Розвиток драматургії – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть
Перші драми XVII століття з’являються у школах, їх авторами були викладачі, а виконавцями – студенти. Тематика таких драм була історичною або соціальною. Наприклад, драма “Володимир” Феофана Прокоповича, “Милість Божа” невідомого автора, “Воскресіння мертвих” Георгія Кониського. У драмі “Володимир” розповідається про життя й діяльність князя Володимира Великого, у “Милості Божій” прославляється Богдан Хмельницький, а у “Воскресінні мертвих” звучать соціальні мотиви – загарбання козацькою старшиною селянських земель та насильство чиновників.
До шкільних драм, як правило, додавалися інтермедії, або інтерлюдії (від лат. inter – між, medius – середина, ludus – гра) – гумористичні сценки побутового характеру, які як невеличкі вистави показували між діями основної драми або в антракті. Сюжетну основу інтермедій складав фольклор (народні жарти, анекдоти, побутові ситуації), а їх завдання вбачали у розважанні напруженого і стомленого глядача. Але цікаві, веселі, злободенні інтермедії цікавили глядача набагато більше, ніж “серйозні” драми.
Велику роль у розвитку драматургії відіграла також творчість ” мандрівних дяків “. Під час різдвяних свят вони створювали вертеп – старовинний пересувний ляльковий театр, і ставили вистави з колядками. Вертепник нагадував двоповерховий будиночок ніби у скриньці. Кожний поверх відповідав релігійному чи побутовому змісту: у верхньому ярусі показували релігійні сценки, а в нижньому – побутові, переважно комічного характеру. Замість актора роль виконувала лялька, а схована за вертепом людина її “озвучувала”. Вертепні п’єси показували на ярмарках та в хатах, і вони користувалися народною любов’ю за гумор, гостру сатиру та правдиве зображення народного життя.
Related posts:
- Розвиток культури XIV-XVI століть – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Незважаючи на те, що історичні умови згубно впливали на стан і розвиток української культури, мистецтво та наука продовжували набирати силу. У живописі поряд з релігійними дедалі більше стають помітними світські мотиви й образи, розвивається архітектура: будуються дерев’яні і кам’яні ратуші, замки і розбудовуються міста. Певного розвитку Україна досягла і в науці (філософії, мовознавстві, математиці, астрономії, […]...
- Розвиток віршованої літератури – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Поряд із численними творами полемічної літератури починає зароджуватися віршована література і драматургія. Спроби застосувати до української мови метричну систему віршування, побудовану на чергуванні коротких і довгих складів слова (за античними зразками), виявилися невдалими, тому віршування починається під впливом усної народної творчості, вірші пишуться нерівноскладові, і від прози відрізняються лише заримованими закінченнями окремих рядків. Найдавнішими з […]...
- Історичні умови XIV-XVІІІ століть – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Соціально-економічний розвиток Русі у цей період був надзвичайно складним. Татаро-монгольська навала, розорення Подніпров’я і встановлення васальної залежності руських князівств від татар завдали сильних ударів по розвитку Південно-Західної Русі. Галицько-Волинське князівство через свою територіальну віддаленість мало змогу довший час чинити опір татарам. Але йому доводилось також чинити опір й іншим загарбникам – угорським, німецьким, польським. Через […]...
- Тема 14. Розвиток української драматургії другої половини XIX ст. – Літературний процес 70 – 90-х років XIX ст. – Нова українська література “Українська література” 9-10 клас – Готуємося до зовнішнього незалежного оцінювання Постійні переслідування українства не сприяли розвитку драматургії, адже, крім аматорських театральних труп, упродовж багатьох десятиріч Україна не мала професійного національного театру. Певне пожвавлення в розвитку сценічного мистецтва розпочинається з кінця 50-х років XIX ст., коли в різних регіонах України у Немирові, Кам’янці-Подільському, Чернігові, Єлисаветграді, Кременчуці, […]...
- Розвиток драматургії і театру в 20-30-х роках – Українська література 1920-1930 років У роки визвольних змагань українців театр стає важливим чинником національно-культурного будівництва. На початку 20-х років діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні та пересувні театри. У 1918 році в Києві функціонували Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського і “Молодий театр” Леся Курбаса. У 1919-1920 роках у Галичині й Буковині […]...
- Козацькі літописи – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Існує три літописи, в яких зображені події з життя українського козацтва, а літописцями виступили теж козаки. Це літописи Самовидця, Самійла Величка та Григорія Грабянки. “Літопис Самовидця” охоплює події 1648-1702 pp., а також подає стислий огляд історії України 1703-1784 pp. Більш докладна оповідь міститься у літописі про Чорну Раду під Ніжином у 1663 році. Автор подає […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ – 11 клас До теми “Із драматургії кінця XIX – початку XX століть. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”” 1. Дайте стислу характеристику поетики “нової драми” Г. Ібсена. У п’єсах Ібсена ідеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ; розробляються нові теми: становище жінки в суспільстві, влада грошей, спадкові хвороби; соціальна проблематика; немає чіткої межі між трагедією і комедією; […]...
- Іван Вишенський – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Про життя Івана Вишенського існує небагато відомостей: невідомо, хто його батьки, коли він народився і де вчився. Родом він був з Судової Вишні, містечка біля Перемишля, але сам себе нерідко називав “Іоанн, інок з Вишні”. Приблизна дата народження Івана Вишенського у різних наукових дослідженнях визначається десь між 1538-1550 pp. У 70-х роках XVI століття він […]...
- Родоначальник української байки – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Жанр байки був відомий в Україні з фольклорних джерел. Проте дослідники з повним правом вважають саме Григорія Савича Сковороду родоначальником літературної байки. Протягом 1769-1774 pp. у Харкові та поблизу міста (в селищі Бабаї) Г. С Сковорода написав 30 байок, які склали збірку “Басни Харьковскіе”, її він подарував своєму другу Опанасу Пайкову. Більша частина байок, як […]...
- Поетична спадщина Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературна спадщина Григорія Савича Сковороди порівняно невелика. Вона представлена збіркою ” Сад божественних пісень “, куди увійшли 30 пісень, створених упродовж 1753-1785 років, кількох віршованих творів, перекладів та переспівів, переважно римських поетів, та збірки “Басни Харьковскіе”. Найбільшу цінність становлять пісні та байки, написані прозою. Світ інтимних думок та почуттів Сковороди найбільш безпосередньо представлений у збірці […]...
- Прекрасне в житті і мистецтві – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-естетичні погляди Г. С Сковороди розкриваються як в літературно-художніх творах, так і в філософських. “В певному розумінні можна сказати, що його філософія за своєю суттю естетична, а мистецькі твори – філософічні “3. Про це свідчать життєві принципи філософа, його прагнення зробити життя кращим, поєднавши в ньому істину, добро і красу. Корені естетичної програми Сковороди слід […]...
- Світова слава Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода мав міцні творчі зв’язки з культурою та літературою інших народів. Його філософські погляди грунтувались на глибокому знанні праць античних філософів (Епікур, Сократ) та французьких просвітителів та енциклопедистів Ж.-Ж. Руссо, ПІ. Монтеск’є, К.-А. Гельвеція та інших. Певну паралель можна провести між М. В. Ломоносовим і Г. С Сковородою, якого ще за життя називали […]...
- Літературно-громадська діяльність – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Літературно-громадська діяльність Григорія Савича Сковороди припадає на складний час суспільного життя не лише Росії, а й Західної Європи – період занепаду феодалізму і становлення капіталізму. Визначальною рисою цього періоду було посилення інтересу до всього національного; побуту, мови, фольклору. Сковорода у своїх творах теж милується рідною природою, турбується долею народу, захоплюється його ватажками (наприклад, Богданом Хмельницьким). […]...
- Щастя як основна категорія етики Г. С Сковороди – Григорій Савич Сковорода – ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII століть Григорій Савич Сковорода своє етичне вчення спрямовував на практичні поради, які вкажуть людині шлях до щастя. Саме проблеми щастя займають центральне місце у творчості мислителя. Цій темі присвячено значну частину збірки “Басни Харьковскіе” і цикл філософських праць: “Разговор пяти путников о истинном счастії в жизни”, “Кольцо”, “Розмова, звана алфавит, чи Буквар світу”. Сковорода пов’язує щастя […]...
- ІВАН КАРПЕНКО-КАРИЙ: ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТУРГІЇ – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Іван Карпович Карпенко-Карий (справжнє прізвище Тобілевич; 29 вересня 1845 р. – 15 вересеня 1907 р.) – український письменник, драматург, актор. √ У творчому доробку І. Карпенка-Карого налічується 18 п’єс, орієнтованих на: – реалістично-побутовий театр: “Бурлака”, “Мартин Боруля”, “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Понад Дніпром”, “Суєта”, “Житейське море” та ін.; – романтично-побутовий театр: (вісім п’єс) “Бондарівна”, “Наймичка”, […]...
- ІВАН КОТЛЯРЕВСЬКИЙ. П’ЄСА НАТАЛКА ПОЛТАВКА – ЛІТЕРАТУРА кін. XVIII – 70-90-ті рр. XIX ст √ Драматургійна творчість І. Котляревського відрізняється низкою рис: – порівняно мала кількість дійових осіб; – конфлікт дібраний вдало; – ідея чітка; – сюжет розвивається напружено і природно; – композиція струнка; – образи добре вгадуються; – пісні органічно вмонтовані в текст; – мова виразна, народна, індивідуалізована, насичена гумором. ! Перша театральна постановка п’єси “Наталка Полтавка” – […]...
- Іван Карпенко-Карий – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Карпович Тобілевич (театральний і літ. псевдонім – Карпенко-Карий) народився 17 вересня 1845 р. у слободі Арсенівці на Херсонщині в багатодітній сім’ї управителя поміщицького маєтку. Його батько, Kapno Адамович Тобілевич, мав дворянські корені, мати, Євдокія Зіновіївна Садовська, була простого роду, походила з містечка Саксагань. Вплив матері на виховання дітей був визначальним. Не випадково, ставши відомими […]...
- Проблема сімейного щастя у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” – ЗРАЗОК ТВОРУ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ – 11 клас У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають “п’єсами про людську душу”. Соціально-психологічна драма “Ляльковий дім” належить саме до них. У кожний період своєї творчості Генрік Ібсен приділяв увагу певній тематиці. У драмі “Ляльковий дім” автор у центр уваги поставив проблему сімейного щастя. Чому наприкінці XIX – початку XX століть ця проблема […]...
- “Поученіє” Володимира Мономаха – ЛІТЕРАТУРА Х-ХІІІ століть У Лаврентіївському списку “Початкового літопису” вміщена унікальна літературна пам’ятка, відома під назвою “Поученіє” Володимира Мономаха. Володимир Мономах увійшов в історію як один з найвидатніших князів Київської Русі (жив наприкінці XI – на початку XII століття), який завжди виступав проти княжих усобиць і не мирився з порушенням “крестного целованія” – мирних угод між князями. За його […]...
- Леся Українка – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Лариса Петрівна Косач (літературний псевдонім – Леся Українка) народилася 25 лютого 1871 р. в м. Звягелі (тепер – Новоград-Волинський) у дворянській сім’ї. її батько, Петро Косач, родом з Чернігівщини, по закінченні юридичного факультету Київського університету одержав службове призначення на Волинь. Він був активним учасником українського культурного руху, входив до редакційної колегії журналу “Киевская старина”. Мати […]...
- Тяглість драматургічної традиції в Україні. Шкільна драма XVIII ст. Інтермедії. Вертепна драма. Драматургія І половини ХІХ століття. Народна драма І. Котляревського. Новаторський характер української драматургії другої половини XIX ст. Соціально-побутові та історичні драми й комедії М. Кропивницького, М. Старицького, І. Карпенка-Карого, Панаса Мирного та ін. родина Тобілевичів і український театр. Зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо – ДРАМАТУРГІЯ I ТЕАТР ХІХ ст. ТВОРЧІСТЬ І. КАРПЕНКА-КАРОГО І Б. ГРІНЧЕНКА Мета: подати в систематизованому вигляді інформацію про розвиток в Україні драматичного мистецтва, визначити новаторство драматургів, внесок родини Тобілевичів у розвиток української драматургії, показати зв’язок театру з музикою, сценічними декораціями, одягом тощо; розвивати вміння знаходити і систематизувати, узагальнювати інформацію; виховувати почуття гордості за досягнення української культури. Теорія літератури: драматичний твір (повторення). Обладнання: таблиці, створены учнями, портрети […]...
- Володимир Винниченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Володимир Кирилович Винниченко народився 16 липня 1880 р. в м. Єлисаветграді (нині Кіровоград) у небагатій родині. Навчався у народній школі, потім у Єлисаветградській гімназії, з якої був виключений за захист прав гімназистів і постійні конфлікти з керівництвом. Майже рік В. Винниченко мандрував Україною, заробляючи на життя тимчасовими підробітками. У 1900 р. він склав екстерном екзамен […]...
- Поезія кінця XVIII – першої половини XIX століть – Хрестоматія з зарубіжної літератури Поезія кінця XVIII – першої половини XIX ст. (її так званий класичний період) надзвичайно багата і різноманітна. Кожний з представлених у цій хрестоматії авторів – самобутня творча особистість, кожен з них сказав у літературі своє і від себе, кожен створив неповторні і невмирущі поетичні образи. УЇЛЬЯМ БЛЕЙК (1757-1827) жив у ті далекі часи, коли у […]...
- Пантелеймон Куліш – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Пантелеймон Олександрович Куліш народився 26 липня 1819 р. на хуторі поблизу містечка Вороніж на Чернігівщині в сім’ї заможного козака. Навчався у Новгород-Сіверській гімназії та в Київському університеті. Учителював переважно в дворянських училищах та гімназіях. Був заарештований за причетність до справи Кирило-Мефодіївського товариства. Звільнившись після кількарічного адміністративного заслання, жив у Петербурзі, де працював дрібним чиновником. Одночасно […]...
- ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ КЛАСИКА ЄВРЕЙСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ XIX-XX СТОЛІТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА. ТЕМАТИКА ТА ЖАНРОВА СВОЄРІДНІСТЬ ТВОРУ ТЕВ’Є-МОЛОЧАР – ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТОЛІТЬ Мета: ознайомити учнів з біографією Шолом-Алейхема, історією створення повісті “Тев’є-молочар”, схарактеризувати оповідну систему твору, його жанр, сформулювати тему повісті та теми її частин; розвивати навички аналізу епічного твору, критичне мислення, літературознавчі компетентності, розширювати історичний світогляд; прищеплювати інтерес до особистості та творчості письменника, повагу до національних традицій інших народів. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати […]...
- Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА XIV-XVIII СТ. – ДАВНЯ УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА Розвиток українського письменства значною мірою залежав від історичних обставин. На середину XIV ст. більша частина українських земель увійшла до складу Литовського князівства та Польського королівства, а в XVI ст. усі ці території опинились у складі Польської держави. Доленосним моментом української історії стала середина XVII ст., на яку припав перебіг національно-визвольної війни під проводом гетьмана Богдана […]...
- Іван Франко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Якович Франко народився 27 серпня 1856 р. в с Нагуєвичі на Львівщині в родині коваля. Навчався у початковій (1862- 1864) та німецькій нормальній (1864-1867) школах, пізніше – у Дрогобицькій гімназії (1867-1875). 1875 року вступив на філософський факультет Львівського університету, який залишив через арешт у червні 1877 р. Пізніше був заарештований ще двічі (1880; 1889). […]...
- Загальна характеристика – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Становлення нової літератури співвідносилось із формуванням модерної української нації. Оскільки більша частина етнічних українських територій у цей час була перетворена на одну з провінцій Російської імперії, то першою формою національної свідомості став місцевий, крайовий патріотизм, який передбачав наголошування на мовній, культурній, етнографічній тощо своєрідності українців. За таких умов література мусила виконувати ряд не властивих мистецтву […]...
- Іван Нечуй-Левицький – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Семенович Левицький (літ. псевдоніми – І. Нечуй-Левицький, І. Нечуй) народився 13 листопада 1838 р. в м. Стеблеві на Київщині у сім’ї священика. Навчався в духовному училищі та в семінарії. Закінчив Київську духовну академію. Учителював у Полтавській семінарії, у гімназіях Каліша, Седлеця, Кишинева. Вийшовши у відставку, оселився в Києві, де й провів решту життя. Помер […]...
- ПОНЯТТЯ ПРО ДРАМУ-ФЕЄРІЮ – Моріс Метерлінк Maurice Maeterlinck (1862-1949) – Про зміни в драматургії кінця XIX початку XX століття – Нове слово у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття Феєрія (із фр. feerie, від fee – фея, чарівниця) – театральна або циркова вистава з фантастично-казковим сюжетом, сценічними ефектами й трюками. Наприкінці XIX – на початку XX століття елементи феєричності проникають у літературу, зокрема в драматургію. Виникає так звана драма-феєрія (драма-казка). Драма-феєрія – п’єса, для якої характерні виразне ліричне начало, зіставлення природного й людського, широке […]...
- Твір на тему: Літературна балада у творчості поетів-романтиків світу XVIII-XIX століть Жанр балади виник у середні віки як танцювальна пісня з драматургічною дією. Розвиток літературної балади пов’язаний із творчістю поетів-романтиків та їх попередників Гете і Шиллера. Уже у XVIII столітті баладу визначають як вірш, в якому розповідається про якусь незвичайну подію. Автор виступає тільки як оповідач, його власні почуття приховуються, авторська мова майже відсутня, вона тільки […]...
- Барокко – Літературні напрями XVI-XIX століть – ЛІТЕРАТУРНИЙ НАПРЯМ – ЛІТЕРАТУРНИЙ РОЗВИТОК Барокко – літературний і загально-мистецький напрям, що зародився в Італії та Іспанії в середині XVI століття, поширився на інші європейські країни, де існував упродовж XVI-XVIII століть. Термін “барокко” був уведений у XVIII столітті, причому не представниками напряму, а їхніми супротивниками – класицистами, які вбачали в мистецтві барокко цілком негативне явище. До речі, із засудженням ставилися […]...
- ЗНО – ТЕСТ №12 – Література кінця XVIII – початку XX ст 1. Батьком “новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література”, назвав І. Карпенка-Карого А Іван Нечуй-Левицький. Б Іван Франко. В Панас Мирний. Г Марко Кропивницький. 2. Родинна подія лягла в основу драми І. Карпенка-Карого А “Бурлака”. Б “Наймичка”. В “Мартин Боруля”. Г “Розумний і дурень”. 3. “Діло […]...
- Тарас Шевченко – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Тарас Григорович Шевченко народився 25 лютого 1814 р. в с Моринці Звенигородського повіту на Київщині у сім’ї селян-кріпаків. Рано втратив батьків, наймитував. Був зарахований до складу панських служників і 1829 р. відправлений до Вільна. З початку 30-х рр. жив у Петербурзі. Навесні 1838 р. за сприяння К. Брюллова, В. Жуковського та ін. Шевченко був звільнений […]...
- Панас Мирний – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Панас Якович Рудченко (літ. псевдонім – Панас Мирний) народився 1 травня 1849 р. у м. Миргороді на Полтавщині в сім’ї чиновника. Навчався в Миргородському та Гадяцькому повітовому училищах. Не маючи можливостей продовжувати систематичне навчання, наполегливо займався самоосвітою. Служив у повітових канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. 1871 р. оселився в Полтаві, де провів решту життя. Працював у […]...
- Василь Стефаник – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Василь Стефаник народився 14 травня 1871 р. в с Русові Снятинського повіту на Станіславщині (нині – Івано-Франківщина) в сім’ї заможного селянина. Після навчання в школах у с. Русові та м. Снятині він 1883 р. вступив до польської гімназії у м. Коломиї. Тут зав’язалася дружба В. Стефаника з Л. Мартовичем. За українську громадсько-політичну діяльність їх обох […]...
- Леонід Глібов – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Леонід Іванович Глібов народився 21 лютого 1827 р. в селі Веселий Поділ Хорольського повіту на Полтавщині в сім’ї управителя поміщицьких маєтків. Освіту здобув у Полтавській гімназії та Ніжинському ліцеї. Учителював на Поділлі, згодом перейшов на роботу до Чернігівської гімназії. Кілька років редагував газету “Черниговский листок”. Звільнений з посади за політичні переконання, деякий час неї мав […]...
- Ольга Кобилянська – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Ольга Юліанівна Кобилянська народилася 27 вересня 1863 р. у м. Гура-Гумора на Південній Буковині (нині м. Гура-Гуморулуй у Румунії) в родині службовця. У 1873- 1877 рр. О. Кобилянська вчилася в початковій чотирикласній німецькій школі. Не маючи можливості вчитися далі, дальшу освіту вона здобувала самостійно. З 1889 по 1891 р. О. Кобилянська жила в с. Димка […]...
- Іван Котляревський – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – 90-Х РР. XIX СТ. – ЛІТЕРАТУРА КІНЦЯ XVIII – ПОЧАТКУ XX СТ Іван Петрович Котляревський народився 29 серпня 1769 р. в Полтаві в сім’ї канцеляриста. Навчався в духовній семінарії, працював канцеляристом, домашнім учителем. Майже дванадцять років перебував на військовій службі. Повернувшись до Полтави, працював наглядачем (завідувачем) Будинку виховання дітей бідних дворян. Брав участь у діяльності масонської ложі “Любов до істини”. У 1818-1821 рр. виконував обов’язки директора Полтавського […]...
- Загальна характеристика літератури Франції XVIII століття – ФРАНЦУЗЬКА ЛІТЕРАТУРА XVIII СТ. ВОЛЬТЕР, Д. ДІДРО Історія французької просвітницької літератури XVIII століття – це одночасно історія її політичних, філософських та соціальних ідей, оскільки письменники-просвітителі були водночас і філософами, і політичними діячами. Протягом XVIII століття між Францією та Англією вирішувалося питання про першість щодо захоплених колоній. Англія із року в рік посилювала свої позиції, використовуючи або свідомо створюючи конфлікти на континенті і […]...