Політика розрядки
Закінчилися постріли Другої Світової війни, поступово вирівнювалися військово-ядерні потенціали НАТО і ОВД, СРСР домігся паритету з США в озброєнні. Виникла напруженість між соціалістичним і капіталістичним табором все більше підштовхувала світ до нової війни.
Передумови і причини “розрядки”
Розберемося в питанні, які причини переходу до політики розрядки. Нарощування військової могутності США, СРСР і їх протекторатами або сателітами створювало постійну напруженість в питаннях зовнішньої політики.
В капіталістичних країнах до середини 60-х років настала економічна криза, що породило фінансовий інтерес до розвитку торгових відносин з СРСР, у якого були великі запаси нафти і газу. Сполучені Штати перейшли до затяжної війни у В’єтнамі, а допомога СРСР їм була необхідна, щоб зберегти обличчя і гідно піти звідти. Радянський Союз також був зацікавлений у дружбі з країнами НАТО, адже на південь від Сибіру швидкими темпами розвивався Китай, таивший в собі загрозу.
Всі ці передумови сприяли тому, щоб в умовах “холодної війни” країни НАТО і ОВД перейшли до “політики розрядки”.
Проведені заходи
Надії і результати в обох сторін від проведених заходів сформульовані в таблиці “Політика розрядки міжнародної напруженості”.
| Надія | Дія | Результат |
| Зменшення військової напруженості між ОВС та НАТО | Проведення загальноєвропейського Наради з безпеки (1969), Договір про визнання остаточними післявоєнні кордони в Європі (серпень 1970) | Відмова держав від територіальних домагань; |
| Визнання легітимності держав | Проведення переговорів між соціалістичної і капіталістичної Німеччинами; Договір між СРСР, США, Англією і Францією по Західному Берліну (вересень 1971) | Відмова від застосування військової сили в Західному Берліні; Взаємне визнання ФРН і НДР (грудень 1972) |
| Відмова від бойових дій в космосі | Переговори про мирне використання космосу (1967); Експериментальний політ “Союзу” і “Аполлона” (1975) | Стиковка Союз-Аполлон |
Головним підсумком Загальноєвропейської наради з безпеки та співробітництва стало підписання “Декларації принципів”, згідно з яким 35 держав-учасників конференції зобов’язувалися у відношенні один до одного не порушувати суверенітету, мирно врегулювати суперечки, поважати права людини, рівноправність народів і співпрацювати в багатьох сферах життя суспільства.
Вже до кінця 70-х років відносини з Заходом стали погіршуватися. Яскравим прикладом стала відмова Сенату США ратифікувати договір про продовження зниження гонки озброєнь.
Крім випадків, передбачених у таблиці, слід зазначити, що 22-30 травня 1972 року відбувся візит президента США Ніксона в СРСР. Це був перший офіційний візит президента США за всю історію взаємин.
В ході зустрічі Р. Ніксон і Л. І. Брежнєв підписали такі договори:
- Про співробітництво в галузі науки і техніки; Про обмеження систем ПРО; Тимчасова угода про деякі заходи в галузі обмеження стратегічного озброєння; Співробітництво в галузі медицини; Про запобігання інцидентів на морі; Угода про торгівлю.
25 грудня 1979 року в зв’язку з введенням радянських військ до Афганістану політика “розрядки” починає поступово сходити на спад і відбувається чергове загострення радянсько-американських відносин.
Під час проведення політики розрядки Радянським Союзом активно закуповувалися закордонні автомобілі, будувалися спільні тваринницькі комплекси на Кубані, музичні групи здійснювали гастролі за кордоном, а так само інші способи культурного обміну між двома націями.
Що ми дізналися?
Політика “розрядки” була першою післявоєнної спробою налагодити відносини між соціалістичним і капіталістичним світом. І нехай вона виявилася невдалою, це був перший крок на творення, а не на конфронтацію.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)