Логіка Арістотеля – коротко

В основу філософської логіки Аристотель кладе ряд “категорій” – найбільш загальних понять, що позначають найзагальніші характеристики буття. Їх перелік і число різні в різних його творах. Найчастіше він називає десять категорій: сутність, якість, кількість, відношення, місце, час, положення, володіння, дія, страждання. Категорія сутності – тобто, відповідь на питання, чим саме є той чи інший предмет (людиною, конем, деревом, каменем і т. П.) – Грає у філософії Аристотеля особливу роль.

З поєднання різних категорій створюються складні висловлювання, які логіка Аристотеля ділить на чотири види общеутвердітельние, общеотріцательние, частноутвердітельние і частноотріцательние. Висловлювання можуть володіти різними типами модальності (можливість і неможливість, випадковість і необхідність). Щоб утримувати в собі істину, вони повинні підкорятися законам логічного мислення (закону тотожності, закону виключення суперечності, закон виключеного третього).

Висловлювання теж можуть поєднуватися, створюючи силогізми з новими логічними висновками. Наприклад, із двох різних висловлювань: 1. Всі люди смертні і 2. Сократ – людина, випливає третій: Сократ смертний. У своїй філософській логіці Аристотель докладно розбирає різні види силогізму, розрізняючи в ньому три фігури з 16 модусами кожна. Силогізми можуть давати як загальні, так і приватні висновки.

У творі “Топіка” Аристотель аналізує понад 300 “топів” – спільних прийомів мислення, спрямованих на досягнення істини. Він викладає правила діалогу, який слід вести допомогою топів, і розкриває недоліки окремих їх видів.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Логіка Арістотеля – коротко