Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ”: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ – КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ

Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ”: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ – КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ

Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення теми знецінення культури, порушеної Р. Д. Бредбері у романі “451° за Фаренгейтом”, знання провідних мотивів цього твору; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу твору; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно – мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння виробляти власну позицію та життєві принципи; вміння протистояти будь-яким проявам наруги над особистістю та тоталітаризму; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: урок формування знань, умінь і навичок.

Основні терміни й поняття: тема, сюжет, провідні мотиви, художні образи, художні засоби.

Міжпредметні зв’язки: історія, географія, фізика, хімія, біологія.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. Дехто вважає, що прочитати художню книжку або подивитися кінофільм за її мотивами – це те саме. Насправді, читаючи книжку, людина активно використовує процеси мислення, замислюється над прочитаним, домальовує в уяві картини, що виникли зі словесних образів. Перегляд кінофільму, телепередачі дозволяє лише пасивно спостерігати, споживати готовий продукт – як його уявили режисери-постановники, артисти, оператори й навіть політики. Тому таке інфантильне споживання поступово спричиняє бездуховність, пасивність, байдужість і, зрештою, залежність від усіх тих, хто замовляє подібну продукцію. Прозріння, як у творі Рея Дугласа Бредбері “451° за Фаренгейтом”, буває гірким, а інколи має навіть дуже сумні наслідки для особистості та суспільства.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

1) Робота з текстом літературного твору

D Перекажіть і прокоментуйте частини першу та другу твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”.

2) Повідомлення за індивідуальним домашнім завданням

1- й учень. Велике місто, що бурхливо розвивалося, може перетворитися на покинуту всіма, здичавілу пустелю за кілька років, місяців, а можливо, навіть днів чи годин. Таких випадків траплялося у світі немало. Але чому раптом вируюче життям місто стає примарою? Причин на те кілька. Змусити людей назавжди покинути свої оселі може або природний катаклізм, або техногенна катастрофа, або війна, або різкий спад економіки. життя в таких містах-примарах зупиняється, вони поступово починають заростати бур’‎янами й обростати легендами.

2- й учень. Прип’‎ять, Україна. У ніч на 26 квітня 1986 року на Чорнобильській АЕС сталася найбільша у світі ядерна техногенна катастрофа. Масштаби забруднення були величезні. Незабаром стало зрозуміло, що необхідно терміново евакуювати все населення міста Прип’‎ять, що знаходилося за 2 км від станції. О 14 годині 27 квітня до під’‎їздів будинків було подано автобуси та спеціально обладнаний автотранспорт. Через 2,5-3 години місто спорожніло. Усе населення (а це приблизно 50 тисяч осіб) назавжди полишило свої помешкання. Місто Прип’‎ять перетворилося на примару…

3- й учень. Вароша, Кіпр. Колись перспективний курорт Вароша – сьогодні місто-примара на півночі Кіпру. Однак іржаві шезлонги, перекошені парасольки, недобудовані готелі й безкрає море, як і раніше, приваблюють допитливих шукачів пригод. Але чому місто Вароша так і не стало місцем відпочинку для тих, хто любить позасмагати на пляжі й поніжитися на сонечку? 1974 року під час греко-турецького конфлікту на Кіпрі курортне місто окупували турки. Греки-кіпріоти змушені були покинути свої оселі. Вони сподівалися незабаром повернутися, але час минав, а жодного рішення щодо долі цього міста так і не було ухвалено. Місто безлюдне дотепер: його оголошено забороненою зоною й обнесено колючим дротом. Місто Вароша перетворилося на примару…

4-й учень. Сан-Жі, Тайвань. Сан-Жі планували зробити дуже дорогим курортом, але розвиток пішов за іншим сценарієм. Причина, через яку призупинили будівництво, так і залишилася невідомою. Уся історія міста оповита таємницею. Ходять чутки, що забудовників спіткала велика кількість смертельних випадків. Хтось вважає це місце проклятим. Є навіть ті, хто стверджує, що бачили там примар. Та й саме місто Сан-жі перетворилося на примару…

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Аналіз тексту літературного твору (запис до зошитів)

ü За романом Рея Дугласа Бредбері “451° за Фаренгейтом” складіть схему за зразком, зробіть висновки.

Очікувана відповідь

Тематика

Жанр

Ознаки стилю

Майбутнє. Взаємини в тоталітарному суспільстві. Ставлення до книг як до джерела духовності. Негативні наслідки технічного прогресу

Фантастична проза. Роман-антиутопія

Технічна достовірність. Фантастика, поєднана з казковістю, містикою, страшними легендами, романтикою

Висновки. Автор добре розуміє значення технічних досягнень для життя людства, але застерігає: майбутнє може нести лихо. Потрібно протистояти небезпеці. Байдужість до прекрасного – шлях деградації суспільства. Наше майбутнє залежить від нас. Бредбері також добре бачить і майбутнє технократичної цивілізації – її позитивні й негативні сторони

2. Аналіз образів літературного твору (запис до зошитів)

ü Випишіть цитати до характеристики героїв роману.

3. Евристична бесіда

ü Назвіть сучасні технічні винаходи, появу яких свого часу передбачив Бредбері. (Навушники для пересічних користувачів.)

ü Як би ви реагували на змальовану письменником фантастичну ситуацію щодо книг, телебачення, якби це справді сталося?

ü Як ці картини перегукуються з нашим часом? Яку небезпеку це може становити?

4. Постановка та розв’язання проблемного питання

ü Наскільки особисто ви здатні протистояти загальноприйнятій думці, поведінці, способу життя?

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ ВИВЧЕНОГО НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом “займи позицію”

ü Оберіть одне із завершень речення: “Книга для мене – це…”. Свою думку обгрунтуйте.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завершальне слово вчителя

– Акцент у словосполученні наукова фантастика щодо творів Р. Д. Бредбері припадає на слово наукова, тому що з технічної точки зору його твори цілком відповідають справжнім науковим розробкам і перспективним напрямкам розвитку науки й техніки. Оскільки письменник прожив досить довге життя, то мав можливість перевірити хоча б недовгострокові свої передбачення. І вони дійсно справджуються! Позитивне – з’‎явилися навушники для широкого загалу користувачів, пласкі великі телевізори (плазми), банкомати тощо. Негативне – частина нашого суспільства, на жаль, справді занедбала читання художніх книжок, надає перевагу іграм, віртуальному спілкуванню, телевізору та бездумному, беззмістовному витрачанню часу, задоволенню своїх матеріальних потреб. Тому застереження письменника звучить сьогодні як ніколи актуально. Автор щиро сподівався, що справжнє мистецтво вплине на розвиток духовності людей: людство читатиме книги, відвідуватиме музеї та художні галереї, спілкуватиметься й дискутуватиме з нагальних питань. Пам’‎ятаймо про його сподівання і ми, адже заповіт Бредбері – шлях до збереження Людини в людині.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: дочитати роман Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом” до кінця; уміти аналізувати твір, характеризувати його героїв.

Індивідуальне (творче): створити ілюстрації або буктрейлери (за можливості) до твору Р. Д. Бредбері.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Related posts:

  1. Рей Дуглас Бредбері. “451&;deg; за Фаренгейтом”. Тема знецінення культури. Провідні мотиви твору – книги (читання), пожежі, тотального контролю, інакомислення тощо – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: розкрити тему знецінення культури, визначити провідні мотиви твору; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу твору; виховувати у старшокласників потребу в саморозвитку та самовдосконаленні; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи із джерелами інформації; […]...

  2. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6 ЗА ТЕМОЮ “ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА. ТВОРЧІСТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА, Р. Д. БРЕДБЕРІ, Н. Г. ЛІ, Е. В. СІГАЛА” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі Шолом-Алейхема, Р. Д. Бредбері, Н. г. Лі, Е. В. Сігала у розвитку та втіленні в літературних творах гуманістичних цінностей ХХ-ХХі ст.; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової літератури; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння […]...

  3. ТРИВОГА ЗА МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ РЕЯ ДУГЛАСА БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння тематики й проблематики твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, ролі особистості письменника в літературі; уміння характеризувати роман як один зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну […]...

  4. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ ст.: ТВОРЧІСТЬ Г. ІБСЕНА ТА Б. ШОУ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення Г. Ібсена та Дж. Б. Шоу для розвитку та втілення нових тенденцій у драматургії; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової драматургії; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; уміння систематизувати […]...

  5. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розширені й узагальнені знання про творчість Шолом-Алейхема, його повість “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності; потяг до художньої творчості); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у […]...

  6. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі народного гумору в повісті Шолом-Алейхема “тев’є-молочар”; уміння характеризувати сучасні інтерпретації цього твору в театрі, кінематографі та інших видах мистецтва; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання […]...

  7. Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних […]...

  8. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. НЕЛЛ ГАРПЕР ЛІ “УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА”: ПРОБЛЕМА ВХОДЖЕННЯ МОЛОДІ В ДОРОСЛИЙ СВІТ, ЗІТКНЕННЯ ІЗ ЖОРСТОКІСТЮ; МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ У ТВОРІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблематики й моральних ідеалів твору Н. Г. Лі “Убити пересмішника”; уміння характеризувати за допомогою рецензії ідейно-художні особливості цього роману; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи […]...

  9. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. ЕРІК ВОЛЬФ СІГАЛ “ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ”: РОЗПОВІДЬ ПРО ЗВОРУШЛИВЕ І ТРАГІЧНЕ КОХАННЯ СИНА МІЛЬЙОНЕРА ДО ДОЧКИ БІДНОГО ІТАЛІЙСЬКОГО ЕМІГРАНТА. ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ТА СМЕРТІ, ЛЮБОВІ ТА ВІДДАНОСТІ У ТВОРІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблем життя та смерті, любові й відданості, взаємин батьків і дітей, гуманізму (за повістю Е. В. Сігала “історія одного кохання”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в […]...

  10. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (уміння визначати композицію п’єси, підтекст, символіку; розуміння значення відкритого фіналу; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; ідейно-художнього аналізу творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із […]...

  11. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про життя та творчість О. де Бальзака, роль України в долі митця; навички сприйняття інформації на слух; уміння знаходити потрібну інформацію та подавати її, визначати головне, висловлювати свою думку й відстоювати її; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; оптимістичне світосприйняття; естетичний смак); ключові […]...

  12. ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення творчості Шолом-Алейхема для світової літератури; уміння характеризувати тематику та проблематику його твору “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у будь-якому вигляді; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне […]...

  13. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ: СКЛАДАННЯ ТА НАПИСАННЯ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ЗА ДРАМАТИЧНИМ ТВОРОМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення драми “Ляльковий дім” для творчого доробку Г. Ібсена; уміння характеризувати цю п’єсу як вершину творчості письменника; словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та […]...

  14. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: СЮЖЕТ, ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ Й РОЗВИТОК СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ (ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання особливостей драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”; уміння характеризувати цю драму як одну зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; високі моральні якості особистості); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких […]...

  15. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ БАРНАРДА ШОУ. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ “ПІГМАЛІОН” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання основних етапів життєвого та творчого шляху, особливостей світогляду Б. Шоу, специфіки втілення античного міфу у п’єсі “Пігмаліон”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в […]...

  16. КОНТРОЛЬНА РОБОТА №6 ЗА ТЕМОЮ НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: перевірити рівень знань учнів за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст.”; розвивати письмове зв’язне мовлення, вміння узагальнювати, формулювати та обстоювати власну думку, формувати вміння концентрувати увагу на виконанні завдання, застосовувати набуті знання; виховувати відповідальність, зібраність. Компетентності, що формуються: предметні – уміння застосовувати знання з теми, писати творчу роботу на […]...

  17. ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ ТА КОМПОЗИЦІЇ ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ. СИМВОЛІКА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: проаналізувати з учнями особливості конфлікту твору, довести його складність, ознайомити з поняттям “аналітична композиція”, обговорити композицію драми, значення відкритого фіналу, виявити образи-символи, розтлумачити підтекст п’єси; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння вести дискусію, формулювати та аргументувати власну точку зору; прищеплювати повагу до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розкривати особливості конфлікту та […]...

  18. Контрольна робота. Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX століття Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі теми “Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття”; актуалізувати та систематизувати набуті знання, удосконалювати вміння творчо їх використовувати при виконанні різнорівневих завдань; розвивати навички самостійності, аналітичності, вміння застосовувати набуті знання на практиці. Обладнання: тестові завдання. Перебіг уроку I. Організаційний момент II. Оголошення завдань […]...

  19. Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ – початку XX ст. “Стара” і “нова драма”. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та […]...

  20. УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ №4. КРУГЛИЙ СТІЛ ЗА П’ЄСОЮ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: провести з учнями засідання круглого столу, обговорити проблемні питання морально-етичного та філософського характеру, пов’язані зі змістом п’єси “Пігмаліон”; розвивати усне мовлення, вміння формулювати та обстоювати власну думку, коректно вести дискусію, навички виступу перед аудиторією, роботи в групі; прищеплювати високі моральні якості, повагу до чужої думки. Компетентності, що формуються: предметні – уміння вести полеміку щодо […]...

  21. ОБРАЗНА СИСТЕМА ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: схарактеризувати з учнями образну систему драми Г. Ібсена, простежити розкриття характерів персонажів, динаміку образу Нори, з’ясувати мотиви вчинків героїв, їхні життєві позиції; розвивати навички аналізу драматичного твору, критичне мислення, усне мовлення, творчі здібності; прищеплювати чесність, порядність, повагу до гідності інших людей, неприйняття марнославства, лицемірства. Компетентності, що формуються: предметні – уміння характеризувати образи героїв драми […]...

  22. ПРОБЛЕМАТИКА ТА ІДЕЙНА СВОЄРІДНІСТЬ П’ЄСИ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: проаналізувати з учнями проблематику твору “Пігмаліон”, розкрити його ідейний зміст; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння узагальнювати, формулювати та обстоювати власну позицію, усне мовлення; прищеплювати інтерес до творчості Б. Шоу, сприяти усвідомленню ролі мовленнєвої культури в житті людини, виховувати повагу до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння виявляти у творі Б. Шоу […]...

  23. ДИНАМІКА ОБРАЗУ ЕЛІЗИ ДУЛІТЛ У П’ЄСІ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: схарактеризувати з учнями образ Елізи Дулітл, простежити його динаміку, виявити авторське ставлення до героїні, засоби створення її образу; розвивати вміння аналізувати образну систему драматичного твору, критичне мислення, усне мовлення, вміння узагальнювати й робити висновки; сприяти вихованню високих моральних якостей, поваги до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння характеризувати образ героїні твору Б. […]...

  24. Ренесанс в Англії: здобутки та представники. Здобутки драматургії Вільяма Шекспіра. Філософські й моральні проблеми в трагедії В. Шекспіра Гамлет. Провідні мотиви твору. Художній простір (данське королівство як символ) – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання особливостей театру шекспірівської доби, творчого спадку драматурга, історії написання трагедії “Гамлет”; навички роботи з текстом; усне зв’язне мовлення; логічне мислення; допитливість; уміння працювати в парах; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: пізнавальну активність, критичне мислення; комунікативну: навички спілкування в колективі й толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційну: уміння […]...

  25. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ ДЖОРДЖА БЕРНАРДА ШОУ. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ ДРАМАТУРГА. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: ознайомити учнів із біографією Дж. Б. Шоу, його соціальними та естетичними поглядами, втіленням античного міфу про Пігмаліона в різних видах мистецтва, проаналізувати специфіку відображення античного міфу у п’єсі Б. Шоу; розвивати вміння здійснювати пошуково-дослідницьку діяльність, аналітичне мислення; прищеплювати естетичний смак, інтерес до світової культури, творчості Б. Шоу. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розповідати […]...

  26. Філософські й моральні проблеми в трагедії “Гамлет” В. Шекспіра. Провідні мотиви твору – Англія – ЗОЛОТІ СТОРІНКИ ДАЛЕКИХ ЕПОХ Мета – формувати компетентності: Предметні (знання філософських і моральних проблем трагедії “Гамлет” В. Шекспіра; розуміння провідних мотивів, сюжетного розвитку трагедії; навички ефективної роботи з твором ускладненого типу; критичне мислення; культуру мовлення; навички аналітико-дослідницької роботи з текстом; естетичний смак); Ключові (уміння вчитися: прагнення нових знань; здатність критично осмислювати інформацію; комунікативну: уміння працювати в групі; толерантне ставлення […]...

  27. КОНТРОЛЬНА РОБОТА №1 ЗА ТЕМОЮ “СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ”. НАПИСАННЯ ТВОРУ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: визначити рівень засвоєння учнями знань із вивченої теми, навчати практично застосовувати вивчений матеріал; розвивати письмове мовлення, уміння концентруватися; виховувати акуратність, старанність. Обладнання: аркуші для написання чорнового та чистового варіантів твору. Перебіг уроку І. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ. ОРГАНІЗАЦІЯ КЛАСУ Учитель пропонує учням обрати для опрацювання одну з тем. 1. Священні книги релігій: огляд. […]...

  28. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Історія драматичного мистецтва – це історія бунту та реакції, де нові форми кидають виклик старим, а старі, відповідно, стають основою для нових. XIX століття – це століття реалізму. У кінці століття реалісти прийшли і в мистецтво драми. З’‎явилися нові герої, які протистоять не один одному, а ворожій дійсності. На межі століть відбулася справжня революція в […]...

  29. Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст Літературний багаж. Пригадайте, які ознаки реалізму були наявні вже в комедії Гоголя “Ревізор” і яких революційних змін зазнала реалістична драма у творчості Ібсена. СПАДКОЄМЕЦЬ ШЕКСПІРА Було б великим спрощенням припустити, що процес становлення нової драматургії та театру в усіх країнах Європи відбувався однаково. Принаймні в одній з них міцні театральні (і не лише) традиції мало […]...

  30. ГЕНРІК ІБСЕН 1828-1906 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст © Дія (зовнішня й внутрішня), підтекст, соціально-психологічна драма, інтелектуально-аналітична композиція, ібсенізм. Прочитайте текст драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”. В Інтернеті подивіться фільм “Ляльковий дім” (реж. П. Гарленд, Велика Британія, 1973 р.). Порівняйте п’‎єсу й екранізацію. Генрік Ібсен – видатний норвезький письменник, творець “нової драми”, який приділяв особливу увагу духовному життю людини, умів розпізнавати тривожні симптоми […]...

  31. ПІГМАЛІОН (1912) – БЕРНАРД ШОУ 1856-1950 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст Прототипи. Б. Шоу замислив п’‎єсу “Пігмаліон” як реалізацію тих естетичних принципів, за які активно боровся в театрі. У передмові до твору він писав, що “на нашій сцені надто багато штучної англійської мови, запозиченої із гольф-клубів, і надто мало благородної англійської мови Форбса-Робертсона”. Письменника надзвичайно турбувало, що в тогочасній драматургії було багато штучного й нереального – […]...

  32. БЕРНАРД ШОУ 1856-1950 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст “Драма ідей”, міфологізм, парадокс, гумор, іронія, роман. 1. Пригадайте міф про Пігмаліона та Галатею. Розкажіть про різні варіанти міфу, його втілення в мистецтві. 2. Назвіть ознаки жанрів комедії та роману. З Дубліна до Лондона. Творчість англійського письменника ірландського походження Бернарда Шоу – одне з найвизначніших явищ у драматургії XX ст. Оригінальний і сміливий новатор, він […]...

  33. ПІГМАЛІОН – Реалістична драма XX ст.: Бернард Шоу – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст П’‎єса на п’‎ять дій (Уривок) (…) Дія третя У помешканні пані Хігінс зібралися гості. Покоївка повідомляє, що прийшла панна Дулітл. Еліза, вишукано вдягнена, справляє таке враження своєю красою, що коли вона з’‎являється, усі встають. Керована сигналами Xігінса, із відтренованою граційністю вона підходить до його матері. Еліза (вимовляючи все педантично правильно, із музикою в інтонаціях). Доброго […]...

  34. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література “кінця віку” промовила справді нове слово, пробила нову стежку “в містичнім гаю літературних форм”. Леся Українка Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ […]...

  35. ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія (Скорочено) П’‎єса на три дії ДІЙОВІ ОСОБИ: Адвокат Гельмер. Нора, його дружина. Доктор Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Троє маленьких дітей подружжя Гельмер. Анна-Марія, їхня нянька. Служниця в домі Гельмерів. Посильний. Дія відбувається у квартирі Гельмерів. Дія перша Затишна кімната, обставлена зі смаком, проте недорогими меблями. В глибині, в середній стіні, двоє дверей’, одні, […]...

  36. ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Джордж Бернард Шоу – англійський драматург і публіцист ірландського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1925 рік. Він увійшов у літературу зрілою людиною. Його перші твори (газетні статті, критичні праці з питань музики, театральні рецензії) були підписані псевдонімом Corno di Bassetto. У літературі він дебютував п’‎ятьма романами, які не принесли йому успіху. Значною подією […]...

  37. ПІГМАЛІОН – ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія (Скорочено) Дія перша Лондонський вечір. Літній дощ ллє як із відра. Люди ховаються під портиком церкви св. Павла. Всі похмуро видивляються на дощову завісу, і тільки один чоловік стоїть спиною до всіх, зосереджено щось занотовуючи у своєму записничку. Один юний джентльмен, який шукає таксі для матері й сестри, по – вечірньому вбраних дам, стикається із […]...

  38. ЗМІНИ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст “Стара драма”, “нова драма”, загальне уявлення про модернізм. Підготуйте повідомлення й презентацію про діяльність письменника або режисера наприкінці XIX – на початку XX ст.: Г. Ібсен, К. Гамсун, А. Стріндберг, Г Гауптман, А. Чехов, М. Метерлінк, Б. Шоу, Леся Українка, В. Винниченко, М. Куліш, Лесь Курбас (1 за вибором). “Стара” і “нова драма”. Наприкінці XIX […]...

  39. Новий глядач – новий театр – нова драма: Генрік Ібсен – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст Літературний багаж. Які літературні роди ви знаєте? Чим драматичний рід літератури відрізняється від усіх інших? У ПОШУКАХ ДУХОВНОЇ СВОБОДИ У другій половині ХІХ ст. роль драматургії і театру в західноєвропейській культурі різко змінилася порівняно з попередньою добою. Суть цих змін найперше полягала в тому, що до театру прийшов новий глядач – міщанин, студент, гімназист. Тут […]...

  40. ТРАГЕДІЯ ЕСХІЛА”ПРОМЕТЕЙ ЗАКУТИЙ”КОНФЛІКТ, ЦЕНТРАЛЬНИЙ ОБРАЗ, ІДЕЯ ТВОРУ – СВЯЩЕННІ КНИГИ ЛЮДСТВА ЯК ПАМ’ЯТКИ КУЛЬТУРИ І ДЖЕРЕЛО ЛІТЕРАТУРИ Мета: ознайомити учнів із поняттями “культура”, “літературний процес”, “літературний напрям”, “літературна течія”, показати зв’язки української і зарубіжних літератур; учити розрізняти поняття “культура” і “література”, “літературний напрям” і “літературна течія”; розвивати навички конспектування лекції вчителя, логічного мислення, зв’язного мовлення, уміння формулювати власну думку, працювати в групі; сприяти вихованню любові до літератури, інтересу до предмета “зарубіжна література”. […]...

Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ”: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ – КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ
«
»