Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних народів, зокрема рідної; вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; комунікативні: навички спілкування в колективі; навички роботи в групі та парі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати головне та роль деталі в тексті; навички роботи з художнім текстом; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).

Тип уроку: урок систематизації й узагальнення знань, умінь і навичок. Основні терміни й поняття: ідея, літературна мова.

Міжпредметні зв’язки: мовознавство, психологія, етика.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; музика Ф. Лоу до кінострічки “Моя чарівна леді” (США, 1964, реж. Дж. К’юкор); медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Твір Б. Шоу “Пігмаліон” побудований на суцільних парадоксах. Згадаймо звернення Гіггінса до Елізи: “І обійдусь. Без усіх обійдуся. Я маю свою власну душу – мою іскру божественного вогню. Але (з несподіваним смиренням) мені бракуватиме вас, ЕЛІЗО. (Сідає біля неї на отоманку.) Мене дечого навчили ваші ідіотські ідеї – признаюся в цьому покірливо і вдячно. А ще я звик до вашого голосу й вигляду. Вони мені, як-не-як, подобаються”. Гіггінс узявся навчати дівчину – та сам опинився в ролі учня, був байдужим до жінок і чужих почуттів – та майже закохався. Проте в Елізи зовсім інший шлях, ніж у Попелюшки… Про це поговоримо сьогодні на уроці.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть дії четверту-п’‎яту п’‎єси Б. Шоу “Пігмаліон”.

2) Аналіз образів літературного твору

ü Завершіть складання схеми “Сходинки духовного зростання Елізи Дулитл”, початої на попередньому уроці.

Очікувана відповідь

Сходинки духовного зростання Елізи Дулитл

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Слово вчителя

– У четвертій дії “Пігмаліона” перед нами постає зовсім інша Еліза: упевнена в собі жінка, яка так просто не поступиться власним щастям. Вона навчилася правильної літературної вимови, гідної поведінки у вищому суспільстві. Завдяки наполегливій праці та своїй красі вона підкорила світ, але дивак науковець Гіггінс ніби не помічає її чарів. Проте вона розуміє, що не є господинею в будинку Гіггінса, що він не цінує її як жінку, завдяки досягнутим нею результатам він просто виграв парі. Еліза розуміє: з одного боку, вона певною мірою закохалася у свого вчителя, з іншого – не була потрібна йому. У цій ситуації дівчина поводиться як справжня леді, яку образили, висловлюючи професорові весь негатив, що накопичився протягом цього часу в її серці. Стає зрозумілим, що Еліза – дуже сильна особистість, але Гіггінса вона ніколи не переможе. І в цій, здавалось би, безвихідній ситуації дівчина знаходить вихід, який зрештою винагороджує її перемогою над обставинами.

Б. Шоу поділяв персонажів своїх творів на філістерів (самовдоволені й обмежені люди з вузьким міщанським світоглядом і поведінкою ханжів), ідеалістів (які живуть фальшивими ідеалами) та реалістів (що скептично поглядають на світ і оригінально мислять, добре розуміють хвороби й вади світу, але ці знання не позбавляють їх прагнення покращити цей світ). На думку драматурга, співвідношення цих героїв у його п’‎єсах є таким: 700 філістерів, 299 ідеалістів та 1 реаліст.

Автор утручається в дію: подає розгорнуті коментарі, ремарки, передмови, післямови, режисерські поради акторам, діалоги автора й читачів тощо – усе це використано для підсилення, вияскравлення головних ідейний зіткнень твору, дискутування із глядачем (читачем). Відчувається своєрідна данина захопленню епічною творчістю – на початку творчого шляху Шоу спробував свої сили у романістиці.

2. Інсценування фрагмента літературного твору (робота в парах)

ü Інсценуйте у парах діалог Елізи та Хіггінса з четвертої дії, коли вони сперечаються через виграний професором заклад.

Еліза (задихано). Все гаразд – у вас. Я виграла ваш заклад, чи не так? То й досить для вас. А я для вас, певне ж, нічого не значу.

Гіггінс. Ви виграли мій заклад! Ви! Самовпевнена комаха! Це я виграв заклад. Нащо ви шпурляли в мене капці?

Еліза. Бо хотіла розбити вам обличчя. Я б вас убила, якби могла, самолюбива ви тварюко! Чом ви не лишили мене там, де підібрали,- на вулиці? Ви дякуєте Богові, що все скінчилося і що тепер ви можете знов викинути мене туди, чи не так? (Несамовито заламує руки, аж хрускають пальці.)

Гіггінс (дивлячись на неї з холодним подивом). Створіння таки рознервувалося.

Еліза із приглушеним зойком люті несамохіть кидається на нього, аби вгородити нігті йому в обличчя.

Гіггінс (схопивши її за зап’‎ястя). Ах, ви так? Втягніть кігті, кішечко! Як ви смієте показувати мені ваш характер? Сядьте і заспокойтеся. (Грубо кидає її в крісло.)

Еліза (знищена його перевагою в силі й вазі). Що буде зі мною? Що буде зі мною?

Гіггінс. Де мені в дідька знати, що буде з вами? І яке це має значення, що буде з вами?

Еліза. Вам байдуже. Я знаю, що вам байдуже. Коли б я оце померла, вам усе одно було б байдужісінько. Я для вас ніщо – навіть оці капці дорожчі вам за мене!

3. Літературний диктант

ü Чим займався професор Гіггінс? (Фонетикою.)

ü До якого соціального прошарку належала Еліза? (Кокні.)

ü Коли дівчина відчула себе гідною людиною? (Коли Пікерінг назвав її міс Дулитл.)

ü Де відбувалося перше випробування Елізи як леді? (У місіс Гіггінс.)

ü Хто був прихильним до ЕЛІЗИ, турбувався про неї? (Місіс Пірс, економка.)

ü Назвіть того, хто виграв парі. (Гіггінс.)

ü Якою Гіггінс бачив долю ЕЛІЗИ у подальшому? (Не замислювався над цим; у крайньому разі – візьме шлюб із багатієм.)

ü Чому Еліза розлютилася та втекла, коли “експеримент” скінчився? (Чоловіки їй навіть не подякували.)

ü Ким був Альфред Дулитл, батько ЕЛІЗИ? (Сміттярем.)

ü Який дар він мав? (Красномовство.)

ü Хто сприяв тому, що батько ЕЛІЗИ розбагатів? (Гіггінс.)

ü Чим планувала зайнятися Еліза? (Давати уроки правильної вимови.)

Взаємоперевірка диктантів та оцінювання (робота в парах)

4. Постановка та розв’язання проблемних питань

ü Порівняйте п’‎єсу Дж. Б. Шоу з міфом про Пігмаліона та Галатею. чи може англійська трагікомедія, на вашу думку, завершитися шлюбом головних героїв?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

1. Аналіз літературного твору (робота в групах)

ü Об’‎єднайтеся у 3 групи та визначте: 1-ша група – жанр п’‎єси Дж. Б. Шоу “Пігмаліон” (що в ній від роману, а що – від драми), 2-га група – особливості поетики п’‎єси, 3-тя група – подібність і розбіжність образів Гіггінса із п’‎єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона із давньогрецького міфу.

Очікувані відповіді

1-ша група

Жанр п’єси Дж. Б. Шоу “Пігмаліон”

Роман у п’‎яти діях

Епос

Драма

■ Опис героїв;

■ поширені пояснення;

■ увага до психологічного стану персонажів;

■ наявність авторської оцінки

■ Діалогічна структура;

■ наявність ремарок;

■ “режисерська драматургія” (автор зазначив кожний сценічний рухгероїв)

2- га група

Особливості поетики п’‎єси “Пігмаліон”

■ Основні художні засоби – парадокси й дискусії.

■ Засоби комічного поєднано з реальним трагізмом буття суспільства та духовно багатої людини, якій не було місця в тогочасному світі.

■ Найбільший парадокс – це людина.

3- тя група

Порівняння образів Гіггінса із п’єси Дж. Б. Шоу та Пігмаліона з давньогрецького міфу

Професор Гіггінс

Пігмаліон

■ Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти світ мистецтва;

■ Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, а він незбирався змінюватися сам;

■ він не почувався відповідальним за долю Елізи, його захоплюваливищі ідеї, результат експерименту

■ Створив Галатею та закохався в неї;

■ Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання;

■ почувався відповідальним за створену ним красу

Висновок. Твір “Пігмаліон” Дж. Б. Шоу – не про кохання, а про силу творчості, про духовне пробудження людини під впливом мистецтва, про можливість здобуття особистістю внутрішньої краси та свободи

2. Евристична бесіда

ü Що спільного у назві й сюжеті п’‎єси Дж. Б. Шоу та сюжеті античного міфу?

ü Коли та в чому зміст п’‎єси й міфу не збігаються?

ü Чому сучасна Галатея не задоволена результатами експерименту?

ü На вашу думку, чого прагне Еліза?

ü Кохання між головними героями твору Шоу не спалахує. Чому складається враження, ніби сам автор проти щасливої розв’‎язки?

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

1. Слово вчителя

– Збереження незалежності – ось що Бернард Шоу вважав головним для кожної людини, чи то чоловік або жінка, чи то герцог або сміттяр. Тому для нього щасливий фінал – це не весільний марш, а жорстоке прощання, що залишає кожній зі сторін право на подальший саморозвиток без стороннього втручання. Автор усіляко підкреслює, що на початку твору квіткарка перебуває на найнижчій стадії духовного розвитку. Еліза Дулитл – типова дівчина кокні, тобто найбідніша та найменш освічена мешканка Лондону, яка розмовляє жахливою англійською. Але дівчині притаманні також привабливі риси, що є запорукою перевтілення її на витончену жінку: щирість, енергійність, природна моральність, які Еліза зберегла у лондонських нетрях. У дівчини є почуття власної гідності, що стали здоровою основою для будування характеру нової, гордої та сильної ЕЛІЗИ.

2. Інтерактивний прийом “Мікрофон”

ü Дж. Б. Шоу говорив: “Кожна з моїх п’‎єс – це послання до людства”. Яке послання до людства має п’‎єса “Пігмаліон”?

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку ХХ ст.: творчість Г. Ібсена та Б. Шоу”.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ