Формування системи управління ризиками
Формування системи управління ризиками (системи ризик-менеджменту) на підприємстві необхідно пов’язувати із загальною системою управління, органічним елементом якої вона і повинна бути. Тому, не зупиняючись детально на всіх етапах і процедурах даного процесу, приділимо особливу увагу тільки тим з них, які відображають специфіку ризику, як об’єкта управління.
Вихідною основою для організації будь-якої діяльності є постановка мети та розробка стратегії. На цьому етапі, як правило, проводиться стратегічний аналіз (наприклад, SWOT-аналіз), з урахуванням якого формулюються мета, основні завдання і принципи ризик-менеджменту на підприємстві.
Потрібно відзначити, що стратегія управління ризиком визначається в першу чергу характером і сферою діяльності. Так, сфера фінансів є більш рухомий, більше схильна до змін, а отже, більш ризикована, ніж сфера виробництва.
Робота компанії-виробника на ринку, який давно склався і є відносно стійким, швидше за все, буде заснована на стратегії отримання мінімальної, але стабільного прибутку. Дана ситуація стосується, в першу чергу, товарів, попит на які коливається слабо (товари першої необхідності), а технології принципово не змінюються.
Робота в сфері, пов’язаній з виробництвом і реалізацією товарів престижного споживання, більш ризикована, оскільки попит залежить від середнього рівня доходів (за часів криз різко падає), динаміки смаків та уподобань споживачів (зокрема, модних тенденцій). В даному випадку стратегія повинна враховувати необхідність компенсації можливих наслідків реалізації ризику. З цією метою, як правило, підвищуються ціни на товари, проводиться інтенсивна реклама і т. Д.
Інноваційна діяльність володіє найбільшою непередбачуваністю. Тому при розробці стратегії, як правило, враховуються всі можливі способи зниження ризику, включаючи використання послуг зовнішніх сторін (страхових компаній, гарантів та ін.).
На основі стратегії формулюється політика компанії в сфері управління ризиком і формується відповідна організаційна структура. Політика повинна містити мету, завдання та принципи у сфері управління ризиком. У ній необхідно сформулювати ставлення керівництва компанії до ризику і дати чіткі рекомендації для всіх управлінських структур з даних питань, щоб забезпечити їх узгоджене взаємодія.
Політику у сфері управління ризиком, включаючи стратегію, бажано оформити у вигляді єдиного документа. Його наявність (за умови якісної розробки) підвищить привабливість компанії серед інвесторів і кредиторів.
Реалізація політики вимагає створення необхідної організаційної структури, яка повинна бути інтегрована в загальну структуру управління. Для невеликих фірм навряд чи доцільно створення спеціальних підрозділів. Найбільш оптимальним варіантом буде наділення відповідними функціями, повноваженнями і відповідальністю у сфері ризик-менеджменту працівників звичайних підрозділів.
У великих компаніях може бути ефективним створення окремого структурного підрозділу з управління ризиком поряд з іншими функціональними підрозділами (фінансовий, виробничий відділи, відділ маркетингу та ін.). Функції ризик-менеджерів будуть в себе включати:
– Розробку політики компанії в сфері управління ризиками та її подальше узгодження з керівництвом;
– Координування дій з управління ризиком інших підрозділів;
– Розробку методик оцінки ризику, облік, аналіз і моніторинг ризиків у процесі діяльності;
– Обгрунтування методів управління ризиками;
– Планування заходів та розробку процедур управління ризиками, включаючи складання планового бюджету діяльності з управління ризиками;
– Оцінку ефективності заходів з управління ризиками.
Наявність спеціального відділу з управління ризиками не означає, що інші підрозділи звільняються від подібних функцій. Всі працівники сфери управління відповідно до їх повноважень і обов’язками повинні здійснювати контроль ризиків і вживати заходів до їх зниження.
(2 votes, average: 4.50 out of 5)