Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років
З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм.
Радянський Союз: помилкова федеративність
Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження з Центром. Багатонаціональність СРСР стала інструментом в руках більшовиків для прикриття своїх справжніх цілей колонізації союзних республік і автономій, що входять до їх складу.
Слід зазначити, що національна політика в Радянській державі була стабільною протягом усього періоду існування держави. Наприкінці 20 х років, більшовики ініціювали відкриття нібито самостійних культурних та державних установ на територіях республік – це повинно було довести радянському народові, що партія поважає традиції та права представників етнічних груп, що входять до складу Союзу.
Основною метою такої демонстрації теплих почуттів до народностям, було заспокоєння місцевого націоналізму, щоб надалі він не перешкоджав впровадженню диктаторської політики більшовиків.
Коренізація
У період Громадянської війни для більшовицької верхівки стало зрозуміло, що побудувати централізоване держава, що не встановивши зв’язку з неросійськими народами СРСР, буде неможливо. Головним шляхом проведення політики коренізації було висунення місцевих національних кадрів на керівні адміністративні пости.
Російськомовних партійних діячів примушували вивчати мову місцевого населення республіки. Одночасно, особлива увага приділялася розвитку та відновленню місцевих традицій. Навчання у школах та вищих навчальних закладах проводилося виключно на національних мовах.
Політика коренізації місцевої влади не відрізнялася тривалістю на початку 30-х років вона була замінена боротьбою з національною буржуазією в союзних республіках. Всі місцеві чиновники, які були висунуті більшовиками на партійні посади, звинувачувалися у зловживанні владою і були піддані репресіям.
Коренізація завершилася різким поверненням до русифікації, так як зміцнілий диктаторський режим більше не вважав за потрібне грати в ліберальну національну політику.
Початок депортації
З 1932 року більшовики проводили повну ліквідацію культурної самостійності радянських народів, а також етнічних груп. Німці, фіни, корейці безпідставно звинувачувалися в антирадянській діяльності та шпигунстві. У 1933 році в Ленінграді за етнічними ознаками було заарештовано більше 150 тис. чоловік.
З березня 1935 представники деяких етносів насильно виселялися з території Росії і України близько 15 тис. польських родин були вивезені з Києва в Карагандинську область. Однак більше за всіх постраждали від депортацій Сталіна корейці, яких з 1936 року масово переселяли з Далекосхідного регіону на землі Середньої Азії.
Загроза депортації тримала в страху представників усіх національностей, які не належали до титульної нації. Жорсткістю національної політики, Сталін убезпечив Радянська держава від можливого виходу з нього Білорусі, України та Закавказзя.
Related posts:
- Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
- Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
- Національна політика та національні рухи в середині 1960 – 1980 років XX століття Національне питання в СРСР (60-80 рр.) СРСР з моменту свого існування був федерацією, державно адміністративне управління якої носило жорсткий централізований та уніфікований характер. Національна політика Згідно з даними перепису населення, в 60-х роках у складі Радянської держави перебувало понад 50 національно-територіальних утворень і налічувалося 102 етнічні групи. Фактором об’єднують їх в єдине культурне та державне […]...
- Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
- Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – Ю. ЯНОВСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Ю. Яновський – письменник-романтик. 2.Роман Ю. Яновського “Вершники” – своєрідний компроміс письменника із самим собою. 3. Трагедія Ю. Яновського як творчої особистості. 4.У чому полягає гуманістична ідея новели “Подвійне коло” із роману Ю. Яновського “Вершники”? 5. У чому вбачає Ю. Яновський трагедію роду Половців і всієї України? (За романом Ю. Яновського “Вершники”.) 6. “…Вони йшли […]...
- Художні обрії прози 20-30-х років – Українська література 1920-1930 років Перші десятиліття XX століття принесли Україні жорстоку братовбивчу війну 20-30-х років, мільйони смертей і втрату здобутої державності. Долі країни співзвучна драматична доля її літератури, яка знову піднялася на захист гуманістичних цінностей. Україна й національне письменство були точкою перетину загальних конфліктів і закономірностей доби. Цю тенденцію виразно змоделювали наші прозаїки. Крізь зображення українських реалій набули загальнолюдського […]...
- Розвиток драматургії і театру в 20-30-х роках – Українська література 1920-1930 років У роки визвольних змагань українців театр стає важливим чинником національно-культурного будівництва. На початку 20-х років діяло 74 професійні театри, численні самодіяльні та пересувні театри. У 1918 році в Києві функціонували Державний драматичний театр, очолюваний Олександром Загаровим, Державний народний театр під керівництвом Панаса Саксаганського і “Молодий театр” Леся Курбаса. У 1919-1920 роках у Галичині й Буковині […]...
- Українська література 1920-1930 років – Літературний процес в Україні у 20-30-х роках Як в нації вождя нема, Тоді вожді її – поети! Євген Маланюк Українська література завжди була тісно пов’язана з національним буттям народу. Особливо міцніли ці зв’язки в революційну чи перехідну добу, коли між новим та старим точилася боротьба не на життя, а на смерть. Йдеться про першу третину XX століття. Тоді гостро постали проблеми гуманізму, […]...
- Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Павло Тичина. Фото. Початок 50-х років Поете, любити свій край не є злочин, Коли це для всіх! (Павло Тичина) Павло Тичина – найпомітніша постать в українській та світовій поезії XX століття. Він збагатив мистецтво слова новими художніми відкриттями, життєствердною концепцією буття як діяння. Спираючись на національну традицію, зокрема філософію Григорія […]...
- Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша – Зразок твору – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Микола Куліш сприяв розвитку української драми 20-30-х років XX століття, він один з основоположників жанрового збагачення української драматургії. Жанровий спектр його творів надзвичайно широкий: від народної драми й сатиричної комедії до лірико-романтичної сонати й соціальної драми. Свої п’єси він будує переважно на сюжетах з українського життя. Тему українського села 20-х років М. Куліш розкриває у […]...
- Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) – Павло Тичина (1891 – 1967) – Українська література 1920-1930 років Павло Тичина (1891 – 1967) Геніальний співець українського відродження”(Василь Барка) Павло Тичина оспівав духовне і національне відродження народу, його волелюбність і державотворчу роль. Поет брав участь у багатотисячному мітингу на Софійській площі під час проголошення незалежності України. Тоді у всіх церквах Києва одночасно забили у дзвони: Україною поширився золотий гомін свободи. Переживши глибоке потрясіння від […]...
- Любов’ю серце зроджене було (Дмитро Павличко) – Максим Рильський (1895-1964) – Українська література 1920-1930 років Максим Рильський. Фото 1926 Він України мав чарівну вроду, Носив її наймення гордолиць. Він виріс від суниць аж до зірниць, Великий гранослов свого народу. (Дмитро Павличко) Максим Рильський – один із найбільших поетів XX століття, чий внесок у національно-духовне відродження народу неоціненний. Витончений майстер неокласичного стилю, він витворив неповторний художній світ, наповнений гуманістичним змістом. Увійшов […]...
- Тернистим шляхом до безсмертя – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років “Микола Куліш – талант світового масштабу. Не буду шукати безперечних аналогій у класиці – між Шекспіром і Шіллером або Мольєром чи Бомарше, але в сучасній йому радянській драматургії він не мав собі рівних…” (Юрій Смолич) Микола Куліш – одна з найтрагічніших художніх постатей, в якій сфокусувалася складність розвитку літератури “Розстріляного відродження”. Йому судилося прожити лише […]...
- “Моя автобіографія” – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років “Моя автобіографія” Остапа Вишні, датована 15-16 березня 1927 року, має післямову, в якій автор гумористично виклав нібито свої амбіційні причини написання цього твору. Мовляв, відомій людині краще написати автобіографію власноруч: “…Знатимеш уже напевно, що вдячні нащадки тебе не забудуть”. Звісно, тут не обійшлося без притаманної Остапові Вишні іронії. Письменнику в автобіографічному творі треба було в […]...
- “В житах” – Григорій Косинка (1899-1934) – Українська література 1920-1930 років Імпресіоністична новела “В житах” (1925) стилістично близька до новели Михайла Коцюбинського “Intermezzo”. У ній навіть можна виокремити суголосні творові першого в літературі українського імпресіоніста “дійові особи”, хоча Косинка й не перелічує їх на початку твору. Подібними до дійових осіб новели “Intermezzo” (“моя утома”, ниви у червні, сонце, три білих вівчарки, зозуля, жайворонки, “залізна рука города”, […]...
- “Сом” – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років Усмішка “Сом”, вперше надрукована в журналі “Дніпро” (1953, № 11) згодом увійшла до збірки “Мисливські усмішки”. За обсягом усмішка “Сом” досить велика, складається з чотирьох автономних частин. Перша частина присвячена змалюванню тихої річки Оскол і дикої живності, якої в очеретах видимо – невидимо. З величезною любов’ю автор описує, як сільська молодь плаває на човнах, уквітчується […]...
- “Я (Романтика)” – Микола Хвильовий (1893-1933) – Українська література 1920-1930 років Микола Хвильовий як митець-новатор започаткував неоромантичну течію психологічного письма в українській літературі. Особливістю багатьох новел цього митця стало те, що сюжет у них відіграє не головну, а допоміжну роль, тому він часто розмитий, фрагментарний. Автор не подає власних остаточних висновків, здебільшого розкидаючи лише асоціативно влучні алюзії, але за відповідними фразами завжди криється настільки потужний рух […]...
- “Епохальна п’єса” (Микола Хвильовий) – Микола Куліш (1892-1937) – Українська література 1920-1930 років П’єсу “Мина Мазайло” вперше опублікували у журналі “Літературний ярмарок” (1929) і того ж року видали друком у Харкові окремою книжечкою. Жанр п’єси “Мина Мазайло” сам автор визначив як комедію. Обравши його, письменник засобами гротеску і сатири викрив антиукраїнські суспільні явища кінця 20-х років XX століття, висміяв носіїв великодержавного шовінізму. Більшість літературознавців вважають “Мину Мазайла” сатиричною […]...
- “Як варити і їсти суп із дикої качки” – Остап Вишня (1889-1956) – Українська література 1920-1930 років Усмішка “Як варити і їсти суп із дикої качки” вперше була надрукована в журналі “Перець” 1945 року. Як вам уже відомо, особливе місце у творчості Остапа Вишні посідала тема любові до рідної природи, змалювання її казкової краси. Ця тема знаходила своє втілення навіть у вісточках митця до дружини із заслання. Наприклад, у листі від 11 […]...
- “Патент на одержання зрілості української прози” (Павло Тичина) – Юрій Яновський (1902-1954) – Українська література 1920-1930 років Роман “Вершники” тривалий час був культовим твором української літератури XX століття. Він містить риси жанрової та естетичної спадкоємності попередніх романів прозаїка. Проте цей роман відрізняється від інших за структурою: його розподілено на вісім новел, які мають завершену фабулу і можуть виступати самостійними творами. Таким чином Яновський започаткував новий жанровий різновид – роман у новелах. Кожна […]...
- “Серце нашого цвіту” (Володимир Сосюра) – Григорій Косинка (1899-1934) – Українська література 1920-1930 років Не приймав ти підлості нітрохи, Прогримів, немов весняний грім, І стоїть замучена епоха Над безсмертним іменем твоїм. (Андрій Малишко) У когорті прозаїків доби “Розстріляного відродження” яскраво вирізняється постать Григорія Косинки. Літературний доробок видатного новеліста XX століття невеликий за обсягом – якихось тридцять новел і нарисів. Та кожен його твір – це синтез багатої образності та […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Коли і де народився майбутній письменник? 2.Які враження виніс він із дитинства? Свої враження від дитинства письменник лаконічно узагальнив у широко відомій автобіографії 1921 року, у якій читаємо: “Детские годы прошли в крайней нужде, иногда в нищете. Отец, безлошадный крестьянин, большую часть жизни прослужил в помещичьих экономиях в качестве чернорабочего й у богатых мужиков […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Моральні цінності та ідеали наших предків (за поемою І. Кочерги “Ярослав Мудрий”). 2. “І свічки мирної не варта та країна, що в боротьбі її не засвітила” (за драматичною поемою І. Кочерги “Свіччине весілля”). 3. Українське село 20-х років у п’єсах М. Куліша. 4. Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови. Культури, родового коріння […]...
- “Лицар культури нації” (Григорій Костюк) – Юрій Яновський (1902-1954) – Українська література 1920-1930 років “Він жив для літератури, а не з літератури”. (Микола Бажан) Юрій Яновський – майстер новелістичного жанру. Соковите, яскраве письмо, глибоке проникнення в психіку героїв класика національної літератури настільки талановите, що читач немовби стає очевидцем зображуваних подій. Романістика Юрія Яновського стала одним з найбільших досягнень української образно-художньої культури. Він представляє лірико – романтичну стильову течію в […]...
- ПЛАН – М. КУЛІШ, І. КОЧЕРГА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ДРАМАТУРГІЯ – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС І. Популярність “філологічної комедії” Миколи Куліша “Мина Мазайло”. (Ми кола Куліш як драматург став надзвичайно популярний. Його п’єсу “Мина Мазайло” глядачі зустріли із захопленням. А критика була найрізноманітніша. Від схвалення і захоплення до відвертого неприйняття його творчості. Микола Хвильовий заспокоював друга, будучи впевненим, що “тільки епохальні п’єси можуть викликати таку дискусію і що тільки обмежені […]...
- “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) – Євген Плужник (1898-1936) – Українська література 1920-1930 років “Як страшно! Людське серце до краю обідніло” (Павло Тичина) Лірика Плужника відбивала настрої доби, змальовуючи трагізм буття людини в жорстокому світі катастроф, революцій та братовбивчих воєн. Безглуздому й немилосердному кровопролиттю поет протиставив людинолюбство. Він осуджує і “білий”, і “червоний” терор. Твори збірки “Дні” показують масштаб соціальних потрясінь і людських трагедій, відзначаються пристрасним утвердженням гуманістичного ідеалу. […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Коли М. Хвильовий починає друкуватися? У яких виданнях? З 1921 p. М. Хвильовий працює слюсарем на заводі в Харкові й пише вірші. Він друкується в газетах і журналах першої столиці, в альманахах “Штабель”, На сполох”. 1921 р. з’являється окремим виданням поема “В електричний вік” та збірка поезій “Молодість”. Вірші М. Хвильового публікуються на сторінках […]...
- ПЛАН – В. ПІДМОГИЛЬНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС I. Валер’ян Підмогильний – письменник самобутній. (Валер’ян Підмогильний почав писати оповідання рано, становлення його як письменника припало на добу революційних перетворень. Та митець, на відміну від багатьох інших літераторів, основну увагу у своїх оповіданнях приділяє аналізу поведінки людини у межових ситуаціях, намагаючись об’єктивно відтворити тогочасні події. Своїми творами письменник прагнув допомогти читачам пізнати себе, визначити […]...
- Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
- ПЛАН – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС І. Новела, у якій багато радісного світовідчуття. (Літературознавці називають новелу “В житах” найжиттєлюбнішою з Косинчиних новел, бо в ній багато сонця, як на полотнах імпресіоністів. А ще твір сповнений почуття бадьорості, сили, чисто біологічного щастя, фізичного здоров’я. У ньому багато руху, повітря й простору.) ІІ. Вітаїстичний пафос новели. 1.Ознаки вітаїстичного сприйняття життя у новелі. (Вітаїзм […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – В. ПІДМОГИЛЬНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Доведіть, що місто можна вважати образом-персонажем роману. 2.Як сприймає місто Підмогильний? У Підмогильного місто є носієм культури. Саме туди їде головний герой здобути науку і водночас з місією завоювати зрусифіковане царизмом місто, таким чином усунути антагонізм між ним і селом. 3.Доведіть, що письменник замальовує місто у модерновій манері. Місто письменник змальовує в імпресіоністичній манері. Воно […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – ОСТАП ВИШНЯ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1. Про що ідеться у творі? 2.Які деталі свідчать про те, що мисливці їдуть зовсім не полювати? Вони дуже турбуються про забуту стопку, висловлюють впевненість у тому, що запізнитися на зорьку – мисливський закон, використовують термінологію любителів не полювання, а пияків, наприклад, “горлушко”, факт, що дика качка вдома перетворюється на курку. 3.Що свідчить про те, […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
- Східна політика СРСР На першому та другому етапах становище на західних кордонах Радянського Союзу було відносно стабільним. Однак на Далекому Сході тоді відбувалася зміна політичної карти регіону і навіть часом спалахували бойові дії за участю СРСР. Влітку 1929 почався збройний конфлікт в Північній Маньчжурії (північно-східний район Китаю). Тут знаходилася залізниця (КВЖД), яка за угодою 1924 на рівних правах […]...
- У чому вбачає Ю. Яновський трагедію роду Половців і всієї України? (За романом Ю. Яновського “Вершники”) – Зразок твору – Ю. ЯНОВСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС Роман “Вершники” вперше було опубліковано 1935 року в липневій книзі журналу “Радянська література”. За жанром – це роман у новелах, який мав стати ще одним твором про тріумфальну перемогу революції та прославити героїзм її творців. Мабуть, з усіх новел твору найбільше вражає “Подвійне коло”. У ній відбилися типові риси доби початку 20-х років XX століття […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – М. ХВИЛЬОВИЙ, Г. КОСИНКА – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Проблема добра і зла в житті та в душі людини (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”). 2.Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком (за новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”). 3.Чим страшний фанатизм? (За новелою М. Хвильового “Я (Романтика)”.) 4. Відображення внутрішньої боротьби між добром і злом у душі головного Персонажа новели М. Хвильового “Я […]...
- ПЕРЕЛІК МОЖЛИВИХ ТЕМ – В. ПІДМОГИЛЬНИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Ранні оповідання та повісті В. Підмогильного. 2. Світовий мотив підкорення людиною міста в романі В. Підмогильного “Місто”. 3. Роман В. Підмогильного “Місто” – перший урбаністичний роман в українській літературі. 4. Образ Києва в романі В. Підмогильного “Місто”. 5.”Місто” В. Підмогильного – екзистенціалістський роман. 6. Складність і неоднозначність характеру інтелігента Степана Радченка, головного героя роману В. […]...
- КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ З ВИБІРКОВИМИ ВІДПОВІДЯМИ – Ю. ЯНОВСЬКИЙ – УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930-Х РОКІВ. ПРОЗА – УКPAЇHCЬKA ЛІТЕРАТУРА – 11 КЛАС 1.Що ви дізналися з новели про народні прикмети, звичаї, обряди українців? Новелу “Дитинство” можна назвати своєрідним довідником народних звичаїв, обрядів, замовлянь. Тут знаходимо описи народних звичаїв і свят: Сорока святих, коли день порівнюється з ніччю, Теплого Олекси, Вербної неділі, Білого тижня, коли білять хати, Великодня, Гробків тощо. Прадід вчить його спостерігати за навколишнім світом, запам’ятовувати […]...
- Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...