економіко-математичного ліцею Черкаської обл. Л. П. Юлдашева (голова робочої групи), учитель-методист Сахновецької ЗОШ І-ІІІ ступенів Старокостянтинівського району Хмельницької обл. І. О. Смірнова (модератор), директор спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів № 148 імені Івана Багряного з поглибленим вивченням української мови та літератури м. Києва С. І. Горбачов, к. пед. н., доц. кафедри філологічних дисциплін та методики їх викладання ЧОІППО ім. К. Д. Ушинського Т. П. Матюшкіна, учитель-методист ЗОШ І-ІІІ ступенів № 18 м. Білої Церкви Київської обл. О. В. Пітерська (відповідно до наказу № 52 Міністерства освіти і науки України від 13. 01. 2017 р. та наказу № 201 від 10. 02. 2017р.).

Нормативна база чинної програми із зарубіжної літератури для 5-9 класів. Програму розроблено на підставі Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 23. 11. 2011 р. № 1392) з урахуванням Державного стандарту початкової загальної освіти (Постанова Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 р. № 462) та відповідно до положень “Концепції Нової української школи” (2016).

Метою базової загальної середньої освіти є розвиток і соціалізація особистості учнів, формування в них національної самосвідомості, загальної культури, світоглядних орієнтирів, екологічного стилю мислення й поведінки, творчих здібностей, дослідницьких і життєзабезпечувальних навичок, здатності до саморозвитку й самонавчання в умовах глобальних змін і викликів.

Випускники основної школи – це патріоти України, які знають її історію; носії української культури, які поважають культуру інших народів; компетентні мовці, які вільно спілкуються державною мовою, володіють також рідною (у разі відмінності) й однією чи кількома іноземними мовами, мають бажання та здатність до самоосвіти, виявляють активність і відповідальність у громадському й особистому житті, здатні до підприємливості й ініціативності, мають уявлення про світобудову, бережно ставляться до природи, безпечно й доцільно використовують досягнення науки та техніки, дотримуються здорового способу життя.

Засобами предмета “Зарубіжна література” мають бути сформовані ключові та предметні компетентності, які реалізовано в підручнику й хрестоматії авторського колективу під керівництвом О. М. Ніколенко.

Компонентами компетентності є когнітивний (знаннєвий), діяльнісний (практико-орієнтований) та ціннісний.

Складники компетентності

Знаннєвий

Діяльнісний

Ціннісний

Учень (учениця):

Називає

Формулює

Записує

Пояснює

Наводить приклади

Знає і розуміє

Учень (учениця):

Розпізнає

Розрізняє

Описує

Складає

Порівнює

Аналізує

Класифікує

Характеризує

Установлює

Визначає

Виконує

Планує, прогнозує спостерігає

Дотримується правил

Виготовляє

Уміло поводиться

Використовує

Застосовує

Уміє

Розв’‎язує задачі

Учень (учениця):

Усвідомлює

Обговорює

Критично ставиться

Оцінює

Висловлює судження

Обгрунтовує

Робить висновки

Роль зарубіжної літератури у формуванні ключових компетентностей

Ключові компетентності

Компоненти

1

Спілкування державною мовою

Уміння:

– сприймати, розуміти інформацію державною мовою;

– усно й письмово тлумачити поняття, факти, висловлювати думки, почуття, погляди.

Ставлення:

– поцінування української мови як державної – чинника національної ідентичності;

– готовність активно послуговуватися українською мовою в усіх царинах життя.

Навчальні ресурси1:

– текстоцентризм;

– дискусія, дебати, діалог.

2

Спілкування іноземними мовами

Уміння:

Читати тексти іноземною мовою за умови вивчення відповідної іноземної мови в школі;

– зіставлення оригінальних текстів з українськими художніми перекладами.

Ставлення:

– усвідомлення багатства рідної мови;

– готовність до міжкультурного діалогу, відкритість до пізнання різних культур.

Навчальні ресурси:

– зіставлення текстів українських перекладів літературних творів та оригіналів.

3

Математична компетентність

Уміння:

– розвивати абстрактне мислення;

– установлювати причиново – наслідкові зв’‎язки, виокремлювати головну та другорядну інформацію;

– чітко формулювати визначення та будувати гіпотези;

– перетворювати інформацію з однієї форми в іншу (текст, графік, таблиця, схема).

Ставлення:

– прагнення висловлюватися точно, логічно та послідовно.

Навчальні ресурси:

– роздум (визначення тези, добір аргументів, наведення прикладів, формулювання висновків), висунення гіпотези та її обгрунтування;

– тексти, у яких наявні графіки, таблиці, схеми тощо.

4

Основні компетентності в природничих науках і технологіях

Уміння:

– швидко й ефективно шукати інформацію, використовувати різні види читання для здобуття нових знань;

– проводити пошукову діяльність, словесно оформлювати результати досліджень;

– критично оцінювати результати людської діяльності в природному середовищі, відображені у творах літератури.

Ставлення:

– готовність до опанування новітніми технологіями;

– оперативне реагування на технологічні зміни.

Ресурси:

– інноваційні технології навчання (інтерактивні, інформаційно – комунікаційні).

5

Інформаційно-цифрова компетентність

Уміння:

– діяти за алгоритмом, складати план тексту;

– використовувати інтернет-ресурси для отримання нових знань.

Ставлення:

– задоволення пізнавального інтересу в інформаційному середовищі;

– критичне ставлення до медійної інформації;

– прагнення дотримуватися етичних норм у віртуальному інформаційному просторі.

Навчальні ресурси:

– дописи в соціальних мережах і коментарі до них;

– інструментальні тексти (алгоритми, інструкції тощо);

– складання плану;

– аналіз медіатекстів (виявлення маніпулятивних технологій).

6

Уміння вчитися впродовж життя

Уміння:

– визначати мету навчальної діяльності та способи її досягнення;

– планувати й організовувати власну навчальну діяльність;

– читати, використовуючи різні види читання: ознайомлювальне, вибіркове, навчальне тощо;

– постійно поповнювати власний словниковий запас;

– користуватися різними джерелами довідкової інформації (словники, енциклопедії, онлайн-ресурси тощо);

– здійснювати самооцінювання результатів власної діяльності, рефлексію;

– застосовувати комунікативні стратегії відповідно до мети та ситуації спілкування.

Ставлення:

– прагнення використовувати українську мову в різних життєвих ситуаціях;

– готовність удосконалювати власне мовлення впродовж життя, розвивати мовну інтуїцію;

– розуміння ролі читання для власного інтелектуального зростання.

Навчальні ресурси:

– інструкції з ефективного самонавчання;

– довідкова література, зокрема пошукові системи;

– електронні мережеві бібліотеки.

7

Ініціативність і підприємливість

Уміння:

– презентувати власні ідеї та ініціативи чітко, грамотно, використовуючи доцільні мовні засоби;

– використовувати комунікативні стратегії для формулювання власних пропозицій, рішень і виявлення лідерських якостей.

Ставлення:

– готовність брати відповідальність за себе та інших;

– розуміння ролі комунікативних умінь для успішної професійної кар’‎єри.

Навчальні ресурси:

– тексти офіційно-ділового стилю (резюме, доручення тощо), самопрезентація, зразки реклами, літературні твори, які містять моделі ініціативності.

8

Соціальна та громадянська компетентності

Уміння:

– аргументовано й грамотно висловлювати власну думку щодо суспільно-політичних питань;

– уникати дискримінації інших у ході спілкування;

– критично оцінювати тексти соціально-політичного змісту.

Ставлення:

– поцінування людської гідності;

– повага до закону та правових норм, зокрема до норм українського мовного законодавства;

– утвердження права кожного на власну думку.

Навчальні ресурси:

– інтерактивні технології навчання;

– художні твори, які містять моделі демократичного державного устрою.

9

Обізнаність та самовираження у сфері культури

Уміння:

– використовувати українську мову як державну для духовного,

Культурного й національного самовияву;

– дотримуватися норм української літературної мови та мовленнєвого етикету, що є виявом загальної культури людини;

– читати літературні твори, використовувати досвід взаємодії з творами мистецтва в життєвих ситуаціях;

– створювати тексти, висловлюючи власні ідеї, спираючись на досвід і почуття та використовуючи відповідні зображувально-виражальні засоби.

Ставлення:

– потреба читання літературних творів для естетичної насолоди та рефлексії над прочитаним;

– відкритість до міжкультурної комунікації;

– зацікавленість світовими культурними набутками.

Навчальні ресурси:

– твори різних видів мистецтва;

– мистецькі проекти.

10

Екологічна грамотність і здорове життя

Уміння:

– не завдавати шкоди довкіллю в ході власної діяльності;

– сприймати довкілля як життєдайне середовище;

– бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

– розуміти переваги здорового способу життя.

– бережливо ставитися до природи як важливого чинника реалізації особистості;

– розуміти переваги здорового способу життя.

Ставлення:

– готовність зберігати природні ресурси для сьогодення та майбутнього;

– набуття знань про цілісну наукову картину світу для суспільно – технологічного поступу.

Навчальні ресурси:

– аналіз літературних текстів (епізодів) екологічного спрямування, усні/письмові презентації в рамках дослідницьких проектів.

1 У рубриці “Навчальні ресурси” запропоновано приклади тих засобів, методів, навчального матеріалу, які допоможуть розвинути відповідну компетентність.

Завдання реалізації наскрізних змістових ліній із зарубіжної літератури

Наскрізна лінія

Загальна мета

5-7 класи

8-9 класи

“Екологічна безпека та сталий

Розвиток” (НЛ-1)

Формування в учнів соціальної

Активності, відповідальності та

Екологічної свідомості задля

Збереження й захисту довкілля.

Розкриття взаємозв’‎язків людини та навколишнього середовища в

Процесі вивчення творів у рубриці

“Природа і людина”.

Усвідомлення краси природи, її

Благотворного впливу на людину,

Розкриття значення образного слова для висловлення емоцій

Та почуттів, розуміння образу

Природи.

“Громадянська відповідальність”

(НЛ-2)

Формування відповідального

Члена громади та суспільства, що розуміє принципи й механізми функціонування

Суспільства, а також – виховання національно свідомої

Особистості, яка використовує у

Своїй діяльності на культурні традиції і вектори розвитку

Суспільства.

Формування здатності до

Ненанасильницького розв’‎язання

Конфліктів.

Осмислення та захист особистих

Прав і прав інших людей,

Усвідомлення своєї ролі в суспільстві й набуття умінь брати

Участь у процесі ухвалення рішень.

“Здоров’я та безпека” (НЛ-3)

Формування всебічно

Розвиненого члена суспільства,

Здатного усвідомлювати

Пріоритетність здорового способу життя, допомагати

У формуванні безпечного

Здорового життєвого середовища.

Усвідомлення переваг здорового

Способу життя та безпечної

Поведінки.

Осмислення причиново-

Наслідкових зв’‎язків між власними

Рішеннями та поведінкою,

Здоров’‎ям та безпекою, набуття

Знань та умінь правильної поведінки в критичних та небезпечних ситуаціях.

“Підприємливість та фінансова

Грамотність” (НЛ-4)

Розуміння практичних

Аспектів фінансових питань

(заощадження, інвестування,

Запозичення, страхування тощо), розвиток лідерських

Ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному

Швидкозмінному середовищі.

Розуміння ролі ініціативності та

Підприємливості в суспільстві для

Особистого кар’‎єрного зростання.

Осмислення неординарності як

Важливої риси людини для її

Самореалізації в житті, спонукання учнів до творчих

Рішень у процесі розв’‎язання

Проблем, усвідомлення

Користі та необхідності

Спільної діяльності.

Основна мета вивчення предмета “Зарубіжна література” у загальноосвітній школі – прилучення учнів до кращих здобутків зарубіжної літератури та культури, розвиток творчої особистості (читача), формування в неї гуманістичного світогляду, високої моралі, естетичних смаків, а також якостей громадянина України, який усвідомлює свою належність до світової спільноти.

Завдання вивчення зарубіжної літератури в основній школі

Основними завданнями вивчення зарубіжної літератури в основній школі є:

1. формування стійкої мотивації до читання художньої літератури, до вивчення зарубіжної літератури як скарбниці духовних цінностей людства;

2. ознайомлення учнів із найкращими зразками оригінальної й перекладної літератури (“золотого” фонду класики та сучасної);

3. поглиблення уявлень про специфіку художньої літератури як мистецтва слова;

4. формування читацької та мовленнєвої культури;

5. розвиток умінь і навичок учнів сприймати, аналізувати й інтерпретувати літературний твір у культурному контексті, у зв’‎язках з іншими видами мистецтва, в аспекті актуальних питань сучасності й становлення особистості;

6. активізація інтересу до вивчення іноземних мов у процесі читання творів зарубіжних письменників;

7. формування поваги до різних мов, культур, традицій, толерантного ставлення до всіх рас, народів, народностей і національностей;

8. виховання любові до української мови та літератури як органічного складника світової культури, прагнення до збереження рідної мови, національних традицій і цінностей в умовах глобалізації світу;

9. формування духовного світу особистості, її високої моралі, ціннісних орієнтацій;

10. розвиток творчих здібностей, культури спілкування, критичного мислення;

11. формування етичних уявлень та естетичних смаків;

12. розширення культурно-пізнавальних інтересів особистості.

Курс зарубіжної літератури в 11-річній загальноосвітній школі поділено на три етапи:

1. 5-7 класи – прилучення до читання,

2. 8-9 класи – системне читання,

3. 10-11 класи – творчо-критичне читання.

Вивчення зарубіжної літератури побудовано на поєднанні:

1. у 5-7 класах проблемно-тематичного й жанрового принципів;

2. у 8-9 класах – історико-літературного й жанрово-родового принципів;

3. у 10-11 класах – історико-літературного й мультикультурного принципів.

Така структура дає можливість вивчати твори зарубіжної літератури не тільки за хронологією, а й за принципом концентричного розширення (від простого – до складного, від початкових уявлень про літературне явище або творчість письменника – до поглиблення знань про них).

Структура літературної освіти реалізує принцип перспективності в навчанні, дає можливість учням повертатися до того чи того письменника або етапу літератури в різні періоди, виховує в школярів повагу до книжки, потребу йти поруч з улюбленими творами й митцями протягом подальшого життя.

У 5-7 класах в учнів мають бути сформовані основні вміння й навички роботи з художнім твором, початкові уявлення про творчість письменників, окремі жанри, елементи змісту та форми, їхній взаємозв’‎язок.

У 8-9 класах учні отримують загальні уявлення про перебіг літературного процесу, школярам запропоновано для вивчення ті художні твори та явища, які репрезентують певну добу й водночас відповідають особливостям саме їхнього віку.

У 10-11 класах уявлення про літературний процес та його складники будуть поглиблені внаслідок спеціального текстуального аналізу доволі непростих для розуміння підлітків окремих шедеврів світової літератури (“Одіссея” Гомера, “Божественна комедія” Данте, “Гамлет” В. Шекспіра, “Фауст” Й. В. Гете, соціально-психологічні та філософські романи й п’‎єси XIX-XX ст. тощо). Під час викладання літератури в 10-11 класах учитель отримає більше можливостей для поглибленого аналізу вершинних творів, до того ж початкові знання про епохи, специфіку літературних напрямів, течій, жанрів, стилів, фонові культурологічні знання учні вже отримають у 8-9 класах. Повернення до окремих етапів літератури й письменників у 10-11 класах відбудеться на новому рівні сприйняття учнів, які стануть старшими за віком і більш підготовленими (протягом 8-9 класів) до осмислення складних творів зарубіжних авторів.

Відповідно до Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти (2011) програма із зарубіжної літератури для 5-9 класів забезпечує розвиток ключових компетентностей, а також спрямована на формування предметних (літературних) компетентностей:

1) розуміння учнями літератури як невід’‎ємної частини національної та світової художньої культури;

2) усвідомлення специфіки літератури як мистецтва слова, її гуманістичного потенціалу й місця в системі інших видів мистецтва;

3) знання літературних творів, обов’‎язкових для вивчення, ключових етапів і явищ літературного процесу, основних світоглядних позицій видатних письменників, усвідомлення їхнього внеску в скарбницю світової культури;

4) оволодіння основними літературознавчими поняттями й застосування їх у процесі аналізу та інтерпретації творів;

5) формування якостей творчого читача та розвиток читацького досвіду;

6) уміння й навички створення усних і письмових робіт різних жанрів;

7) уміння орієнтуватися у світі художньої літератури й культури (класичної та сучасної), оцінювати художню вартість творів, порівнювати їх (у різних перекладах; в оригіналах і перекладах, переспівах; утілення в інших видах мистецтва тощо).

Складниками літературної компетентності є емоційно-ціннісна, літературознавча, загальнокультурна, компаративна компетенції особистості, які мають бути сформовані поступово під час вивчення зарубіжної літератури.

Викладання зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах України здійснюється українською мовою. Твори зарубіжних письменників у курсі зарубіжної літератури вивчаються в українських перекладах. Для зіставлення можливе залучення перекладів, переспівів іншими мовами, якими володіють учні. За наявності необхідних умов (достатнє володіння учнями мовою оригіналу, якою написаний художній твір; якісна підготовка вчителя, зокрема, можливість дослідження образної системи, засобів виразності, стилістичних особливостей твору мовою оригіналу) бажаним є розгляд художніх текстів (у фрагментах або цілісно) мовою оригіналу, наприклад, творів О. Пушкіна, А. Чехова – російською, О. Генрі, Дж. Лондона – англійською, Й. В. Гете, Ф. Шиллера – німецькою тощо. У такому разі предмет “Зарубіжна література” виконує додаткову функцію вдосконалення володіння учнями україномовних шкіл іноземними мовами.

Завдання вивчення літератури у 8-9 класах (системне читання):

– дати уявлення про основні літературні епохи, напрями, течії в контексті вітчизняної та світової культури;

– розкрити жанрово-родовий поділ літератури, навчити розрізняти твори різних родів і жанрів у їхній специфіці;

– поглибити вміння аналізу й інтерпретації творів літератури із застосуванням основних теоретичних понять;

– сформувати в учнів уміння виокремлювати компоненти змісту й форми, установлювати зв’‎язки поміж окремими компонентами твору, визначати їхні функції в тексті;

– навчити школярів зіставляти різні літературні твори, явища, визначати їхню художню своєрідність;

– активізувати інтерес учнів до вивчення літератури в оригіналах і перекладах, розвинути вміння зіставляти оригінали й переклади (за умови володіння відповідною іноземною мовою);

– сприяти самоствердженню учнів, виробленню в них моральних якостей, громадянської позиції;

– розвивати вміння й навички зв’‎язного мовлення (із застосуванням аргументації, елементів дискусії, оцінки щодо прочитаного та ін.);

– виховувати естетичні почуття та емоції, формувати здібність отримувати естетичне задоволення від прочитаного.

Літературні явища презентуються учням 8-9 класів у перебігу літературного процесу, у розвитку національних літератур та їхніх взаємозв’‎язках, у широкому контексті культури. У 8-9 класах учні ознайомлюються з основними етапами літературного процесу на тлі світової культури, зі специфічними особливостями різних родів і жанрів літератури в хронологічній послідовності, навчаються розрізняти різні жанри, аналізують та інтерпретують художні твори не тільки в аспекті їхньої проблематики, а й художньої вартості. Твори, запропоновані для вивчення в програмі із зарубіжної літератури, відповідають віковим особливостям учням, вони не є надто об’‎ємними й складними для сприймання. Отримавши основні уявлення про перебіг літературного процесу у 8-9 класах із текстуальним вивченням окремих вершинних творів (доступних для їхнього віку), учні зможуть поглибити ці уявлення протягом наступного етапу навчання – у профільній школі.

У 8-9 класах вияскравлюється індивідуальність учнів, відбувається активний процес формування їхнього світогляду, громадянської позиції, національної ідентичності, пошуку місця в сучасному світі. Тому вивчення “золотого” фонду класики та сучасних зарубіжних творів актуального змісту сприятиме становленню особистісних якостей сучасної молоді.

Уміння й навички учнів, набуті протягом 5-9 класів, мають бути поглиблені під час подальшого вивчення зарубіжної літератури в старшій школі (10-11 класи).

Вивчення зарубіжної літератури в загальноосвітніх навчальних закладах – творчий процес, у якому вчитель та учні є повноправними партнерами й учасниками культурного діалогу, який має зробити книжку невід’‎ємною частиною життя нового покоління громадян України у XXI ст., прокласти їм шлях до цивілізованого світу через здобутки художньої

Літератури різних країн і народів, слугувати збереженню миру й загальнолюдських цінностей.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Ключові та предметні компетентності в курсі зарубіжної літератури