Стратегічний процес: визначення
Стратегічний процес – як вагома складова управління
Стратегічний процес – вся сукупність дій в реалізації довгострокових управління компанією, підприємством. Поняття “стратегічний процес” має досить розпливчасте зміст. Так як в певному сенсі все є процесом, і нічого не є процесом.
Термін англійською мовою: strategy process
Стратегічний процес включає в себе як етап розробки характеру підприємства, його місії і бачення, так і складання стратегії, її послідовну реалізацію, коригування. Це становлення і розвиток фірми (управління, виробництво, просування).
Стратегічне планування як процес
Стратегічне бізнес-планування – це вироблення стратегії за допомогою комплексу формалізованих процедур, які спрямовані на побудову як моделі майбутнього компанії ( “як хочеться”), так і програми переходу з поточного стану до цієї моделі.
Існує багато підходів стратегічного планування, але зазвичай воно передбачає проходження трьох аналітичних етапів:
- 1. Оцінка поточної ситуації та причин її виникнення (Положення). 2. Цілепокладання. Намітити цілі. 3. Шлях. Скласти карту шляху досягнення мети (Див. Стратегічні карти, Бізнес-моделі, Стратегічний процес).
Оцінка поточної ситуації
Стратегія багатьох організацій складається стихійно і є подієвої, що заводить компанії в глухий кут, оскільки немає чіткого плану руху. Тому спочатку завжди варто задати собі ряд питань:
- 1. Чи знаємо ми, якою буде наша компанія через три роки? 2. Чим наша компанія відрізняється від інших компаній, присутніх на ринку? 3. Задля чого ви працюєте в компанії, і чого ви чекаєте від роботи в ній? 4. Чи пов’язуєте ви своє майбутнє з роботою в компанії на найближчі три роки і ким плануєте стати в компанії за цей час? 5. Пов’язують співробітники своє майбутнє з роботою в компанії на найближчі три роки і ким вони планують стати в компанії за цей час? 6. Чого очікують покупці товарів компанії або споживачі послуг компанії від цих товарів або послуг? Який образ у вашій компанії в їхніх очах, і чи є цей образ?
Саме на основі відповідей і будуть формулюватися місія і бачення.
цілепокладання
Стратегія, заснована на місії, – це дороговказ, яка веде компанію вперед. Стратегія і місія – це фундаменти компанії, ніж вони міцніші і грунтовніше, тим краще буде триматися вся будова. Від вас залежить, який ви шлях виберете і на яку провідну зірку станете орієнтуватися. Знаючи свої бажання, бажання співробітників, засновників, бажання споживачів, для яких ви працюєте, ви зможете вибрати той вірний шлях, який приведе до сталого успіху і процвітання. Поставити досяжні цілі. Для цього необхідний аналіз актуальної ситуації. Наприклад, SWOT-аналіз, який є однин з найбільш поширених методів, які оцінюють в комплексі внутрішні і зовнішні чинники, що впливають на розвиток компанії. Це аналіз сильних і слабких сторін організації, а також можливостей і загроз з боку зовнішнього навколишнього середовища. SWOT-аналіз є попереднім дослідним етапом при складанні стратегічних планів (Див. Завдання стратегічного менеджменту), розробці стратегічних цілей (див. Стратегічне бізнес-планування).
Шлях до мети
Коли складений план, є стратегічна карта коштує сформулювати для компанії ряд принципів, яких варто дотримуватися в процесі реалізації стратегії.
- 1. Не попрощатися від стратегічних цілей компанії. Розроблена стратегія – є першочерговим документом, який визначає тип організаційної структури. Наприклад, якщо стратегічні цілі ставляться до функціональної області (підвищення якості обслуговування клієнтів, зниження виробничих витрат та інше), то і оргструктура в першому наближення буде лінійно-функціонального типу. Якщо ж стратегічні цілі лежать в продуктовій області (заняття лідируючої позиції по продукту А, розширення продуктового асортименту напрямки 1), то в даному випадку більше підходить дивізіональної тип. Також можливий варіант змішаних функціонально-продуктових цілей, якому відповідав би матричний тип. Останній (матричний) тип оргструктури є двовимірним. Існують і більш багатовимірні варіанти оргструктури, коли, наприклад, окремо виділяються функціональні, продуктові та ринкові (опт – роздріб; вітчизняні – зарубіжні ринки) області стратегічних цілей. Більш докладно про різні типи оргструктур, їх переваги та недоліки можна прочитати в спеціальній літературі. 2. Оптимізувати внутрішні і зовнішні зв’язки. Горизонтальні і вертикальні зв’язки між оргодиницями компанії, а також зв’язки з зовнішнім середовищем необхідно скасовувати, доповнювати і перетворювати на основі проведеного реінжинірингу бізнес-процесів. Основний критерій: “провисання” або навпаки “дублювання” функцій повинні бути ліквідовані, оскільки в першому випадку окремі функції залишаються без відповідального, у другому – можуть виникати не тільки додаткові Витрати, робочі конфлікти, а й “розмита” відповідальність. 3. Зменшувати виробничі розриви. В ідеальному випадку мінімальна кількість оргодиниць має виконувати максимальну кількість функцій над конкретною одиницею продукції. Спочатку послідовність виробничих операцій визначається технологією виробництва. Однак в окремих випадках можна знайти способи зменшення виробничих розривів або шляхом коригування виробничої технології, або шляхом збільшення числа функцій, які виконуються окремою оргодиницею. 4. Дотримуватися принцип єдиноначальності.
Етапи стратегічного процесу
Стратегічне управління – це безперервний процес. Недостатньо стратегії розробити і впровадити, їх треба ще й відслідковувати, а також періодично здійснювати оцінку їх реалізації.
У процесі вироблення стратегії приймаються рішення з приводу того, як і в якому напрямку буде відбуватися розвиток організації, що робити з кожним напрямком бізнесу або продуктами, яке місце планується зайняти на ринку і т. п.
Але будь-яка стратегія коли-небудь зживає себе, тому повинна замінитися новою. Все це разом і є моделлю процесів стратегічного управління.
Процес стратегічного управління відрізняється певною послідовністю кроків. Це наступні етапи:
- Стратегічний аналіз; Стратегічний вибір; Реалізація стратегії.
Стратегічний аналіз
На етапі стратегічного аналізу відбувається дослідження стану організації. Треба вивчити зміни у зовнішньому середовищі і оцінити, наскільки ці зміни вплинули на переваги або недоліки ресурсів організації. Мета стратегічного аналізу – оцінити ключові впливу на поточний і майбутній стан організації.
Виділяють три компонента стратегічного аналізу.
- 1. Мета, завдання, очікування і повноваження. Це відносини всередині організації, які складають фон для формування передбачуваних стратегій, сенс існування організації, характер її діяльності, конкретні терміни реалізації стратегії, середньострокові і довгострокові плани компанії. 2. Аналіз зовнішньої обстановки. Являє собою дослідження характеристик зовнішнього середовища, в якій діє організація. Зовнішня обстановка включає в себе безліч елементів, які можуть створювати можливості чи загрози для організації. 3. Аналіз внутрішніх ресурсів. Вивчаються внутрішні ресурси, що належать організації, ключові переваги і недоліки організації.
Внутрішній аналіз визначає сильні і слабкі сторони організації, а також визначає очікування і можливості власників і персоналу впливати на процеси стратегічного планування.
Стратегічний вибір
На другому етапі стратегічного процесу можна виділити наступні чотири компоненти.
- 1. Вироблення стратегічних варіантів. Це стратегічні альтернативи, кожна з яких представляє можливі напрямки дій. При розробці стратегій важливо врахувати максимально можливу кількість варіантів. 2. Оцінка стратегічних варіантів. Для того щоб вибрати той чи інший варіант, треба порівняти їх між собою, виходячи з їх здібностей досягти організаційних цілей. 3. Вибір стратегії. Коли тисячі ідей, десятки стратегій, втілюються в один-два вдалих проекту. 4. Стратегічні лінії поведінки та плани. Це вивчення потреби в капіталі, трудових ресурсах, в дослідженнях і розробках.
Реалізація стратегії
Завдання третього ключового етапу стратегічного процесу – перетворити в життя ту стратегію, якої має намір дотримуватися.
При реалізації стратегії важливо розробити план дій при непередбачених обставинах (створити ідеальну ситуацію, до якої потрібно прагнути) і створити організаційну структуру – тобто, створити можливості для реалізації стратегії, розподілити відповідальність за виконання завдань і повноважень приймати рішення в організації.
(1 votes, average: 5.00 out of 5)