Внутрішня і зовнішня політика Павла I

Після смерті Катерини II Великої, російський престол очолив її син Павло I. Особистість Імператора Павла I була двоїстої і незрозумілою: чи то геній Просвітництва, чи то божевільний.

Чому Павло I НЕ продовжив політику Катерини?
У дитинстві він недоотримав материнської любові, так як Імператриця Єлизавета суворо обмежувала його спілкування з Катериною. У старшому віці, теплі стосунки з матір’ю так і не були досягнуті.

Павло не міг пробачити Катерині I змову проти свого батька, внаслідок вбивства якого вона отримала верховну владу. А що ходили в той час чутки про те, що Павло є насправді сином Салтикова і не належить до династії Романових, тільки додавали масла у вогонь ненависті до Імператриці.

Тому, відразу ж після її смерті і внутрішня і зовнішня політика Павла I принципово відрізнялася від політики його матері.

Внутрішня політика Павла I
Першим указом нового Імператора був указ про престолонаслідування, згідно з яким, після смерті монарха, влада переходить до старшого представника його чоловічого потомства, а за відсутності таких – до брата чи його синам.

Цей указ зупинив період палацових переворотів, внаслідок яких престол займали в більшості випадків жінки.

Імператор Павло I зміг значно покращити стан армії. Завдяки суворої армійської дисципліни, він контролював не тільки рядових солдатів, але і генералів.

У період правління Катерини, досить поширеним було те, що військові мають високі чини і звання сиділи вдома і відвідували світські раути, і на полях бою жодного разу в житті не були помічені. Таких офіцерів Павло відсилав до Сибіру, особисто зриваючи з них еполети.

Так як Імператриця Катерина була знатної цінительок лиску, краси і дорогих речей, Імператор Павло I фактично повністю вилучив це з життя суспільства. Він ввів заборону на ввезення з Європи книг, нот. Молодим людям заборонено було їхати вчитися за кордон.

Імператор регулював всі сфери життя суспільства, деякі його вказівки доходили до абсурду: чітко регламентувалося які плаття потрібно носити жінкам, у скільки вся імперія повинна лягати спати і які книги читати.

Імператор заборонив у країні танцювати вальс і носити капелюхи-циліндри. Це було викликано тим, що йому особисто дуже не подобалась Англія. Порушення будь-якої заборони несло за собою можливість бути заарештованим.

Природно, суспільство, ще зберегло в пам’яті естетизм Катерини Великої, було вкрай обурено такою політикою. Антипатія з боку народу значно прискорила момент повалення Павла.

Зовнішня Політика Павла
У віданні зовнішній політиці, Павло на відміну від Катерини керувався не інтересами держави, а своїми особистими мотивами. Так ненависть до Англії вилилася в низку військових дій на чолі з опальним полководцем Суворовим, якому вдалося звільнити територію Північної Італії від французької емансипації.

Після захоплення Мальти англійською армією, Павло створив антианглійську коаліцію, для її звільнення, так як на цей момент він вже мав званням великого магістра Мальтійського ордена. У 1800 році Павло почав планувати спільні військові походи на Індію, щоб звільнити їх від англійської влади.

Не дивлячись на свою відкриту ненависть до дозвільному способу життя Франції, Павло I відчував незрозумілу симпатію до Людовика XVIII. Імператор регулярно передавав йому дорогі подарунки і всіляко намагався налагодити дружні стосунки. У цьому вся парадоксальна подвійність особистості Імператора.

Павло I не зміг надати значного впливу на подальшу культуру і соціальне життя російського суспільства. Відразу ж після його смерті, старий звичний уклад життя повернувся. Основна заслуга Павла – це створення сильної армії, за допомогою якої в подальшому Олександр перший стіл протистояти армії Наполеона.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (1 votes, average: 5.00 out of 5)

Внутрішня і зовнішня політика Павла I