ТРИВОГА ЗА МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ РЕЯ ДУГЛАСА БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ
Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння тематики й проблематики твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, ролі особистості письменника в літературі; уміння характеризувати роман як один зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: вміння визначати роль деталі в тексті; навички роботи з книгою; загальнокультурні: естетичний смак; вишукані читацькі вподобання; світогляд).
Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.
Основні терміни й поняття: біографія, світогляд, тематика, проблематика, фантастика, роман, антиутопія.
Міжпредметні зв’язки: історія, географія, фізика, хімія.
Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.
ПЕРЕБІГ УРОКУ
І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
Учитель. Із минулого звертаємо погляд до майбутнього. Над можливими розбіжностями розвитку людства у майбутньому замислювалося й замислюється багато людей. Одні письменники змальовували майбутнє як рай на землі, перемогу розуму, справедливості й технічного прогресу, інші – як загальну деградацію внаслідок надрозвитку техніки, глобальних катастроф, війн або втручання космічних прибульців. Письменник Рей Дуглас Бредбері, з творчістю якого ви вперше ознайомилися в 6-му класі (за оповіданням “Усмішка”), належить до останніх. І не тому, що він песиміст: просто митець вважає своїм обов’язком застерегти людство від фатальних помилок, він подає надію, що кожне молоде покоління буде обачнішим, розумнішим, духовнішим за попереднє.
ІІІ. ЗАНУРЕННЯ В РОБОТУ НАД ТЕМОЮ УРОКУ
Евристична бесіда
ü Назвіть прочитані вами фантастичні твори, у яких ідеться про майбутнє людства.
ü Що вас привабило в них, що не сподобалося?
ü Яким ви уявляєте майбутнє Землі через 100, 300, 1000 років?
IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ
1. Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням
1- й учень. Рей Бредбері народився 22 серпня 1920 року в місті Вокіган (Вокіген), штат Іллінойс, США. Друге ім’я – Дуглас – він отримав на честь знаменитого актора того часу Дугласа Фербенкса. Батьком майбутнього письменника був Леонард Сполдінг Бредбері, нащадок англійців-першопоселенців, матір’ю – Марі Естер Моберг, шведка за походженням.
Невдовзі після народження хлопчика родина Бредбері переїхала до Каліфорнії з метою знайти роботу. Саме там, на околиці величезного Лос-Анджелеса, юний Рей закінчив школу. Далі вчитися хлопець не мав змоги, адже змушений був заробляти на життя. Його університетом стали книги, які він любив і яких багато читав.
“Мене виростили бібліотеки. Я не вірю у коледжі та університети. я вірю у бібліотеки, тому що більшість студентів не мають достатньо грошей [на освіту]. Коли я завершив школу, тривала Велика депресія і грошей не було. я не міг відвідувати коледж, а тому проводив у бібліотеці три дні щотижня впродовж 10 років”,- так згодом розповідатиме Бредбері про свою освіту.
2- й учень. Чи не у 12 років Рей ухвалив рішення стати письменником і завзято дотримував цього рішення, ніколи не мріючи про інші професії. Замолоду він продавав газети, потім кілька років жив за рахунок дружини, поки 1950 р. зрештою не вийшов друком його перший великий твір – “Марсіанські хроніки”. Перше оповідання Бредбері опублікували 1938 р., за 12 років до того, але успіху та слави він зажив лише тоді, коли побачили світ саме “Марсіанські хроніки”.
Згодом письменник зізнавався: “Після мільйонів слів наслідувань, у віці двадцяти двох років я раптом здійснив прорив, прорив у оригінальність “науково-фантастичною” історією, що була цілком “моєю”.
У Нью-Йорку стояла типова спекотна червнева ніч. Кондиціонування ще не існувало, воно було в майбутньому. я друкував на машинці до третьої ночі, пітніючи у білизні й балансуючи своїми марсіанами в їхніх дивних містах за декілька годин до прибуття й відправлення астронавтів.
Я почув стукіт, спустився до підвалу бібліотеки університету, і, чорт забирай, там була кімната із дванадцятьма друкарськими машинками, що їх можна було винайняти за десять центів за півгодини. І там сиділо восьмеро чи дев’ятеро студентів, які працювали, мов навіжені”.
3- й учень. Потім (у перших номерах журналу “Playboy”), 1953-го,- вийшов друком роман Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, завдяки якому слава митця сягнула всесвітніх масштабів.
Рея Бредбері часто називають метром фантастики, одним із кращих письменників-фантастів, основоположником багатьох традицій цього жанру. Фактично ж Бредбері не є фантастом, оскільки його творчість слід вважати великою позажанровою літературою, та й істинно фантастичних творів у нього лише мала частка. Однак Бредбері нагороджено кількома преміями в галузі фантастики (Неб’юла – 1988-го, Г’юго – 1954-го), не враховуючи безлічі загальнолітературних премій.
4- й учень. Твори Бредбері – це переважно невеликі оповідання нерозважального характеру, що містять замальовки, зведені до гострих драматичних, психологічних моментів, побудовані здебільшого на діалогах, монологах, міркуваннях героїв, ніж на дії. Незважаючи на явний талант до вигадування різних сюжетів, дуже цікавих і оригінальних, письменник часто обмежується безсюжетними замальовками, украй метафоричними, повними прихованого сенсу. І навіть у добре скроєних творах Бредбері може легко обірвати розповідь, піти від подробиць, залишивши дію в момент гострого напруження пристрастей. Також практично в жодному творі письменника не вдається вивести мораль і нав’язати свою точку зору: у 99 % творів автор залишається “за кадром”. Ситуація може розвиватися як завгодно пристрасно, але ніколи Бредбері не приведе читача до висновку. Наче б він бачить своє завдання в тому, щоб схвилювати читача, загострити ситуацію і піти, залишивши того міркувати за книгою.
5 – й учень. І якщо решту своїх творчих принципів Бредбері іноді порушував, то його мова, тобто способи викладу образів, думок, практично ніколи не змінювалася. Характерні ознаки його мови – це мінімум деталей, описів, подробиць, дій. Має місце навіть не стільки фантастичність (відсутність реалістичності), скільки нехтування значенням правдоподібності. Ця ознака стосується і сюжетів (фантастичність легко уживається із казковістю, детектив – із мелодрамою, ламаючи межі жанрів), і мови: Бредбері нехтує описами місць дій, зовнішності героїв, іменами, датами, цифрами. Природно, у його творах не зустріти технічних подробиць і взагалі відсутній вимисел у технічній сфері.
Рей Дуглас Бредбері
Наскільки можна судити з есе та інтерв’ю, Бредбері сповідує літературу почуттів, а не думок. Емоцій, а не дій. Станів, а не подій. Чи не найвищою цінністю Бредбері оголошує внутрішній світ людини, її світогляд, фантазію. Здатність людини відчувати, співпереживати письменник визнає головними якостями.
6- й учень. У своїх творах письменник співчуває насамперед людям мистецтва (і навіть більше – його поціновувачам), ніж решті. Найчастіше при цьому на сторінках своїх книг Бредбері жорстоко розправляється з “ворогами” – черствими людьми, позбавленими фантазії, міщанами, чиновниками, політиками – тими, хто перешкоджає нормальному життю творчих людей, самовираженню, спілкуванню, хто зводить культуру до умовностей, масовості, стандартизації, робить життя сухим, нудним, духовно бідним, прісним.
7- й учень. Серед найбільш відомих його творів – роман “451° за Фаренгейтом”, оповідання “Кульбабове вино”, “Здрастуй і прощай”, “Пахощі сарсапарелі”, “І загримів грім”, “Суничне віконце”, “Третя експедиція” та багато інших.
Бредбері – письменник-гуманіст. Його хвилюють проблеми Добра і Зла, він вірить у людину, її духовність.
На сторінках своїх творів письменник прагне розгадати загадку життя, яке сприймає як найбільше диво. На його думку, воно “таке саме таємниче, як і смерть… упродовж двох тисячоліть філософи так і не змогли розгадати його”.
Літературознавці вважають Бредбері неперевершеним майстром стилю. Сам письменник стверджує, що стиль – це правда, а правда – це також біблійна простота. Як автор, він правдивий у своєму бажанні достукатися до людських сердець, змусити їх замислитися над життям, щоб прийти до загальної гармонії.
8- й учень. Невдовзі після виходу роману “451° за Фаренгейтом” для Бредбері почалась злива нагород і премій, що супроводжувала Рея до останніх років життя. 1954 року – нагорода Національного інституту мистецтв і письменства. Двічі йому присуджували премію О. Генрі. Він був лауреатом медалі Національної книжної фундації, лауреатом Еммі за адаптацію оповідання “Дерево Геловіну”. Йому присвячено зірку на голлівудській Алеї Слави, усього ж на рахунку Бредбері 8 нагород і 2 номінації в галузі кіно. 2000 року Бредбері здобув медаль Національної книжкової премії за підсумком усієї прижиттєвої творчості, 2004-го – Національну медаль мистецтв президента Дж. Буша, 2007-го – Пулітцерівську премію “за визначну, плідну і глибоко впливову кар’єру як незрівнянного автора наукової фантастики і фентезі”.
9-й учень. Послухайте, як Р. Бредбері розмірковував про своє життя, про почуття та про людство.
■ “Жуль Верн був моїм батьком. Герберт Веллс – мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом, він як кажан – вічно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон та Бак Роджерс – мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. Ще додам, що моєю матір’ю, цілком імовірно, була Мері Волл-стонкрафт Шеллі, авторка Франкенштейна. Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом із такою сімейкою?” – таку оповідку письменник склав про власну “родину”.
■ “Усе в цьому світі повторюється. Моє дитинство припало на Велику депресію, а глибока старість – на круту фінансову кризу. Ти дивишся в майбутнє і бачиш там химерні планети, нові космопорти і машини, що літають повітрям, а скінчується все падінням долара на біржі”,- резюмував Бредбері на схилі років.
■ “Дев’яносто років – це зовсім не так круто, як я думав раніше… Сотня просто звучить солідніше. Уявіть заголовки у всіх газетах світу – “Бредбері виповнилося сто років!”. Мені одразу видадуть якусь премію: просто за те, що я ще не вмер”.
■ “Я не можу назвати письменника, чиє життя було б кращим за моє. Усі мої книги видано, вони є у всіх шкільних бібліотеках, і коли я виступаю перед публікою, мені аплодують ще до того, як я почну говорити”.
■ “Про що я мрію зараз? я сподіваюся дожити до того моменту, коли ми приземлимося на Марсі”.
■ “якби ми слухалися нашого розуму, у нас би ніколи не було любовних взаємин. У нас би ніколи не було дружби. Ми б ніколи не пішли на це, тому що були б цинічні: “Щось не те відбувається” – або: “Вона мене кине” – або: “Я вже раз обпікся, а тому…” Дурниця це. Так можна пропустити все життя. Щоразу потрібно стрибати зі скелі та відрощувати крила на шляху донизу”.
2. Аналітична робота (запис до зошитів)
ü За висловлюваннями письменника складіть його психологічний портрет.
3. Складання опорного конспекту уроку (запис до зошитів)
ü За прослуханими повідомленнями однокласників складіть опорний конспект.
4. Словникова робота (запис до зошитів)
Науково-фантастична література – художні твори, у яких автори під впливом науково-технічного прогресу намагаються в образній формі прогнозувати майбутнє, показувати прийдешню долю людства.
Утопія (у перекладі з грец. – місце, якого немає) – фантазія, вимисел, мрія, що не збудеться, не справдиться. Поняття утопія вперше з’явилось у однойменному творі Томаса Мора (так у його творі називався острів, на якому було створено ідеальне суспільство). Сьогодні утопія – це літературний жанр, наближений до наукової фантастики. Для нього характерна неабияка переконаність автора в бездоганності проголошеної ним ідеї.
Антиутопія – вигадане суспільство, яке є антитезою утопії. Зазвичай для нього характерний гнітючий суспільний контроль, що здійснюється авторитарним або тоталітарним урядом.
Уперше термін антиутопія вжив британський філософ і економіст Джон Стюарт Мілль 1868 р. У жанрі антиутопії писали Дж. Орвелл, О. Гакслі, Р. Д. Бредбері та інші.
5. Робота з підручником
ü За підручником самостійно ознайомтеся з історією написання, тематикою, проблематикою роману Рея Дугласа Бредбері “451° за Фаренгейтом”.
V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ
Інтерактивний прийом “Мозковий штурм”
ü Порівняйте проблематику роману Рея Бредбері “451° за Фаренгейтом” та вірша Ліни Костенко.
* * *
Вже почалось, мабуть, майбутнє.
Оце, либонь, вже почалось…
Не забувайте незабутнє,
Воно вже інеєм взялось!
І не знецінюйте коштовне,
Не загубіться у юрбі.
Не проміняйте неповторне
На сто ерзаців у собі!
Минають фронди і жіронди,
Минає славне і гучне.
Шукайте посмішку Джоконди,
Вона ніколи не мине.
Любіть травинку, і тваринку,
І сонце завтрашнього дня,
Вечірню в попелі жаринку,
Шляхетну інохідь коня.
Згадайте в поспіху вагона,
В невідворотності зникань,
Як рафаелівська Мадонна
У вічі дивиться вікам!
В епоху спорту і синтетики
Людей велика ряснота.
Нехай тендітні пальці етики
Торкнуть вам серце і вуста.
Очікувана відповідь
– І в романі “451° за Фаренгейтом” американського письменника Р. Д. Бредбері, і у вірші української поетеси Л. В. Костенко автори порушують проблеми:
■ людини й техніки;
■ людини й природи;
■ стосунків народу та влади в тоталітарному суспільстві;
■ людини й мистецтва, художнього слова;
■ цінності людського життя.
VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ
Інтерактивний прийом “Мікрофон”
ü Продовжте речення: “Теми та проблеми, порушені сьогодні на уроці, змусили мене замислитися над…”.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Для всіх: уміти розповідати про Р. Д. Бредбері, прочитати першу та другу частини його роману “451° за Фаренгейтом”, уміти коментувати, висловлювати свої думки та враження.
Індивідуальне (творче): підготувати повідомлення про наслідки глобальних катастроф з вини людини у сьогоденні та нещодавньому минулому (міста-примари).
ДОДАТОК ДО УРОКУ 63
ІНТЕРВ’Ю Р. Д. БРЕДБЕРІ ЖУРНАЛІСТУ ОДНІЄЇ З ГАЗЕТ ДЛЯ МОЛОДІ (1992)
Журналіст. У серпні 1992 р. вам виповнюється 72 роки. Що ви можете назвати найбільшим успіхом у вашому житті, а що – невдачею?
Бредбері. Я прожив чудове, дивне життя, і, чесне слово, шкодувати мені немає за чим. Мій найбільший успіх – моя творчість. Я написав 25 книг, 300 оповідань, підготував 60 телесеріалів…
Я й зараз не можу і не хочу кидати писати. У травні, наприклад, їду до Праги на прем’єру моєї п’єси “451° за Фаренгейтом”… А невдач було небагато.
Журналіст. Чи змінилася людина з часу народження Христа за останні століття і за останні 25 років?
Бредбері. Думаю, людина стала кращою. Та чи стала вона розумнішою? Аж ніяк! Як влаштовувала війни невідомо для чого, так і продовжує. Навіть якщо заздалегідь знає, що війну програє.
Журналіст. Що ви читаєте, окрім фантастики?
Бредбері. Я закоханий у фантастику, тому що виріс, читаючи Веллса. Обожнюю Айзека Азімова, Жуля Верна. Подобаються Чарльз Діккенс, Джордж Бернард Шоу, Лев Толстой, Федір Достоєвський. Із задоволенням читаю п’єси Мольєра, Шекспіра.
Журналіст. Ви людина побожна?
Бредбері. Я вірю у Всесвіт. У його непізнану непередбачуваність. Навіть його існування є фактом нелогічним і надзвичайним. Він неможливий, але він існує. Ви можете своїм інтелектом усвідомити це? Я – ні. І не вірте тій самозакоханій людині, яка скаже, що зможе.
Журналіст. Де, на вашу думку, варто шукати найспокійніше місце у цьому шаленому світі?
Бредбері. Усередині самого себе. Ви можете глухнути від реву моторів у центрі Москви чи Лос-Анджелеса й відчувати абсолютний душевний спокій і рівновагу. І, навпаки, якщо ваша голова розколюється від безлічі проблем, вас не врятує навіть безлюдний острів, що знаходиться у декількох сотнях миль на південь від Гавайських островів.
Журналіст. Яку подію ХХ ст. ви вважаєте найфантастичнішою?
Бредбері. Без сумніву, приземлення астронавтів на Місяці 1969 року. Ми думали, що не зможемо цього зробити. Всі думали, що ми не зможемо! А ми зробили. І, я впевнений, не мине й 30 років, як ми висадимося на Марсі. Я ані хвилини не сумніваюсь, що так і буде. Запам’ятайте мої слова. Збережіть екземпляр газети з цим інтерв’ю і покажіть його десь 2017 р. вашому синові. Він оцінить справедливість мого прогнозу.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)