Зовнішня політика СРСР у післявоєнний час
Зовнішня політика СРСР у післявоєнні роки здійснювалася в умовах глибокої політичної конфронтації. Перемога Радянської держави в боротьбі з фашизмом, значно підвищила авторитет країни на міжнародній арені. У той же час США не збиралися здавати свої лідерські позиції.
Основний вектор зовнішньої політики СРСР у повоєнні роки
Боротьбу за лідерство двох наддержав значно ускладнювало те, що в деяких країнах Європи до влади прийшли ліві лідери, які підтримуючи комуністичну ідеологію, не квапилися розривати капіталістичні зв’язку з США. Зовнішня політика СРСР в цей період була спрямована на викорінення імперіалізму, зокрема американського, і на зміцнення влади комуністичних урядів у європейських державах.
Вже в 1946 році в СРСР була встановлена так звана санітарна зона – геополітична ізоляція, яка була викликана страхом проникнення в держави чужої ідеології.
Створення Комінформбюро
У 1947 році радянський уряд ініціював зустріч лідерів дев’яти комуністичних партій Європи, з метою створення органу, який регулював би побудова соціалізму в європейських державах, і перешкоджав спробам втручання США у внутрішню політику соціалістичних держав.
Договір про створення Коминформбюро був підписаний всіма іноземними делегатами та радянською стороною. Головні функції Комінформбюро полягали у взаємній підтримці соціалістичних держав на політичній арені. Створення Комінформбюро стало подією, яка розділила світ на соціалістичний і капіталістичний табір.
Пізніше подібні угоди радянський уряд підписало з іншими дружніми державами – Корейською Народною Демократичною Республікою, Німецькою Демократичною Республікою та Китайською Народною Республікою. Такі договори передбачали обов’язок з боку СРСР учувствовать у всіх протистояннях, які можуть виникнути у цих держав з США.
Незабаром, СРСР випав випадок виконати свою обіцянку, і тим самим посилити відносини з капіталістичним Заходом: війська США втрутилися в хід громадянської війни в Кореї.
СРСР і країни “третього світу”
Після початку холодної війни, крім “капіталістичного” та “соціалістичного” блоків, виник загадковий на той час “третій світ”, який складався з найбідніших держав, які до закінчення Другої Світової війни не викликали політичного інтересу, ні у США, ні у СРСР.
Низький рівень політичного та економічного розвитку таких держав став головним інструментом у боротьбі двох різнополюсних імперій. Скориставшись розпадом колоніалізму, радянська держава початок вкладати мільйони рублів в економіку колишніх колоній – країн Африки, Латинської Америки та Азії.
Натомість від урядів держав “третього світу” було потрібно тільки входження до складу соціалістичного блоку. Тим не менш, незважаючи на регулярну фінансову допомогу СРСР, ці держави охоче брали також допомогу від США, і довгий час займали нейтральні позиції в глобальному протистоянні.
Related posts:
- Зовнішня політика СРСР у 1930-х роках Цей період в історії СРСР став часом зміцнення тоталітаризму більшовиків на чолі з Генеральним Секретарем І. В. Сталіним. Зовнішня політика в першій половині 30-х років Внутрішній державний режим суперечив основним принципам демократичного суспільства, які були притаманні Великобританії, Франції та США. Дипломатичні відносини з цими країнами носили вельми вузький характер, якщо не відсутні взагалі. У першій […]...
- Зовнішня політика СРСР у середині 60-х – 80-х років У середині 60-х на початку 80-х років СРСР перебував у стані протистояння з капіталістичним Заходом. Зовнішня політика в цей період носила контрастний характер: потепління в міжнародних відносинах часто переходило в нове загострення протиріч. Дипломатію СРСР в середині 60 – х на початку 80 – х років слід розглядати в двох основних течіях політичні відносини з […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1933-1937 Завершення соціалістичної реконструкції народного господарства проходило в складній міжнародній обстановці. У Німеччині в 1933 р до влади прийшли фашисти – партія найбільш реакційною, шовіністично настроєної буржуазії. Фашисти анулювали Версальський договір, ліквідували всі демократичні свободи і організації робочих, оголосили поза законом Комуністичну партію, створили величезну армію, відкрито стали на шлях агресії і зажадали переділу світу. У […]...
- Зовнішня політика СРСР і міжнародне становище в двадцятих роках XX століття Після закінчення Громадянської війни, головним завданням перед більшовицьким урядом було зміцнення позицій СРСР у системі міжнародних відносин. Дипломатія СРСР 1920-хх років Відразу після свого приходу до влади більшовики змогли налагодити дипломатичні відносини з країнами Балтії, Туреччиною, Афганістаном, Іраном і Китаєм. Проте встановлення дипломатичних мостів з високорозвиненими світовими державами залишалося складним: держави Антанти слідом за визнанням […]...
- Зовнішня політика СРСР кінця 80-их років Прихід до влади М. Горбачова, спочатку не віщував змін у зовнішньополітичних відносинах СРСР. Новий Генеральний Секретар, як і його попередники, заявляв про необхідність боротьби з військовою загрозою з боку капіталістичних держав і зміцнення соціалістичного табору. “Нове політичне мислення” Зміни у веденні зовнішньої політики сталися із заняттям Е. Шеварднадзе поста міністра закордонних справ улiтку 1985 м. […]...
- Зовнішня політика СРСР в 30 роки У 30-ті роки ХХ століття політична ситуація в Європі змінилася. У 1929 році країни Заходу стали переживати світова економічна криза, що змусило їх піти на контакт з молодим СРСР. Міжнародне становище Радянського союзу в кінці 20-х років залишалося досить плачевним. Країна не була учасником Ліги Націй і не мала союзників серед провідних світових держав. Розглянемо […]...
- Міжнародне становище і зовнішня політика СРСР Головні завдання зовнішньополітичної діяльності Радянського держави в 60-х роках полягали в забезпеченні сприятливих умов для вирішення завдань комуністичного будівництва. Найважливішими напрямками політики СРСР на міжнародній арені були зміцнення єдності соціалістичних країн, розширення співпраці з країнами, що розвиваються, послідовне проведення принципу мирного співіснування держав з різним соціальним ладом. У числі першорядних завдань залишалася боротьба з агресивними […]...
- Зовнішня політика СРСР в кінці 50-х років У другій половині 50-х років імперіалістичні держави посилили свою агресивну діяльність. У 1956 р в зв’язку з заявою Єгипту про націоналізацію Суецького каналу Англія, Франція і Ізраїль зробили збройну агресію проти Єгипту, щоб знову нав’язати йому колоніальний режим. Радянський Союз виступив з підтримкою справедливої боротьби єгипетського народу. Він зажадав від Англії і Франції припинення агресії […]...
- Зовнішня політика СРСР в 1970-і – 1980-і рр Суперечливий характер носила зовнішня політика СРСР. Основу її складали два взаємовиключних процесу: “розрядка міжнародної напруженості” і ідеологічна конфронтація із Заходом, що тривала гонка озброєнь. До кінця 1960-х – початку 1970-х рр. після цілої смуги криз почалася поступова нормалізація відносин між Сходом і Заходом. У цьому зв’язку необхідно виділити наступні події: поліпшення радянсько-французьких відносин та радянсько-німецьких […]...
- Відновлення економіки СРСР в післявоєнний час Загальний збиток СРСР у війні з Німеччиною та її союзниками склав близько 700 мільярдів рублів, а це загальний обсяг капіталовкладень в країну за період п’ятирічки. Якщо ж враховувати сумарні витрати з урахуванням переведення промисловості на “військові рейки”, то витрати склали більше 2,5 трильйонів рублів. Притому, що державний бюджет країни на період початку війни становив лише […]...
- Зовнішня політика Олександра III Ведення зовнішньої політики не було домінуючим напрямком для Імператора. Російська Імперія, в період його правління, займала позицію міжнародної нейтралітету, не втручаючись у конфлікти, які прямо не зачіпали її інтереси. Олександр III намагався підтримувати дружні відносини з усіма державами, незважаючи на неоднозначне ставлення до Росії багатьох з них. Яскравим прикладом такого зовнішньополітичного курсу є те, що […]...
- Зовнішня політика Олександра II Тенденції ведення зовнішньої політики були продиктовані Кримською війною, яка внесла величезні суперечності в міжнародні відносини Російської Імперії. Військове протистояння, яке продовжилося фактично сторіччя, принесло не тільки військова поразка Росії, але і втрату позицій на міжнародній політичній арені. У період царювання Олександра II державі протистояли три могутні на той час імперії: Османська, Французька і Британська. Австрійська […]...
- Східна політика СРСР На першому та другому етапах становище на західних кордонах Радянського Союзу було відносно стабільним. Однак на Далекому Сході тоді відбувалася зміна політичної карти регіону і навіть часом спалахували бойові дії за участю СРСР. Влітку 1929 почався збройний конфлікт в Північній Маньчжурії (північно-східний район Китаю). Тут знаходилася залізниця (КВЖД), яка за угодою 1924 на рівних правах […]...
- Зовнішня політика Миколи I Цар Микола I цілеспрямовано прагнув боротися з революційними рухами, причому не тільки з тими, які стосувалися внутрішньої ситуації країни – це й видно з внутрішньої політики Миколи I, але і зі зовнішніми течіями, які ставився до світовому співтовариству. Реакція царя на революції в Європі Він вкрай негативно відреагував на Французьку революцію в 1830-их роках і […]...
- Національна політика СРСР наприкінці 1920-1930-х років З моменту свого створення, Радянський Союз офіційно володів статусом федеративної держави. Проте його федеративність була закріплена виключно в законодавчих актах, на практиці було зрозуміло, що держава володіє класичним унітарним устроєм. Радянський Союз: помилкова федеративність Це означало те, що жодна радянська республіка не мала правом бути суб’єктом міжнародної політики, а також приймати будь-які рішення без узгодження […]...
- Політика СРСР на Далекому Сході Після спаду революційної хвилі в Європі радянське керівництво направило чимало сил і коштів для допомоги революціонерам в країнах Азії. Найбільші надії покладалися на багатомільйонний Китай. У цій країні революційні події не згасали, йшла тривала громадянська війна. Ситуація погіршувалася спробами більш сильного сусіда – Японії підпорядкувати собі Китай. Після того як в 1927 р Чан Кайши […]...
- Національна політика та міжнаціональні відносини як передумови розпаду СРСР Реформи, які внаслідок призвели до демократизації суспільного життя не могли не торкнутися міжнаціональні відносини. Першими, хто почав відкрито відстоювати свої національні свободи стали якути. На початку 1986 року в Якутську були проведені ряд протестів, на яких демонстранти вимагали скасування масового закриття якутських шкіл. Національне питання і демократизація радянського суспільства На бік простого населення поступово переходила […]...
- Зовнішня політика Петра I На перший погляд, напрям зовнішньої політики Петра Першого відповідав напряму минулих правителів. Петро Перший “дивився”на південь і бажав знайти союзників для Росії на Заході. Основні завдання зовнішньої політики Петра Першого Довгий час для країни був перегороджений шлях до Середземного і Чорного морів – особливо гостро це стосувалося торгових відносин Росії з іншими країнами. Царем було […]...
- Радянська зовнішня політика в 1953-1991 рр Концепція мирного співіснування Поворот від балансування на межі війни до мирного співіснування був пов’язаний не тільки зі смертю І. В. Сталіна. Не менш важливу роль зіграло набуття США, а потім і СРСР водневої зброї. Протистояння двох військових блоків вперше стало термоядерним. Усвідомлюючи його небезпека, глава радянського уряду Г. М. Маленков в 1954 р заявив, що […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Данила Романовича Розглядаючи внутрішню і зовнішню політику Данила Галицького (1201 – 1264), слід зауважити, що період його князювання вважається періодом найбільшого піднесення Української держави галицького княжого періоду. Та й сам Данило показав себе видатним політичним діячем і талановитим полководцем. Боротьба Данила проти бояр за об’єднання земель мала характер визвольної війни. У 1238 році ці землі були остаточно […]...
- Хрущов: зовнішня політика і Карибська криза Зовнішня політика Хрущова охарактеризувалася як зростанням авторитету Радянського Союзу з одного боку, так і посиленням Холодної війни, і серйозними зовнішньополітичними кризами, які ледь не переросли в Третю світову війну, з іншого боку. 14 травня 1955 року була створена Організація Варшавського договору (ОВС) як противага Північноатлантичному альянсу західних країн (НАТО). Країнами Варшавського договору стали: СРСР; Румунія; […]...
- Зовнішня політика США в кінці 19-го ст Питання зовнішньої політики традиційно мало цікавили американських виборців у другій половині 19-го століття. Ця сфера опинялася в ході передвиборних кампаній цікава для партійних діячів лише в тих випадках, коли вона могла позначитися на повсякденному житті або доходах впливових або масових категорій населення, тобто набувала соціальну значимість і могла бути використана для залучення нових голосів. Одним […]...
- Зовнішня і внутрішня політика Рюрика Підсумки правління першого князя можна виділити в наступні напрямки: Внутрішня політика Зовнішня політика Підстава династії Рюриковичів, яка правила до останнього царя Федора в XVI столітті. Захист держави від набігів вікінгів. Створення артефактів влади, які були присутні у кожного наступного правителя. До самої своєї смерті Рюрик планував захопити місто, він зміцнював свої зв’язки з сусідніми країнами […]...
- Боротьба СРСР за зміцнення і збереження миру Центральним напрямком зовнішньополітичної діяльності СРСР у другій половині 80-х років залишалася боротьба проти ядерної небезпеки, гонки озброєнь, за збереження і зміцнення загального миру. Радянський уряд послідовно виступав за реалізацію програми повної і повсюдної ліквідації ядерної зброї та інших засобів масового знищення, висунутої в Заяві Генерального секретаря ЦК КПРС М. С. Горбачова від 15 січня 1986 […]...
- Зовнішня і внутрішня соціальна політика Характеристики зовнішньої соціальної політики Соціальна політика виступає в якості одного з напрямків державної діяльності, чия мета – знаходження оптимальних рішень актуальних соціальних проблем, а також задоволення соціальних потреб, які сьогодні присутні в сучасному суспільстві. Залежно від того, на який об’єкт спрямована соціальна політика, вона може поділятися на дві великі відокремлені форми: Зовнішня соціальна політика; Внутрішня […]...
- Зовнішня політика Росії в 50-ті роки 16 століття Середина XVI століття вважається успішним періодом для зовнішньополітичних успіхів і військових результатів Росії. На початку 50-х рр.. Росія вибирає східний напрямок протистояння з Казанським і Астраханського ханств. Східний напрямок – зміцнення територій Такий напрям було обумовлено необхідністю убезпечити території Росії від постійних нападів з цього боку. А багато представників російського купецтва були зацікавлені в торговельних […]...
- Зовнішня політика Людовіка XIV після Німвегенського миру Зміцнювалися кордони держави з усіх боків, але звідки наймогутніший з государів Європи міг очікувати нападу? Жодна держава порізно не в змозі зробити наступальний рух на Францію, хіба складеться новий, більш могутній союз; але для цього Франції має вжити наступальний рух і змусити слабких з’єднатися для відсічі. Людовик дійсно не має наміру припинити наступальний рух, утриматися […]...
- Боротьба СРСР за мир і безпеку народів Однією з центральних завдань зовнішньої політики СРСР була боротьба за мир і за ліквідацію виникаючих військових осередків. У березні 1951 Верховна Рада СРСР прийняла Закон про захист миру. Закон оголошував пропаганду війни злочином проти людства. Радянський Союз виступив з ініціативою про припинення вогню і укладення перемир’я в Кореї. Це пропозиція отримала широку підтримку демократичної громадськості […]...
- Внутрішня і Зовнішня політика князя Олега Виникнення Київської Русі було обумовлено торговельно-економічним фактором. Забезпечення транзиту товарів по шляху з “варяг у греки” і назад – це головне завдання варягів, які захоплювали владу на всьому маршруті. Князь Рюрик зумів закріпити свою владу в Новгородській землі, а Аскольд і Дір утвердилися в Києві і землях полян. Відразу ж виникли тенденції до об’єднання цих […]...
- Внутрішня і зовнішня політика Павла I Після смерті Катерини II Великої, російський престол очолив її син Павло I. Особистість Імператора Павла I була двоїстої і незрозумілою: чи то геній Просвітництва, чи то божевільний. Чому Павло I НЕ продовжив політику Катерини? У дитинстві він недоотримав материнської любові, так як Імператриця Єлизавета суворо обмежувала його спілкування з Катериною. У старшому віці, теплі стосунки […]...
- Зовнішня політика Павла I Настільки ж непослідовною виявилася й зовнішня політика Павла I. Зміна влади в Росії співпала з великими змінами в Європі. Правлячі кола революційної Франції прагнули до завоювання нових земель, утвердження свого впливу в усьому світі. Французька армія на чолі з генералом Наполеоном Бонапартом розгромила австрійські війська, вторглася в Італію, Швейцарію, потім захопила належав Туреччині Єгипет. Проти […]...
- Зовнішня політика Німеччини Свою зовнішню політику ФРН проводить у тісному союзі зі своїми партнерами по Європейському союзу і НАТО. Німеччина є однією з провідних і впливових держав Євросоюзу. Німеччина займає 1-е місце в Європі за обсягом промислового виробництва і експорту капіталу. Поряд з Францією, Великобританією та Італією вона володіє: Найбільшою кількістю голосів для голосування в Раді міністрів ЄС […]...
- Розширення міжнародних зв’язків СРСР В результаті послідовно проводиться миролюбної політики КПРС і Радянського уряду зріс вплив СРСР на міжнародній арені. У 50-ті роки розширюються економічні та культурні зв’язки Радянського Союзу. До 1958 року СРСР був пов’язаний торговими договорами з 70 країнами світу. Велике міжнародне значення мало підписання державного договору з Австрією. Були встановлені дипломатичні відносини з Федеративною Республікою Німеччини […]...
- Зовнішня політика США в 1990-х роках На міжнародній арені Сполучені Штати як і раніше залишалися сильним гравцем, який проводить активну, інтервенціоністську політику. Однак зовнішня політика не була сильною стороною президента Клінтона. Подібно до свого попередника Бушу він так і не зумів виробити твердою і послідовною лінії у відносинах з іншими країнами. Виборці, схоже, прекрасно усвідомлювали цю прогалину в кар’єрі свого президента […]...
- Міжнародна обстановка в СРСР в 50-і роки Зовнішньополітична діяльність Радянського уряду в 50-ті роки здійснювалася в умовах напруженої міжнародної обстановки. Зросла агресивність провідних імперіалістичних держав, перш за все США. Влітку 1950 США почали інтервенцію проти Корейської Народно-Демократичної Республіки. У 1951 р в США був прийнятий закон, відповідно до якого отримували від них економічну допомогу країни були зобов’язані перервати всякі торгові відносини з […]...
- Соціально-економічний і політичний розвиток СРСР До кінця 30-х років радянське суспільство повинно було вирішити ще ряд проблем економічного, соціального та політичного розвитку. Необхідно було зміцнювати й удосконалювати соціалістичні відносини в селі. У 1937 р в країні налічувалося близько 10 млн. Селян-одноосібників і некооперованих кустарів. У 1939-1940 рр. до складу СРСР увійшли території з населенням в 23 млн. чоловік. На цих […]...
- Утворення СРСР Датою освіти СРСР вважається 29 грудня 1922 У цей день РРФСР, Білорусія, Україна і республіки Закавказзя підписали договір про утворення нової держави. Вже на наступний день, 30 грудня він був схвалений на Всесоюзному з’їзді Рад. Відповідно до договору, все республіки формально вважалися незалежними. Рік освіти СРСР ознаменувався закінченням громадянської війни. Радянські республіки перебували у важкій […]...
- Причини індустріалізації СРСР Вже згадана епоха припала на 30-ті роки, коли країна тільки намагалася оговтатися після революції, Першої Світової війни, різних потрясінь і внутрішніх катаклізмів. Вона була просто необхідна за такими найважливішими причинами: Весь цивілізований світ почав стрімкий розвиток і технологічний ривок вперед. Німеччина, США, Франція та інші розвинені держави почали швидко розвиватися, і, якби СРСР не брали […]...
- Приєднання прибалтійських республік до СРСР Вступ радянських військ у західні регіони Білорусії і України сприяло посиленню тиску керівництва СРСР на уряди прибалтійських країн. Прагнучи зміцнити північно-західну межу, Радянський Союз домагався від Естонії, Латвії і Литви згоди на розміщення на їх територіях своїх військових баз. Інтенсивні переговори закінчилися підписанням низки угод. Пакти про взаємодопомогу, які передбачали введення на території прибалтійських держав […]...
- Білорусь у складі СРСР 25 березня 1918 року представники національних партій і рухів оголосили про створення незалежної Білоруської Народної Республіки (БНР). Після відходу німецьких військ її територія була зайнята Червоною Армією. 1 січня 1919 року в Смоленську була проголошена Радянська Соціалістична Республіка Білорусь. З лютого 1919 року територія Білорусі стала ареною радянсько-польської війни, в ході якої польські війська в […]...