ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ. КОРОТКА РОЗПОВІДЬ ПРО ПИСЬМЕННИКА. “ЯРОСЛАВ МУДРИЙ” (ІЗ КНИГИ “КНЯЖА УКРАЇНА”). ЗАПОВІТ ЯРОСЛАВА МУДРОГО, ЙОГО АКТУАЛЬНІСТЬ СЬОГОДНІ – Світ фантазії, мудрості (продовження)
Мета:
– ознайомити учнів з життям і творчістю Олександра Олеся, його поезіями з книги “Княжа Україна”;
– розвивати навички виразного читання поетичних творів, їх переказування, висловлювання власних міркувань щодо прочитаного;
– виховувати шанобливе ставлення до історичного минулого.
Тип уроку: комбінований.
Обладнання: портрет Олександра Олеся, цикл поезій “Княжа Україна”.
Розкажу вам, як на горах
Славний Київ наш постав,
Як він жив і розвивався,
Як столицею він став…
О. Олесь
ПЕРЕБІГ УРОКУ
I. ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ МОМЕНТ
ІІ. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Слово вчителя
Діти, відгадавши імена руських князів, ви дізнаєтесь псевдонім письменника, творчість якого ми будемо вивчати на сьогоднішньому уроці.
1. “І були в… під рукою варяги, слов’яни та інші людності”. (Олег) 2. “Задумав… поставити церкву Пресвятої Богородиці і послав привести майстрів з грецької землі”. (Володимир) 3. “І було три брати: одному ім’я Кий, другому…, а третьому Хорив”. (Щек) 4. “Убили… і Діра, і віднесли на гору, і поховали на горі”. (Аскольд) 5. “Прийшла… в Київ і вчила свого сина Святослава прийняти хрещення”. (Ольга)
Так, це Олександр Олесь – український поет, якому довелося залишити рідну Україну і прожити багато років на чужині. Справжнє його прізвище Олександр Іванович Кандиба. Його син, Олег Ольжич, поет, історик, археолог, був закатований у концентраційному таборі.
2. Робота з епіграфом
(Учитель читає вголос епіграф, коментує його, залучає до бесіди учнів.)
· Як ви гадаєте, чому саме ці слова Олександра Олеся я обрала як епіграф? (На уроці ми говоритимемо про Київ.)
Ми говоритимемо про людину, завдяки якій Київ “…жив і розвивався”.
ІІІ. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ Й МЕТИ УРОКУ
(Учні записують у зошити тему уроку, епіграф.)
IV. ОПРАЦЮВАННЯ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ
1. Слово вчителя
Розповів нам про Україну в старовину, про початки Києва, про князя Олега і княгиню Ольгу, Ярослава Мудрого Олександр Олесь.
Народився він 5 грудня 1878 року в містечку Білопілля на Сумщині.
По батьківській лінії його рід походив із чумаків, по материнській – із кріпаків. Батько, Іван Федорович, працював на рибних промислах в Астрахані, де й утопився у Волзі, коли Сашкові було 11 років. Мати Олександра залишилась сама з трьома дітьми. Виховувала дітей у любові. Чотирирічним Сашко вже умів читати. Незабаром перед ним почала відкриватися чарівна поезія Шевченкового “Кобзаря”.
Закінчив сільськогосподарську школу, потім Харківський ветеринарний інститут. Працював ветеринарним лікарем. Але справжнім його покликанням була поезія. Його поетичні збірки “З журбою радість обнялась”, “Поезії” вийшли друком у Петербурзі.
Олександр Олесь захоплено вітав утворення Української Народної Республіки, а після її поразки змушений був емігрувати за кордон. Жив у Відні, Будапешті, Празі. Помер Олександр Олесь 22 липня 1944 року в Празі, де його і поховали на Ольшанському цвинтарі.
Його син Олег Ольжич теж став відомим українським письменником.
Олександр Олесь багато писав для дітей віршів, казок, інсценізацій народних казок. У книзі “Княжа Україна” поет звернувся до історичного минулого нашого народу, зумів легко й доступно показати юним читачам усі складнощі й здобутки минулих часів.
В одному зі своїх віршів поет змалював образ Ярослава Мудрого.
2. Повідомлення учня
Упродовж 1015-1019 років Ярослав Мудрий вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним. 1019 року остаточно розбив його війська в битві на річці Альті й став великим князем київським. Період князювання Ярослава позначився новим піднесенням Київської держави.
Ярослав зумів повернути всі українські етнічні землі на Заході. 1031 року Ярослав Мудрий на відвойованих у Польщі українських землях заснував над річкою Сян місто Ярослав, яке стало форпостом Київської держави на Заході.
За Ярослава Мудрого для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа. 1036 року руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено 1037 року Софійський собор.
За князювання Ярослава Мудрого значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв’язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Ярослав Мудрий закріпив родинними зв’язками з багатьма європейськими правителями. Сам Ярослав був одружений з донькою шведського короля Олафа – Інгігердою, а згодом – з Анною, дочкою візантійського імператора; дочка князя, Єлизавета Ярославна, вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга дочка – Анна Ярославна за французького короля Генріха I, третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І).
Сам Ярослав кохався в книжках, про що з великою повагою говорять усі літописи. Літописець Нестор повідомляє: “Любив Ярослав книги, читав їх і вдень, і вночі. І зібрав скорописців багато, і перекладали вони книг велику силу, ними повчаються віряни і тішаться плодами великої мудрості…
Ярослав же любив книги, багато їх написав і поклав у церкві Святої Софії, яку сам збудував”.
3. Читання вірша “Ярослав Мудрий” ланцюжком
4. Словникова робота
– Небавом – незабаром;
– берло – палиця, оздоблена коштовним камінням і різьбою, символ, знак влади;
– скоморохи, штукарі – мандрівні актори, клоуни, фокусники;
– Сян – річка в Карпатах;
– честю мали – уважали почесним;
– Боян – легендарний поет-співець часів Київської Русі;
– жебраки – бідняки;
– ліпшу – кращу.
5. ідейно-тематичний аналіз поезії
Тема: зображення часів правління князя Ярослава, якого в народі за його діяльність названо Мудрим.
Ідея: уславлення розуму, мудрості, працьовитості Ярослава, що виявилися в “його ділах, у державнім будівництві, владі, устрою, в судах”.
Основна думка: Не сваріться, жийте в згоді: / Тільки мир збере усе, / А незгода, наче вітер, / Все по полю рознесе.
Композиція
Експозиція: Після ката Святополка / Що замучив трьох братів / Брат четвертий на престолі / Ярослав розумний сів.
Зав’язка: Так живий, шумливий Київ / Царгородом другим став. / Як про друга, як про сина / Дбав про його Ярослав.
Кульмінація: Вас, я, діти, покидаю, / Йду я в ліпшу сторону, / Але, діти, пам’ятайте / Мою заповідь одну.
Розв’язка: Та недовго пам’ятали / Діти мудрий заповіт, / А нащадки Ярослава / Осміяли на весь світ…
6. Бесіда
· Який заповіт залишив князь Ярослав своїм дітям? (Не сваріться, жийте в згоді: / Тільки мир збере усе, / А незгода, наче вітер, / Все по полю рознесе. / Як не будете всі разом / Йти до спільної мети, / Ви, державу зруйнувавши, / Подастеся у світи. / Ви розгубите ту землю, / Що придбали вам батьки, / І тинятиметесь всюди, / Як вигнанці й жебраки.)
· Чи актуальним є заповіт Ярослава мудрого нині? (Дуже актуальним, адже не всі українці живуть у мирі.)
· Чи дотримали діти заповіту князя? Як про це сказано в тексті твору? (Та недовго пам’ятали / Діти мудрий заповіт, / А нащадки Ярослава / Осміяли на весь світ…)
· Народ назвав князя Ярослава мудрим, Олександр Олесь – розумним. Які б епітети додали ви?
V. ПІДСУМОК УРОКУ
1. Рефлексія
(Фрази записані на дошці, учні по черзі продовжують одну фразу за бажанням.)
– Сьогодні на уроці я зрозумів (-ла), що…
– На уроці мені найбільше запам’яталося…
– Я хотів би (-ла б) …
– Мене схвилювало те, що…
2. Слово вчителя
Для поширення грамоти Ярослав наказав духовенству навчати дітей, а в Новгороді, за пізнішими літописами, влаштував училище на 300 хлопчиків.
Своєю законодавчою діяльністю, турботами про поширення християнства, про церковну благоліпність і освіту Ярослав так піднісся в очах давньоруських людей, що дістав прозвання Мудрого. Наступного уроку ми продовжимо говорити про цю надзвичайну особистість.
V І. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Переказувати біографію Олександра Олеся. Виразно читати поезію “Ярослав Мудрий”.
(2 votes, average: 3.00 out of 5)