Риси марксистсько-ленінського вчення про право і державу

Марксистсько-ленінське вчення в офіційній ідеології радянської системи являло собою марксистську доктрину, яка була доповнена висновками теоретичних розробок натхненників більшовизму. До них слід віднести наступних політичних діячів: Ленін, Бухарін, Сталін.

Марксистсько-ленінське вчення залишається одним з напрямків вчення про право і державу, яке, однак, відчуває потребу в осмисленні з урахуванням практики його реалізації і розробки нових теоретичних конструкцій.

У літературі виділяють ряд основних рис марксистсько-ленінського вчення про право і державу.

По-перше, обумовленість природи держави і права як надбудовних елементів економічної системи суспільства. При цьому переважне значення приділялося характеру виробничих відносин, який формував економічний базис суспільної формації. В цілому історико-матеріалістичний підхід марксистсько-ленінського вчення до розуміння сутності держави і права відрізняється логічністю.

По-друге, пояснення сутності і походження держави і права поділом суспільства на протиборчі класи. Згідно з позицією Маркса, суть держави і права неможливо зрозуміти поза контекстом розгляду міжкласової боротьби. Теоретики більшовизму і марксистсько-ленінського вчення відзначали важливість цієї тези. Для них держава виступає “машиною” для класового придушення.

По-третє, ідея про застосування заходів насильства для усунення “застарілої організації суспільства”. Ця теза марксистсько-ленінського вчення на практиці був реалізований в крайніх формах.

По-четверте, до основних рис марксистсько-ленінського вчення про право і державу відносять заперечення принципу поділу влади. Теза про об’єднання в одному органі законодавчої і виконавчої влади виступає одним з теоретичних постулатів, який був закладений в фундамент створення Радянської держави.

По-п’яте, до основних рис марксистсько-ленінського вчення про право і державу зараховують ідею про відмирання держави. Вона є однією з найважливіших в марксизм-ленінізм. За нею держава повинна відмерти разом з поділом суспільства на окремі класи. При цьому право зникне разом з державою.

По-шосте, в цілому для марксистсько-ленінського вчення властива недооцінка ролі і значення права, присутній песимістичне ставлення до ідеї побудови правової держави. З цієї причини багато західні автори зараховують марксистське вчення про право до нігілістичним з юридичної точки зору. Однак в марксизмі є і чимало теоретично цінних ідей і положень про право.

Таким чином, критично вивчаючи марксистсько-ленінське вчення про право і державу, необхідно виділити і зберегти теоретичні положення, які представляють цінність для сучасної юридичної науки.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Риси марксистсько-ленінського вчення про право і державу