Значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир”

Під час написання роману “Війна і мир”, Л. М. Толстой намагався знайти відповіді на багато життєвих питань, він бажав розкрити істину людського життя, її сутність і сенс. Автор намагається описати ті події, які відбувалися навколо нього, в ту неспокійну епоху.

На сторінках роману читач зустрічається з різними героями, які були представниками різних верств населення. Особливу увагу автор приділяв простому народу, людям зі скромними задатками і чистими помислами. Одним з таких героїв був Платон Каратаєв.

Опису даного персонажа автор приділив досить багато часу. Платон був солдатом Апшеронського полку. Саме з цією чудовою людиною зустрічається П’єр Безухов під час своїх душевних страждань і сум’яття. І таке знайомство впроваджує П’єра в народ, дає можливість відчути суть і сенс життя простої людини.

На прикладі Платона Каратаєва, автор показує, в якій гармонії з навколишнім світом і з самим собою живе його герой. Він відчуває любов до всього, що його оточує. Він задовольняється всім тим, що щодня посилає йому Господь. Платон переповнений почуттям радості і легкості. Його душа слід християнським переконанням. Він не намагається змінити навколишній світ, а просто лише є однією з його частинок.

Досить часто, в описі даного персонажа, Толстой використовує слово “круглий”. Воно асоціюється із зовнішністю Платона. Читач уявляє собі його “великі, ніжні, круглі очі”, “круглу фігуру”, “голову – абсолютно круглу”. І таке часте використання даного прикметника було абсолютно марним. На думку Толстого, коло символізує гармонію і спокій. Саме тому, Платон Каратаєв був так схожий на нього.

Продовжуючи прочитання роману, читач звертає увагу на те, як часто автор використовує вирази усної народної творчості. Звертаючись до фольклору, Лев Миколайович наповнює свій твір народними думками, оповідями та іншими виразами. Навіть найпростіші розповіді Платона Каратаєва про самих повсякденних речах перетворювалися в справжні урочисті події.

Саме завдяки цьому позитивному персонажу, П’єр Безухов зміг повернутися до реальності, до роздумів про віру, любов, про Бога в досить складний період свого життя.

На сторінках роману читач зауважує антитезу, яку використовує Толстой, порівнюючи двох героїв – Каратаєва і Безухова. Автор неодноразово звертається до проблем народного характеру, до подвійності народної душі. Саме Лев Миколайович Толстой став одним з перших письменників, які спробували розкрити таємницю і загадку російської людини, а також його непередбачуваною душі.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Значення образу Платона Каратаєва в романі “Війна і мир”