Діалектика Гегеля – коротко

Related posts:

1. Логіка Гегеля – коротко Зокрема, логіка Гегеля підрозділяється на вчення про буття, сутність і поняття, причому в першій частині досліджуються поняття якості, кількості і заходи, в другій – сутності, явища і дійсності, в третій – суб’єктивності (поняття, судження, умовивід), об’єктивності ( механізм, хімізм, телеологія) та ідеї (життя, пізнання і абсолютна ідея). Початок логіки Гегеля дає прекрасний приклад його діалектичного […]...
2. Вплив Гегеля на західних і російських мислителів Філософія Гегеля поширилася далеко за межі батьківщини свого творця: французів з нею познайомили Леру, Отт (“Гегель і німецька філософія”, Пар., 1844), Прево (“Гегель. Виклад його доктрини”. Тулуза, 1845) та ін.: англійців Стірлінг (“Секрет Гегеля” і “Гегельянські система”, Лонда.. 1865), італійців Віра, Маріано, Спавента та інші У Росії філософія Гегеля відіграла свого часу важливу культурну роль. […]...
3. Філософська система Гегеля Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1760 – 1831) увійшов в історію філософії як основоположник діалектичної логіки і автор величної філософської системи. Відмінною особливістю і відправним пунктом гегелівської філософії є ​​ідея тотожності онтології, логіки, теорії пізнання і діалектики. “Буття є мислення” – таке основне твердження німецького філософа, згідно з яким все існуюче (буття) не тільки мислимо, але […]...
4. Рух і розвиток, діалектика Говорячи про фундаментальні онтологічних поняттях, слід особливо виділити категорію “розвиток”, яка вважається основним предметом вивчення діалектики. Однак слід підкреслити, що і поняття “діалектика” склалося не відразу. У процесі формування філософського знання його зміст багаторазово зазнавало змін. Сократ розумів діалектику як вчення про мистецтво вести бесіду або сперечатися. Платон, у розвиток сократівско розуміння, вважав, що діалектика […]...
5. Концепція історико-філософського процесу Георга Гегеля Наукове вирішення багатьох проблем закономірного характеру історико-філософського процесу справедливо пов’язано в історії філософії з синтетичним поданням. Основоположником синтетичного підходу вважають Аристотеля. В історико-філософському аналізі давньогрецький філософ бачив спосіб визначення логіки становлення власної філософської теорії, а також тієї історико-філософської закономірності, яка спонукає мислителів створювати нові філософський системи. Геогр Вільгельм Фрідріх ГегельВажний крок у створенні наукової історії […]...
6. Філософія права Гегеля Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831) є родоначальником філософії права як систематизованого науково-філософського знання. “Філософія права” – одна з основних робіт, в якій автор реалізував стосовно праву свою головну філософську концепцію – вчення про діалектику як найбільш повному розвитку. Гегель подразделял дух на три частини: суб’єктивний дух (антропологія, феноменологія духу і психологія), об’єктивний дух (право, моральність […]...
7. Основні періоди античної філософії – коротко Антична – грецька і римська – філософія існувала понад тисячоліття (з VI ст. До н. Е. По VI ст. Н. Е.). За цей час вона, як і вся антична культура, пройшла замкнутий цикл з декількох періодів від зародження до розквіту, а через нього до занепаду і загибелі. Відповідно до цього історія античної філософії розпадається на […]...
8. Георг Вільгельм Фрідріх Гегель Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (1770-1831), великий німецький філософ, народився м в місті Штутгарті в сім’ї великого чиновника. Отримавши в місцевій гімназії первинну освіту, в 1788 був зарахований до числа студентів теологічного інституту в Тюбінгені. По закінченні, з 1797, працював домашнім учителем, з 1801 викладав у Йенском університеті. Далі, з 1808 р по 1816 служив директором […]...
9. Діалектика чуттєвого і раціонального в процесі пізнання Розвиток пізнавального процесу має наступну логіку: від живого споглядання до абстрактного мислення і від нього до практики. Знання людини спочатку існує у вигляді певних образів свідомості. Але ці образи неоднакові за характером свого формування і за способами руху, мають свою специфіку. І отже виникає питання про те, як складається структура знання. Найпростішою, елементарною формою чуттєвого […]...
10. Роботи Фейєрбаха – коротко Першою значною філософською роботою Людвіга Фейєрбаха була “Історія нової філософії від Бекона до Спінози” (перший том, 1833). Тут ще ясно відчувається вплив гегельянства, проте вже зароджується головний для Фейєрбаха питання – про ставлення філософії до релігії. Перший том “Історії нової філософії” пізніше був доповнений двома іншими, присвяченими Лейбніцу (1837) і П’єру Бейлю (1838). Вчення традиційної […]...
11. Фейєрбах і Гегель Цей мислитель, який провів більшу частину свого життя в сільському отшельничестве, зробив своїми філософськими ідеями найглибше вплив на своїх сучасників, які не зужите ще досі, і в ряді імен, що виражають собою духовне обличчя XIX століття, поряд з іменами Гегеля і Дарвіна, Маркса і Огюста Конта, Спенсера і Мілля безсумнівно слід поставити й ім’я Фейєрбаха. […]...
12. Георг Гегель: абсолютна ідея і світовий розум Георг Вільгельм Фрідріх Гегель – один з основоположників німецької класичної філософії та філософії романтизму. Він вважав, що весь Всесвіт – це прояв світового розуму. Деякі дослідники називали Гегеля “філософом з філософів”, тому що він єдиний представник цієї науки, для якого філософія була всім: і причиною, і наслідком, і об’єктом вивчення, і інструментом. Інші мислителі використовували […]...
13. Бекон “Велике відновлення наук” – коротко Всі головні книги Френсіса Бекона об’єднуються в одне гігантське твір під назвою “Велике відновлення наук” (або “Велике відродження наук”). Автор ставить у ньому перед собою три завдання: 1) огляд всіх наук (з встановленням та спеціальної ролі філософії), 2) розвиток нового методу природознавства і, 3) його застосування до одиничного дослідженню. Рішенню першої задачі присвячені твори Бекона […]...
14. Страхов та гегельянство У філософії Г. Гегеля Н. Страхова приваблював, насамперед, діалектичний метод. Однак головне, що його хвилювало – це сама суть гегелівської філософії, яка полягає у загальності та зв’язку відбуваються процесів і явищ і поясненні їх. За Страхову, Гегель звів філософію в ступінь науки, здатної піти від однобічності в розумінні буття. Однобічність підходу до навколишнього світу – […]...
15. Теодіцея Лейбніца – коротко До вчення про встановленої гармонії дуже близькі і ідеї теодицеї Лейбніца. Введений саме ним термін “Теодіцея” (буквально – “Богооправданіе”) з тих пір став позначати ті розділи філософії та богослов’я, які доводять, що незаперечна існування зла у світі нітрохи не суперечить думки про управління Всесвіту благим Богом. Буття Бога, з філософії Лейбніца, слід прямо з поняття […]...
16. Філософія Фіхте – коротко У західноєвропейській філософії XVII-XVIII століть на одне з найважливіших місць вийшла тема гносеології (питання про людському пізнанні). Глава емпіричної школи, Джон Локк, вважав, що дух людини при народженні – чиста дошка (tabula rasa). Ніяких “вроджених ідей” немає, і єдиним джерелом нашого пізнання є досвід. Дані досвіду залишають у нас “відбитки”, з яких цілком складається картина […]...
17. Філософія Фоми Аквінського – коротко Фома Аквінський, який походив зі знаті Неаполітанського королівства, волів мирні радості науки авантюрному життю феодального барона і, незважаючи на опір з боку батька, поступив в чернечий орден домініканців. Викрадений братами під час від’їзду з Італії в Париж, Фома був в’язнем в замку своїх батьків. По закінченні двох років йому все ж вдалося втекти і оселитися […]...
18. Предфілософія Назвемо духовне джерело філософії предфілософією. У найширшому сенсі слова Предфілософія – сукупність розвиненої міфології і початків наук (математики, астрономії, фізики, медицини). Така Предфілософія – по суті дофілософська парафілософія. Про парафілософію можна говорити лише тоді, коли утворилася філософія. Тоді філософія – ядро, а парафілософія – оболонка. Але якщо ядра ще немає, то парафілософія є Предфілософія, лише […]...
19. Філософія Хомякова – коротко Разом із братами Іваном і Петром Киреевскими Хомяков Олексій Степанович був старшим представником філософії слов’янофільського напрямки, сформованого близько другу половини 1830-х років. Людина незвичайно обдарований, з самою різнобічної ерудицією, Хомяков володів тонким розумом і блискучою здатністю до діалектики. У літературній розробці основ свого філософського світогляду Хомяков став одним з найблискучіших і авторитетних теоретиків слов’янофільської школи. […]...
20. “Діалектика душі” толстовських героїв у романі “Анна Кареніна”. Інші герої твору, “вищий світ” – ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ВСТУП. ІЗ ЛІТЕРАТУРИ РЕАЛІЗМУ – ІI семестр Мета: допомогти учням розкрити ідейно-художні особливості та значення образів твору; розвивати навички характеризування героїв у всій їх складності та суперечливості, зіставляти з реальним життям, особистими спостереженнями; виховувати кращі людські якості, естетичні смаки. Оснащення: портрет письменника, видання його твору, ілюстрації до нього. Тип уроку: формування вмінь та навичок. Я без вагань назвав “Анну Кареніну” одним із […]...
21. Філософія Берклі – коротко Філософ Джордж Берклі, ірландець за походженням, народився в 1685 р, помер у 1753 р Здобувши освіту в Дубліні і Лондоні, Берклі провів кілька років у подорожах по Італії та Франції, здійснив поїздку до Америки з місіонерськими цілями і після повернення на батьківщину був зроблений єпископом у Клойне. Володіючи широким богословським, філософським і науковим освітою, Берклі […]...
22. Визначення філософського поняття плюралізм На даний момент офіційна наука розуміє як визначення цього філософського поняття визнання факту існування безлічі різних, незалежних і несвідомих один до одного основ і понять форм буття. Також в цьому понятті враховується можливість рівноправного існування методологічних знань і форм знання. Плюралізм в філософії є ​​опонентом монізму. Сьогодні посилання на це пояснення можливості рівноправного існування різних […]...
23. Послідовність і прогрес у розвитку філософських вчень Історія матеріальної і духовної культури людства грунтується на успадкуванні досягнень попередніх поколінь. Історія науки, в тому числі і філософія, також немислима без передачі естафети знань від одного покоління до іншого. Історичне спадкування філософських методів, ідей, стилів філософствування простежується протягом усього процесу становлення та розвитку філософії. Однак такий підхід поділяють далеко не всі філософи. Проти визнання […]...
24. Закон трьох стадій Конта – коротко По вивченню Огюста Конта, є три способи мислити або філософствувати: спосіб теологічний (елементарний і дитячий), спосіб метафізичний і спосіб позитивний. Ці способи являють собою три стадії, послідовно прохідні людським пізнанням в його розвитку. У першій, теологічною, стадії всі явища світу сприймаються як управляти не незмінними законами, а волею, подібної до нашої. Ця первісна стадія думки […]...
25. Ф’ючерсна біржа: коротко Ф’ючерсна біржа (біржа деривативів) – біржа, на якій торгівля здійснюється за допомогою ф’ючерсних контрактів – контрактів на поставку цінних паперів і біржових товарів в майбутньому. Особливості ф’ючерсної біржі: – переважає спекулятивний характер угод; – опосередкований зв’язок з ринком існуючого товару за допомогою хеджування; – абсолютна уніфікація умов контракту, але не ціни; – сприяння клірингової палати […]...
26. Середньовічна схоластика – коротко На самому початку розвитку середньовічної освіченості на підставі традиційних античних наук склався особливий рід освіти, і те своєрідне мислення, яке отримало назву схоластики. Завданням схоластики було затвердити в світлі розуму те, що було засвоєно вірою. Схоластика середніх віків повинна була усвідомити Святе Письмо. Так як для такого важкого справи треба було підшукав відповідні способи, то […]...
27. Філософія науки – погляд у майбутнє Філософія повинна стати введенням в мудрість теоретичної науки. Словосполучення “філософія науки” є ніщо інше, як рефлексія або цілеспрямоване осмислення предмета наукового пізнання. Це є роздум про науку як про спосіб пізнання світу, суспільства і людини в його дослідницькій діяльності. Загальновідомо, що пізнавальне мислення в різних учених різне. Так, інженер мислить свій предмет по-своєму, медик – […]...
28. “Новий органон” Бекона – коротко Другою частиною “Великого відродження наук” є робота “Новий Органон” (1 620). “Органон” в історії філософії іменується загальний звід праць Аристотеля по логіці. У аристотелевском вченні логіка виконувала роль головного методу. Як показує назва “Новому Органон”, Бекон хоче протиставити старої методології Аристотеля нову. Він формулює в цій своїй книзі протилежний аристотелевскому метод пізнання природи. Основа цього […]...
29. Класифікація наук Конта – коротко Досліджуючи порядок, в якому науки здійснили свій перехід з однієї стадії в іншу, Огюст Конт прийшов до своєї чудової класифікації наук. Розглядаючи різні науки, можна, на думку Конта, помітити, що вони природним чином розташовуються в порядку зростання складності при спадної спільності, так що кожна залежить від істин всіх попередніх їй наук, плюс ті істини, які […]...
30. Геракліт – коротко Вчення Анаксагора, Демокріт – стисло, Філософія Платона – стисло, Філософія Епікура – стисло, Філософія Канта – стисло, Філософія Фіхте – стисло, Філософія Томаса Гоббса – коротко Геракліт Ефеський, молодший сучасник ионийских філософів Фалеса, Анаксимандра і Анаксимена, людина знатного роду, аристократичного способу думок і сумного темпераменту, схильний до меланхолії, побудував систему, засновану не на досвіді, а […]...
31. Етика Фейєрбаха – коротко Найбільшу увагу філософія Людвіга Фейєрбаха приділяє етики та релігії. У першій третині XIX століття в Німеччині переважав погляд, що Кант незаперечно довів неможливість загальнообов’язкової етики, заснованої на прагненні до індивідуального щастя (евдемонізм). Фейєрбах і отримав широку популярність тим, що, всупереч панівним тоді системам, провів евдемоністіческой мораль послідовно і навіть радикально. За його погляду, предмет етики […]...
32. Специфічні риси філософського знання – подвійність філософського знання – філософія не є науковим знанням як таким, однак має окремі риси наукового знання, такі як предмет, методи, логіко-понятійний апарат; – філософія являє собою теоретичний світогляд, узагальнює раніше накопичені людські знання; – предмет філософії має три напрямки дослідження: природа, людина і суспільство і діяльність як систему “людина-світ”; – філософія узагальнює і […]...
33. Теорія пізнання Юма – коротко Основою філософського вчення Девіда Юма є його теорія пізнання, заснована на оригінальних ідеях про психологічний механізмі уявлень. Всі психічні стани, на думку Юма, можуть бути зведені до вражень (impressions) та ідеям. Ідеї ​​- тільки більш-менш слабкі копії вражень. Немає ідеї, яка б не мала якогось початкового зразка та джерела в якому-небудь чуттєвому враженні. Звідси ясно, […]...
34. Що таке історія філософії? Історія філософії – це історія розвитку філософської думки, зародження, формування основних філософських напрямків. Історія філософії як наука формується протягом тисячоліть. Виникає вона дуже давно. Саме слово “філософія” означає любов до мудрості. Філософія формувалася як світогляд – сукупність поглядів на світ, явища природи, суспільство, людину. Існують різні види світоглядів: життєве або буденне, природно-наукове, релігійне, естетичне, моральне […]...
35. Філософія Маркса – коротко У цій статті розглядається не соціальне і економічне світогляд Карла Маркса (про них – див. У статтях Філософія історії Карла Маркса і Політична економія Маркса), а лише общефилософское, хоча про нього можна говорити тільки умовно. У Маркса чисто філософських праць, якщо не вважати ранніх статей, про які мова буде нижче, і докторської дисертації про Епікура, […]...
36. Резюме з античної філософії 1. Незважаючи на відмінності філософських шкіл, мислителів античності об’єднує те, що їх спосіб мислення і спосіб життя складали єдине ціле і, як правило, не суперечили один одному. Античний філософ не тільки проповідував, але і сповідував своє вчення, він жив згідно з тими ідеями, які викладав у своїх творах, яким навчав своїх учнів. 2. Різноманіття філософських […]...
37. Емпіричний метод наукового пізнання Бекона – коротко “Критичні”, “негативні” міркування про ідолів Френсіс Бекон доповнює “позитивним” викладом власного методу наукового пізнання. У його основу він кладе систематичний експеримент. Випадкового досвіду Бекон у процесі пізнання закликає уникати, бо його узагальнення можуть призводити до приватним, застосовним не у всіх випадках, а іноді і до абсолютно хибним результатам. Висновки ведених по обдуманої, методичної системі експериментів […]...
38. Вчення Платона про душу – коротко Платонівське вчення про душу викладене в діалогах “Тімей” і “Федр”. На думку Платона, душа людини безсмертна. Всі душі створені Творцем у момент створення всесвіту. Їх число дорівнює числу небесних світил, так що на кожну душу припадає по одній зірці, яка охороняє душу в земному житті, після з’єднання з тілом. До початку земного існування душі відвідують […]...
39. Концепція Вільгельма Дільтея Відомий німецький філософ Вільгельм Дільтей вважається по ряду займаних ним позицій продовжувачем філософської спадщини Георга Гегеля. Але гегелівському вченню про закономірний прогресивний розвиток філософії Вільгельм Дільтей протиставив концепцію анархії філософських систем. Різних епох відповідають різні світовідчуття, що відображають зміст різних філософських вчень. Вільгельм Дільтей стверджував, що історично різні філософські вчення прагнуть осягнути те, що знаходиться […]...
40. Пост Кантовська філософія А) Суб’єктивний ідеалізм І. Г. Фіхте Філософія Фіхте (1762-1814) починається з відмови від двох основних положень кантівського вчення – від поняття “речі в собі” і від критики умоглядного філософствування. Згідно Фіхте, поняття “речі в собі” безглуздо. Якщо річ у собі існує, то вона присутня у свідомості і тому є не “річчю в собі”, а “річчю […]...