Home ⇒ 👍Конспекти уроків ⇒ Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ

Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ

Мета (формувати компетентності): предметні (уміння визначати композицію п’єси, підтекст, символіку; розуміння значення відкритого фіналу; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; ідейно-художнього аналізу творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в групі; толерантне ставлення до думок і почуттів оточуючих; інформаційні: навички роботи із джерелами інформації; загальнокультурні: прагнення до літературної освіти; естетичний смак; світогляд).

Тип уроку: нетрадиційний урок (в гостях у майстерні митця).

Основні терміни й поняття: композиція, підтекст, символіка, відкритий фінал.

Міжпредметні зв’язки: психологія, етика, образотворче мистецтво.

Обладнання: підручник; літературознавчий словник; портрет письменника, видання його творів, ілюстрації до них; роздавальний матеріал за темою уроку; фрагменти кінофільмів “Ляльковий дім” (Велика Британія, 1973, реж. П. Гарленд; Велика Британія та Франція, 1973, реж. Дж. В. Лоузі та Р. Ф. Далтон); медіазасоби.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ

ІІ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Учитель. “Історія європейської суспільної свідомості ніколи не забуде тих ляпасів, тих воістину славетних ляпасів, якими нагородив Ібсен чисто вимиту, добре зачесану та виблискуючу самовдоволенням міщанську фізіономію… він рукою геніального майстра оголив перед нами міщанську душу і показав, скільки внутрішньої погані лежить в основі міщанської благопристойності і добропорядності”,- стверджував Л. Д. Троцький у статті “Проблеми культури. Культура старого світу”. Із цим не можна не погодитися, познайомившись із драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім”. Сьогодні ми спробуємо розкрити секрети драматургічної майстерності норвезького письменника.

ІІІ. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ

Перевірка домашнього завдання

Робота з текстом літературного твору

ü Перекажіть третю дію драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”.

IV. РОБОТА НАД ТЕМОЮ УРОКУ

1. Міні-лекція вчителя

– Перших читачів п’‎єси “ляльковий дім” неприємно вразила її цілковита умовність і нежиттєподібність. Звісно, якщо розглядати фабулу твору з реалістичних позицій, то не зрозуміло, як історія з підробленим підписом на векселі могла призвести до втечі матері від своїх малих дітей та їхнього батька. Такий вчинок не можна виправдати навіть за сьогоднішніх умов жіночої емансипації, а за часів Ібсена це було цілковитим скандалом. Актриси відмовлялися грати фінал п’‎єси, де мати покидає власних дітей і чоловіка. У Німеччині, наприклад, глядачі влаштовували демонстрації в театрах під час вистави, обурені “аморальністю” фіналу. Коли славетній німецькій акторці Хедвізі Раабе запропонували роль Нори, вона рішуче вимагала змін у трагічному фіналі. Ібсен змушений був переробити фінал “задля екстреного випадку”, що було, як він висловився, “варварським насильством над п’‎єсою”: Нора бачить крізь відчинені двері дитячої кімнати своїх сплячих дітей і безсило опускається на стілець – під завісу. До речі, та сама акторка кілька років потому грала п’‎єсу з попереднім фіналом і мала більший успіх у глядачів. Через 80 років знову були спроби змінити фінал. Цього разу шведська акторка відмовилася покинути “ляльковий дім”. Узагалі роль Нори – значне випробування для кожної виконавиці. Навіть видатна італійська актриса Елеонора Дузе, хоч і справляла на глядачів найсильніше враження у фіналі, але грала його у скороченому варіанті та не змогла пов’‎язати характер Нори в перших актах із внутрішнім світом героїні у фіналі: це була нібито інша жінка. Грала цю роль і відома російська трагічна актриса Віра Федорівна Комісаржевська, яка повністю зберігала авторський текст. Сам же Ібсен зазначав, що п’‎єсу написано заради заключної сцени, що сприймалася як скандал.

У суспільстві щодо “лялькового дому” виникали такі бурхливі суперечки, що подекуди у вітальнях вивішували оголошення: “Просимо не говорити про “Ляльковий дім””. Дискусія переходила зі сцени до глядацької зали, далі – до приватних віталень.

Власне, цією п’‎єсою Ібсен започаткував п’‎єсу-дискусію, де для персонажів головним є не досягнення життєвого успіху, а доведення істини в діалозі. Не дивно, що п’‎єса-дискусія викликала жваві дискусії і в житті. Зазвичай Ібсенові закидали, що, захоплений темою дискусії, він забув про правдоподібність характерів. Згідно з тогочасною естетичною доктриною, персонаж мав бути адекватним самому собі. Тобто вважали, що в художньому творі є певна логіка розвитку характеру героя, згідно з якою розглядаються його вчинки. Нічого несподіваного, згідно з цією концепцією, бути в житті героя не може. Справді, в реальному житті ми можемо прогнозувати вчинки людини, яку добре знаємо. Але людина складніша за логіку розвитку характеру і може діяти нестандартно. Тож і вчинки літературних героїв не завжди прогнозовані та вмотивовані. Коли любляча мати без жалю залишає напризволяще трійко малих дітей після сварки з чоловіком, то це, на думку критиків п’‎єси, порушує психологічну мотивацію цього образу. Вони не розуміли, як могла ця “пташечка”, чий інтелектуальний рівень не набагато перевищував рівень її дітей, наважитися на різкий розрив родинних взаємин і послідовно обстоювати свою точку зору. Чому саме щасливе завершення катастрофи з фальшивим підписом викликає у Нори бажання стати іншою? Як міг її люблячий чоловік, котрий щойно так ніжно називав дружину жайворонком та білочкою, виявитися таким жорстоким, щоб позбавити її дітей? як зуміла непрактична Нора здобути гроші та кілька років справно сплачувати борг за векселем? якби Ібсен був пересічним письменником, його твір слід було б визнати психологічно невмотивованим. Але, на щастя, Ібсен був новатором у галузі драматургії, тому психологічна неадекватність його персонажів символізує неадекватність суспільних відносин людській індивідуальності. Власне, вимога психологічної вмотивованості іде від визнання єдиним видом мистецтва – мистецтво реалістичне, соціально-психологічне, тобто пошук типових явищ і типових персонажів у соціумі і показ еволюції створених характерів. За формою п’‎єса Ібсена справді соціально-психологічна. Але фінальний учинок Нори – винятковий, тому і сюжет п’‎єси, і характер героїні – виняткові. Отже, цю драму швидше можна вважати новим різновидом – аналітичною драмою.

2. Літературознавча робота

ü Дію драматичного твору рухають конфлікти. Складіть схеми конфліктів у драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”.

Очікувана відповідь

Конфлікти у драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Основний конфлікт

Між прагненнями головної героїні та законами суспільства (писаними

Й неписаними), між явним і таємним життям Нори

Нора

Зовнішній конфлікт

Внутрішній конфлікт

Пов’‎язаний із шантажем Крогстада

У душі героїні

3. Аналіз образів літературного твору

ü За драмою Г. Ібсена “Ляльковий дім” прокоментуйте ланцюжок “дочка-лялька ^ дружина-лялька ^ особистість”.

Очікувана відповідь

Спочатку Нора була красивою іграшкою для батька, який ні в чому їй не відмовляв; потім вона стала такою самою іграшкою в руках чоловіка – він дбав про її вбрання, про те, щоб вона вміла добре танцювати й могла вразити своїм виконанням знайомих Торвальда на вечірці; не дозволяв їсти варення та мигдалеве печиво, мабуть, не лише з міркувань економії, а й щоб у неї не зіпсувалася фігура; поведінка Торвальда, коли Нора опинилася у складній ситуації через шантаж Крогстада, розкрила жінці очі на її чоловіка: він не той, за кого вона вважала його все своє подружнє життя – не сильний, не чесний, не люблячий. Тому героїня повстає, згадує, що вона – людина, особистість, яка заслуговує на відповідне до себе ставлення.

4. Міні-дискусія (робота в групах)

ü Чи вважаєте ви Нору переможницею? Чи варта повага до неї як до людини ціни, яку жінка заплатила за цю повагу? Об’‎єднайтеся у 3 групи відповідно до обраної позиції: 1-ша група – “Так, Нора – переможниця”, 2-га група – “Ні, Нора – не переможниця, тому що ціна поваги занадто висока (позбавити себе найрідніших – дітей, родини, оселі)”, 3-тя група (“експерти”) – ті, хто вагається в обранні певної відповіді. Представники груп обстоюватимуть свою позицію один за одним, “експерти” коментуватимуть і робитимуть “компромісні” висновки.

Очікувана відповідь

3-тя група

Висновки. У “Ляльковому домі” центральною постала проблема становища жінки в буржуазному суспільстві. Проте “жіноче питання” – один із аспектів звільнення людської особистості взагалі. Безпосереднім об’‎єктом зображення драматург обрав родину, котра багато в чому може здаватися ідеальною. А фінал п’‎єси, як бачимо,- катастрофа, позбавлена будь-яких елементів компромісу. Але такий фінал не можна назвати трагічним. Героїня не загинула, а, навпаки, стала переможницею, тому що ніби віднайшла себе і мала достатньо мужності, аби здійснити свою волю і відкинути все, що їй заважало. Водночас ця перемога мала трагічний відтінок, тому що вона означала болісний розрив Нори з усім її попереднім життям (особливо з дітьми) і зробила її самотньою у протистоянні суспільству з його нормами моралі. Отже, перемога Нори, тобто її внутрішнє звільнення та обрання нею свого справжнього шляху, не означала завершення її боротьби, навпаки, справжні випробування героїні ще попереду – після того, як опуститься завіса. Тільки тоді почнеться боротьба Нори за своє самоствердження, за пізнання справжніх законів життя.

5. Літературознавча робота

Учитель. Важливу роль у драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” відіграла символіка, адже символічною вже була сама назва твору. “Ляльковий дім” – це дім фальшивих цінностей, за якими крилися егоїзм, духовна порожнеча, роз’‎єднаність людських душ. У цьому домі не жили, а лише грали у кохання, шлюб, сімейну злагоду і навіть людську гідність і честь.

Ляльковий дім пов’‎язаний із образом головної героїні. Так, ляльковість світу Нори добре проявилася в сцені гри жінки зі своїми дітьми. Хованки супроводжуються сміхом і радістю, і Нора тут зображується як ровесниця своїх дітлахів. Із цього ідилічного світу іграшок її висмикує прихід Крогстада, який загрожує розповісти Хельмерові про позику. Після цього жінка вже не може знову безтурботно веселитися, її гнітять думки про неприємності, які загрожують їй та її родині. Поступово зіткнення з жорстоким реальним світом руйнує ляльковий будинок, у якому живе Нора. жінка ніби прокидається, бачить світ таким, яким він є. Усе це дозволяє зробити висновок, що твір Г. Ібсена – про свободу й про те, як цю свободу отримати.

ü Розшифруйте образи-символи драми Ібсена (учні отримують таблиці із незаповненим другим стовпцем).

Очікувана відповідь

Образи-символи п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”

Образ-символ

Розшифрування

Ялинка (була живою і красивою; коли її зрізали, поступово зав’‎яла)

Подружнє життя Нори (ідеальні взаємини в родині були лише видимістю, насправді Нора та її чоловік по-різному сприймали шлюб, тому це спричинило трагічну розв’‎язку)

Мигдалеве печиво (спочатку їла, ховаючись від чоловіка, потім почала робити це відкрито)

Внутрішнє “я” Нори (героїня була для чоловіка лише “лялькою”, але потім вона вирішила показати себе зовсім з іншого боку, на що чоловік не очікував)

Образ Крогстада

Неприємності (Нора гралася з дітьми – і раптом зловіщою тінню з’‎явився Крогстад, який і розпалив конфлікт у родині)

Образ тарантели

Передчуття невідворотності катастрофи (Нора танцювала, переживаючи глибокі душевні страждання, вона зрозуміла, що наближалася страшна гроза; танок за контрастом підкреслив напругу душевних сил Нори, адже вона танцювала тієї миті, коли вирішувалася її доля)

Маскарадні костюми

Ролі й маски героїв (зокрема, Нори) у реальному житті (настане час, коли маски необхідно зняти, тоді почнуться справжні неприємності, швидко розв’‎язати які буде неможливо)

Промінь світла

У фіналі п’‎єси: промінь надії торкнувся Торвальда Хельмера: він готовий вчинити “диво з див” – змінитися настільки, щоб повернути Нору

6. Сприйняття творів інших видів мистецтва

ü Порівняйте переглянуті фрагменти кінофільмів за п’‎єсою Г. Ібсена “Ляльковий дім” зі своїми уявленнями про героїв, які склалися у вас після прочитання цієї драми.

7. Складання опорного конспекту уроку (запис до зошитів)

ü За прослуханою на уроці інформацією складіть опорний конспект.

V. УЗАГАЛЬНЕННЯ НА УРОЦІ МАТЕРІАЛУ

Інтерактивний прийом “займи позицію”

ü Чи вважаєте ви Нору жахливою матір’‎ю? Свою думку обгрунтуйте.

VI. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Завершальне слово вчителя

– Драма Г. Ібсена “Ляльковий дім” дає більше запитань, аніж відповідей. Недаремно вона викликала і викликає цілі дискусії. Тут і про нерівноправне становище жінки в тодішньому суспільстві, і про людську гідність, і про гроші, без яких, як завжди,- нікуди. Найбільше ж – про сімейні взаємини та родинні цінності. Для Нори, що б там про неї не говорили, діти – найдорожче. Адже вона, вражена словами Торвальда про “брехливих матерів” та їхній уплив на долю дітей, турбується саме про їхнє майбутнє. Не оминає Нора й політики, хоча такі глибокі думки трохи й не в’‎яжуться з її образом. Вона вважає, що закони створюються для людей, повинні служити на благо людині, стояти на захисті справедливості, а не навпаки – люди для законів. Цими ідеями твір близький і нам.

VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Для всіх: уміти розповідати про композицію драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”, підтекст, символіку твору; підготуватися до уроку розвитку мовлення.

Творче: придумати продовження історії Нори, підготувати повідомлення про фемінізм.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 2.50 out of 5)

Related posts:

  1. ОБРАЗНА СИСТЕМА ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: схарактеризувати з учнями образну систему драми Г. Ібсена, простежити розкриття характерів персонажів, динаміку образу Нори, з’ясувати мотиви вчинків героїв, їхні життєві позиції; розвивати навички аналізу драматичного твору, критичне мислення, усне мовлення, творчі здібності; прищеплювати чесність, порядність, повагу до гідності інших людей, неприйняття марнославства, лицемірства. Компетентності, що формуються: предметні – уміння характеризувати образи героїв драми […]...

  2. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ: СКЛАДАННЯ ТА НАПИСАННЯ ТВОРІВ-РОЗДУМІВ ЗА ДРАМАТИЧНИМ ТВОРОМ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення драми “Ляльковий дім” для творчого доробку Г. Ібсена; уміння характеризувати цю п’єсу як вершину творчості письменника; словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в парі та […]...

  3. Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: СЮЖЕТ, ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ Й РОЗВИТОК СЦЕНІЧНОЇ ДІЇ (ЗОВНІШНЬОЇ ТА ВНУТРІШНЬОЇ) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання особливостей драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”; уміння характеризувати цю драму як одну зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; високі моральні якості особистості); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких […]...

  4. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 5 ЗА ТЕМОЮ “НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ ХХ ст.: ТВОРЧІСТЬ Г. ІБСЕНА ТА Б. ШОУ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення Г. Ібсена та Дж. Б. Шоу для розвитку та втілення нових тенденцій у драматургії; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової драматургії; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; критичне мислення; уміння систематизувати […]...

  5. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”. Образна система – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: розкрити систему образів драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”; визначити роль і значення кожного з героїв твору для розкриття його теми та ідеї; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; виховувати повагу до сімейних цінностей, до людської гідності; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність […]...

  6. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”: ОБРАЗНА СИСТЕМА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі народного гумору в повісті Шолом-Алейхема “тев’є-молочар”; уміння характеризувати сучасні інтерпретації цього твору в театрі, кінематографі та інших видах мистецтва; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання […]...

  7. Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Образна система. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу Мета: з ‘‎ясувати специфіку драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’‎єсі “Ляльковий дім”, розкрити його зовнішні та внутрішні плани; схарактеризувати образ Нори у зв’‎язках з іншими персонажами системи образів п’‎єси та відповідно до головного конфлікту твору й авторського задуму п’‎єси; розкрити та схарактеризувати новаторство Ібсена у вирішені драматичного конфлікту та застосуванні засобів зображувально-виражального ряду […]...

  8. ОСОБЛИВОСТІ ДРАМАТИЧНОГО КОНФЛІКТУ ТА КОМПОЗИЦІЇ ДРАМИ Г. ІБСЕНА ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ. СИМВОЛІКА ТВОРУ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: проаналізувати з учнями особливості конфлікту твору, довести його складність, ознайомити з поняттям “аналітична композиція”, обговорити композицію драми, значення відкритого фіналу, виявити образи-символи, розтлумачити підтекст п’єси; розвивати аналітичне та критичне мислення, вміння вести дискусію, формулювати та аргументувати власну точку зору; прищеплювати повагу до людської гідності. Компетентності, що формуються: предметні – уміння розкривати особливості конфлікту та […]...

  9. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”. Роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. “Ляльковий дім” як соціально-психологічна драма – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; ознайомити із тематикою та сюжетом п’єси “Ляльковий дім”; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: актуалізувати пізнавальну діяльність учнів; комунікативної: […]...

  10. ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ – Новий глядач – новий театр – нова драма: Генрік Ібсен – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст П’‎єса на три дії (Уривок) Дійові особи Адвокат Хельмер. Нора, його дружина. Доктор Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Тро є маленьких дітей Хельмер і в. Анна-Марія, їхня нянька. Служниця Хельмерів. Посильний. Дія відбувається у квартирі Хельмерів. (…) Дія третя Нора і Торвальд Хельмери повертаються з балу-маскараду. Нора одягнена в неаполітанський костюм і загорнена у […]...

  11. КОНТРОЛЬНА РОБОТА №6 ЗА ТЕМОЮ НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: перевірити рівень знань учнів за темою “Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст.”; розвивати письмове зв’язне мовлення, вміння узагальнювати, формулювати та обстоювати власну думку, формувати вміння концентрувати увагу на виконанні завдання, застосовувати набуті знання; виховувати відповідальність, зібраність. Компетентності, що формуються: предметні – уміння застосовувати знання з теми, писати творчу роботу на […]...

  12. ГЕНРІК ІБСЕН 1828-1906 – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ В ДРАМАТУРГІЇ наприкінці XIX – на початку XX ст © Дія (зовнішня й внутрішня), підтекст, соціально-психологічна драма, інтелектуально-аналітична композиція, ібсенізм. Прочитайте текст драми Г. Ібсена “Ляльковий дім”. В Інтернеті подивіться фільм “Ляльковий дім” (реж. П. Гарленд, Велика Британія, 1973 р.). Порівняйте п’‎єсу й екранізацію. Генрік Ібсен – видатний норвезький письменник, творець “нової драми”, який приділяв особливу увагу духовному життю людини, умів розпізнавати тривожні симптоми […]...

  13. Проблема сімейного щастя у п’єсі Г. Ібсена “Ляльковий дім” – ЗРАЗОК ТВОРУ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ – 11 клас У творчості Г. Ібсена є низка творів, які дослідники умовно називають “п’єсами про людську душу”. Соціально-психологічна драма “Ляльковий дім” належить саме до них. У кожний період своєї творчості Генрік Ібсен приділяв увагу певній тематиці. У драмі “Ляльковий дім” автор у центр уваги поставив проблему сімейного щастя. Чому наприкінці XIX – початку XX століть ця проблема […]...

  14. Новий глядач – новий театр – нова драма: Генрік Ібсен – Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX ст Літературний багаж. Які літературні роди ви знаєте? Чим драматичний рід літератури відрізняється від усіх інших? У ПОШУКАХ ДУХОВНОЇ СВОБОДИ У другій половині ХІХ ст. роль драматургії і театру в західноєвропейській культурі різко змінилася порівняно з попередньою добою. Суть цих змін найперше полягала в тому, що до театру прийшов новий глядач – міщанин, студент, гімназист. Тут […]...

  15. ГЕНРІК ІБСЕН (1828-1906) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія (Скорочено) П’‎єса на три дії ДІЙОВІ ОСОБИ: Адвокат Гельмер. Нора, його дружина. Доктор Ранк. Фру Лінне. Приватний повірений Крогстад. Троє маленьких дітей подружжя Гельмер. Анна-Марія, їхня нянька. Служниця в домі Гельмерів. Посильний. Дія відбувається у квартирі Гельмерів. Дія перша Затишна кімната, обставлена зі смаком, проте недорогими меблями. В глибині, в середній стіні, двоє дверей’, одні, […]...

  16. ФІЛОСОФСЬКІ ПРОБЛЕМИ ТВОРУ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розширені й узагальнені знання про творчість Шолом-Алейхема, його повість “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності; потяг до художньої творчості); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у […]...

  17. ЛІТЕРАТУРА XX-XXI СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення творчості Шолом-Алейхема для світової літератури; уміння характеризувати тематику та проблематику його твору “Тев’є-молочар”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; шанобливе ставлення до загальнолюдських цінностей); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність; соціально-громадянські: неприйняття ксенофобії у будь-якому вигляді; комунікативні: навички спілкування в колективі; толерантне […]...

  18. ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМ “ТЕВ’Є-МОЛОЧАР”. РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання про життя та творчість О. де Бальзака, роль України в долі митця; навички сприйняття інформації на слух; уміння знаходити потрібну інформацію та подавати її, визначати головне, висловлювати свою думку й відстоювати її; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; оптимістичне світосприйняття; естетичний смак); ключові […]...

  19. Новаторство драматурга Генріка Ібсена, художні особливості його твору “Ляльковий дім”. Роль письменника в розвитку нової європейської драматургії (“ібсенізм”) – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: повторити й узагальнити вивчене, допомогти учням усвідомити новаторські риси у творчості драматурга, художні особливості п’єси; розвивати аналітичне, образне мислення, уміння висловлювати свої думки та толерантно їх відстоювати, наводячи цитати й приклади з тексту; виховувати повагу до людської гідності, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: систематизація й узагальнення […]...

  20. ОСОБЛИВОСТІ СВІТОГЛЯДУ БАРНАРДА ШОУ. СПЕЦИФІКА ВТІЛЕННЯ АНТИЧНОГО МІФУ У П’ЄСІ “ПІГМАЛІОН” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (знання основних етапів життєвого та творчого шляху, особливостей світогляду Б. Шоу, специфіки втілення античного міфу у п’єсі “Пігмаліон”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; комунікативні: навички спілкування в […]...

  21. ТРИВОГА ЗА МАЙБУТНЄ СУСПІЛЬСТВА В РОМАНІ-АНТИУТОПІЇ РЕЯ ДУГЛАСА БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння тематики й проблематики твору Р. Д. Бредбері “451° за Фаренгейтом”, ролі особистості письменника в літературі; уміння характеризувати роман як один зі значущих у творчості письменника; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну […]...

  22. КОНТРОЛЬНА РОБОТА № 6 ЗА ТЕМОЮ “ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ СТ.: ЖИТТЯ, ІСТОРІЯ, КУЛЬТУРА. ТВОРЧІСТЬ ШОЛОМ-АЛЕЙХЕМА, Р. Д. БРЕДБЕРІ, Н. Г. ЛІ, Е. В. СІГАЛА” – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення ролі Шолом-Алейхема, Р. Д. Бредбері, Н. г. Лі, Е. В. Сігала у розвитку та втіленні в літературних творах гуманістичних цінностей ХХ-ХХі ст.; уміння характеризувати вивчені твори як вершинні здобутки світової літератури; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; наполегливість; прагнення самовдосконалення); ключові (уміння […]...

  23. Б. ШОУ “ПІГМАЛІОН”: ІДЕЇ ОДУХОТВОРЕННЯ ЛЮДИНИ ТА ЖИТТЯ ЗАСОБАМИ МИСТЕЦТВА, ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, РОЗВИТКУ МОВИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння необхідності збереження національної культури та розвитку мови (за п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, критичного й аналітичного мислення, ідейно-художнього аналізу художніх творів; творчі й артистичні здібності; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: активну пізнавальну діяльність і критичне мислення; соціально-громадянські: повагу до культури й мови різних […]...

  24. Генрік Ібсен. “Ляльковий дім”. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої) – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії п’єси Г. Ібсена “Ляльковий дім”; охарактеризувати твір як один із вершинних у творчості письменника; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; виховувати на принципах високої моралі; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: […]...

  25. Генрік Ібсен. “Ляльковий дім”. Композиція п’єси. Підтекст. Символіка. Відкритість фіналу – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: визначити композицію п’єси, підтекст, символіку, пояснити значення відкритого фіналу; розвивати словниковий запас старшокласників, навички зв’язного мовлення, критичного мислення, ідейно-художнього аналізу творів; виховувати у старшокласників потребу у високих естетичних та гуманних цінностях; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в групі; інформаційної: розвивати навички роботи […]...

  26. Р. Д. БРЕДБЕРІ “451&;deg; ЗА ФАРЕНГЕЙТОМ”: ТЕМА ЗНЕЦІНЕННЯ КУЛЬТУРИ. ПРОВІДНІ МОТИВИ ТВОРУ – КНИГИ (ЧИТАННЯ), ПОЖЕЖІ, ТОТАЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ, ІНАКОМИСЛЕННЯ ТОЩО – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення теми знецінення культури, порушеної Р. Д. Бредбері у романі “451° за Фаренгейтом”, знання провідних мотивів цього твору; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички ідейно-художнього аналізу твору; потребу в саморозвитку й самовдосконаленні); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно – мистецьких явищ; соціально-громадянські: вміння виробляти власну позицію та […]...

  27. Аналітична композиція п’єси Генріка Ібсена “Ляльковий дім”. Образ Нори – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: допомогти учням усвідомити особливості композиції п’‎єси, складність і новаторство образу головної героїні; розвивати аналітичне мислення, уміння оцінювати прочитане, зіставляти явища літератури й життя, обгрунтовувати свої твердження; виховувати найкращі людські якості, прагнення до самовдосконалення. Обладнання: портрет письменника, ілюстрації до твору, аудіо-запис “Тарантели”; таблиця “Зовнішні та внутрішні прояви душі Нори”. Тип уроку: формування вмінь і навичок. […]...

  28. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. НЕЛЛ ГАРПЕР ЛІ “УБИТИ ПЕРЕСМІШНИКА”: ПРОБЛЕМА ВХОДЖЕННЯ МОЛОДІ В ДОРОСЛИЙ СВІТ, ЗІТКНЕННЯ ІЗ ЖОРСТОКІСТЮ; МОРАЛЬНІ ІДЕАЛИ У ТВОРІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблематики й моральних ідеалів твору Н. Г. Лі “Убити пересмішника”; уміння характеризувати за допомогою рецензії ідейно-художні особливості цього роману; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи […]...

  29. Нові тенденції у драматургії кіня ХІХ – початку XX ст. “Стара” і “нова драма”. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. – IІ семестр Мета: формування предметних компетентностей: ознайомити учнів з основними тенденціями розвитку драматургії кінця ХІХ початку ХХ століття, творчістю видатних драматургів; розвивати теоретико-літературні знання; пробуджувати інтерес до вершинних творів світової драматургії; формування ключових компетентностей: уміння вчитися: розвивати навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативної: розвивати навички роботи в парі та в колективі; інформаційної: розвивати навички роботи із підручником та […]...

  30. Ібсен. Ляльковий дім “Ляльковий дім” (“Нора”, 1879). У центрі п’єси – сімейне життя адвоката Хельмера. Зовні вона виглядає благополучної і навіть щасливою. Однак насправді всередині сімейних відносин панує брехня і глибокий, закоренілий егоїзм. У ході п’єси і головні герої – Хельмер і його дружина Нора – теж змінюють свої маски на внутрішньо справжні лики: респектабельний і благополучний Хельмер […]...

  31. Реалізм Стара і нова драма. Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст. Генрік Ібсен. Ляльковий дім Мета: (формувати компетентності): предметні (розуміння сутності “нової” драми та її відмінності від “старої”; уміння визначати роль Г. Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство; знання тематики й сюжету п’єси “Ляльковий дім”; словниковий запас; розвинені зв’язне мовлення та критичне мислення; навички компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички […]...

  32. ПОЗАКЛАСНЕ ЧИТАННЯ. ЕРІК ВОЛЬФ СІГАЛ “ІСТОРІЯ ОДНОГО КОХАННЯ”: РОЗПОВІДЬ ПРО ЗВОРУШЛИВЕ І ТРАГІЧНЕ КОХАННЯ СИНА МІЛЬЙОНЕРА ДО ДОЧКИ БІДНОГО ІТАЛІЙСЬКОГО ЕМІГРАНТА. ПРОБЛЕМИ ЖИТТЯ ТА СМЕРТІ, ЛЮБОВІ ТА ВІДДАНОСТІ У ТВОРІ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ Мета (формувати компетентності): предметні (розуміння значення проблем життя та смерті, любові й відданості, взаємин батьків і дітей, гуманізму (за повістю Е. В. Сігала “історія одного кохання”); словниковий запас; навички зв’язного мовлення, аналітичного мислення, компаративного аналізу художніх творів; потребу сповідувати високі естетичні й гуманні цінності); ключові (уміння вчитися: навички оцінювання культурно-мистецьких явищ; комунікативні: навички роботи в […]...

  33. Проблема сімейного щастя в драмі Г. Ібсена “Ляльковий дім” – 10 клас – ГЕНРІК ІБСЕН – ТВОРИ ІЗ ЗАРУБІЖНОЇ ЛІТЕРАТУРИ – Найкращі учнівські твори – Твір Закінчувалося насичене важливими подіями, але загалом досить спокійне XIX століття. Ніби в передчутті майбутніх історичних буревіїв людство переживало соціальні трагедії та морально-етичні потрясіння. Уже ніщо не могло врятувати суспільство від невідворотних випробувань. Людина за цих умов мала не втратити почуття власної гідності, не схилитися перед життєвими обставинами. Але ж чи є взагалі захист від долі, […]...

  34. Контрольна робота. Нові тенденції у драматургії кінця XIX – початку XX століття Мета: перевірити рівень засвоєння учнями навчального матеріалу в обсязі теми “Нові тенденції у драматургії кінця ХІХ – початку ХХ століття”; актуалізувати та систематизувати набуті знання, удосконалювати вміння творчо їх використовувати при виконанні різнорівневих завдань; розвивати навички самостійності, аналітичності, вміння застосовувати набуті знання на практиці. Обладнання: тестові завдання. Перебіг уроку I. Організаційний момент II. Оголошення завдань […]...

  35. Твір Генріка Ібсена “Ляльковий дім” – соціально-психологічна драма. Сюжет. Особливості драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX ст. – І семестр Мета: допомогти учням засвоїти ідейно-художній зміст, сюжет драматичного твору; розвивати навички виразного читання за особами, переказу драматичних творів, виділення ключових епізодів, їх коментування; виховувати інтерес до літератури, аналітичне мислення, естетичний смак. Обладнання: портрет письменника, видання твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: вивчення нового матеріалу. ХІД УРОКУ І. Мотивація навчальної діяльності учнів Учитель. Давньогрецький драматург Арістофан […]...

  36. КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Г. ІБСЕН – ВСТУП. ІЗ ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТОЛІТЬ – 11 клас До теми “Із драматургії кінця XIX – початку XX століть. Генрік Ібсен “Ляльковий дім”” 1. Дайте стислу характеристику поетики “нової драми” Г. Ібсена. У п’єсах Ібсена ідеться про трагічну боротьбу особистості за власний духовний світ; розробляються нові теми: становище жінки в суспільстві, влада грошей, спадкові хвороби; соціальна проблематика; немає чіткої межі між трагедією і комедією; […]...

  37. Генрік Ібсен. Ляльковий дім. Особливості драматичного конфлікту та розвиток сценічної дії (зовнішньої і внутрішньої) Мета: з’ясувати специфіку драматичного конфлікту та розвитку сценічної дії в п’єсі “Ляльковий дім”, розкрити його зовнішні та внутрішні плани; схарактеризувати образ Нори у зв’язках з іншими персонажами системи образів п’єси та відповідно до головного конфлікту твору й авторського задуму п’єси; розкрити та схарактеризувати новаторство Ібсена у вирішені драматичного конфлікту та застосуванні засобів зображувально-виражального ряду створення […]...

  38. НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТОЛІТТЯ – СТЕЖКАМИ НОВОЇ ДРАМИ Що найбільше може збудити оптимістичні думки у літературного переглядача, то се новітня драма. В сій, власне, обладі література “кінця віку” промовила справді нове слово, пробила нову стежку “в містичнім гаю літературних форм”. Леся Українка Зміна світогляду людини другої половини ХІХ ст., криза в мистецтві, занепад реалізму зумовили появу нових тенденцій у розвитку драматургії кінця ХІХ […]...

  39. УРОК РОЗВИТКУ МОВЛЕННЯ №4. КРУГЛИЙ СТІЛ ЗА П’ЄСОЮ ДЖ. Б. ШОУ ПІГМАЛІОН – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ Мета: провести з учнями засідання круглого столу, обговорити проблемні питання морально-етичного та філософського характеру, пов’язані зі змістом п’єси “Пігмаліон”; розвивати усне мовлення, вміння формулювати та обстоювати власну думку, коректно вести дискусію, навички виступу перед аудиторією, роботи в групі; прищеплювати високі моральні якості, повагу до чужої думки. Компетентності, що формуються: предметні – уміння вести полеміку щодо […]...

  40. ДЖОРДЖ БЕРНАРД ШОУ (1856-1950) – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ КІНЦЯ XIX – ПОЧАТКУ XX СТ. – Хрестоматія Джордж Бернард Шоу – англійський драматург і публіцист ірландського походження, лауреат Нобелівської премії з літератури за 1925 рік. Він увійшов у літературу зрілою людиною. Його перші твори (газетні статті, критичні праці з питань музики, театральні рецензії) були підписані псевдонімом Corno di Bassetto. У літературі він дебютував п’‎ятьма романами, які не принесли йому успіху. Значною подією […]...

Г. ІБСЕН “ЛЯЛЬКОВИЙ ДІМ”: ОБРАЗНА СИСТЕМА П’ЄСИ – НОВІ ТЕНДЕНЦІЇ У ДРАМАТУРГІЇ НА МЕЖІ XIX-XX СТ
«
»