Зовнішня політика Олександра III

Related posts:

1. Зовнішня політика Олександра II Тенденції ведення зовнішньої політики були продиктовані Кримською війною, яка внесла величезні суперечності в міжнародні відносини Російської Імперії. Військове протистояння, яке продовжилося фактично сторіччя, принесло не тільки військова поразка Росії, але і втрату позицій на міжнародній політичній арені. У період царювання Олександра II державі протистояли три могутні на той час імперії: Османська, Французька і Британська. Австрійська […]...
2. Зовнішня політика Миколи I Цар Микола I цілеспрямовано прагнув боротися з революційними рухами, причому не тільки з тими, які стосувалися внутрішньої ситуації країни – це й видно з внутрішньої політики Миколи I, але і зі зовнішніми течіями, які ставився до світовому співтовариству. Реакція царя на революції в Європі Він вкрай негативно відреагував на Французьку революцію в 1830-их роках і […]...
3. Внутрішня політика Олександра I У своїй державній політиці Олександр I переважно керувався настановами своє бабусі Катерини II, яка покладала на внука великі надії і з малолітнього віку готувала його до Імператорства. Внутрішня політика до Вітчизняної війни На початку свого правління Олександр I активно підтримував просвітницьке віяння з Європи та впроваджував його в суспільне життя. Імператор розумів, що феодальна система […]...
4. Зовнішня політика Петра I На перший погляд, напрям зовнішньої політики Петра Першого відповідав напряму минулих правителів. Петро Перший “дивився”на південь і бажав знайти союзників для Росії на Заході. Основні завдання зовнішньої політики Петра Першого Довгий час для країни був перегороджений шлях до Середземного і Чорного морів – особливо гостро це стосувалося торгових відносин Росії з іншими країнами. Царем було […]...
5. Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
6. Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
7. Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
8. Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
9. Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
10. Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
11. Зовнішня політика Росії в 50-ті роки 16 століття Середина XVI століття вважається успішним періодом для зовнішньополітичних успіхів і військових результатів Росії. На початку 50-х рр.. Росія вибирає східний напрямок протистояння з Казанським і Астраханського ханств. Східний напрямок – зміцнення територій Такий напрям було обумовлено необхідністю убезпечити території Росії від постійних нападів з цього боку. А багато представників російського купецтва були зацікавлені в торговельних […]...
12. Зовнішня політика Павла I Настільки ж непослідовною виявилася й зовнішня політика Павла I. Зміна влади в Росії співпала з великими змінами в Європі. Правлячі кола революційної Франції прагнули до завоювання нових земель, утвердження свого впливу в усьому світі. Французька армія на чолі з генералом Наполеоном Бонапартом розгромила австрійські війська, вторглася в Італію, Швейцарію, потім захопила належав Туреччині Єгипет. Проти […]...
13. Внутрішня і зовнішня політика Павла I Після смерті Катерини II Великої, російський престол очолив її син Павло I. Особистість Імператора Павла I була двоїстої і незрозумілою: чи то геній Просвітництва, чи то божевільний. Чому Павло I НЕ продовжив політику Катерини? У дитинстві він недоотримав материнської любові, так як Імператриця Єлизавета суворо обмежувала його спілкування з Катериною. У старшому віці, теплі стосунки […]...
14. Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку. 14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали: СРСР; Румунія; […]...
15. Зовнішня політика Людовіка XIV після Німвегенського миру Зміцнювалися кордони держави з усіх боків, але звідки наймогутніший з государів Європи міг очікувати нападу? Жодна держава порізно не в змозі зробити наступальний рух на Францію, хіба складеться новий, більш могутній союз; але для цього Франції має вжити наступальний рух і змусити слабких з’єднатися для відсічі. Людовик дійсно не має наміру припинити наступальний рух, утриматися […]...
16. Зовнішня політика Німеччини Свою зовнішню політику ФРН проводить у тісному союзі зі своїми партнерами по Європейському союзу і НАТО. Німеччина є однією з провідних і впливових держав Євросоюзу. Німеччина займає 1-е місце в Європі за обсягом промислового виробництва і експорту капіталу. Поряд з Францією, Великобританією та Італією вона володіє: Найбільшою кількістю голосів для голосування в Раді міністрів ЄС […]...
17. Зовнішня політика СРСР в 1970-і – 1980-і рр Суперечливий характер носила зовнішня політика СРСР. Основу її складали два взаємовиключних процесу: “розрядка міжнародної напруженості” і ідеологічна конфронтація із Заходом, що тривала гонка озброєнь. До кінця 1960-х – початку 1970-х рр. після цілої смуги криз почалася поступова нормалізація відносин між Сходом і Заходом. У цьому зв’язку необхідно виділити наступні події: поліпшення радянсько-французьких відносин та радянсько-німецьких […]...
18. Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
19. Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої ​​боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
20. Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича Розглядаючи внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького (1201 – 1264), слід зауважити, що період його князювання вважається періодом найбільшого піднесення Української держави галицького княжого періоду. Та й сам Данило показав себе видатним політичним діячем і талановитим полководцем. Боротьба Данила проти бояр за об’єднання земель мала характер визвольної війни. У 1238 році ці землі були остаточно […]...
21. Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
22. Зовнішня і внутрішня соціальна політика Характеристики зовнішньої соціальної політики Соціальна політика виступає в якості одного з напрямків державної діяльності, чия мета – знаходження оптимальних рішень актуальних соціальних проблем, а також задоволення соціальних потреб, які сьогодні присутні в сучасному суспільстві. Залежно від того, на який об’єкт спрямована соціальна політика, вона може поділятися на дві великі відокремлені форми: Зовнішня соціальна політика; Внутрішня […]...
23. Радянська зовнішня політика в 1953-1991 рр Концепція мирного співіснування Поворот від балансування на межі війни до мирного співіснування був пов’язаний не тільки зі смертю І. В. Сталіна. Не менш важливу роль зіграло набуття США, а потім і СРСР водневої зброї. Протистояння двох військових блоків вперше стало термоядерним. Усвідомлюючи його небезпека, глава радянського уряду Г. М. Маленков в 1954 р заявив, що […]...
24. Зовнішня політика США в 1990-х роках На міжнародній арені Сполучені Штати як і раніше залишалися сильним гравцем, який проводить активну, інтервенціоністську політику. Однак зовнішня політика не була сильною стороною президента Клінтона. Подібно до свого попередника Бушу він так і не зумів виробити твердою і послідовною лінії у відносинах з іншими країнами. Виборці, схоже, прекрасно усвідомлювали цю прогалину в кар’єрі свого президента […]...
25. Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
26. Схід і Греція після Олександра Македонського Перед своєю смертю Олександр Македонський не залишив спадкоємця, який би очолив державу. Це звернулося в багаторічну війну за владу наближених імператора і полководців, підсумком якої був поділ Імперії на кілька держав. Нові держави Кращий друг Македонського – Селевк, зміг захопити землі Сирії, Месопотамії і частину Малої Азії. На цих територіях було створено царство Селевкідів. Особистий […]...
27. Зовнішня і внутрішня політика Рюрика Підсумки правління першого князя можна виділити в наступні напрямки: Внутрішня політика Зовнішня політика Підстава династії Рюриковичів, яка правила до останнього царя Федора в XVI столітті. Захист держави від набігів вікінгів. Створення артефактів влади, які були присутні у кожного наступного правителя. До самої своєї смерті Рюрик планував захопити місто, він зміцнював свої зв’язки з сусідніми країнами […]...
28. Судова реформа Олександра 2 Судова реформа Олександра 2 (1864 рік) – комплексна реформа судоустрою і судочинства, яка передбачає повну зміну судової системи в Російській Імперії. Реформа розроблялася з 1861 по 1863 рік. Причини реформи. Стара судова система До реформ Олександра в Росії діяла судова система, прийнята при Катерині 2. Суд ділився на повітовий, губернський і загальнодержавний, а сама система […]...
29. Олександр III та його внутрішня політика Особистість Олександра III. Олександр III народився в 1845 році. Він став спадкоємцем престолу в 20 років, після смерті старшого брата Миколи. Його виховували за мірками, прийнятим в імператорській родині. Загальноосвітні предмети чергувалися з військовою підготовкою. Грунтовно навчали іноземних мов – німецької (рідної мови матері), французької та англійської. Вчителями цесаревича були блискучі інтелектуали. Російську словесність йому […]...
30. Політика розрядки Закінчилися постріли Другої Світової війни, поступово вирівнювалися військово-ядерні потенціали НАТО і ОВД, СРСР домігся паритету з США в озброєнні. Виникла напруженість між соціалістичним і капіталістичним табором все більше підштовхувала світ до нової війни. Передумови і причини “розрядки” Розберемося в питанні, які причини переходу до політики розрядки. Нарощування військової могутності США, СРСР і їх протекторатами або […]...
31. 17 цікавих фактів про Олександра Дюма Франція подарувала світу безліч талановитих письменників, але мало хто з них може зрівнятися з Олександром Дюма. Ця людина залишив нащадкам величезну кількість дивовижних творів. Чи є на світі хоча б одна людина, що не чула про “Трьох мушкетерів”? А адже цією книгою довгий список романів, що вийшли з-під пера Дюма, далеко не обмежується. Цікаві факти […]...
32. 17 цікавих фактів про Олександра Гріна Життя російського і радянського письменника Олександра Гріна цікава своєю насиченістю подіями. Простий її назвати точно не вийде – доля неабияк похитала літератора, і йому довелося пройти через непрості життєві обставини. Проте, не дивлячись на всі труднощі, Грін не здався і продовжив писати. Цікаві факти з життя Олександра Гріна Читати Грін навчився в 6 років, а […]...
33. Внутрішня політика Катерини II Внутрішня політика Катерини ділиться фактично на два етапи, які мають між собою деякі відмінності: до повстання на чолі з Омеляном Пугачовим в 1773-1774гг. і після повстання. Внутрішня політика до повстання: складання “Наказу” Перший період володіє яскравими ознаками просвітницької політики Катерини. Однак просвітницькі нововведення Імператриці існували тільки для того, щоб Російська Імперія вигідним чином виглядала в […]...
34. Біографія Олександра Блока Олександр Олександрович Блок народився пізньої осені 16 листопада 1880 року. Його мати, дочка ректора Санкт-Петербурзького університету, вийшла заміж за польського юриста Олександра Блока, народила йому сина, і незабаром вони розлучилися. Маленький Сашко ріс з вітчимом, гвардійським офіцером, другим чоловіком його матері, в гренадерської казармах на околиці Петербурга. З 1889 по 1898 роки Блок навчався у […]...
35. Життя і творчість Олександра Гріна Одним із знаменитих російських письменників є Олександр Грін. Близько 400 творів видали ще за життя письменника. Їм була придумана країна, в якій жили герої його творів і ця країна отримала назву Грінландія. 11 (23) серпня 1880 року в родині поляка і російської дівчини Анни Лепкової на світ з’явився їхній первісток з 4 дітей – Олександр. […]...
36. Національна політика та міжнаціональні відносини як передумови розпаду СРСР Реформи, які внаслідок призвели до демократизації суспільного життя не могли не торкнутися міжнаціональні відносини. Першими, хто почав відкрито відстоювати свої національні свободи стали якути. На початку 1986 року в Якутську були проведені ряд протестів, на яких демонстранти вимагали скасування масового закриття якутських шкіл. Національне питання і демократизація радянського суспільства На бік простого населення поступово переходила […]...
37. Біографія Олександра Пушкіна 26 травня 1799 року в Росії народився один з найвидатніших поетів світового значення Олександр Сергійович Пушкін. Маленький Сашко у своїй зовнішності успадкував деякі характерні риси знаменитого прадіда Абрама Ганнібала, який був вірним слугою Петра I. Від батька, Сергія Львовича, на нього перекинулася іскра літературного таланту, а рішучий характер матері сформував реальне сприйняття дійсності, гармонійно переплетені […]...
38. Народництво. Вбивство Олександра II Зростання народного невдоволення і виникнення народництва. Реформи, що проводяться в Росії з початку 1860-х років, прискорили економічний розвиток країни, розкріпачили приватну ініціативу і зробили помітний вплив на суспільне життя. Політика держави була спрямована на те, щоб поступово перетворити Росію в сучасне, правова держава з розвиненою економікою. Однак політичний устрій держави залишалося незмінним. Будь-які зазіхання на […]...
39. Біографія Гріна Олександра Невиправний мрійник і шукач чудес Олександр Степанович Грін з’явився на світ у родині засланого в сибірську глушину поляка Гріневського в кінці літа 1880 г. Маленький Олександр дуже рано захопився читанням, книги про подорожі та пригоди манили його з дитинства. Закінчивши в 1896 р училище в В’ятці, пустотливий хлопчисько, марення блакиттю моря і надутими вітром вітрилами, […]...
40. Міська реформа Олександра 2 Міська реформа (реформа міського самоврядування 1870 роки) – одна з основних реформ Олександра 2, покликана дати населення міст самостійно займатися веденням свого господарства і менше залежати від директив, що йдуть з центру. Підготовка до реформи почалася в 1862 році, проте офіційно вона була приведена в дію лише в 1870, коли було випущено “Міське положення”. Передумови […]...