Діалектика у Платона

Related posts:

1. Діалоги Платона – короткий зміст З філософсько-літературною розбором платонівських діалогів можна ознайомиться в матеріалі Діалоги Платона – аналіз. Читайте також статті Платон – біографія, Платон – коротка біографія, Філософія Платона – стисло, Діалектика у Платона, Світ ідей і світ речей у Платона, Платон про Всесвіт, Вчення Платона про душу, Вчення Платона про державу, Платон “Держава” – короткий зміст, Платон “Закони” […]...
2. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
3. Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...
4. Діалоги Платона – аналіз Форма викладання Платона в Академії була цілком ймовірно та, що діалоги перемішувалися з лекціями; і вищі, більш важкі частини своєї системи він викладав, ймовірно, монологами лекцій; але у своїх творах він тримається виключно розмовної, діалогічної форми, і ті думки, які вважає вірними, він вкладає в уста Сократа; цю форму він обрав почасти по любові до […]...
5. Вчення Платона про душу У вченні Платона, душа всесвіту – істота, що займає середину між ідеєю і явищем; така ж природа і людської душі. Душа людини близькоспоріднених ідеї і з’єднана зі смертним тілом; тому в ній примиряється протилежність між чуттєвим світом і духом. Душа співпричетна ідеї життя, тому не може не бути живою; отже, її існування не почалося і […]...
6. Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
7. Критика Платона Аристотелем Платон зводить істинні початку і сутність речей до їх формі, до їх ідеального умопостигаемому увазі, або ідеї. Аристотель піддає це вчення самої різкій критиці. Мабуть, він цілком заперечував це вчення, але насправді він ніколи не міг абсолютно звільнитися від нього і відкинув його набагато менш, ніж хотів. Критика ідеології Платона знаходиться в XIII і XIV […]...
8. Діалектика Гегеля – коротко Абсолютна ідея, осуществляющаяся у світі, не є нерухома, спочиваюча субстанція, а є початок вічно живе і розвивається. Абсолютна є діалектичний процес, все дійсне – зображення цього процесу. Якщо хочуть Бога називати абсолютним істотою, то, на думку Гегеля, слід говорити: “Бог твориться”, а не “Бог існує”. Філософія є зображення цього руху думки, Бога і світу, вона […]...
9. Рух і розвиток, діалектика Говорячи про фундаментальні онтологічних поняттях, слід особливо виділити категорію “розвиток”, яка вважається основним предметом вивчення діалектики. Однак слід підкреслити, що і поняття “діалектика” склалося не відразу. У процесі формування філософського знання його зміст багаторазово зазнавало змін. Сократ розумів діалектику як вчення про мистецтво вести бесіду або сперечатися. Платон, у розвиток сократівско розуміння, вважав, що діалектика […]...
10. Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
11. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
12. Ідеальна держава Платона Давньогрецький філософ Платон представляв ідеальний державний лад за аналогією з пристроєм космосу і людської душі. Подібно до того як в людській душі є три початку – розумне, вольове і нице, так і в суспільстві за активної підтримки держави повинні існувати три стани: (1) розумного початку в душі відповідає стан вчених, філософів, правителів; (2) вольовому, лютому, […]...
13. Концепція Платона Наступна після Сократа, воістину титанічна фігура – його учень Платон (427-347). Хоча у Платона немає спеціальних педагогічних праць, педагогічна проблематика пронизує його “Діалоги”, розробляється в трактатах “Держава” і “Закони”, а педагогічна діяльність становить органічну частину його довгої і яскравої творчої життя. Платонівська “Академія” (за назвою гаї Академа, де проходили заняття) проіснувала понад тисячу (!) Років. […]...
14. Математична програма Платона Обнаружившаяся вперше у софістів тенденція рефлексії над підставами наукового знання знайшла свій подальший розвиток у Платона. Правда, крайній суб’єктивізм і релятивізм софістів у сфері гносеології, що з’явилися наслідком абсолютизації ними суб’єкта пізнання як рефлектирующего свідомості окремого індивіда, ніяк не могли задовольнити Платона і його вчителя Сократа, бо вони вели до абсолютизації індивідуалізму у сфері практичної […]...
15. Значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир” Під час написання роману “Війна і мир”, Л. М. Толстой намагався знайти відповіді на багато життєвих питань, він бажав розкрити істину людського життя, її сутність і сенс. Автор намагається описати ті події, які відбувалися навколо нього, в ту неспокійну епоху. На сторінках роману читач зустрічається з різними героями, які були представниками різних верств населення. Особливу […]...
16. 25 фактів про Платона Важко сказати, коли людина вперше задумався про те, як співвідноситься фізичний світ з картиною, що виникає в нашій свідомості. Достовірно відомо, що стародавні греки замислювалися і про це, і про багато інших питань, пов’язаних з мисленням, ідеями, образами навколишнього, що виникають в розумі людини. Відомо це, перш за все, з праць Платона (428-427 рік до […]...
17. Діалектика свідомості і пізнання Пізнаюючий світ людина не стільки відображає у своїй свідомості світ, скільки його творить. І він не просто відкриває для себе та інших людей зовнішній світ буття, тобто як би суб’єктивно зриває з нього завісу таємничості, а почасти винаходить його, вносячи в розуміння цього світу щось суто своє, тобто він конструює щось, хай і зразок природних […]...
18. “Діалектика душі” – Скарбниця філолога РОМАН-ЕПОПЕЯ “ВІЙНА І МИР” – Лев Толстой 1828 – 1910 Герої Толстого переживають численні події, великі й малі, значні й незначні, але кожна з них осмислена в перспективі всього життя персонажа. У “Війні і мирі” з надзвичайною художньою силою передається динаміка особистості, те, що сам автор називав “плинністю” характеру. У розмаїтті й розвитку властивостей своєї натури постають перед читачем як головні герої роману, так і […]...
19. Роман Л. Толстого “Анна Кареніна”. Образи-характери твору: пластичність змалювання і психологічна глибина. “Діалектика душі” толстовських героїв Мета: допомогти учням зрозуміти образи роману, психологічну глибину їх зображення; розвивати навички аналізу образів твору, виразного читання, психологічного спостереження над характерами героїв; поглиблювати навички зв’язного мовлення, логічного мислення; сприяти моральному вихованню школярів. Обладнання: підручник; текст роману Л. Толстого “Анна Кареніна” (в оригіналі чи в перекладах на вибір учителя); ілюстрації до твору (можна використати ілюстрації О. […]...
20. Олександр Довженко. “Ніч перед боєм”. Образи діда Платона й діда Савки представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів Тема. Олександр Довженко. “Ніч перед боєм”. Образи діда Платона й діда Савки – представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів Мета: ознайомити учнів з оповіданням “Ніч перед боєм”; учити визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні […]...
21. Художня своєрідність роману. “Діалектика душі” героїв – РОМАН “АННА КАРЕНІНА”: ТВОРЧА ІСТОРІЯ ТА ХУДОЖНЯ СВОЄРІДНІСТЬ – ЛЕВ ТОЛСТОЙ (1828-1910) Лев Толстой – один із найвидатніших письменників-реалістів не лише свого часу й країни, а й світової літератури. У його творах справді можна побачити “типові характери в типових обставинах”. Він не просто плете інтригу, створюючи суто сюжетнии твір, а намагається розібратися в певних законах суспільного життя, які впливають на долю людини, знайти рушійні сили людського буття […]...
22. Образи діда Платона і діда Савки (за оповіданням О. Довженка Ніч перед боєм) – Зразок творчої роботи з української літератури 8 клас – 2017 рік У творах, написаних під час Другої світової війни, митці прагнули підкреслити патріотизм, мужність, силу волі захисників Вітчизни. Такі теми стали основними й у творах видатного українського кінорежисера та письменника Олександра Довженка, який у цей час був військовим кореспондентом. Реальні життєві факти були основою для написання його новел, оповідань, публіцистичних виступів. “Ніч перед боєм” – це […]...
23. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
24. Платон і Арістотель – порівняння Платон був творцем ідеалізму, а великий учень його, Аристотель, засновник перипатетичної школи, який став творцем реалізму. Поняття “реалізм”, втім, тут слід трактувати не в сенсі “матеріалізму”, а, скоріше, як пізніший європейський “позитивізм”. Аристотель ніколи не стверджував, що матерія є первинною по відношенню до ідеї. У нього чимало висловлювань в прямо протилежному сенсі. Але основна його […]...
25. “Діалектика душі” толстовських героїв у романі “Анна Кареніна”. Інші герої твору, “вищий світ” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ІI семестр Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості та значення образів твору; розвивати навички характеризування героїв у всій їх складності та суперечливості, зіставляти з реальним життям, особистими спостереженнями; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: формування вмінь та навичок. Я без вагань назвав “Анну Кареніну” одним із […]...
26. Лонгін З учнів Амонію сакосом найзнаменитіший після Гребля – Лонгін (нар. Бл. 213 – розум. 273), що заслужив гучну славу вченістю, мужнім характером і благородством душі. Він був чоловік світлого розуму, старанний дослідник істини, і тому не міг надовго залишитися прихильником туманного неоплатонізму. Але, відкинувши неоплатонізм, він не приєднався до якої іншої з панували тоді філософських […]...
27. Повідомлення “Платон” Біографія Платона. Платон – це знаменитий філософ Стародавньої Греції, жив в 5 столітті до нашої ери. Платон став автором філософської концепції про ідеальну державу, найбільш відомий такий його збірка як “Діалоги”, тобто бесіди з товаришами і опонентами на різні теми. Одним з найвідоміших його діалогів є “Держава”, де описана політична утопія, ідеальний пристрій державного ладу. […]...
28. Космос і всесвіт за Платоном Совершеннейшая частина буття, за вченням Платона, – всесвіт. Вона, подібно до людини, жива істота і подібно людині складається з духу (або розуму, νοϋς), душі і тіла; вона влаштована по вічному прототипу живої істоти. Зодчий всесвіту створив її тіло тим, що поєднав ідеї з матерією. Всесвіт створена одна, тому що і світ ідей, прототип її, тільки […]...
29. Основні ідеї неоплатонізму Поблизу кінця античної епохи, на противагу широко поширився тоді скептицизму, виник потужний філософська течія, яка наполегливо наполягало на можливості знання про сверхчувственном і зосередилося на розвитку вчення про божество і його відносинах до світу і людини. Мислителі цього напрямку взяли за основу філософію Платона. У переконанні істинності химерних побудов геніальної платонівської фантазії вони побудували на […]...
30. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
31. Антропологічний поворот V-IV ст. до н. е А) Поняття антропологічного повороту У V ст. до н. е. у розвитку грецької філософії відбуваються важливі зміни. Філософське свідомість перестає розглядати природу (физис) в якості головного перелому пізнання і звертається до дослідження проблем людського існування. Даний перехід від філософії природи до філософії людини отримав найменування антропологічного повороту. Головною відмінною рисою філософської думки даного періоду з’явилася […]...
32. Неоплатоник Прокл Останній фазис розвитку неоплатонізму представляє діяльність Прокла (412-485 рр.). Цей мислитель, який жив у V столітті в Афінах, був останньою опорою падаючого язичництва, обряди якого він міг здійснювати вдома тільки потай. За вірність старовинної релігії Прокл піддавався наклепу і гонінням. Він був людина дуже освічена. Його коментарі до діалогів Платона показують, що Прокл мав багатосторонні […]...
33. “Топіка” Аристотеля Проблема “діалектичного” методу поставлена ​​Аристотелем в “Топіці”, – творі, де він аналізує “топи” (topos, мн. Ч. Topoi), т. є. Загальні прийоми логічного мислення, використовувані в діалозі, сприятливому досягненню істини. У “Топіці” розглядається понад 300 “топів”, і тому їй відводилася роль як би складу допоміжних засобів аргументації, які слід мати під рукою для використання в суперечці. […]...
34. Основні етапи і форми процесу пізнання Проблема пізнавальної діяльності людини займає одне з дуже важливих місць у загальній структурі філософського знання. Сутність людини полягає в постійному задоволенні інформаційної, пізнавальної потреби, а вона лежить в основі визначення людиною сенсу свого життя. Поняття “пізнання” вельми близьке за змістом до поняття “свідомість”. За своїм змістом ці поняття можуть бути визнані тотожними чинності єдиного кореня […]...
35. Змістовно-функціональна теорія Аналіз методології педагогіки здійснюється за допомогою аналізу змістовно-функціональної теорії. Змістовно-функціональна концепція є робочим інструментом вчителя, який проводить методологічний аналіз наукового знання. Методологічний аналіз наукового знання проводиться за такими напрямами соціально-педагогічного знання: гносеологічному, світоглядному, логіко-гносеологічному, науково-змістовному, технологічному і науково-методичного. З іншого боку, зміст кожного рівня строго фіксоване функцією того знання, яке відноситься до конкретного рівня знання. […]...
36. “Московський збірник” про народну освіту “Московський Збірник” стосується також питання про народну освіту; справа не так просто, йдеться у ньому, не всяке механічне накопичення знань можна вважати благом. “Ні спору, що навчання світло, а невчення тьма, але в застосуванні цього правила необхідно знати міру і керуватися здоровим глуздом… Скільки наробило шкоди змішання поняття про знання з поняттям про вміння. Захопившись […]...
37. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
38. Гносеологія – що це таке? Гносеологія це наука про пізнання і один з чотирьох розділів філософії. Гносеологія відома ще з часів Сократа і Платона. Слово “гносеологія” походить від грецького gnosis (знання) і logos (вчення). Дослівно можна перекласти як “вчення про знанні”. У теорії філософії гносеологія є наукою про форми, джерелах, кордонах та заходи людського пізнання. Гносеологія розбирається в тому, як […]...
39. Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
40. Філософія Сократа Поворотним пунктом у розвитку античної філософії з’явилися погляди Сократа (469-399 до н. е.). Його ім’я стало прозивним і служить для вираження ідей мудрості. Сам Сократ нічого не писав, був близьким до народу мудрецем, філософствував на вулицях і площах і звідси вступав у філософські суперечки. Неоціненна заслуга Сократа полягає в тому, що його діалог став основним […]...