Філософія Аристотеля і вчення Платона
Безпосереднім попередником філософії Аристотеля було вчення Платона, проте їх одразу розділило найважливіше теоретичне відмінність. За системою Платона, загальні поняття нашої свідомості (ідеї) мають самостійно існування поза примарного світу матеріальних речей. За Арістотелем же, ідеї невіддільні від речей і мають своє буття в них. Аристотель вважає, що ідея і реальне явище існують не окремо один від одного, а в нерозривному поєднанні. Ідея – тільки форма, що дає матерії сенс.
Згідно філософії Платона, джерело істинного знання – у спогадах про світ ідей, який душа споглядала до свого “тілесного народження”. Але Аристотель вважає, що ніякого особливого світу ідей немає, і на початку життя душа подібна чистої вощеного дощечці для письма (tabula rasa), на якій ще нічого не накреслено. Потім вона поступово заповнюється “відбитками”, що придбані з досвіду. Аристотель, на відміну від Платона, переконаний, що світ явищ не є “помилковий привид”, а володіє справжньою реальністю і містить в собі істину. Отримуючи від нього прості чуттєві враження, душа за допомогою індукції переходить до більш складним загальним поняттям.
У відповідності з усіма цими поглядами, емпіричне дослідження, маловажне для Платона, робиться у Аристотеля наріжною основою філософії. Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику понять, Аристотель – раціональну логіку. Ця галузь знання утворює наріжний камінь його філософії. Аристотель розробив її в такій повноті, що згодом до неї не було зроблено майже ніяких доповнень.
Related posts:
- Філософія Аристотеля як енциклопедичне вчення Філософська думка Стародавньої Греції досягла найбільшої висоти в творіннях Аристотеля (384-322 до н. е.), погляди якого, енциклопедично що увібрали в себе досягнення античної науки, являють собою грандіозну систему конкретно-наукового і власне філософського знання в його дивовижною глибині, тонкості і масштабності. Виходячи з визнання об’єктивного існування матерії, Аристотель вважав її вічною, несотворімость і незнищенною. Матерія не […]...
- Вчення Аристотеля про пізнання Платон вважає шляхом до істинного знання діалектику, Аристотель – логічний метод. Аристотель виклав вчення про закони мислення і пізнання (те, що тепер називається логікою) з такою грунтовністю, з таким глибокодумністю, що всі наступні мислителі не могли додати нічого суттєвого до роз’яснень ім. Трактати його, присвячені дослідженню законів пізнання, з’єднані в одну групу, що називається “Органон”. […]...
- Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
- Філософія Аристотеля Аристотель (384 – 322) – великий античний мислитель, енциклопедично освічений учений. Йому належать видатні відкриття в багатьох розділах філософії і науки. Аристотель був засновником формальної логіки – науки про форми і закони мислення. Форми мислення: а) судження – вислів про прісущності або непрісущності чого-небудь чого-небудь. Судження діляться: по модальності на судження дійсності, необхідності, можливості; за […]...
- Філософія Платона Платон прославився не тільки тим, що він перший філософ, про кого ми можемо судити за його власними працям, а не за спогадами і цитат послідовників, а й тим, що він вперше в історії філософської думки поставив питання про співвідношення духу і матерії. Першим учителем Платона був Кратил. Пізніше філософ став одним з учнів Сократа. Практично […]...
- Вчення Аристотеля про сутність Перша з “Категорій” – сутність (oysia). У “Категорія” Аристотель виділяє “перші” сутності, якими є, з його точки зору, окремо існуючі предмети, “як наприклад окрема людина або окрема кінь” (Категорії, 5, 2а) – індивідуальний, одиничний предмет, який ми визначаємо, приєднуючи до нього предикати, що позначають якість, кількість і т. д. Але чи не парадокс перед нами? […]...
- Критика Платона Аристотелем Платон зводить істинні початку і сутність речей до їх формі, до їх ідеального умопостигаемому увазі, або ідеї. Аристотель піддає це вчення самої різкій критиці. Мабуть, він цілком заперечував це вчення, але насправді він ніколи не міг абсолютно звільнитися від нього і відкинув його набагато менш, ніж хотів. Критика ідеології Платона знаходиться в XIII і XIV […]...
- Вчення Аристотеля про державу Свій суспільно-державний ідеал Аристотель викладає найбільше у творі “Політика”. За вченням Аристотеля про державу, людина живе не для себе одного, але за природою створений для суспільного життя – статеві та кровні зв’язки, язик, вроджені моральні інстинкти пов’язують його з іншими людьми. Він потребує них для найбільш успішного захисту від небезпек, для задоволення насущних потреб, а […]...
- Етичне вчення Аристотеля Вчення Аристотеля про моральність є практичною наукою про благо і щастя людини, що живе в суспільстві. Воно стало предтечею численних шкіл, що дотримуються принципів евдемонізма. Його мета – обгрунтування практичного значення добродійних вчинків людей. Їх пояснення Аристотель шукав у дійсного життя людей. У роботі Аристотеля “Нікомахова етика” представлені основні морально-етичні поняття і три частини етики: […]...
- Діалоги Платона – короткий зміст З філософсько-літературною розбором платонівських діалогів можна ознайомиться в матеріалі Діалоги Платона – аналіз. Читайте також статті Платон – біографія, Платон – коротка біографія, Філософія Платона – стисло, Діалектика у Платона, Світ ідей і світ речей у Платона, Платон про Всесвіт, Вчення Платона про душу, Вчення Платона про державу, Платон “Держава” – короткий зміст, Платон “Закони” […]...
- Етичні вчення Аристотеля У творчості Аристотеля (384-322 рр. до н. е.) антична етика досягла свого найвищого розвитку, що навряд чи було б можливо, якби учень не перевершив свого вчителя, зробивши вибір на користь служіння істині (“Хоч Платон і істина мені дорогі, священний обов’язок наказує віддати перевагу істині”.) Заслуги Арістотеля у розвиток етики надзвичайно великі: він дав ім’я цій […]...
- Етика Платона Вчення Платона (427-347 рр. до н. е.) – перша спроба систематизації етичних ідей, здійснена на об’єктивно-ідеалістичній основі. Поділяючи раціоналістичну установку свого вчителя, Платон також ставив перед собою завдання визначення загальних понять, обираючи для цього дедуктивний метод дослідження. В результаті вп прийшов до обгрунтування ідеї дуалізму світу: видимого світу явищ і надчуттєвого, потойбічного світу вічних ідей. […]...
- 100 фактів життя Аристотеля Енциклопедист і давньогрецький вчений Аристотель – легендарна особистість. І кожному хотілося б дізнатися неймовірні факти з його життя, адже люди, чиє життя пов’язане з наукою завжди притягували увагу оточуючих. Ця людина зробив внесок і в науку, і в логіку, і у багато інших сфер життя людей. Аристотель – один з найрозумніших особистостей того часу. І […]...
- Діалоги Платона – аналіз Форма викладання Платона в Академії була цілком ймовірно та, що діалоги перемішувалися з лекціями; і вищі, більш важкі частини своєї системи він викладав, ймовірно, монологами лекцій; але у своїх творах він тримається виключно розмовної, діалогічної форми, і ті думки, які вважає вірними, він вкладає в уста Сократа; цю форму він обрав почасти по любові до […]...
- Платон і Арістотель – порівняння Платон був творцем ідеалізму, а великий учень його, Аристотель, засновник перипатетичної школи, який став творцем реалізму. Поняття “реалізм”, втім, тут слід трактувати не в сенсі “матеріалізму”, а, скоріше, як пізніший європейський “позитивізм”. Аристотель ніколи не стверджував, що матерія є первинною по відношенню до ідеї. У нього чимало висловлювань в прямо протилежному сенсі. Але основна його […]...
- Математична програма Платона Обнаружившаяся вперше у софістів тенденція рефлексії над підставами наукового знання знайшла свій подальший розвиток у Платона. Правда, крайній суб’єктивізм і релятивізм софістів у сфері гносеології, що з’явилися наслідком абсолютизації ними суб’єкта пізнання як рефлектирующего свідомості окремого індивіда, ніяк не могли задовольнити Платона і його вчителя Сократа, бо вони вели до абсолютизації індивідуалізму у сфері практичної […]...
- Філософія Арістотеля Видатним з безпосередніх учнів Платона був Аристотель (384-322 до н. Е.) – Видатний давньогрецький філософ, який створив своє оригінальне вчення, що склало епоху в філософії. Походив з м Стагірит (тому його часто називають Стагиритом). Його батько Никомах був лікарем при дворі македонського царя Амінти III. У 367 р. До н. е. е., коли Арістотелем було […]...
- Ідеальна держава Платона Давньогрецький філософ Платон представляв ідеальний державний лад за аналогією з пристроєм космосу і людської душі. Подібно до того як в людській душі є три початку – розумне, вольове і нице, так і в суспільстві за активної підтримки держави повинні існувати три стани: (1) розумного початку в душі відповідає стан вчених, філософів, правителів; (2) вольовому, лютому, […]...
- Фізика Аристотеля “Перша філософія”, метафізика Аристотеля розглядає “суще, як суще”, тобто абстрактно від всяких чуттєвих і фізичних властивостей, наприклад, рухи, тілесності та ін. Фізика розглядає те, що рухається, і те, що тілесно. Її предмет є природа – φυσις. Під рухом Аристотель розуміє всяка зміна, всяке здійснення в дійсності чого-небудь можливого і, згідно чотирьом головним своїм “категорій”, визнає […]...
- Політичні вчення Середньовіччя Політична думка Середньовіччя базувалася на античних джерелах, і найбільш авторитетними вважалися праці Аристотеля і Платона. У той же час середньовічні політичні ідеї обов’язково обгрунтовувалися релігійної догматикою, християнської або мусульманської. Так, походження влади, держави велося від “світу ідей”, як у Платона, а від Бога. Визнавалося, що оскільки Бог на небі один, то й на землі правитель […]...
- Вчення кініків про пізнання На противагу мегарской школі кинічеськи вчення відрізнялося практичним характером. Філософія є життєва мудрість. Тому абстрактне знання відкидається киниками безплідне непотрібне і неможливе. Мало того, доказ неможливості знання було Антісфеном істинним введенням у філософію, зверненням до істинної філософії. “Доброчесність достатня для щастя, – говорить він, – а для чесноти не вимагається нічого крім сили Сократа; від […]...
- Філософія: походження, її предмет, структура і функції Філософія: походження, її предмет, структура і функції. Історичні типи філософствування і напрямки в філософії (лекція 2 ч.) План: Поняття світогляду. Основні форми світоглядів. Предмет філософії. Культурно-історичні та духовні передумови виникнення філософії. Філософія і мистецтво, філософія і наука, філософія і ідеологія. Специфіка філософських проблем. Функції філософії. Історичні типи філософствування. Цілісний підхід або концепція синтезу. Діалектика і […]...
- Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
- Філософія І. Канта Іммануїл Кант (1724 – 1804) все життя провів у м Кенігсберзі. Творчість Канта ділиться на два періоди: докритичний і критичний. Найбільше значення має останній період, коли він написав свої основні роботи: “Критика чистого розуму”, “Критика практичного розуму”, “Критика здатності судження” та ін. Суть і завдання філософії, по Канту, зводиться до відповіді на наступні питання: ♦ […]...
- Етика Аристотеля – коротко Той розділ вчення Арістотеля, який іменується “практичною філософією”, присвячений законам розумною і моральної діяльності людини. Він поділяється на три частини: етику (моральну філософію), вчення про господарську діяльність (економіку) і політику (філософію державних наук). Свої поняття про добро і про закони морального життя індивідуального людини Аристотель виклав у трактаті, що написав для свого сина, Нікомаха. Вчені […]...
- Концепція Платона Наступна після Сократа, воістину титанічна фігура – його учень Платон (427-347). Хоча у Платона немає спеціальних педагогічних праць, педагогічна проблематика пронизує його “Діалоги”, розробляється в трактатах “Держава” і “Закони”, а педагогічна діяльність становить органічну частину його довгої і яскравої творчої життя. Платонівська “Академія” (за назвою гаї Академа, де проходили заняття) проіснувала понад тисячу (!) Років. […]...
- Силогізм Аристотеля Силогізм – “промову, в якій, якщо щось припущено, то з необхідністю випливає щось, відмінне від покладеного в силу того, що покладене є” (Арист. Перша Аналітика, I, 24b). Так, з того, що всі люди смертні і Сократ людина, випливає, що Сократ смертний. Аристотель розрізняє три постаті логічного силогізму (четверта була відкрита пізніше), кожна з яких включає […]...
- Філософія епохи Середніх віків А) Середньовічна картина світу Середньовічна картина світу мала яскраво виражений релігійний характер. Це пояснювалося тим, що в її підставі лежали релігійно-міфологічні уявлення біблійної традиції. З цією традицією були пов’язані Священні писання іудеїв (Таннах), християн (Новий Завіт) і мусульман (Коран). Центральним поняттям середньовічної картини світу без сумніву є Бог, який поставав у вигляді вічного і досконалого […]...
- Філософія Фіхте – коротко У західноєвропейській філософії XVII-XVIII століть на одне з найважливіших місць вийшла тема гносеології (питання про людському пізнанні). Глава емпіричної школи, Джон Локк, вважав, що дух людини при народженні – чиста дошка (tabula rasa). Ніяких “вроджених ідей” немає, і єдиним джерелом нашого пізнання є досвід. Дані досвіду залишають у нас “відбитки”, з яких цілком складається картина […]...
- Філософія духовних академій Філософія духовних академій. Почвенництво. Неослов’янофільство. Консерватизм. Розвиток російської філософії в XIX в. відбувається не тільки завдяки ідейним спорах у московських і петербурзьких салонах, не тільки в журнальних публікаціях, а й у студентських аудиторіях. Багатий досвід викладання філософії накопичили Московська, Київська, Петербургская і Казанська духовні академії. Російські духовні академії мають довшу історію, ніж російське університетську освіту. […]...
- Філософія англійського Просвітництва А) Спіритуалізм Дж. Берклі Мабуть, найоригінальнішим філософом епохи Просвітництва слід визнати англійського мислителя Джорджа Берклі (1685-1753), вчення якого вступило в пряме протиріччя з основними ідеями свого часу. Будучи єпископом англіканської церкви, Берклі поставив перед собою завдання спростувати матеріалізм, що отримав велике поширення в наукових і інтелектуальних колах Західної Європи. Свою критику матеріалізму Берклі починає з […]...
- Твори Аристотеля Твори Аристотеля не так повно і не так добре збереглися, як твори Платона: до нас дійшла тільки частина його більш пізніх творів, а все, що було написано філософом в ранній період його діяльності, втрачено. Цицерон хвалить твори Аристотеля ранньої епохи за “золотий потік красномовства”, тим часом як дійшли до нас твори носять скоріше характер чорнових […]...
- Значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир” Під час написання роману “Війна і мир”, Л. М. Толстой намагався знайти відповіді на багато життєвих питань, він бажав розкрити істину людського життя, її сутність і сенс. Автор намагається описати ті події, які відбувалися навколо нього, в ту неспокійну епоху. На сторінках роману читач зустрічається з різними героями, які були представниками різних верств населення. Особливу […]...
- Філософія Сократа Поворотним пунктом у розвитку античної філософії з’явилися погляди Сократа (469-399 до н. е.). Його ім’я стало прозивним і служить для вираження ідей мудрості. Сам Сократ нічого не писав, був близьким до народу мудрецем, філософствував на вулицях і площах і звідси вступав у філософські суперечки. Неоціненна заслуга Сократа полягає в тому, що його діалог став основним […]...
- Філософія веде за собою науку Народження науки – результат соціокультурного розвитку людства, підсумок поглиблення поділу праці, піднесення різноманітних форм духовної життєдіяльності людей, але передусім – філософії. Вона виникла з внутрішніх пізнавальних інтересів і потреб людства в достовірних знаннях про світ, суспільство, самій людині. Звичайно, попередниками наукового пізнання світу були звичайні, художні, релігійні та багато інші форми пізнання. Для наукового пізнання […]...
- Бекон і Декарт У XVII столітті з’являються два філософських вчення, вперше цілком чітко висувають дві головні точки зору на джерела та критерії пізнання, – емпіричну і раціоналістичну. Це – вчення Френсіса Бекона і Рене Декарта. Проблема пізнання отримує в них абсолютно нову постановку. Френсіс Бекон не тільки не повторює Аристотеля, але варто навіть в деякій опозиції до нього […]...
- Філософія як форма знання Предмет філософії. Навіщо ж потрібна філософія? Студенти іноді говорять, що філософія – не для молодих. Вони її не розуміють. Її може осягнути тільки навчений життєвим досвідом і довгими роздумами чоловік. Безумовно, ні те, ні інше не завадить. Але, можливо, саме юність і є найкращий час для початку. Саме юне істота здатна дивуватися світу і власних […]...
- Вчення про буття. Поняття субстанції. Рух, простір і час План: Розвиток філософських уявлень про буття. Буття як проблема філософії. Проблема субстанції в філософії. Філософський монізм, дуалізм, плюралізм. Основні концепції часу і простору. Категорія матерії. Єдність і різноманіття матеріального світу. Детермінізм і індетермінізм. Поняття системи. Категорія закону. Розвиток філософських уявлень про дух. Проблема свідомості в історії філософії. Осягнення категорії буття, розкриває в різні часи з […]...
- “Політика” Аристотеля про форми державного устрою Дуже важливий відділ трактату про “Політиці” становить дослідження про форми державного устрою. Аристотель розглядає хороші і погані риси кожної з них, розглядає умови, при яких можлива вона, і обставини, за якими вона спотворюється. Він доводить, що форма правління повинна бути сообразна з характером народу, що не може втриматися та форма правління, в збереженні якої не […]...
- Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...