Іоан Скот Еріугена про Творіння

Related posts:

1. Поділ і єдність природи у Йоан Скотт Еріугена На думку Еріугена, об’єкти філософії і релігії тотожні. Філософія є наука віри, урозуміння догми. Розумне мислення і релігія, що мають одне і те ж божественне зміст, відрізняються один від одного тільки формою, тільки тим, що релігія підкоряється і поклоняється, а філософія, при посередництві розуму, вивчає, досліджує і заглиблюється в той об’єкт, якому релігія тільки лише […]...
2. Еріугена про Бога Слово δεός, Бог, яке Еріугена співвідносить з δεωρώ (лат. – Video), або з δέω (лат. – Curro), означає, по першій етимології, бачення або абсолютний розум, за другою – вічний рух. Але й перше, і друге вираження фігурально, бо якщо Бог є такою істотою, поза яким, біля якого, і всередині якого немає нічого, то, строго кажучи, […]...
3. Еріугена про гріхопадіння Гріхопадіння людини є в філософії Йоан Скотт Еріугена не тільки наслідком його тілесного існування, але є також і початок цього останнього. Тілесність або матеріальна субстанциальность людського тіла в сьогоденні його вигляді, його недосконалість, боротьба, яку веде плоть з духом, відмінність статей – все це є вже гріх, падіння, відпадання від Бога, роздроблення початкової єдності речей. […]...
4. ІВАН (Іоан) ІВАН (Іоан) – давньоукраїнський поет. З його біографії відомо тільки те, що був священиком поблизу Умані. Автор “Героїчних віршів про славні воєнні дії Запорізьких військ…” (1784), в яких уславлюється українське козацтво, його героїчні військові подвиги. Особливу увагу автор приділяє визвольній війні під проводом Б. Хмельницького, вважаючи її центральною подією всієї української історії. Літ.: Українська література […]...
5. Теодіцея Лейбніца – коротко До вчення про встановленої гармонії дуже близькі і ідеї теодицеї Лейбніца. Введений саме ним термін “Теодіцея” (буквально – “Богооправданіе”) з тих пір став позначати ті розділи філософії та богослов’я, які доводять, що незаперечна існування зла у світі нітрохи не суперечить думки про управління Всесвіту благим Богом. Буття Бога, з філософії Лейбніца, слід прямо з поняття […]...
6. Середньовічна схоластика – номіналізм і реалізм Власне рух середньовічної схоластичної думки починається з кінця XI століття, з творів Ансельма Кентерберійського і Абеляра. Обидва вони були представниками різних напрямків. Вони відкривають собою боротьбу так званого номіналізму і реалізму, чи спору про Універсал, який складає життя схоластики. До того часу вчені ченці X і XI століть, які писали тільки глоси (коментарі і тлумачення […]...
7. Твори Спінози З філософських творів Спінози головними є його знаменита “Етика”, “Трактат про вдосконалення розуму” (бл. 1662) і “Богословсько-політичний трактат” (1670). У “Етиці” Спіноза задався метою представити таку систему положень про Бога, людському дусі і матеріальному світі, яка своєю непохитністю була б схожа на нерозривний ланцюг математичних умовиводів. Ось чому Спіноза і вжив у своїй праці геометричний […]...
8. Філософія Аристотеля і вчення Платона Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від […]...
9. Людина в філософії та культурі Стародавнього Сходу Східна філософська думка менш категорична і в цьому сенсі більш невизначена, ніж західна. Це не випадково, бо в культурі Сходу, наприклад в Індії, використовується логіка, в якій немає “закону виключеного третього”. У цій ментальності цілком припустимі твердження: “людина і добрий і злий” або “він ні добрий, ні не добрий”. Ці особливості світогляду і релігійно – […]...
10. Не в бога смерті і рабства – Володимир Свідзинський Не в бога смерті і рабства – Вірю в одвічне буття Творчої сили і радості світлої І що я її паросток, Листок на гілці, дитя. Не жадає від мене нічого, Світлом чарує душу мою, І тому віддаюся так повно, Так люблю. О як оповім мою радість, Земними словами любов мою. Світ голубий перед мене. Серце […]...
11. Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
12. Що таке середньовічна схоластика? Схоластика (лат. Scholasticus – шкільний, гр. Schole – школа) – наука, заснована на церковних догмах. Відрізнялася абстрактними, безпредметними міркуваннями. В свою чергу: Схоласти або схоластики – середньовічні філософи-богослови, представники середньовічної релігійної філософії – схоластики Схоластичну суперечку – безплідне, відірване від життя розумування. У зв’язку з вище викладеним важко утриматися від приведення тут формулювання схоластики з […]...
13. Буття як центральна категорія онтології Філософська проблематика буття зароджується від необхідності зафіксувати початкову точку відліку в момент пізнання світу. Архімед шукав точку опори, щоб перевернути Землю, а античні філософи були захоплені пошуком єдиного світового першооснови, яке допоможе розгадати різноманіття світу, речей, явищ, для проникнення в їх сутність. Будь-яка філософська система починає свою діяльність з того, що знаходиться в оточенні людини, […]...
14. Екзистенціалізм Екзистенціалізм (від лат. Existential – існування) – один з головних напрямків у філософії XX ст. На формування екзистенціальної філософії вплинули вчення датського мислителя Сьєра К’єркегора, Ф. Ніцше, Вільгельма Дільтея. У Росії ідеї екзистенціалізму висловлювали Ф. М. Достоєвський, Лев Шестов, Микола Бердяєв. Найбільшого поширення екзистенціалізм отримав у Німеччині – у творах Мартіна Хайдеггера (1889-1976), Карла Ясперса […]...
15. У яких богів вірили стародавні єгиптяни? У Стародавньому Єгипті не було однієї спільної релігії, однак існувало досить велика кількість місцевих культів, які були присвячені тим чи іншим божествам. Одним з головних богів Єгипту був Ра – бог Сонця. Його зображали у вигляді істоти з головою яструба і з сонячним диском. Бога писемності Тота єгиптяни малювали з головою ібіса (птах, схожий на […]...
16. Місце і роль філософії в культурі В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що користувалася визнанням на різних етапах формування філософії, […]...
17. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
18. Резюме з філософії Відродження та Нового часу 1. Філософія Відродження та Нового часу грунтується на вірі в людину. Віра в людину спочатку не скасовує віру в Бога, але потім поступово стає домінуючою. Релігійне життя все більш інтеллектуалізірует. Віра в Бога, як живе релігійне почуття, у філософії (у Бекона, Декарта) підміняється думкою про Бога. Щоб вірити, треба розуміти. Такий теза Р. Декарта, який […]...
19. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
20. Спіноза про субстанцію Основні поняття філософії Спінози – субстанція, атрибут і модус. Під субстанцією я кажу, – говорить Спіноза, – те, що існує саме по собі і пояснюється саме із себе, т. є. Те, що для існування не потребує ні в ньому іншому, а для розуміння не потребує ні в якому іншому понятті. Під атрибутом я розумію те, […]...
21. Аристотель про рух Своє вчення про матерію і форму, про потенцію і енергію Аристотель розробив у зв’язку з проблемою руху – цієї основним завданням античної фізики. Елеати розглядали рух, як щось хибне, позірна, як небуття. Аристотель вважав, що рух, хоча і не володіє повною дійсністю, чистим буттям, але не є небуття. Воно є перехід від можливого до дійсного, […]...
22. Філософська система В. Соловйова Володимир Сергійович Соловйов (1353-1900 } – видатний, істинно геніальний мислитель Росії, що вражає багатогранністю своїх інтересів. У його жилах билася кров проповідника, публіциста, оратора, літературного критика, поета, інший раз навіть якогось пророка і взагалі людини, відданого вишуканим духовним інтересам. Для філософа за покликанням, як сказав Вл. Соловйов, немає нічого більш бажаного, ніж осмислена або перевірена […]...
23. Скорочено – ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК – 11 КЛАС Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій. Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань. Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
24. Георг Гегель: абсолютна ідея і світовий розум Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – один з основоположників німецької класичної філософії та філософії романтизму. Він вважав, що весь Всесвіт – це прояв світового розуму. Деякі дослідники називали Гегеля “філософом з філософів”, тому що він єдиний представник цієї науки, для якого філософія була всім: і причиною, і наслідком, і об’єктом вивчення, і інструментом. Інші мислителі використовували […]...
25. ІСТОТНЕ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Діла ростуть у невмолимі черги. Громадиться цеглинами життя. Як рух, як пруг, як вічний вир енергій, Триває й визначається буття. Співа блакить крізь готику риштовань, Дзвенить цемент крізь дужу плоть будов. І все ж таки: в началі було – Слово! І все ж таки: начальний дух – Любов! І в серці, і в колекторах моторів […]...
26. Гегель про хімізм Щоб дати початок життя, матерія природи, за Гегелем, диференціюється хімічно. Первісне її єдність змінюється різноманітністю елементів, їх взаємодією, внутрішньою роботою протиріччя і примирення, роз’єднання і спорідненості, поляризації і з’єднання, що і складає предмет хімії. Допомогою хімізму природа наближається до остаточної мети своїх еволюцій. Рух світил, вказує Гегель, зачіпає лише поверхню тіл, а хімізм є внутрішня […]...
27. СОНЕТ – ЄВГЕН МАЛАНЮК Не трубадур, а вічний яничар, Невільником в солодкому полоні Нічних очей,- я п’ю їх синій чар, Закоханий в розквітлії долоні. Хоч і знайшов я бога в Аполлоні, Та тільки Вам – душі моєї жар, Сузір’я зорь моїх, Волосожар, Захований у серця темнім лоні. Ви ж королевою, лише на мить, Дасте устам тонку лілею-руку… В ту […]...
28. Предмет філософії Питання “Що таке філософія?” Досі залишається відкритим. В історії суспільної думки під філософією малося на увазі: – наукове знання, зване протознання, що протистоїть міфології в античну епоху, а потім теології – в епоху Відродження); – теоретичне знання (характерно для другої половини XVIII – першої половини XIX ст.); – знання, пов’язане з функціонуванням загального (концепція, що […]...
29. Новоєвропейський раціоналізм А) Раціоналізм Рене Декарта Французький філософ і вчений Р. Декарт (1596-1650) був основоположником раціоналістичної традиції, що заперечувала основні принципи емпіризму. У першу чергу, раціоналізм в особі Декарта відкинув залежність людського мислення від даних органів чуття. Згідно французькому філософу, свідомість являє собою попередню умову для отримання будь-яких чуттєвихсприймань. Тому головним критерієм існування чого-небудь було його доступність […]...
30. Юм про релігію При своїх скептичних теоретико-пізнавальних переконаннях Девід Юм повинен був прийти до оригінальним і цікавим поглядам і на питання релігії та етики. І дійсно, цікавлячись релігійною філософією, він відкидав можливість зробити предметом наукового обгрунтування і докази ідеї Бога, безсмертя душі, свободи волі і т. Д. Усі докази буття Божого пов’язані або з ідеєю його субстанциальности, або […]...
31. Концепція Вільгельма Дільтея Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей вважається по ряду займаних ним позицій продовжувачем філософської спадщини Георга Гегеля. Але гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Вільгельм Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різних епох відповідають різні світовідчуття, що відображають зміст різних філософських вчень. Вільгельм Дільтей стверджував, що історично різні філософські вчення прагнуть осягнути те, що знаходиться […]...
32. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
33. Логіка Гегеля – коротко Зокрема, логіка Гегеля підрозділяється на вчення про буття, сутність і поняття, причому в першій частині досліджуються поняття якості, кількості і заходи, в другій – сутності, явища і дійсності, в третій – суб’єктивності (поняття, судження, умовивід), об’єктивності ( механізм, хімізм, телеологія) та ідеї (життя, пізнання і абсолютна ідея). Початок логіки Гегеля дає прекрасний приклад його діалектичного […]...
34. Герменевтика як філософський напрямок Герменевтика (гр. hermenentike – тлумачення) – мистецтво тлумачення різних текстів, символів, смислів соціокультури. Активно використовувалася в теології (тлумачення навчань, священних текстів, Біблії), філології як інтерпретація художніх текстів древніх авторів на сучасний жива мова. Філософська проблематика герменевтики вперше стала розроблятися Фрідріхом Шлейермахером (1768-1834) – протестантським теологом і філософом. В його працях помітно вплив І. Канта і […]...
35. Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
36. Структура сучасного філософського знання Сучасне філософське знання має більш розгалужену структуру. Це розгалуження визначається сферами реальності, які людина може виділити і дослідити. Відповідно до зазначеними сферами і формуються основні розділи філософії. Яка ж структура філософського знання? Далі ми коротко розглянемо її основні елементи. 1) Шляхом осмислення природи і Всесвіту виникає онтологія (грец. Ontos – суще, logos – вчення) як […]...
37. Основні проблеми російської філософії Питання про порятунок може виникнути тільки за умови, що існує небезпека загибелі. Російська ідея порятунку народилася з гострого свідомості смерті. “Філософія є запитування про смерть, про” найголовніше “. Але питати можна по-різному. Історія західної філософії – це історія кружного шляху думки, створення завалів на шляху до смерті. Російське ж здивування перед смертю вилилося в дитячий […]...
38. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
39. Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...
40. Класифікація і схожість видів зараз Зараз вчені набагато ширше дивляться на види і їх схожість. Для класифікації застосовуються погляди з декількох точок зору: Значущим залишається морфологічна ознака виду (будова). Це загальний ознака, який не можна брати, як єдиний, оскільки однакову будову не завжди вказує на зв’язок виду. Додається фізіолого-біохімічний ознака (схожість процесів життєдіяльності та біохімічного складу). Дуже важливий генетична ознака […]...