Процес і функції менеджменту
Процес менеджменту являє собою сукупність і безперервну послідовність взаємопов’язаний дій працівників апарату управління по реалізації функцій менеджменту, здійснюваних за допомогою певної технології, і спрямованих на досягнення мети організації.
Менеджмент як процес управління
Менеджмент як процес управління розглядають за стадіями управління, за основними сферами діяльності фірми, а також по виконуваних функцій управління.
За послідовності і видам діяльності менеджмент ділять на ряд стадій: стратегічне управління, оперативне управління та контроль.
Стратегічне управління – це вироблення ключових загальнофірмових цілей; складання прогнозу результатів розвитку ринку або галузі, на яких фірма діє; аналіз слабких і сильних сторін фірми; вибір і оцінку стратегії діяльності; формування системи управління реалізацією стратегії.
Оперативне управління можна визначити як діяльність по реалізації певних цілей, яка включає в себе:
- Організація як форма створення певної структури і залучення необхідних ресурсів; Виконання функцій управління в умовах створеної організаційної структури.
Контроль передбачає аналіз досягнутих результатів – зворотний зв’язок і є вихідною точкою нового циклу управління.
Менеджмент охоплює кілька сфер діяльності організації:
- Управління стратегією або стратегічний менеджмент; Управління маркетингом або маркетинговий менеджмент; Управління фінансами або фінансовий менеджмент; Управління персоналом або кадровий менеджмент; Управління розробками і дослідженнями або інноваційний менеджмент.
Менеджмент передбачає виконання таких управлінських завдань, як:
- Тактична, що припускає підтримку стійкості в функціонуванні організації; Стратегічна, що припускає це розвиток фірми і його переклад на якісно інший рівень.
Таким чином, ключове завдання менеджменту – зробити інформацію, досвід, знання і нововведення продуктивною силою, що забезпечить успіх фірми на ринку.
Змістовна і інформаційна сторона процесу менеджменту
Процес менеджменту носить циклічний або спіралевидні характер, тобто процес менеджменту починається з моменту визначення взаємозв’язків між об’єктом і суб’єктом управління і закінчується лише зі зникненням їх.
Процес менеджменту зазвичай розглядають з двох точок зору:
- З змістовної, проводячи аналіз змісту та послідовності діяльності на кожному етапі процесу управління; З інформаційної, при якій вивчаються процеси обробки, передачі і зберігання інформації в системі управління.
В процесі менеджменту з змістовної точки зору можна виділити ряд етапів: прогнозування, планування, організація, координація, стимулювання, облік і контроль, аналіз.
Процес управління з інформаційної точки зору являє собою послідовність етапів:
- Збір первинної інформації; Її реєстрація, передача і збереження на носії інформації; Математична і логічна обробка первинної інформації, в результаті чого виходить синтетична інформація, яка може бути представлена у вигляді документа; Надання синтетичної інформації суб’єкту управління; Якщо суб’єкт управління вважає, що для прийняття управлінського рішення наданої інформації достатньо, то здійснюється перехід до пункту 6, в іншому випадку – відбувається збір додаткової первинної інформації, реєстрація її, обробка та надання знову отриманої синтетичної інформації суб’єкту управління; Прийняття суб’єктом управлінського рішення; Документальне оформлення рішення; Архівація документів; Доведення до виконавців рішення.
Після цього виконавцями здійснюються певні дії, що призводить до оновлення первинної інформації, зміни стану керованого і керуючого об’єкта.
Функції менеджменту, їх взаємозв’язок і динамізм
Будь-яка організація для підтримки свого існування, реалізації корпоративної мети виконує різні види діяльності, які визначаються як функції. Першим ключові види управлінської діяльності формалізував і описав А. Файоль, який стверджував, що управляти – означає планувати, організовувати, розпоряджатися, координувати і контролювати.
Виділення функцій менеджменту здійснюється в сфері управління в результаті поділу та спеціалізації праці. Застосовуються різні класифікації функцій менеджменту.
Планування являє собою вид управлінської діяльності з визначення цілей і шляхів досягнення їх. Результат процесу планування – це система планів, яка включає корпоративні, функціональні плани, плани персоналу і т. Д.
Організація характеризується як вид управлінської діяльності по розробці управлінської структури, розподілу повноважень і розподілу відповідальності.
Мотивація являє собою вид управлінської діяльності по спонуканню людей до діяльності, яка має певну спрямованість і мета.
Контроль – це форма управлінської діяльності щодо забезпечення досягнення своїх цілей організацією.
Діяльність по виконанню функцій – це процес, що вимагає певних витрат часу і ресурсів. Саме процесний підхід до менеджменту дозволив розглянути взаємозв’язку і взаємозалежності функцій управління.
Процес менеджменту відображає рекомендовану послідовність виконання функцій, або послідовність початкових дій по виконанню функцій, оскільки здійснення зворотного зв’язку з численними контурами призводить до одночасної реалізації функцій.
Даний цикл управління універсальний по відношенню до об’єкта управління – не тільки в цілому до організації, але і до окремих підрозділах, функцій, методів і т. П.
Взаємозалежність функцій виражається в тому, що якісне виконання попереднього етапу – найважливіша умова забезпечення якості виконання наступного етапу (функції).
Сполучними процесами в процесі менеджменту є процес прийняття рішень і комунікацій. Все частіше останнім часом до складу сполучних процесів дослідники визначають і процес визначення мети, оскільки визначення цілей функціонування – це необхідна умова початку будь-якої діяльності.
Процес комунікацій являє собою процес обміну інформацією між двома і більше людьми. Завдяки комунікації менеджер отримує інформацію, необхідну йому для прийняття рішень, і доводить вже прийняті рішення до працівників фірми. Якщо на підприємстві комунікації налагоджені погано, рішення можуть стати помилковими.
Процес прийняття рішень по суті – це вибір альтернативи. В процесі виконання управлінських функцій менеджеру доводиться приймати досить багато рішень:
- В процесі планування приймаються рішення про постановку цілей, визначення необхідних ресурсів, виборі способів досягнення цілей; При здійсненні функції організації приймаються рішення в частині структури виробництва і управління, організації виробничого процесу, обслуговуючого виробництва і допоміжних служб, організації праці фахівців і робітників.
Процес мотивації складається з встановлення і оцінки незадоволених потреб, формування цілей задоволення потреб, визначення стимулюючих заходів.
Функція координації заснована на прийнятті рішень щодо способів узгодження діяльності окремих структурних ланок, застосуванні технічних засобів зв’язку і т. Д.
Функція контролю передбачає прийняття рішень про те, що, як і коли контролювати, які форми і види контролю використовувати, як проводити аналіз отриманої інформації, а також рішень щодо здійснення коригувальних впливів.
Процес цілепокладання є процес за визначенням ієрархії цілей та їх узгодження з параметрами внутрішнього і зовнішнього середовища. Мета за своєю суттю – це передбачення результатів діяльності.
Динамізм функцій менеджменту визначається необхідністю їх підстроювання на всі виникаючі зміни в зовнішньому середовищі, які сьогодні набувають турбулентний характер. Для цього необхідно освоїти існуючі методи і способи виконання функцій, використовувати нестандартні рішення, творчий підхід до вирішення проблеми. Можна стверджувати, що для підтримки високого рівня інтересу і задоволеності персоналом процесом і результатом праці, які і є базою мотивації, при застосуванні методів, які впливають на поведінку працівників важлива новизна з елементами приємної несподіванки. Чим більше діапазон інструментів управління у менеджера, ніж його розуміння середовища вище, тим ефективніше функціонування підприємства.