Зовнішня політика Ярослава Мудрого
У відносинах з іншими державами Ярослав прагнув продовжити справи свого батька і діда – Володимира і Святослава. Він зміцнював південні рубежі Русі, зводив на кордоні зі степом міста-фортеці. У 1036 року під Києвом російські війська на чолі з князем наголову розбили печенігів, після чого степовики перестали здійснювати набіги на Русь.
Ярослав розширив територію своєї держави і зміцнив безпеку його північно-західних кордонів. У 1030 році він затвердив свою владу на за падном березі Чудського озера і побудував там місто Юр’єв (своє друге ім’я – Юрій – київський князь отримав при хрещенні). В 1041 році Ярослав уклав союзний договір з польським королем.
У 1043 році відбулося останнім військове зіткнення Русі з Візантією. Похід туди був невдалим. Налетів шторм розкидав і потопив частина російських кораблів. Воїни, що вибралися на сушу, потрапили в полон. Візантійці засліпили їх і відпустили додому для залякування Русі. 1046 року Візантія і Русь уклали мирний договір, який був закріплений шлюбом сина Ярослава Всеволода і дочки візантійського імператора Костянтина Мономаха.
Ярослав Мудрий прагнув зміцнити становище Русі за допомогою династичних шлюбів. Сам він був одружений на дочці шведського короля. Свою сестру віддав в дружини польського короля Казимира. Син Ярослава Ізяслав взяв у дружини сестру Казимира Гертруду. Дочка Ярослава Анна стала дружиною французького короля Генріха I. Інша дочка стала королевою Угорщини. Третя дочка – Єлизавета була видана заміж за норвезького принца Гарольда Грозного, який згодом став королем. Після загибелі чоловіка Єлизавета вийшла заміж за данського короля. При дворі Ярослава один час жили сини англійського короля.
Related posts:
- Внутрішня політика Ярослава Мудрого Позбувшись претендентів на владу, Ярослав став спокійно і мудро правити в своїй державі. Час князювання Ярослава (1019-1054) став епохою розквіту Давньоруської держави. Князь багато чого зробив для поширення на Русі християнства. Він будував нові церкви (у тому числі видатні собори Святої Софії в Києві та Новгороді), відкривав при них школи, заохочував переклад церковних книг з […]...
- Політика Ярослава Мудрого Ярослав Мудрий – правитель, який зіграв величезну роль в історії Київської Русі. Син Володимира зумів одночасно налагодити зовнішні відносини і відносини всередині держави. За той час, коли правил Ярослав Мудрий, якщо розглядати відносини руської держави з іншими країнами, князь зумів домогтися визнання ними Київської Русі. Велику роль зіграв син Володимира і в становленні внутрішньої політики. […]...
- 20 цікавих фактів про Ярослава Мудрого Руський князь Ярослав Мудрий неспроста заробив таке гладеньке прізвисько. Його політика відрізнялася далекоглядністю і виваженістю рішень, і він істотно зміцнив позиції русичів. З дитинства виховувався, щоб одного разу очолити народ, він виправдав всі покладені на нього надії і увійшов в історію, як один з найвидніших правителів Київської Русі. Факти з життя Ярослава Мудрого Він вів […]...
- Доповідь про Ярослава Мудрого Великий князь Ярослав Володимирович – один з найзнаменитіших руських князів. Він народився в 978 році (це приблизна дата його народження). Ярослав – син Київського князя Володимира I Святославовича (з роду Рюриковичів) і полоцької княжни Рогніди. У Ярослава було 7 братів: Вишеслав, Святополк, Борис, Гліб, Святослав, Мстислав і Судіслав. В 988 році князь Володимир відправив своїх […]...
- Біографія Ярослава Мудрого Ярослав Мудрий (978-1054) – ростовський і новгородський князь, великий князь Київський, син хрестителя Русі. Після численних боїв зі своїми братами він зміг убезпечити південні і західні кордони держави. Також під час правління Ярослава були встановлені династичні зв’язки з європейськими країнами. Саме при ньому склали “Руську правду”. Крім того, при цьому державного діяча були споруджені Золоті […]...
- Образ Ярослава Мудрого з однойменного твору І. Кочерги – твір з української літератури У своїй драматичній поемі Іван Кочерга звертається до видатної історичної постаті – Ярослава Мудрого і намагається створити багатогранний образ цієї героїчної людини і показати її суперечливий внутрішній світ. У творі Ярослав Мудрий постає в багатьох іпостасях: він і войовничий оборонець своєї землі, і меценат, що сприяє розвитку освіти і науки, і батько, і керівник держави. […]...
- Велична постать Ярослава Мудрого в однойменній поезії О. Олеся за книгою “Княжа Україна” Старий плакат-календар “Знай наших!” висить на стіні у кімнаті моєї бабусі. Серед багатьох історичних постатей України на плакаті і портрет Ярослава Мудрого: суворе, рішуче обличчя, одежа в бойових обладунках. Який він, давній київський князь? Чому народ нарік його Мудрим? На ці питання дає відповідь Олександр Олесь у поезії “Ярослав Мудрий” з книги “Княжа Україна”. Поет […]...
- Образ Ярослава Мудрого – за п’єсою Ярослав Мудрий – І варіант – 11 клас – ІВАН КОЧЕРГА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Знову і знову повертається український народ до своєї історії, щоб набратися снаги і з новими силами почати будувати нове суспільство. Наша історія радувала і засмучувала, й одночасно воскрешала невгасимий дух боротьби за власну незалежність, волю. Саме тому, на мій погляд, і звертається великий український драматург Іван Кочерга до історичної постаті Ярослава Мудрого, ніби нагадуючи нам […]...
- Образ Ярослава Мудрого в однойменній драмі Івана Кочерги – твір з української літератури Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут літній письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році […]...
- Образ Ярослава Мудрого – за п’єсою Ярослав Мудрий – ІІ варіант – 11 клас – ІВАН КОЧЕРГА – ТВОРИ З УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРИ Коли розпочалася Велика Вітчизняна війна, Іван Кочерга, якому було 60 років, виїхав до Уфи. Тут письменник дуже багато працював для загальної справи перемоги над фашистами: редагував газету “Література і мистецтво”, писав драматичні твори, присвячені боротьбі з ворогом, вів наукову роботу. Думками письменник линув до Києва – столиці України, до свого народу. У 1944 році І. […]...
- КНИГИ ЯРОСЛАВА МУДРОГО Про старшого сина князя Володимира Червоне Сонечко в літописі сказано: “Він був кривоногий, але розум у нього був добрий і на раті хоробрий”. Кульгавство від народження зумовило пристрасть юного княжича до книг. Поки його однолітки пустували в рухомих іграх, Ярослав проводив час за читанням. Книга стала для нього свого роду другою матір’ю, яка допомогла майбутньому […]...
- Образ Ярослава Мудрого в романі П. Загребельного “Диво” – Зразок твору – П. ЗАГРЕБЕЛЬНИЙ – ПРОЗА ДРУГОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Роман П. Загребельного “Диво” розповідає нам про княжі часи. Читаючи його, ми занурюємося у світ давнього Києва, стежимо за будівництвом Софії Київської, переживаємо за долю Сивоока. І, звичайно, знайомимося із життям і політичною діяльністю одного із найвидатніших руських князів Ярослава Володимировича, якого в народі прозвали Мудрим. Автор крок за кроком розкриває перед нами історію життя […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. КОРОТКА РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИКА. “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ЗАПОВІТ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО АКТУАЛЬНІСТЬ СЬОГОДНІ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – ознайомити учнів з життям і творчістю Олександра Олеся, його поезіями з книги “Княжа Україна”; – розвивати навички виразного читання поетичних творів, їх переказування, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного; – виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Олександра Олеся, цикл поезій “Княжа Україна”. Розкажу вам, як на горах Славний Київ […]...
- Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
- Зовнішня політика Миколи I Цар Микола I цілеспрямовано прагнув боротися з революційними рухами, причому не тільки з тими, які стосувалися внутрішньої ситуації країни – це й видно з внутрішньої політики Миколи I, але і зі зовнішніми течіями, які ставився до світовому співтовариству. Реакція царя на революції в Європі Він вкрай негативно відреагував на Французьку революцію в 1830-их роках і […]...
- Зовнішня політика Олександра II Тенденції ведення зовнішньої політики були продиктовані Кримською війною, яка внесла величезні суперечності в міжнародні відносини Російської Імперії. Військове протистояння, яке продовжилося фактично сторіччя, принесло не тільки військова поразка Росії, але і втрату позицій на міжнародній політичній арені. У період царювання Олександра II державі протистояли три могутні на той час імперії: Османська, Французька і Британська. Австрійська […]...
- Зовнішня політика СРСР у післявоєнний час Зовнішня політика СРСР у післявоєнні роки здійснювалася в умовах глибокої політичної конфронтації. Перемога Радянської держави в боротьбі з фашизмом, значно підвищила авторитет країни на міжнародній арені. У той же час США не збиралися здавати свої лідерські позиції. Основний вектор зовнішньої політики СРСР у повоєнні роки Боротьбу за лідерство двох наддержав значно ускладнювало те, що в […]...
- Зовнішня політика Петра I На перший погляд, напрям зовнішньої політики Петра Першого відповідав напряму минулих правителів. Петро Перший “дивився”на південь і бажав знайти союзників для Росії на Заході. Основні завдання зовнішньої політики Петра Першого Довгий час для країни був перегороджений шлях до Середземного і Чорного морів – особливо гостро це стосувалося торгових відносин Росії з іншими країнами. Царем було […]...
- Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
- Зовнішня політика Катерини II Період правління імператриці Катерини II Великої дуже часто називають золотим століттям в історії Російської Імперії. Особистість імператриці вельми суперечлива: народ її любив і одночасно ненавидів. Всі позитивні і негативні сторони правління Катерини II справили велику увагу на соціально-громадську, політичну та культурне життя Росії. Зміцнення положення Російської Імперії Зовнішня політика Катерини II була спрямована в першу […]...
- Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
- Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку. 14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали: СРСР; Румунія; […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Павла I Після смерті Катерини II Великої, російський престол очолив її син Павло I. Особистість Імператора Павла I була двоїстої і незрозумілою: чи то геній Просвітництва, чи то божевільний. Чому Павло I НЕ продовжив політику Катерини? У дитинстві він недоотримав материнської любові, так як Імператриця Єлизавета суворо обмежувала його спілкування з Катериною. У старшому віці, теплі стосунки […]...
- Зовнішня і внутрішня політика Рюрика Підсумки правління першого князя можна виділити в наступні напрямки: Внутрішня політика Зовнішня політика Підстава династії Рюриковичів, яка правила до останнього царя Федора в XVI столітті. Захист держави від набігів вікінгів. Створення артефактів влади, які були присутні у кожного наступного правителя. До самої своєї смерті Рюрик планував захопити місто, він зміцнював свої зв’язки з сусідніми країнами […]...
- Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
- Зовнішня політика Олександра III Ведення зовнішньої політики не було домінуючим напрямком для Імператора. Російська Імперія, в період його правління, займала позицію міжнародної нейтралітету, не втручаючись у конфлікти, які прямо не зачіпали її інтереси. Олександр III намагався підтримувати дружні відносини з усіма державами, незважаючи на неоднозначне ставлення до Росії багатьох з них. Яскравим прикладом такого зовнішньополітичного курсу є те, що […]...
- Зовнішня політика Росії в 50-ті роки 16 століття Середина XVI століття вважається успішним періодом для зовнішньополітичних успіхів і військових результатів Росії. На початку 50-х рр.. Росія вибирає східний напрямок протистояння з Казанським і Астраханського ханств. Східний напрямок – зміцнення територій Такий напрям було обумовлено необхідністю убезпечити території Росії від постійних нападів з цього боку. А багато представників російського купецтва були зацікавлені в торговельних […]...
- Зовнішня політика Людовіка XIV після Німвегенського миру Зміцнювалися кордони держави з усіх боків, але звідки наймогутніший з государів Європи міг очікувати нападу? Жодна держава порізно не в змозі зробити наступальний рух на Францію, хіба складеться новий, більш могутній союз; але для цього Франції має вжити наступальний рух і змусити слабких з’єднатися для відсічі. Людовик дійсно не має наміру припинити наступальний рух, утриматися […]...
- ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ПОЕТИЧНА РОЗПОВІДЬ ПРО МИНУЛЕ НАШОГО НАРОДУ, КНЯЗЯ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО МУДРІСТЬ, БЛАГОРОДСТВО, ЛЮБОВ ДО РІДНОЇ ЗЕМЛІ. РОБОТА З ТЕКСТОМ. ПОЕЗІЇ “ЗАСПІВ”, “УКРАЇНА В СТАРОВИНУ”, “ПОХІД НА ЦАРГОРОД”. ВИРАЗНЕ ЧИТАННЯ, АНАЛІЗ – Світ фантазії, мудрості (продовження) Мета: – допомогти учням зрозуміти ідейно-художній зміст поезій “Ярослав Мудрий”, “Заспів”, “Україна в старовину”, “Похід на Царгород”; – вдосконалювати навички виразного читання поезії, розвивати творче мислення; – виховувати патріотичні почуття, шанобливе ставлення до заповітів наших предків, осмислене їх виконання. Тип уроку: комбінований. Обладнання: портрет Олександра Олеся, підручник. Доки будете дружно держатися купи, Незламно стояти всі […]...
- Історичне есе “Ярослав Мудрий” Ярослав Мудрий правив Стародавньої Руссю, маючи титул князя київського в 1016-1018 роках, в 1019-1054 роках. Правління Ярослава Мудрого було помітно найдовшим в історії Стародавньої Русі і тривало 37 років. Воно ознаменувалося встановленням світу і великим прогресом у розвитку давньоруської держави. Ярослав здобув перемогу над печенігами, які вбили його діда, князя Святослава, і поклав кінець їх […]...
- Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1970-і – 1980-і рр Суперечливий характер носила зовнішня політика СРСР. Основу її складали два взаємовиключних процесу: “розрядка міжнародної напруженості” і ідеологічна конфронтація із Заходом, що тривала гонка озброєнь. До кінця 1960-х – початку 1970-х рр. після цілої смуги криз почалася поступова нормалізація відносин між Сходом і Заходом. У цьому зв’язку необхідно виділити наступні події: поліпшення радянсько-французьких відносин та радянсько-німецьких […]...
- Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича Розглядаючи внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького (1201 – 1264), слід зауважити, що період його князювання вважається періодом найбільшого піднесення Української держави галицького княжого періоду. Та й сам Данило показав себе видатним політичним діячем і талановитим полководцем. Боротьба Данила проти бояр за об’єднання земель мала характер визвольної війни. У 1238 році ці землі були остаточно […]...
- Зовнішня політика Олександра I Період правління Олександра I ознаменований найважливішою подією для положення Росії на міжнародній арені – перемогою над могутнім Наполеоном у Вітчизняній війні 1812 року, влада якого охоплювала більшу частину Європи. Основний напрямок зовнішньої політики Ця перемога зробила Олександра одним з наймогутніших монархів Європи, а вплив Росії ще ніколи не було таким сильним і відчутним. А на […]...
- Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
- Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
- Радянська зовнішня політика в 1953-1991 рр Концепція мирного співіснування Поворот від балансування на межі війни до мирного співіснування був пов’язаний не тільки зі смертю І. В. Сталіна. Не менш важливу роль зіграло набуття США, а потім і СРСР водневої зброї. Протистояння двох військових блоків вперше стало термоядерним. Усвідомлюючи його небезпека, глава радянського уряду Г. М. Маленков в 1954 р заявив, що […]...
- Зовнішня політика Павла I Настільки ж непослідовною виявилася й зовнішня політика Павла I. Зміна влади в Росії співпала з великими змінами в Європі. Правлячі кола революційної Франції прагнули до завоювання нових земель, утвердження свого впливу в усьому світі. Французька армія на чолі з генералом Наполеоном Бонапартом розгромила австрійські війська, вторглася в Італію, Швейцарію, потім захопила належав Туреччині Єгипет. Проти […]...