Зовнішня і внутрішня будова стебла

У зовнішньому будові стебла виділяють вузли і міжвузля. Міжвузля можуть бути витягнутими і короткими, тому стебла можуть бути подовженими (кукурудза, астра) і укороченими (подорожник, кульбаба). У більшості рослин стебло має округлу форму, проте буває тригранним (осока), чотиригранним (кропива) та ін.

Найбільш складну внутрішню будову має стебло деревної рослини. Від зовнішнього середовища стебло захищають покривні тканини. У перший рік у молодих стебел покривна тканина має вигляд тонкої шкірки, в яких газообмін здійснюється через продихи. До кінця першого року шкірка замінюється багатошарової пробкою. Пробка складається з мертвих, заповнених повітрям клітин. Для дихання в пробці утворюються чечевички, які являють собою пухко розташовані великі клітини, між якими знаходяться великі межклетники.

Під пробкою знаходиться кора, що складається з різних тканин. У корі виділяють внутрішню і зовнішню частину. Зовнішня частина кори складається з покривної і механічної тканин. У клітин зовнішньої кори потовщені оболонки.

Внутрішня частина кори складається з клітин провідної, механічної та основної тканини. Провідна тканина внутрішньої частини кори називається луб. Луб складають так звані ситовидні трубки. За ним органічні речовини пересуваються від листя вгору і вниз. Ситовідниє трубки – це з’єднані між собою верхнім і нижнім кінцями клітини. Таким чином утворюється довга трубка. Кінці клітин мають дрібні отвори, через них пересуваються органічні речовини.

Коли клітини сітовідних трубок відмирають, на зміну їм утворюються нові. Це відбувається не так вже й часто. Клітини сітовідних трубок можуть жити роками.

Механічна тканина внутрішньої частини кори представлена ​​лубовими волокнами.

Після лубу, ближче до центру стебла, розташована ще одна провідна тканина – деревина. За деревині вода піднімається від коренів до листя та іншим органам рослин. В деревину входять різні клітини, в основному це судини, трахеіди і деревні волокна.

Судини утворюються сполученням трубчастих клітин. Вони утворюють трубочку. Частина перегородок між сусідніми члениками розчиняється, утворюються наскрізні отвори.

Трахеїди являють собою ланцюжки з прилеглих один до одного довгих мертвих клітин. У місцях зіткнення у них є пори, якими пересуваються розчини. Пересування води з розчиненими солями в трахеїдів йде значно повільніше, ніж у судинах.

Деревні волокна схожі на трахеіди, але мають більш товсті стінки клітин. Основна частина деревини (судини, трахеіди, деревні волокна) представлена ​​здеревілими клітинами, позбавленими живого вмісту.

У центральній частині стебла знаходиться основна тканина – серцевина. Це пухко розташовані клітини, в них відкладаються запаси поживних речовин. У ряду рослин на місці серцевини знаходиться повітряна порожнина (жоржин, бамбук, огірок).


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 3.50 out of 5)

Зовнішня і внутрішня будова стебла