Зовнішня і внутрішня політика Рюрика

Related posts:

1. Повідомлення-доповідь про князя Рюрика Конунг норманів. Князь Рюрик – перший російський князь, родоначальник княжої, а після царської династії Рюриковичів на Русі. Він – перший князь Новгорода, першого державного центру на Русі. І це тим більше дивно, що взагалі жодним слов’янином за походженням Рюрик не був. Це був конунг, тобто вождь варягів. Варягів інакше називають вікінгами, норманами, і це жителі […]...
2. Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
3. Зовнішня і внутрішня соціальна політика Характеристики зовнішньої соціальної політики Соціальна політика виступає в якості одного з напрямків державної діяльності, чия мета – знаходження оптимальних рішень актуальних соціальних проблем, а також задоволення соціальних потреб, які сьогодні присутні в сучасному суспільстві. Залежно від того, на який об’єкт спрямована соціальна політика, вона може поділятися на дві великі відокремлені форми: Зовнішня соціальна політика; Внутрішня […]...
4. Прихід Рюрика на Русь Достовірна інформація про історію Русі до Рюрика вкрай мізерна. А ті факти, що відомі, часто не мають однозначної інтерпретації. На трактування відомостей серйозний вплив надає і те, прихильниками якої з теорій, норманської або антинорманнскую, є вчений, який працює з ними. Норманістів припускають, що виникнення у слов’ян держави пов’язане з приходом на їх території варягів. Прихильники […]...
5. Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича Розглядаючи внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького (1201 – 1264), слід зауважити, що період його князювання вважається періодом найбільшого піднесення Української держави галицького княжого періоду. Та й сам Данило показав себе видатним політичним діячем і талановитим полководцем. Боротьба Данила проти бояр за об’єднання земель мала характер визвольної війни. У 1238 році ці землі були остаточно […]...
6. Олександр III та його внутрішня політика Особистість Олександра III. Олександр III народився в 1845 році. Він став спадкоємцем престолу в 20 років, після смерті старшого брата Миколи. Його виховували за мірками, прийнятим в імператорській родині. Загальноосвітні предмети чергувалися з військовою підготовкою. Грунтовно навчали іноземних мов – німецької (рідної мови матері), французької та англійської. Вчителями цесаревича були блискучі інтелектуали. Російську словесність йому […]...
7. Внутрішня політика Катерини II Внутрішня політика Катерини ділиться фактично на два етапи, які мають між собою деякі відмінності: до повстання на чолі з Омеляном Пугачовим в 1773-1774гг. і після повстання. Внутрішня політика до повстання: складання “Наказу” Перший період володіє яскравими ознаками просвітницької політики Катерини. Однак просвітницькі нововведення Імператриці існували тільки для того, щоб Російська Імперія вигідним чином виглядала в […]...
8. Внутрішня політика Брежнєва Епоха правління цього політика характеризується, як “брежнєвський застій”. Сталося це завдяки тому, що країна повільно розвивалася в плані економіки, були проблеми в соціальній, духовній та інших сферах суспільства. Спочатку Брежнєв підтримував критику Сталінського режиму, реабілітацію жертв репресій та схвалював обмежену лібералізацію. Але як тільки Леонід Ілліч прийшов до влади, цей процес припинився. У 66 році […]...
9. Зовнішня політика Олександра II Тенденції ведення зовнішньої політики були продиктовані Кримською війною, яка внесла величезні суперечності в міжнародні відносини Російської Імперії. Військове протистояння, яке продовжилося фактично сторіччя, принесло не тільки військова поразка Росії, але і втрату позицій на міжнародній політичній арені. У період царювання Олександра II державі протистояли три могутні на той час імперії: Османська, Французька і Британська. Австрійська […]...
10. Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
11. Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
12. Зовнішня політика Павла I Настільки ж непослідовною виявилася й зовнішня політика Павла I. Зміна влади в Росії співпала з великими змінами в Європі. Правлячі кола революційної Франції прагнули до завоювання нових земель, утвердження свого впливу в усьому світі. Французька армія на чолі з генералом Наполеоном Бонапартом розгромила австрійські війська, вторглася в Італію, Швейцарію, потім захопила належав Туреччині Єгипет. Проти […]...
13. Зовнішня політика Росії в 50-ті роки 16 століття Середина XVI століття вважається успішним періодом для зовнішньополітичних успіхів і військових результатів Росії. На початку 50-х рр.. Росія вибирає східний напрямок протистояння з Казанським і Астраханського ханств. Східний напрямок – зміцнення територій Такий напрям було обумовлено необхідністю убезпечити території Росії від постійних нападів з цього боку. А багато представників російського купецтва були зацікавлені в торговельних […]...
14. Хрущов: внутрішня політика і Хрущовська відлига Хрущов Микита Сергійович, Герой Радянського Союзу, тричі Герой Соціалістичної праці, перший секретар ЦК КПРС, народився 15 квітня 1894 року. У 1918 році вступив в РКП(б), був учасником Громадянської війни. Під час Великої Вітчизняної війни Хрущов керував Червоною Армією в УРСР. Більшість дослідників вважають, що саме він став винуватцем невдалої оборони від німецько-фашистських загарбників і, як […]...
15. Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку. 14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали: СРСР; Румунія; […]...
16. Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
17. Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
18. Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
19. Зовнішня політика Петра I На перший погляд, напрям зовнішньої політики Петра Першого відповідав напряму минулих правителів. Петро Перший “дивився”на південь і бажав знайти союзників для Росії на Заході. Основні завдання зовнішньої політики Петра Першого Довгий час для країни був перегороджений шлях до Середземного і Чорного морів – особливо гостро це стосувалося торгових відносин Росії з іншими країнами. Царем було […]...
20. Внутрішня політика Ярослава Мудрого Позбувшись претендентів на владу, Ярослав став спокійно і мудро правити в своїй державі. Час князювання Ярослава (1019-1054) став епохою розквіту Давньоруської держави. Князь багато чого зробив для поширення на Русі християнства. Він будував нові церкви (у тому числі видатні собори Святої Софії в Києві та Новгороді), відкривав при них школи, заохочував переклад церковних книг з […]...