Космос і всесвіт за Платоном

Совершеннейшая частина буття, за вченням Платона, – всесвіт. Вона, подібно до людини, жива істота і подібно людині складається з духу (або розуму, νοϋς), душі і тіла; вона влаштована по вічному прототипу живої істоти. Зодчий всесвіту створив її тіло тим, що поєднав ідеї з матерією. Всесвіт створена одна, тому що і світ ідей, прототип її, тільки один. Платон вважав, що вона має форму кулі, бо в кулі полягають всі інші фігури. Це кулясте тіло має душу; вона живе в центрі його; звідти її дії поширюються по всьому тілу; вона виробляє всі рухи у всесвіті, вона причина порядку у всесвіті, джерело всієї космічної життя; дії душі всесвіту проявляються особливо в рухах зоряного неба і планет. Душа всесвіту, говорить Платон, є істота середнє між чистим розумом (духом) і матеріальними істотами; в ній знаходяться всі елементи чисел і розмірів; вона – вмістилище математичних законів, що виявляються в стрункому русі космосу.

У діалозі “Тимее” Платон викладає свої поняття про походження всесвіту. Він дав їм міфічну оболонку. Платон розповідає, що “зодчий світу” утворив душу всесвіту, з’єднавши ідею з матерією; потім розподілив хаотично хвилюватися матерію на п’ять стихій; дав матерії, розподіленої на стихії, форму кулі, що складається з концентричних сфер, пропорції між якими відповідають гармонійним пропорціям душі всесвіту; розмістив із цих сфер небесні світила, рухами яких вимірюється час, створив живі істоти, вічні і божественні, і цим божествам, яких створив сам, доручив створити смертні живі істоти. Основні поняття, зодягнені в цьому міфічному оповіданні про всесвіт поетичною формою, запозичені Платоном з піфагорейської космології. За поняттями Платона, космос – жива істота, тіло якого – вся сукупність матеріального світу, а душа якого співпричетна божественному розуму; космос вічний; він створений за подобою вічного і невидимого бога, і сам він блаженний бог, єдиний у своєму роді, що тяжіє сам собі і не потребують ні в чому; ці поняття мають своїм джерелом, загальні всьому грецькому народу уявлення про всесвіту, як про істоту живому й божественному.

У всесвіті, згідно з думкою Платона, діють дві верховні сили: розум (нус, νοϋς) і закон необхідності, рок, чужий розумності (ананке, άνανκη). Спочатку розум переважає над законом необхідності і змушує його служити собі; тому спочатку виселення влаштована розумно. Але мало-помалу неразумие (зло) може долати розум. Думка про безперервному управлінні світу божеством, який створив світ, чужа поняттями Платона. Божество влагает розум у світ, як влагает його в людини, і задовольняючись тим, що створило найкращий світ, який міг бути створений, повертається у своє блаженне спокій, надає всесвіту свободу. Такі ж відносини божества і до людини. Лише за часами божество знову проявляє свою турботу про світ, відновляє в ній розумну пристрій і тим оберігає його від впадання в колишнє хаотичне стан, до якого без цього призвело б всесвіт розлад, що розвивається в ньому від поступово виникає переважання нерозумної сили матерії.

Руху планет в напрямку, протилежному руху зоряного неба, служать, за поняттями Платона, ясним доказом того, що у всесвіті діють сили, протилежні одна одній. Рух зоряного неба зліва направо проводиться всеосяжний силою єдиного розуму; в рухах планет (і сонця, і місяця) за їх орбітах проявляється сила, яка виробляє розпадання єдиного, загального на різні зокрема. Але і це роздроблення підпорядковане закону; відстані між орбітами відповідають першим трьом числам, їх квадратах і кубам: 1, 2, 3, 4, 8, 9, 27. Якщо поповнити ряд цих цифр вставкою пропорційних чисел між ними, то виходить ряд чисел, відповідний відносинам між тонами ліри; тому швидке кругообертання сфер небесних світил виробляє гармонію – Платон, як бачимо, переніс у свою систему пифагорейскую гармонію сфер. Планети (і сонце і місяць) – показники часу, поставлені творцем у світі явищ, а вічне обертання їх – відображення вічності у всесвіті. Коли всі вони одночасно прийдуть на пряму лінію, на якій були при початку своїх рухів, то завершиться великий космічний рік; період тривалості цього року Платон не визначає.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.50 out of 5)

Космос і всесвіт за Платоном