Моральне вчення Фіхте

Related posts:

1. Соціальна педагогіка Фіхте Соціально-педагогічні ідеї Фіхте найяскравіше виражені в його знаменитих “промовах до німецької нації” (1807-1808). Кожна нація, на його думку, має властивими тільки їй особливостями. Фіхте радив Німеччини відмовитися від уз поверхневої подражательности іншим народам і розвивати свої власні народні риси. Головний засіб до цього – нове національне виховання. Фіхте пропонує заснувати державні школи, де діти виховувалися […]...
2. Філософсько-правові погляди І. Г. Фіхте Філософсько-правові погляди іншого представника німецької класичної філософії Йоганна Готліба Фіхте (1762- 1814) співзвучні ідеям І. Канта. Він розробляв філософсько-правову концепцію двома десятиліттями пізніше Канта в умовах, коли Німеччина зазнала “політичного цівілізаторство” з боку наполеонівської Франції, тому в основі цієї концепції лежить ідея свободи. Людина, стверджував І. Фіхте, повинен підкорятися законам, але не сліпо, не під […]...
3. Гносеологія Фіхте і критика в ній ідей Канта Спробу розвинути ідеї Канта зробив його молодший сучасник, німецький філософ Йоганн Готліб Фіхте (1762-1814). Людина вольова, вельми схильний до розумової незалежності, Фіхте висловив ці властивості свого характеру і у створеній ним філософській системі. Фіхте вважав, що Кант розробив до кінця наступні сторони свого філософського вчення: 1) Заявивши, що справжня сутність “речей в собі” непізнавана, Кант […]...
4. Абатство Санкт-Георгенберг-Фіхте Абатство Санкт-Георгенберг Фіхте – монастир ордена бенедиктинців, заснований у 1138 році. Абатство є найстарішим зі збережених у Тіролі. Перша згадка про абатство відноситься до середини 10 століття, коли блаженний Ратольд побудував невелику притулок на скелі Георгенберг поблизу Штанс. Через деякий час до Ратольду приєдналися й інші пустельники, на скелі була побудована каплиця Діви Марії. Ратольд […]...
5. Розвиток етики в Німеччині І. Кант бачив своєю метою створення раціональної етики, або теорії моральних понять, на противагу емпіричної етики або навчань про моральність, які були створені в XVIII в. англійськими та французькими мислителями. І. Кант ставив перед собою завдання відкрити основні закони моральності на основі розуму, а не з людської природи. У книзі “Критика практичного розуму” основою моральності […]...
6. Відмінність безумовних рефлексів від умовних Відрізняються вони тим, що безумовні є вродженими. Вони однакові для всіх тварин того чи іншого виду, так як передаються у спадок. Вони досить незмінність протягом усього життя людини або тварини. З народження і завжди виникають у відповідь на подразнення рецептора, а не виробляються. Умовні купуються протягом життя, з досвідом у взаємодії з середовищем. Тому вони […]...
7. Філософія Фіхте – коротко У західноєвропейській філософії XVII-XVIII століть на одне з найважливіших місць вийшла тема гносеології (питання про людському пізнанні). Глава емпіричної школи, Джон Локк, вважав, що дух людини при народженні – чиста дошка (tabula rasa). Ніяких “вроджених ідей” немає, і єдиним джерелом нашого пізнання є досвід. Дані досвіду залишають у нас “відбитки”, з яких цілком складається картина […]...
8. Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
9. Нервова система – доповідь Це спинний мозок і головний мозок (центральна нервова система); Нервові вузли (ганглії) – скупчення нервових клітин; Шляхи до всіх частин тіла (периферична нервова система). Периферія – окраїна. Нервова система отримує сигнали З зовнішнього світу (світло, звук, запах, температуру і т. д.). Через органи чуття: очі (зір), вуха (слух), ніс (нюх), рот (смак), шкіра (дотик) Від […]...
10. Моральне обличчя вченого Обговорення проблем етики науки навряд чи було б повним без звернення до морального вигляду вченого. Моральна складова цього образу обумовлена ​​самим характером наукової діяльності, що передбачає вільну критику, суворі докази, об’єктивність в судженнях, відсутність претензій на володіння істиною, сумлінність, правдивість, самокритичність. Моральна чистота, чесність, скромність завжди супроводжують наукової діяльності. Роль моральних якостей вчених, особливо великих, […]...
11. Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
12. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
13. Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
14. Ф. Бекон. Вчення про метод Одним з найбільших філософів Нового часу і родоначальником емпіризму був англійський аристократ, лорд Френсіс Бекон (1561-1626). Після закінчення Кембріджського університету Ф. Бекон обирається до парламенту і робить політичну кар’єру, вершиною якої стає його призначення лордом-хранителем королівської печатки за короля Якова I. Будучи лордом-канцлером, Бекон був притягнутий до суду. Після свого помилування Бекон не повертається на […]...
15. Вчення Сократа про добро Доброчесний Сократ зводив у своїй філософії до знання й оптимістично вірив, що всякий може стати доброчесним, раз він буде знати, в чому полягає добро. Всяке зло виникає лише з незнання добра, – ніхто не злий по природі і добровільно. У цих філософських поглядах Сократа поєднувалися психологічний детермінізм (неминучість переходу знання в дію, обумовленість вчинків знанням) […]...
16. Вчення Сократа про Бога – коротко До часу Сократа філософська думка греків уже зруйнувала стару віру в людиноподібних олімпійських богів, і Сократ стоїть на повороті грецької думки до єдинобожжя; при цьому він першим став розуміти божество не як природну, а як моральну силу (бог – джерело чесноти). Ототожнення Бога з ідеєю блага і добра зближувало філософію Сократа з монотеїзмом, а в […]...
17. Вчення про буття. Поняття субстанції. Рух, простір і час План: Розвиток філософських уявлень про буття. Буття як проблема філософії. Проблема субстанції в філософії. Філософський монізм, дуалізм, плюралізм. Основні концепції часу і простору. Категорія матерії. Єдність і різноманіття матеріального світу. Детермінізм і індетермінізм. Поняття системи. Категорія закону. Розвиток філософських уявлень про дух. Проблема свідомості в історії філософії. Осягнення категорії буття, розкриває в різні часи з […]...
18. Вчення Василіда Найвидатніший представник гностицизму Василид (або Базилидів), уродженець Олександрії, що вчив у першій половині II ст. н. е., в дусі більшості гностиків ставив основною ідеєю своєї системи уявлення про царстві світла і царстві темряви. Верховна істота в царстві світла, по Василид, – бог, абсолютно незбагненний і не має імені. Він існує у вічності поза спадкоємства часу; […]...
19. Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
20. Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
21. Вчення Бруно про безмежність Всесвіту Філософія Бруно має своїм вихідним пунктом швидше вчення Коперника, натхненним проповідником якого з’явився Джордано під час свого поневіряння по Європі; з цієї нової астрономічної теорії необхідно витікала, як філософське наслідок, нескінченність всесвіту, а разом з тим і загальний підйом духу над якої розумової вузькістю. “Очевидно, нерозумно, – говорить Джордано Бруно, – думати, подібно простому народу, […]...
22. Витоки вчення про біосферні процеси Історія сучасних поглядів на формування поняття біосфери і принципів її існування розділяється два етапи. Безпосередньо з моментом консолідації гіпотез про космічної природі всього живого на планеті пов’язані численні сучасні атеїстичні і агностические погляди на світобудову як таке і зародження життя в цілому. Хто створив основні положення вчення про біосферу і яка історія його терміну, розповімо […]...
23. Історія еволюційного вчення в античному світі Стародавня Греція За уявленнями грецьких вчених, що жили до V ст. до н. е., світ з’явився з води, вогню і повітря, а перші тварини походять з води. Їх тіло було вкрите лусочками, які зникли з переходом тварин на сушу. Геракліт вказував, що природа постійно оновлюється. Емпедокл На думку грецького вченого Емпедокла (490-430 рр. До н. […]...
24. Безумовні рефлекси Безумовні рефлекси – забезпечують підтримку життєдіяльності у відносно постійних умовах середовища, вони притаманні людині з народження. Наприклад, відділення слини під безпосередньою дією їжі на слизову оболонку рота: їжа діє на чутливі нервові закінчення ротової порожнини і викликає в них збудження, яке по доцентрових нервах спрямовується до слинної залозі і приводить її в дію. Цей рефлекс, […]...
25. Григорій Сковорода про розумове, моральне та трудове виховання дітей Розумовий розвиток людини, за Г. Сковородою, необхідний для пізнання навколишнього світу і самої себе – щоб дійти до істини. Джерелом усіх знань він вважав досвід, практику, життя. Природно, що вчений обстоював необхідність навчання всіх дітей, незалежно від їх соціального стану. Загалом школи мають бути рідномовними та доступними для навчання. Крім рідномовності, вчений обгрунтовував необхідність таких […]...
26. Вчення про державу Держава – це одна з найскладніших і найзаплутаніших тим соціальної та політичної філософії, що пов’язано в значній мірі з тим, що вона зачіпала і зачіпає інтереси людей, що знаходяться біля керма влади. Однак не тільки ідеологічна заангажованість і кон’юнктурно сть, але також теоретична багатозначність і духовна багатовимірність роблять тему держави предметом філософської та ідеологічної полеміки. […]...
27. Вчення про істину Істина – продукт пізнання. Вчення про істину вибудовується в рамках гносеології. Від простого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики, такий шлях пізнання істини (В. Ленін). Істина – результат пізнавальної діяльності людини, тобто всіх її компонентів: суб’єкт – об’єкт – засоби – процес – умови – продукт – система – середовище. Тут цілком […]...
28. Історія еволюційного вчення в Стародавньому Сході Уявлення про будову природи, що відбуваються в ній явища виникли в країнах Стародавнього Сходу – Єгипті, Китаї, Індії – за кілька тисячоліть до нашої ери. Уявлення про неживої і живої природи, що виникли в країнах Сходу в давнину, згодом вплинули на науку Стародавньої Греції та Риму. Стародавній Єгипет Зокрема, в Стародавньому Єгипті були відомі багато […]...
29. Піфагорейське вчення про всесвіт Подібно індійським мудрецям, пифагорейская школа намагалася пояснити походження і пристрій всесвіту. Завдяки своїм старанним заняттям математик, філософ-піфагорійці склали собі про устрій світу поняття, ближчі до істини, ніж у інших давньогрецьких астрономів. Поняття їх про походження всесвіту були фантастичні. Піфагорійці говорили про нього так: в центрі всесвіту утворився “центральний вогонь”; вони називали його монадою, “одиниці”, тому […]...
30. Філософське вчення про свідомість Серед фундаментальних філософських і ряду наукових проблем одне з головних місць займає свідомість. Воно не тільки граничне поняття філософії, а й природознавства. Як тільки з’явилася свідомість, його й почали вивчати. У ньому, як правило, розрізняють два рівні – конкретно-чуттєвий і абстрактно-логічний. Однак пізнати, визначити його і, тим більше, описати сам феномен людської свідомості дуже важко, […]...
31. Атомістичне вчення Демокріта Передумовою атомізму була потреба дати матеріальне пояснення спостережуваних властивостей речей – їх безлічі, руху і зміни. Після Зенона, що довела начебто гіпотеза про нескінченну подільність речей, простору і часу веде до непереборних протиріч і парадоксів, усяка спроба обгрунтувати реальність безлічі, роздільності речей і їх рухливості повинна була рахуватися з цим. Вчення атомізму стало спробою дозволу […]...
32. Внесок вчених у вчення про вищу нервову діяльність Питання 1. У чому полягало відкриття І. М. Сеченова? Заслуга І. М. Сеченова полягає в тому, що він довів, що головний мозок може як посилювати рефлекси спинного мозку, так і загальмовувати їх. Саме відкриття центрального гальмування принесло І. М. Сеченову славу і світове визнання. Він показав, що вищі відділи нервової системи здатні регулювати роботу нижчерозташованих […]...
33. Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
34. Вчення про географічне середовище Географічне середовище – одне з найважливіших понять географічної науки. Воно було запропоновано ще в кінці XIX ст. відомим французьким географом-країнознавців Елізе Реклю і працювали разом з ним російським географом Л. І. Мечниковим. За минулі з тих пір сто з гаком років це поняття поступово розширювалося і поглиблювалося, ставши центральною ланкою вчення про географічному середовищі. Однак […]...
35. Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
36. Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
37. Вчення Фейєрбаха про пізнання – коротко Відповідно до одного з основних положень, що підтверджують матеріалізм Людвіга Фейєрбаха, “істина, дійсність і почуття тотожні між собою… Очевидно тільки чуттєве… Тільки там, де починається чуттєвість, зникає всяке сумнів і всякий спір”. Тому почуття – головні органи не тільки нашого сприйняття, але й пізнання взагалі. Колишній спочатку головним авторитетом для Фейєрбаха Гегель доводив, що одні […]...
38. Вчення Анаксимандра про походження і кінець життя Анаксимандру належить також перша глибока здогадка про походження життя. Живе зародилося на кордоні моря і суші з мулу під впливом небесного вогню. Перші живі істоти жили в морі. Потім деякі з них вийшли на сушу і скинули з себе луску, ставши сухопутними. Від тварин походить людина. Загалом все це вірно. Щоправда, людина, за вченням Анаксимандра, […]...
39. Моральне здоров’я особистості та культура У сучасному стані політичного, соціального та економічного розвитку суспільства знову виникає потреба в загальнолюдському моральному вдосконаленні. Це обумовлено тим, що під загрозою опинилися моральні основи життя, моральна культура, люди стали втрачати моральні орієнтири. Сучасний стан культури особливо потребує моральному законі, бо не завжди добро переважно для людини, її можна повернути і до зла. Фашизму вдалося […]...
40. Твір на тему: Інтелектуальне і моральне перетворення Елізи Дулітл (За п’єсою Б. Шоу “Пігмаліон”) П’єса “Пігмаліон” – одна з найкращих драм англійського письменника Бернарда Шоу. Захоплює вона одразу – з першого рядка! Ти ніби опиняєшся в далекій Англії, а персонажі п’єси – твої давні знайомі… Рясний літній дощ ллє, як із відра. Ту т і там несамовито верещать свистки”; а ми біжимо, щоб сховатися під портиком церкви св. Павла. […]...