Вчення Аристотеля про сутність

Related posts:

1. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
2. Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
3. Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
4. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
5. Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
6. Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
7. Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
8. Силогізм Аристотеля Силогізм – “промову, в якій, якщо щось припущено, то з необхідністю випливає щось, відмінне від покладеного в силу того, що покладене є” (Арист. Перша Аналітика, I, 24b). Так, з того, що всі люди смертні і Сократ людина, випливає, що Сократ смертний. Аристотель розрізняє три постаті логічного силогізму (четверта була відкрита пізніше), кожна з яких включає […]...
9. 100 фактів життя Аристотеля Енциклопедист і давньогрецький вчений Аристотель – легендарна особистість. І кожному хотілося б дізнатися неймовірні факти з його життя, адже люди, чиє життя пов’язане з наукою завжди притягували увагу оточуючих. Ця людина зробив внесок і в науку, і в логіку, і у багато інших сфер життя людей. Аристотель – один з найрозумніших особистостей того часу. І […]...
10. Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
11. “Політика” Аристотеля про форми державного устрою Дуже важливий відділ трактату про “Політиці” становить дослідження про форми державного устрою. Аристотель розглядає хороші і погані риси кожної з них, розглядає умови, при яких можлива вона, і обставини, за якими вона спотворюється. Він доводить, що форма правління повинна бути сообразна з характером народу, що не може втриматися та форма правління, в збереженні якої не […]...
12. Фізика Аристотеля “Перша філософія”, метафізика Аристотеля розглядає “суще, як суще”, тобто абстрактно від всяких чуттєвих і фізичних властивостей, наприклад, рухи, тілесності та ін. Фізика розглядає те, що рухається, і те, що тілесно. Її предмет є природа – φυσις. Під рухом Аристотель розуміє всяка зміна, всяке здійснення в дійсності чого-небудь можливого і, згідно чотирьом головним своїм “категорій”, визнає […]...
13. Сутність права При дослідженні сутності права необхідно брати до уваги дві сторони: формальну і змістовну. З формальної точки зору будь-яке право за своєю сутністю є перш за все регулятор і ініціатор суспільних відносин. Розгляд змістовної сторони права дає відповідь на питання про те, чиї інтереси обслуговує цей регулятор в пріоритетному порядку. Історія переконливо доводить, що право можуть […]...
14. Логіка Арістотеля – коротко В основу філософської логіки Аристотель кладе ряд “категорій” – найбільш загальних понять, що позначають найзагальніші характеристики буття. Їх перелік і число різні в різних його творах. Найчастіше він називає десять категорій: сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, володіння, дія, страждання. Категорія сутності – тобто, відповідь на питання, чим саме є той чи інший предмет […]...
15. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
16. Історія еволюційного вчення в античному світі Стародавня Греція За уявленнями грецьких вчених, що жили до V ст. до н. е., світ з’явився з води, вогню і повітря, а перші тварини походять з води. Їх тіло було вкрите лусочками, які зникли з переходом тварин на сушу. Геракліт вказував, що природа постійно оновлюється. Емпедокл На думку грецького вченого Емпедокла (490-430 рр. До н. […]...
17. Вчення про буття. Поняття субстанції. Рух, простір і час План: Розвиток філософських уявлень про буття. Буття як проблема філософії. Проблема субстанції в філософії. Філософський монізм, дуалізм, плюралізм. Основні концепції часу і простору. Категорія матерії. Єдність і різноманіття матеріального світу. Детермінізм і індетермінізм. Поняття системи. Категорія закону. Розвиток філософських уявлень про дух. Проблема свідомості в історії філософії. Осягнення категорії буття, розкриває в різні часи з […]...
18. Твори Аристотеля Твори Аристотеля не так повно і не так добре збереглися, як твори Платона: до нас дійшла тільки частина його більш пізніх творів, а все, що було написано філософом в ранній період його діяльності, втрачено. Цицерон хвалить твори Аристотеля ранньої епохи за “золотий потік красномовства”, тим часом як дійшли до нас твори носять скоріше характер чорнових […]...
19. Філософське вчення про свідомість Серед фундаментальних філософських і ряду наукових проблем одне з головних місць займає свідомість. Воно не тільки граничне поняття філософії, а й природознавства. Як тільки з’явилася свідомість, його й почали вивчати. У ньому, як правило, розрізняють два рівні – конкретно-чуттєвий і абстрактно-логічний. Однак пізнати, визначити його і, тим більше, описати сам феномен людської свідомості дуже важко, […]...
20. Сутність і відмінні ознаки держави Держава є центральним інститутом політичної системи. Держава – територіальна організація суспільства, яка характеризується своїм соціально-політичним простором. Соціальним в тому сенсі, що територія, яку займає державою, є середовищем життєдіяльності даного суспільства. Політичне – в сенсі кордонів дії державної влади. Буття сучасної держави пов’язане з наявністю єдиного економічного, а також правового та інформаційного простору. Політичному державному союзу […]...
21. Феномен людини і його сутність Оскільки правова реальність існує не сама по собі, а тільки в рамках суспільних відносин, затребуваних або не затребувані людиною, розгляд проблем права поза антропологічного виміру втрачає всякий сенс. На жаль, в численних роботах по теорії права людський фактор не береться до уваги, незважаючи на те, що первореальность виступає саме людина, а не інститут держави, хоча […]...
22. Критика Платона Аристотелем Платон зводить істинні початку і сутність речей до їх формі, до їх ідеального умопостигаемому увазі, або ідеї. Аристотель піддає це вчення самої різкій критиці. Мабуть, він цілком заперечував це вчення, але насправді він ніколи не міг абсолютно звільнитися від нього і відкинув його набагато менш, ніж хотів. Критика ідеології Платона знаходиться в XIII і XIV […]...
23. Риси марксистсько-ленінського вчення про право і державу Марксистсько-ленінське вчення в офіційній ідеології радянської системи являло собою марксистську доктрину, яка була доповнена висновками теоретичних розробок натхненників більшовизму. До них слід віднести наступних політичних діячів: Ленін, Бухарін, Сталін. Марксистсько-ленінське вчення залишається одним з напрямків вчення про право і державу, яке, однак, відчуває потребу в осмисленні з урахуванням практики його реалізації і розробки нових теоретичних […]...
24. Буття як центральна категорія онтології Філософська проблематика буття зароджується від необхідності зафіксувати початкову точку відліку в момент пізнання світу. Архімед шукав точку опори, щоб перевернути Землю, а античні філософи були захоплені пошуком єдиного світового першооснови, яке допоможе розгадати різноманіття світу, речей, явищ, для проникнення в їх сутність. Будь-яка філософська система починає свою діяльність з того, що знаходиться в оточенні людини, […]...
25. Вчення про істину Істина – продукт пізнання. Вчення про істину вибудовується в рамках гносеології. Від простого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, такий шлях пізнання істини (В. Ленін). Істина – результат пізнавальної діяльності людини, тобто всіх її компонентів: суб’єкт – об’єкт – засоби – процес – умови – продукт – система – середовище. Тут цілком […]...
26. Моральне вчення Фіхте Згідно Фіхте, сутність нашого Я становить діяльність з подолання відсталості природи, її протидії духу. Повне звільнення духу від відсталого початку природи нездійсненно, але рухатися в цьому напрямку можливо. Нижчою, грубим імпульсом до діяльності Я є прагнення до щастя; але в ньому природа поневолює нас, ми є іграшкою пристрастей, віддаючись почуттю приємного. Розрив з цим примітивним […]...
27. Поняття і сутність функцій держави Призначення категорії “функція” полягає в описі діяльності, реалізація якої необхідна системі для досягнення її мети і завдань. Функція відображає зразок для роботи системи. З цієї причини її слід розрізняти, з одного боку, з цілями і завданнями системи, а з іншого боку з її реальною діяльністю. На практиці діяльність системи з певних причин може помітно відхилятися […]...
28. Іоан Скот Еріугена про Творіння Творіння у філософії Еріугена є акт вічний і безперервний, без початку і без кінця. Бог передує світу по гідності, але не за часом. Бог абсолютно вічний, світ же відносно. Цей останній походить від Бога подібно до того, як світло походить від сонця, як теплота виходить з вогню. Для Бога мислити, значить творити (videt operando et […]...
29. Поняття, сутність, ознаки і види влади Розглянемо поняття, сутність, ознаки і види влади, а також вивчимо особливості державної влади. Влада відображає здатність якогось суб’єкта (індивіда, колективу, організації) підпорядковувати собі волю і поведінку іншого суб’єкта для реалізації власних інтересів або інтересів інших осіб. Влада характеризується сукупністю важливих ознак. По-перше, влада – це явище соціальне, тобто суспільне. По-друге, вона є невід’ємною ознакою суспільства […]...
30. Вчення про державу Держава – це одна з найскладніших і найзаплутаніших тим соціальної та політичної філософії, що пов’язано в значній мірі з тим, що вона зачіпала і зачіпає інтереси людей, що знаходяться біля керма влади. Однак не тільки ідеологічна заангажованість і кон’юнктурно сть, але також теоретична багатозначність і духовна багатовимірність роблять тему держави предметом філософської та ідеологічної полеміки. […]...
31. Сутність інвестиційного менеджменту Інвестиційний менеджмент як частина загальної системи управління Інвестиційний менеджмент представляє собою частину загального менеджменту організації. Інвестиційний менеджмент – сукупність інструментів і принципів управління, які застосовуються в рамках процесу інвестування, руху ресурсів з метою отримання прибутку в майбутньому. Діяльність з управління процесом інвестування може здійснюватися не тільки на різних рівнях всередині організації, але і на різних […]...
32. Природа і сутність справедливості Термін “справедливість” походить від давньогрецького слова “помста”. На ранній стадії розвитку суспільства існувало природне право обов’язкового відплати за діяння, що завдає шкоди племені, тобто “Право помсти”. Однак у помсти немає заходи, одна помста породжує іншу, інша – третю і так до повного винищення роду (якщо мова йде про вбивство). Тому справедливість виступала “мірою помсти”, встановлюваної […]...
33. Вчення Бруно про безмежність Всесвіту Філософія Бруно має своїм вихідним пунктом швидше вчення Коперника, натхненним проповідником якого з’явився Джордано під час свого поневіряння по Європі; з цієї нової астрономічної теорії необхідно витікала, як філософське наслідок, нескінченність всесвіту, а разом з тим і загальний підйом духу над якої розумової вузькістю. “Очевидно, нерозумно, – говорить Джордано Бруно, – думати, подібно простому народу, […]...
34. Сутність зв’язку та розвитку Проблеми загального зв’язку і розвитку – це проблеми предметного діалектичного аналізу. Загальні закони діалектики розкривають істотні риси будь-якого явища, що розвивається, до якої б галузі дійсності воно не ставилося. Розкриваючи цю частину лекції, нам необхідно усвідомити сенс таких понять як зв’язок, відношення, взаємодія, розвиток, закон. Вся доступна нам реальність універсуму є сукупність предметів і явищ, […]...
35. Логіка Гегеля – коротко Зокрема, логіка Гегеля підрозділяється на вчення про буття, сутність і поняття, причому в першій частині досліджуються поняття якості, кількості і заходи, в другій – сутності, явища і дійсності, в третій – суб’єктивності (поняття, судження, умовивід), об’єктивності ( механізм, хімізм, телеологія) та ідеї (життя, пізнання і абсолютна ідея). Початок логіки Гегеля дає прекрасний приклад його діалектичного […]...
36. Антропологічна сутність споживання Сучасна антропологія включає ряд взаємозв’язаних і доповнюючих один одного напрямків у рамках єдиного дослідницького простору. Так, загальна антропологія вивчає походження людини, расообразовання, особливості фізичного типу рас і окремих етносів, його зміни під впливом середовища проживання, соціально-економічних та інших факторів [362]. Культурна антропологія проводить ретроспективний аналіз ранніх форм організації людських спільнот, зародження ціннісно-нормативних систем регуляції відносин […]...
37. Міфологія, релігія, філософія про походження і сутність світу Вихідною для людського суспільства системою загальних знань про світ була міфологія. Міфологія – спосіб розуміння та освоєння природної і соціальної дійсності на ранніх стадіях суспільного розвитку. Міфологічного свідомості архаїчного суспільства властиві нерозчленованість мислення й емоційно, афективно сприймається середовища, олюднення природи, одухотворення космосу і разом з тим розмежування раннього (сакрального) героїчного минулого та поточного (профанного) сьогодення. […]...
38. Сутність і походження життя Одним з складних, але в той же час таємничих і найцікавіших в сучасній науці є питання про походження життя. Він важкий тому, що наука як форма культури в рамках доказовості та перевірки тверджень підходить до життя як розвитку нового на межі своїх можливостей. Досі вчені не в змозі відтворити процес виникнення життя. Навіть найбільш ретельно […]...
39. Піфагорейське вчення про всесвіт Подібно індійським мудрецям, пифагорейская школа намагалася пояснити походження і пристрій всесвіту. Завдяки своїм старанним заняттям математик, філософ-піфагорійці склали собі про устрій світу поняття, ближчі до істини, ніж у інших давньогрецьких астрономів. Поняття їх про походження всесвіту були фантастичні. Піфагорійці говорили про нього так: в центрі всесвіту утворився “центральний вогонь”; вони називали його монадою, “одиниці”, тому […]...
40. Менеджмент – що це таке і яка його сутність Що вивчає дана наука і яке її зміст? Почнемо з того, що це в першу чергу вид професійної діяльності. Сутність менеджменту полягає в ефективному управлінні, яке проводиться в умовах сучасних ринкових відносин. Дане поняття використовується, коли мова йде про управління соціальними або економічними процесами. Основним є те, що керуючий або, як ми всі звикли говорити, […]...