Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза
Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку.
14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали:
- СРСР; Румунія; Болгарія; Польща; НДР; Чехословаччина; Угорщина; Албанія.
23 листопада 1956 року першим провалом зовнішньої політики Хрущова стала Угорська революція, спрямована на скинення комуністичного ладу. Микита Сергійович просто прогавив це повстання, і в результаті його придушення до 9 листопада загинуло більше 2,5 тисяч угорців і 669 радянських солдатів.
Безліч людей було репресовано, близько трьохсот – розстріляно, в той час як реальні змовники оперативно втекли на захід. Офіційна версія з невдоволенням угорців радянською владою піддається сумніву, так як більшість повсталих були озброєні вогнепальною зброєю виробництва США і ФРН, що змушує замислитися над істинними причинами революції.
Більш того, в процесі повстання у Будапешті виявилося чимало правих радикальних угруповань (націоналістів, фашистів та інших, які переховувалися до тієї пори, шанувальників політики Гітлера).
У 1957 році Хрущов зробив спробу припинення Холодної війни і влітку провів у Москві Всесвітній фестиваль молоді і студентів.
У той рік Москву відвідало майже 40 тисяч гостей з 131 країни світу. Спеціально для фестивалю був розроблений символ – голуб миру Пікассо з гаслом “за мир і дружбу”.
Після цього фестивалю з’явилася популярна передача КВК і мода на джинси і рок-н-рол. Захід мав важливе міжкультурне значення (іноземці побачили, що жителі СРСР – це не дикуни з ведмедями на повідку і пляшкою горілки в руці), але на міждержавні відносини СРСР і США це практично не вплинуло.
13 серпня 1961 року розбіжності урядів ФРН і НДР переросли в чергову Берлінську кризу і прорадянська влада Східного Берліна зробили необачне рішення – вона почала будувати знамениту Берлінську стіну. У результаті її загальна протяжність досягла 155 кілометрів і посилили протистояння країн НАТО і Східного блоку.
У жовтні 1962 року Радянський Союз у відповідь на розміщення американцями ядерних ракет у Туреччині, прямо під боком у СРСР, розмістив свої ракети на дружній соціалістичній Кубі.
Розгорілася Карибська криза, яка ледь не призвела до Третьої світової війни, яка могла стати кінцем всього людства.
Американський флот блокував Кубу, прагнучи захопити контроль над радянськими боєголовками, а заодно і повалити уряд Фіделя Кастро. Напруга досягла апогею, що війна здавалася не за горами, і пересічні американці почали будувати підземні бункери на своїх ділянках.
Весь світ напружено стежив за переговорами Кеннеді та Хрущова. У підсумку дипломатія все-таки взяла гору, і американці прибрали свої ракети з Туреччини і зняли оточення Куби, а Радянський Союз вивів свої сили і озброєння з Карибського моря. Була організована пряма телефонна лінія між Вашингтоном і Москвою, щоб надалі не покладатися на листи і телеграми.
Цікавий факт – Хрущов не бив по столу черевиком під час Карибської кризи, як вважає більшість істориків. Він витрушував сміття зі свого сандалія на засіданні ООН, яке було присвячене Угорському повстанню, коли радянський лідер засумував і вирішив показати, що доповідь йому не цікава. А от історія з “Кузькіною матір’ю” – правда (але без черевика).
5 серпня 1963 року в Москві був підписаний договір між Радянським Союзом, з одного боку, та США з великою Британією з іншого. Документ назвали “Договір про заборону випробування ядерної зброї в трьох середовищах” (повітрі, космосі та під водою), але в побуті стали йменувати просто Московським договором 1963 року.
Після Московського договору весь світ зітхнув, нарешті, з полегшенням, так як загроза ядерного апокаліпсису минула.
14 жовтня 1964 року, поки Микита Сергійович відпочивав в Абхазії, Леонід Ілліч Брежнєв, голова президії Верховної Ради СРСР, зібрав пленум ЦК, на якому було прийнято рішення про звільнення Микити Хрущова з посади першого секретаря.
Офіційною причиною звільнення Хрущова стала примітка “за станом здоров’я”.
Реальна причина – невдачі у внутрішній політиці і криза в Карибському морі, яка ледь не знищила більшу частину населення Землі.
11 вересня 1971 року почесний пенсіонер Микита Сергійович Хрущов помер на державній дачі в Підмосков’ї у віці 77 років. У “ВІКІПЕДІЇ” з’явилася така характеристика його діяльності: “в ній присутні елементи суб’єктивізму і Волюнтаризму”.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)