Податкова політика: визначення

Податкова політика – це складова фіскальної політики держави, націлена на створення податкової системи, оптимальної для поточної економічної ситуації.

Поряд з бюджетної і монетарної політикою, податкова політика є ключовим інструментом урядового впливу на економіку країни. Це система урядових заходів в сфері стягнення податків. Реалізується шляхом:

    Зміни співвідношення прямих і непрямих податків; Корекції податкового механізму та його складових – бази, ставок і пільг; Регулювання податкового тягаря.

Цілі податкової політики

    Фінансове забезпечення бюджетів. Своєчасне поповнення бюджетних доходів в достатньому обсязі – основа добробуту нації, обороноздатності, підмога для підтримки екологічного балансу. Перерозподіл доходів в соціально неоднорідному суспільстві, матеріальна підтримка окремих верств населення – інвалідів, сиріт. Забезпечення оптимального рівня економічної активності і певної поведінки власників значимого майна.

Стимулювання позитивної діяльності – впровадження інновацій, капітальних вкладень, створення робочих місць.

Податкова політика як частина державної діяльності

Поряд з бюджетної і монетарної політикою, податкова політика є ключовим інструментом урядового впливу на економіку з метою:

    Скорочення амплітуди її циклічних підйомів і спадів; Регулювання ВВП.

Якщо економіка держави переживає спад, застосовується стимулююча податкова політика. Скорочується податковий тягар, вводяться пільги для підприємств перебувають в занепаді галузей. У сукупності з нарощуванням обсягу госззакупок і бюджетними трансфертами це збільшує сукупний випуск і стимулює попит.

У період надмірного економічного зростання і зростання інфляції уряд збільшує податки. Це знижує рівень економічної активності і скорочує сукупний попит.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Податкова політика: визначення