Олександр Довженко. “Ніч перед боєм”. Образи діда Платона й діда Савки представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів

Тема. Олександр Довженко. “Ніч перед боєм”. Образи діда Платона й діда Савки – представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів

Мета: ознайомити учнів з оповіданням “Ніч перед боєм”; учити визначати роль образів-персонажів у розкритті ідейного змісту твору та авторської позиції; розвивати вміння сприймати й осмислювати художній твір, логічне мислення, зв’язне мовлення, виявляти основні проблеми, порушені в оповіданні; виховувати почуття патріотизму, мужності та відданості своїй батьківщині.

Теорія літератури: оповідання, художні образи, художні засоби.

Обладнання: портрет письменника, виставка його книг, ілюстрації до твору.

Тип уроку: застосування знань, умінь та навичок.

Хід уроку

І. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ. ОГОЛОШЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ

ü Вступне слово вчителя.

Коли вороги прийшли на землю твоїх батьків, то обов’язок кожного – стати на її захист, зробити все можливе, щоб захистити рідних, близьких, увесь народ від нападників. Найважчий тягар лягає на плечі чоловіків та юнаків, яким ще важко знайти в собі силу духу й мужність, щоб іти безоглядно в бій на смерть. І ці молоді люди звертаються за порадою до бувалих воїнів, до своїх командирів, які власним прикладом показували зразки патріотизму та героїзму. О. Довженко з ретельністю літописця фіксував випадки, які ставали йому відомими як військовому кореспонденту, щоб підтримати дух інших, які таких зразків перед собою не мали.

II. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

ü Евристична бесіда.

– Що ви знаєте про події Другої світової війни? Які твори читали про ті часи, дивилися кінофільми, слухали спогади ветеранів?

– Що ви думаєте про війну взагалі? Чи буває вона справедливою або несправедливою?

– Чи знаєте ви, що таке ЮНЕСКО, чим вона займається?

Довідка. Організація Об’єднаних Націй з питань освіти, науки і культури, скорочено ЮНЕСКО – міжнародна організація, спеціалізована установа Організації Об’єднаних Націй, яка при співпраці своїх членів-держав у галузі освіти, науки, культури сприяє розвиткові національної культури, охороні пам’яток культури тощо.

– 1984 рік, коли відзначалося 100-річчя з дня народження Олександра Петровича Довженка, ЮНЕСКО назвала роком Довженка. Під егідою ЮНЕСКО проведений фестиваль фільмів українського кінорежисера. Як видумаєте, це явище звичайне?

– Які висновки можна зробити, ознайомившись зі списком нагород письменника? Чи є там, на вашу думку, “підводні течії”? Які?

ü Завдання аналітичного характеру.

Доведіть, що О. Довженко – неповторна особистість.

(Довженко – творець першого в українській літературі твору в жанрі кіноповісті. Людина, якій доводилося жити й працювати поміж двох вогнів – тоталітарним режимом та власними переконаннями, правдою і кривдою (у рапортах спецслужб зазначено навіть, що письменник уві сні говорить українською мовою).

Митець, з яким спілкувалися й радилися навіть вожді і якого тримали в “золотій клітці”, а він примудрявся писати гірку правду й знімати кінофільми вражаючої сили.

Людина багатьох талантів і уподобань, спрямованих на покращення світу, удосконалення різних галузей – від мови, історичної пам’яті, мистецтва, освіти, містобудівництва до сільського господарства та промисловості.

Митець, що вірив у людину майбутнього й звеличував її у своїх творах.)

III. СПРИЙНЯТТЯ Й ЗАСВОЄННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ

ü Виразне читання оповідання О. Довженка “Ніч перед боєм”.

ü Словникова робота, обмін враженнями.

ü Бесіда.

Дослідники творчості О. Довженка відзначають глибоку народність ного творів, що полягає, серед інших засобів, у використанні фольклорних прийомів. На кого з фольклорних героїв схожий капітан Колодуб? Які народнопоетичні засоби допомагають письменникові створити героїчний образ капітана Колодуба?

– Яку роль відіграє портретна деталь у змалюванні героя Колодуба (“на вид ви такий, пробачте, і маленькі і не дуже неначебто й здорові”)?

– Хто допоміг колгоспному садівникові Колодубу стати непоборним захисником Вітчизни, хто “перевернув йому всю душу”?

– Схарактеризуйте епізодичні образи оповідання – дідів Платона і Савку. Що робить їх мудрими й красивими? Чому їх названо “добрими річними духами”?

– Яку роль відіграє в оповіданні пейзаж?

– Який найцінніших урок подає капітан Колодуб молодим бійцям, своїм товаришам?

ü Коментар учителя.

Бачачи всенародне горе під час великої та жорстокої війни, Олександр Довженко замислювався над тим, як же можна використати свою зброю – слово, щоб допомогти своєму народові вистояти, вижити, перемогти ворога. Ось його роздуми: “Народ не хотітиме чтива про війну побутово-описового. Народу треба показати його зсередини, в його стражданнях, в його сумнівах, в його боротьбі, оновленні, і показати його шлях і перспективи. Народ треба возвеличити, й заспокоїти, і виховати в добрі, бо зла випало на його долю стільки, що вистачило б і на десять колін”.

Подвиги на фронті, реальні трагічні факти, події в тилу ворога одразу ж ставали для О. Довженка предметом глибокого осмислення, аналізу, узагальнення. Так народилась ідея оповідання “Ніч перед боєм”, в основу якого ліг реальний епізод. Два діди – Платон і Савка – ціною свого життя топлять у Десні човен із гітлерівцями. Сюжети творів воєнної тематики письменник будує на трагедійних конфліктах, гостродраматичних відносинах, у яких характери розкриваються глибинно та несподівано.

“Ніч перед боєм” – це розповідь про дідів, з якими зустрічався сам автор. І з його згоди вперше твір було надруковано як нарис, як документ. Слово “оповідання” з’явилося в пізніших передруках.

“Черпаючи сюжети творів з життя, – говорить дослідниця творчості митця О. Поляруш,- Довженко засвідчив вірність своїй специфіці художніх узагальнень – образи простих бійців, жінок, дідів виростали у казкових велетнів, дивували силою волі. Цьому до певної міри сприяло творче використання народного художнього мислення. Довженко звертався до гіперболи, метафори, часом до символу, різкого контрасту, народних уявлень про прекрасне й потворне”.

“В нашу, величнішу від усіх великих воєн, в цю от трагедійну пору, невже ж бо нікого поставити на зразок у великі горді лави? Невже, пак, нікому стати поруч? Невже так висохли, позморщувались душі? Чи не звелися лицарі? Чи не змарнів наш рід? Ні, не змарнів наш рід! Не перевелися й лицарі на нашій землі. Жива душа народна. Є кому стати з Богуном і з Байдою, є кому стать!”,- писав О. Довженко.

Довженко творить образи, ідучи саме від уявлень трудівників про ідеал героя, втілений у фольклорі. Тому й нагадують вони окремими рисами героїв дум, билин, вражають казковістю. У створенні національного колориту, розкритті народної душі, у втіленні авторського задуму творення образів велику роль відіграє народний гумор, звичаї, деталі побуту (згадайте передсмертний ритуал дідів у творі “Ніч перед боєм”).

“Усі героїчні постаті його творів – монументальні, масштабні, постають у романтичному плані. Це люди виняткової стійкості, сили волі, їхні характери, як правило, уже сформовані, розкриваються в момент найвищого напруження, коли вирішується доля народу, Вітчизни”,- пише О. Поляруш.

Капітан Петро Колодуб напередодні великого бою розкриває на прохання молодих танкістів свій “внутрішній секрет” як “людини безстрашної і невтомної”. У його спогадах постають перші місяці війни, коли йому довелося познайомитися з дідом Платоном Півтораком, який разом зі своїм товаришем – дідом Савкою – на човні переправляв військових через Десну. Це він, дід Платон, запалив у серці Колодуба вогонь ненависті до фашистів, став для нього “грізним голосом нашого мужнього народу”. Особливо запам’яталися капітану прощальні слова діда, звернені до пригнічених відступом солдатів: “Не з тієї пляшки наливаєте. П’єте ви, як бачу, жаль і скорботи. Марно п’єте. Це, хлопці, не ваші напої. Це напої бабські. А воїну треба напитися зараз кріпкої ненависті до ворога та презирства до смерті. Ото ваше вино”. Наприкінці оповідання капітан Колодуб зізнається: “Зараз я Герой Радянського Союзу. Багато я знищив ворога, що й говорить! Але, де б я не був, як би не гули навколо мене ворожі вихори, їм ніколи вже не затушить того вогню, що викресав з мене колись у човні дід Платон…”

Глибокі знання письменника про життя народу, його звичаї та обряди, що черпалися зі скарбниці народної поезії, допомогли митцеві створити яскраві образи старих людей, які посідають у його творах особливе місце. І перше свідчення тому – портретні характеристики: “Савка вийшов із своєї хатки і дивився на нас як намальований. Було йому літ сімдесят чи, може, й більше. Він був маленький, з підстриженою борідкою. Був би він сильно схожий на святого Миколу – угодника, коли б величезна, мов коров’ячий кізяк, стара кепка не лежала у нього на ушах та землистого, так би мовити, кольору светр не висів на ньому, як на хлопчику батьків піджак”.

Красивим і суворим малює автор і діда Платона: “Він стояв на кормі з веслом, суворий і красивий, і дивився вперед поверх нас”.

Мова персонажів насичена просторічними й пісенними елементами, народними є й прийоми сатири: висміюючи боягузів і панікерів, діди використовують форму удаваного нерозуміння (“Щось ви, хлопці, не той, не як його, не туди неначе йдете”), властиву народній мові зневажливу форму середнього роду, розповідь про відсутніх для висміювання присутніх (“…одно, чорти його батька бери нехай, вроді отого, що коло тебе в очках сидить, теж у новому ремінні, та ще револьвер винято та кричить – вези, каже, мерщій, куркуль!”). Це сприяє увиразненню загального, типового в характерах героїв оповідання.

Актуальним оповідання було не тільки в роки Другої світової війни. Його та інших творів Довженка важливе значення не буде заперечувати ніхто й сьогодні, оскільки допомагають молоді виховувати стійкість, силу волі в досягненні шляхетної мети, почуття поваги до захисників рідної землі.

ü Завдання аналітичного характеру “Зустрілися два судження”.

Деякі критики, літературознавці закидають Довженкові те, що його художні твори часто декларативні, публіцистичні, пафосні, носять відкритий повчальний характер.

У перших фільмах відзначалося, як негативне, захопленість формою, “пантеїзмом” і ” міфологіяністю”, диспропорція між сакральністю сюжету і нав’язуваним методом “соцреалізму”.

Сьогочасна світова культура небагато може назвати митців такого широкого дихання, такої дерзновенной мислі й сміливості шукань, які були притаманні Довженкові. Самою своєю природою він відкривач, експериментатор, утверджувач нового, митець, чиї твори, будучи гостро сучасними, водночас були мовби призначені для майбутніх поколінь – до них, до найдальших прагнув він донести пристрасті людей свого часу, шквали епохи, її грози, інтелектуально-філософську напругу. (О. Гончар)

В. О. Довженка кожне речення у тексті має “неповторну інтонацію і належну висоту звучання”. (П. Мовчан)

– До якої думки схиляєтеся ви? Чи не здаються вам публіцистичність, пряме повчання, відкрита характеристика героїв, перебільшення недоліками стилю оповідань письменника?

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК

ü Проблемне запитання.

– Який лейтмотив (ідея, думка, тема, мотив, основний мотив) твору О. Довженка “Ніч перед боєм” – героїка війни, тема людських страждань чи уславлення людини-творця й захисника Вітчизни – є, на вашу думку провідним?

ü Завдання аналітичного характеру.

На прикладі образів оповідання О. Довженка “Ніч перед боєм” доведіть істинність твердження або недостатню його обгрунтованість.

Дослідниця творчості О. Довженка Ю. Кочерган вважає: “Навіть епізодичні герої письменника володіють глибокою духовною силою, що робить їх незабутніми. Ця якість таланту Довженка близька пафосу Сент-Екзюпері, для якого бути людиною означало нести відповідальність за все на світі”.

ü Висловлювання літературознавців та митців про письменника.

Прокоментуйте подані цитати.

“Справжнє мистецтво в кіновій практиці акумулювалось у порівняно молодому, але вже з перших кроків глибокому й трудному до наслідування, оригінальному українському кіномистецтві, яскравим і досі неперевершеним представником якого є Олександр Довженко… Завдяки геніальному творцеві оригінальних фільмів маємо можливість захоплюватись мистецькими основами стародавньої козацької країни, її культурою, пречудовою природою та незвичайно вродливими козацькими типами. Довженко, уродженець чарівної закутини української землі, промчав метеором на обрії нашого безрадісного сторіччя”. (Шарль Форд)

“Слов’янство поки що дало світові кінематографії одного творця – мислителя та поета, Олександра Довженка”. (Чарлі Чаплін)

“З тих митців, які, осягаючи поглядом життя народів і людства в цілому не гублять у ньому окрему особистість, понад усе ставлять самоцінність і вершинну красу людини”. (О. Гончар)

V. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

1. Знати зміст оповідання О. Довженка “Ніч перед боєм”, уміти його переказувати, виділяти основні епізоди, аналізувати, висловлювати власні міркування.

2. Індивідуальне завдання. Поцікавтеся у своїх рідних, знайомих, ветеранів сімейними переказами про війну й напишіть оповідання в стилі Довженка; можна скласти кіносценарій, зняти ігровий або документальний відеофільм; підготуйте презентацію в класі та для своєї родини.

VI. ПІДСУМОК УРОКУ

ü Інтерактивна вправа “Мікрофон”.

– Митців такого рівня, як О. Довженко, на мою думку, повинні…




1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.00 out of 5)

Олександр Довженко. “Ніч перед боєм”. Образи діда Платона й діда Савки представників українського трудового народу. Їхній моральний урок для солдатів