М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах – світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття – ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ

1. Імена яких драматургів світової літератури вам відомі? Які їхні твори ви читали та переглядали?

2. У чому, на вашу думку, полягає роль театру в ХІХ-ХХ ст. і сьогодні?

3. Назвіть ознаки драматичних творів та особливості їхнього впливу на глядача/читача.

У чому актуальність Метерлінка? У тому, що, ставлячи питання на рівні символу, він окреслює неперебутні проблеми: опозиції тіла і душі, співвіднесеності всезагального і одиничного, духу і матерії. Зрештою, Метерлінк є письменником, який піднявся на наднаціональний рівень, хоча елементи національного у нього теж є.

Д. О. Чистяк

Віхи творчості М. Метерлінка

“Театр смерті”

“Театр надії”

Дія містично-символічна, відбувалася за умовних обставин; не мала конкретних ознак дії та часу; головне – передчуття; присутність Смерті, Невідомого; бажання знайти ідеал; переважання темних кольорів; персонажі позбавлені індивідуальних рис

Дія казково-романтична; оптимізм, добрий гумор, веселий, радісний настрій; боротьба сил добра та зла; головне – пошуки істини, пізнання; зображення іншого, нереального життя; головний мотив – усемогутність людини; Невідоме уподібнювалося Богові

Інтерактивна вправа

– За інфографікою зі с. 142 та іншими джерелами інформації (інтернет-ресурсами, сучасними енциклопедіями) схарактеризуйте особливості творчості Моріса Метерлінка. Створіть презентацію за цією темою.

М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах   світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття   ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ ХХ СТ

“Синій птах”: у пошуках щастя

П’єса “Синій птах” проста, легка і радісна, як сон десятилітньої дитини, але водночас і грандіозна.

К. С. Станіславський

“Синій птах” (1908) – одна з найбільших за обсягом п’єс М. Метерлінка. Автор старанно, з багатьма подробицями виклав не лише те, якими мали бути декорації кожної картини, а й як слід одягти численних персонажів, що їх у цій романтичній казці понад сімдесят. До того ж деякі з них досить незвичні, як, наприклад, Нежить, Дух Бука, Найситніше Блаженство або Король Дев’яти Планет. Великі Радощі драматург порадив одягти у “яскравий одяг тонких і ніжних відтінків: троянд, що мерехтять на сонці вод, янтарної роси, ранкової блакиті тощо”. А ось численних тварин він бачив у стилізованому селянському одязі. Яскраві й прозорі барви сценічних костюмів суттєві для цього твору, адже вони були елементом його загальної радісної, сповненої світлих сподівань атмосфери. Навіть такий персонаж п’єси, як Ніч, вирізнявся не похмурістю, а загадковою красою. На Ночі мало бути “ополисте чорне вбрання, таємничо висипане зорями, з червоногарячим поблиском. Вуаль, темні маки і т. ін.”. Для цієї п’єси, за словами К. С. Станіславського, потрібні були нові сценічні засоби, щоб краще відтворити сновидіння, мрії, передчуття, властиві драматургії Метерлінка, які неможливо передати традиційними театральними прийомами.

Жанр п’єси “Синій птах”

П’єса М. Метерлінка “Синій птах” (1908) належить до жанру феєрії. Для драми-феєрії та драми-казки характерні химерно-казковий сюжет, виразне ліричне начало, використання міфічних та фольклорних образів, узагальнювальний зміст, підкреслена умовність часу й простору, символічність ситуацій, наявність яскравих сценічних ефектів. У цьому плані твір М. Метерлінка можна порівняти з драмами Лесі Українки, яка також розробляла цей жанр (пригадайте її “Лісову пісню”).

Композиція п’єси “Синій птах”

Композиція драми-феєрії підпорядкована розкриттю її філософського змісту. П’єса містить шість дій, дванадцять картин, що є досить самостійними епізодами. Ці картини об’єднані між собою авторською ідеєю й наскрізними персонажами, відбивають етапи духовного розвитку дітей – майбутнього людства. Об’єднати різнорідні картини допомагає прийом подорожі. Зустрічі в символічних ситуаціях з алегоричними персонажами, кожний з яких несе свою мораль, збагачують досвід і виховують душі дітей. Так, у Країні Спогадів (дія 2, картина 3) серед померлих родичів Тільтіль і Мітіль усвідомлюють благородну потребу поважати пам’ять предків. У Садах Блаженств (дія 4, картина 9) вони дізнаються про різні цінності в людському житті. Одні Блаженства (“гладкі земні Блаженства”) уособлюють фізичні насолоди, убогі радості: бути багатим, піддаватися лінощам, надмірностям у їжі й питві, багато спати, бути пихатим тощо.

М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах   світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття   ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ ХХ СТ

Ілюстрація Б. О. Дехтерьова до “Синього птаха” М. Метерлінка. 1989

Їм протистоять інші Блаженства (цінності). Порівняно з першими вони непомітні й навіть сірого кольору (наприклад, Блаженство любити батьків). Але саме Блаженства Чистих Радощів, Безневинних Думок, Зимового Вогнища, Блаженство милуватися красою природи і – найголовніше – відчувати Материнську Любов сповнюють життя людей високого змісту і духовності. Зустріч дітей із Материнською Любов’ю є психологічною кульмінацією п’єси. У такий спосіб в алегоричних і символічних образах твору стверджуються моральні цінності: переважання добра над злом, духовності над ситою вульгарністю, чеснот над пороком. Ці істини відкриваються дітям і збагачують духовний світ Тільтіля і Мітіль.

Узагальнення

1. Чому саме діти – Тільтіль і Мітіль – повинні знайти Синього птаха?

2. Для чого їм потрібен Птах?

3. Що символізує Синій птах? Поясніть символіку синього кольору.

4. Які ще образи-символи є в п’єсі та що вони означають?

5. Чому Душа Світла не завжди може перебувати поруч із дітьми?

6. У який часовий простір потрапляють діти? Про що свідчать три виміри часу?

7. Що першим побачили діти за допомогою чарівного капелюшка з діамантом?

8. Як це пояснює фея Берилюна?

9. Чиї душі першими побачили діти й чому саме їх?

10. Чому деякі герої казки бояться, що людина знайде Синього птаха?

11. Який художній прийом використовує автор для пошуку героями щастя?

12. Про які таємниці дізнаються діти в кожній своїй подорожі часом (Палац Ночі, Ліс, Цвинтар, Сади Блаженств, Царство Майбутнього)?

13. Чому Тільтіль і Мітіль так і не зустріли Синього птаха під час своєї подорожі?

14. Де діти знайшли свого Синього птаха?

15. Чому, на вашу думку, автор залишає Синього птаха щастя в руках у дітей тільки на мить?

Проаналізуйте!

1. Проблематику твору, розподіливши порушені автором проблеми на тогочасні та вічні, дорослі та дитячі.

2. Схарактеризуйте образ Щастя в авторській інтерпретації, утілений у символічному Синьому птаху.

Створіть!

1. Карту подорожей Тільтіля і Мітіль у часі та просторі, записавши висновки дітей у кожному пункті їхньої зупинки.

2. Серію ілюстрацій до твору М. Метерлінка або буктрейлер.

Роль фантастики у драмі-феєрії “Синій птах”

“Синій птах” залишиться надовго, можливо назавжди, кращою феєрією, що глибиною задуму підіймає дітей до розуміння найскладніших істин і яскравістю форми дає можливість дорослим скинути із себе тягар років і подивитися на світ дитячими очима.

Микола Мінський

У сюжеті п’єси переплітаються два плани – реальний і фантастичний. Реальне життя в сім’ї дроворуба, обстановка в їхній бідній, але затишній хатині, час, коли відбувається дія,- ніч напередодні Різдва. Різдвяний мотив – чекання дива й народження людини – так само дістає реальне втілення. Діти після фантастичної подорожі уві сні прокинулися мудрими й щасливими, тому що в них народилася справжня душа. На початку п’єси Тільтіль на запитання феї Берилюни, чому він не хоче розставатися зі своєю горлицею, відповідає: “Тому що вона – моя”. Тепер, після довгих пошуків, випробувань, труднощів і поневірянь, що їм судилися, він готовий одразу й безкорисливо її віддати. Милосердя та любов до ближнього – умова цього дива.

Фантастична лінія сюжету подана як подорож, насичена персонажами, які розділяють з дітьми їхнє повсякденне існування, а тепер оживають. Це – Хліб, Молоко, Вода, Кіт і Пес. їхню казковість підкреслено традиційними характерами й описом костюмів. Однак і вони символізують сили добра та зла. Пес Тільо постає в ролі вірного друга. Хліб залежно від обставин допомагає або шкодить дітям. Кіт – утілення зрадництва й підступності, уособлює ворожі людині демонічні сили, разом з Ніччю охороняє таємниці Буття. Скориставшись довірливістю дітей, Кіт заводить їх у Ліс на загибель від Дерев і Тварин, що страждають від “жорстокості й дивовижної несправедливості людини”. У такій алегоричній формі автор стверджує, що природа неохоче розлучається з таємницями, а людина може їх відкрити лише шляхом гармонійної взаємодії з природою.

Умовність простору й часу. Царство Майбутнього – це кінцевий етап у подорожі дітей. Його головна дійова особа – Час, бородатий старий із косою та пісковим годинником. Зовнішність персонажа, його характер і функція традиційні – він невблаганний, байдужий до сліз та вмовлянь, суворо дотримує порядку. У такий спосіб автор стверджує думку про покірність людини часу й долі, водночас він переконаний у високому покликанні людей: “На землю голіруч не пускать”.

М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах   світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття   ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ ХХ СТ

Ілюстрація О. П. Мамонтова до “Синього птаха” М. Метерлінка. До 2007

Час у феєрії представлено не тільки в алегоричному образі, а й в інших проявах: у його конкретному виявленні (дія п’єси – вечір напередодні Різдва, одна ніч – час сну), у властивому жанру казки умовному вимірі. Подорож за Синім птахом відбувається уві сні. Час сну та сновидіння не збігається. Наприкінці п’єси на це вказано: пройшла і “тільки одна ніч”, і цілий рік.

“Синій птах” М. Метерлінка та “Лісова пісня” Лесі Українки

Спільне

Жанр драми-феєрії, образи умовні, абстрактні (Доля, Злидні, Жахи, Блаженства, Радощі), символічні (Душі Світла і Синього птаха, душі Хліба, Води, Молока, Цукру, Вогню, Кота та Пса), фантастичні (Фея, Лісовик, Марище, Потерчата); глибока образність, метафоричність мови, прихований підтекст; ліричність, міфологічність, наявність фантастики

Відмінне

“Синій птах” М. Метерлінка

“Лісова пісня” Лесі Українки

Сюжет

Історія пошуків істини, щастя.

Жанр

Драма-феєрія у прозі.

Нетрадиційні образи

Солов’їний спів, Роси лісів і долин, Нічні Аромати, Блаженство Бути Нахабним, Блаженство Нічого Не Знати, Блаженство Бути Здоровим, Блаженство Любити Батьків, Блаженство Сонячних Днів, Радість Бути Справедливим, Радість Завтрашньої Праці, Радість Думати, Радість Розуміти, Радість Материнської Любові та ін.

Сюжет

Історія кохання, обрання між щирими почуттями та корисливістю, практичністю; між мрією та буденністю.

Жанр

Драма-феєрія у віршах. Традиційні фольклорно-міфологічні образи

Мавка, Лісовик, Перелесник, Водяник, Русалка Польова, Потерчата та ін.

“Потрібно, щоб символ був гідним високої поезії”,- писав Моріс Метерлінк. Таку саму думку утверджував своїми творами й український драматург-символіст кінця XIX – початку XX ст. Олександр Олесь.

Символіка образів п’єси М. Метерлінка “Синій птах”

Усі образи в п’єсі можна умовно поділити на дві групи: образи з реального світу і міфологічно-казкові. Однак автор порушує межу між реальним та ірреальним, тому кожний із персонажів отримує особливий символічний зміст.

Наприклад, Тільтіль і Мітіль – це не просто діти, а уособлення думки письменника про могутність людської природи, про здатність особистості духовно відроджуватися. Герої нічого не бояться, вони мужньо дивляться в обличчя Долі, підкоряють природні стихії, перемагають смерть. Не випадково вони перебувають у центрі твору. Автор вірить у майбутнє людства, у здатність молодого покоління відкрити таємниці буття.

Символічно, що сусідка Берленго перетворюється уві сні на фею Берилюну, а образ Великої Материнської Любові нагадує Тільтілеві його матір. У такий спосіб драматург звертає увагу на те, що в кожній людині є щось чарівне, нерозгадане, дивовижне: “Людина – найвище божество”,- ці слова неодноразово повторюються у творі.

У п’єсі оживають предмети, рослини, тварини. Прийом олюднення символізує ідею Метерлінка про те, що світ живий. Він рухається, розвивається, і людство має докласти чимало зусиль, щоб зрозуміти цей світ та навчитися жити в злагоді з ним.

Абстрактні образи (Темнощі, Блаженства, Радощі та ін.) уособлюють приховані сторони людської душі – як темні, так і світлі. Письменник доводить, що людина перебуває в центрі духовної боротьби, яка триває не тільки у світі, а й у її серці. Від наслідків цієї боротьби, від перемоги людяності залежать сучасне й майбутнє.

Особливого значення у творі набувають образи Душі Світла і Синього птаха. Це символи моральної мети людства, яка, на думку М. Метерлінка, повинна спонукати його до пошуків і розвитку. У п’єсі Душа Світла веде за собою дітей, показуючи їм, висвітлюючи найпотаємніші куточки буття. Світло зрештою перемагає Ніч, просвітлюються й душі героїв.

Трактування фіналу драми-феєрії “Синій птах”

“П’єса не закінчується, коли падає завіса після шостої дії: справжній фінал – поза її межами… Справа кожного читача чи глядача – самому дійти до цього фіналу через особисту творчість”,- стверджував Г. Ібсен.

Щастя – багатогранне, воно в усьому, що нас оточує: у природі, у родині, у хатньому затишку, у щоденній праці, у дружньому спілкуванні, у допомозі оточуючим та віддаванні свого тепла людям. Тому Синього птаха герої п’єси М. Метерлінка знаходять удома, біля себе, що також дуже символічно. Щастя полягало не лише в пізнанні природи та світу, в осягненні істини. Воно – у добрих справах, які слід робити для ближніх.

Синій птах – це символ Щастя і непізнаної Таємниці життя, яких завжди прагнуло людство. Тільтіль і Мітіль ніде не могли знайти чарівного Птаха. Кілька разів їм здавалося, що вони вхопили його, однак Синій птах так і залишився мрією. І все ж мрія про Щастя, за словами Метерлінка, не є марною, тому що вона рухає людство вперед.

Узагальнення

1. Яке враження справив на вас твір М. Метерлінка “Синій птах”? Наскільки воно збігається із поясненнями критиків, літературознавців?

2. Чому автор так багато уваги приділив опису одягу персонажів?

3. Яких важливих висновків дійшли діти, потрапивши в Минуле й зустрівшись зі своїми дідусем та бабусею, братиками й сестричками, що вже пішли з життя?

4. Чому душі Кота, Дерев та інші намагалися завести Тільтіля і Мітіль до Лісу та знищити? Розкрийте символіку цих образів.

5. Що побачили герої в Майбутньому? Наскільки там усе було ідеальним? Хто розпоряджався там усім?

6. Які згадані Метерлінком винаходи, що їх мали принести діти, коли народяться, уже з’явилися сьогодні? А що не здійснилося? І що не може, на вашу думку, утілитися ще тривалий час?

7. Як ви вважаєте, для читачів якого віку призначена ця драма-казка? Свої міркування обгрунтуйте.

8. Чому, на вашу думку, у п’єсі так багато персонажів?

9. Назвіть ознаки “нової драми” у творі М. Метерлінка.

Проаналізуйте!

1. Образи героїв у п’єсі “Синій птах” М. Метерлінка, розподіливши їх на реальні, фантастичні та символічні.

2. Художні засоби виразності, виокремивши суто драматургічні та символістські прийоми.

Створіть!

1. “Дерево рішень” щодо однієї з проблем, порушених у творі “Синій птах” М. Метерлінка, яка була б співзвучна нашому часу.

2. Перегляньте екранізації та театральні вистави за п’єсою М. Метерлінка й зіставте їх, створивши порівняльну таблицю, презентацію чи якийсь інший вид наочності.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

М. Метерлінк як теоретик і практик нової драми. Синій птах – світла лірична феєрія про вищі цінності людського буття – ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ ХІХ-ХХ СТ