Стратегічні карти
Що таке стратегічні карти?
Стратегічні карти – виклад стратегії і стратегічних цілей на кожному рівні управління компанії. Використовуються для здійснення і контролю стратегії, коригування стратегічних цілей (цілепокладання).
Термін англійською мовою – strategy map.
Стратегічна карта – це діаграма або малюнок, що описує стратегію у вигляді набору стратегічних цілей і причинно-наслідкових зв’язків між ними (Ср. Бізнес-моделі). Не можна сподіватися на здійснення стратегії, якщо її неможливо описати простим і доступним способом. Стратегічна карта і являє собою схему для логічного і чіткого викладу і роз’яснення стратегії, перетворюючи її з рідко використовуваного документа, що зберігається в далеко захованої курній папці, в план дій.
Навіщо потрібні стратегічні карти?
Стратегічні карти корисні тим, що усувають основні протиріччя в діяльності сучасних організацій, а саме невідповідності між іх короткостроковимиі довгостроковими цілями.
Короткострокові цілі в основному стосуються бізнес-процесів, виробничо-фінансової діяльності компанії, відносин з постачальниками, споживачами і конкурентами. Довгострокові цілі зазвичай не настільки конкретизовані і визначені, але в будь-якому випадку розраховані на отримання доходу в перспективі.
Стратегічні карти – це інструмент, за допомогою якого можна об’єднати короткострокові цілі з діяльністю організації, з її місією і стратегією на довгострокову перспективу.
Причому варто зауважити, що поняття довгострокових перспектив – дуже просторове в часі явище. “Так як зусилля, які компанія робить сьогодні для поліпшення свого фінансового становища завтра, можуть дати очевидний результат тільки післязавтра”. Ця наочна фраза, яка взята з книги “Стратегічні карти” Каплана Роберта і Нортона Дейвіда тільки підтверджує, що стратегічні карти відображають три тимчасових вимірювання: минуле, сьогодення і майбутнє.
За допомогою стратегічних карт можна показати, за що несуть відповідальність менеджери організацій, а також запропонувати конкретні вимірювачі діяльності організації.
В результаті застосування стратегічних карт розширюється поле зору менеджменту компанії, що дозволяє збільшити кількість контрольованих показників.
Роль стратегічних карт в досягненні балансу показників
Стратегічні карти об’єднують чотири основні аспекти діяльності організації, а саме: стратегічні цілі, стимули, показники, короткострокові цілі і завдання, які демонструють:
- 1) Аспекти відносин зі споживачами: який імідж зараз повинна мати компанія в очах споживачів, щоб реалізувати свою місію? 2) Аспект фінансової діяльності, а саме, аналіз і підведення підсумків за минулі періоди. 3) Аспект організації внутрішніх бізнес-процесів: які першочергові господарські операції компанія повинна вдосконалювати на даному етапі розвитку, щоб задовольнити своїх споживачів і акціонерів? 4) Аспект навчання та розвитку: як компанія повинна адаптуватися до обставин, що змінюються в майбутньому, і вдосконалювати свою діяльність?
Метод складання
Одна з поширених в практиці менеджменту методика побудови стратегічних карт бізнесу належить американським економістам Роберту Каплану і Дейвід Нортону.
Роберт Каплан і Дейвід Нортон дають алгоритм і формати для запуску і контролю стратегії по стратегічній карті за допомогою збалансованої системи показників (Збалансована система показників).
Метод – алгоритм складання по ССП такий:
- Крок 1 – формулювання стратегічних намірів і мобілізація команди топ-менеджерів і організації на зміни. Крок 2 – переклад стратегії на операційний мову, тобто в формат стратегічної карти, ССП, системи цільових показників, портфеля стратегічних ініціатив, закріплення відповідальності. Крок 3 – розгортання стратегії на рівень СБЕ і функціональних підрозділів. Крок 4 – трансляція та роз’яснення стратегії в організації, пов’язування персональних цілей та індикаторів співробітників зі стратегією організації, формування системи мотивації. Крок 5 – приведення в стратегічне відповідність всіх ресурсів і процесів, створення умов, при яких робота над стратегією і її реалізацією була безперервним процесом.
Механізм стратегічних карт
Так як стратегічні карти – це конкретна, навіть відчутна річ, то слід враховувати, що процес їх створення вимагає певного часу. Якщо говорити про ці картах, як про матеріальне активі компанії, то вони являють собою інтелектуальну власність, збір і структурування певної інформації найчастіше у вигляді комп’ютерної програми, якій згодом будуть використовувати співробітники компанії.
Природно, для розробки стратегічних карт потрібні відповіді і рішення наступних питань:
Які цілі повинні бути поставлені, яким чином вони пов’язані між собою, на що в першу чергу варто звернути особливу увагу?
Проведення необхідних аналітичних досліджень,
Використання різних інструментів стратегічного аналізу.
Розробка методів візуалізації. Якісні стратегічні карти повинні мати компактний вид, без інформаційної перевантаженості, зі зрозумілою кольоровою гамою, відповідати вимогам логічності, наявності трендів і вагових коефіцієнтів, з інтуїтивно зрозумілим набором сигналів.
ЗСП
Збалансована система показників (ЗСП) – це система вимірювання ефективності діяльності всього підприємства (система стратегічного планування), заснована на баченні та стратегії, яка відображає найбільш важливі аспекти бізнесу. Концепція ЗСП підтримує Стратегічне бізнес-планування, реалізацію і подальше коректування стратегії, шляхом об’єднання зусиль всіх підрозділів підприємства.
В стратегічній карті і ЗСП обов’язково визначається відповідальність підрозділів і співробітників за досягнення цілей і показників. Це один з критичних чинників успіху при реалізації стратегії.
Структура стратегічної карти
Структура класичної стратегічної карти СЗП має чотири рівні (фінансове становище компанії; клієнти компанії і ринок збуту; внутрішні бізнес-процеси, розвиток компанії та її персонал), на яких декомпозіруется стратегія для її здійснення. Можна додавати рівні на стратегічну карту або замінювати одні на інші. Рівень в стратегічній карті – це якась перспектива, часто представляє точку зору топ-менеджера компанії.
Приклад структури стратегічної карти ЗСП
- Перспектива перша – результат для власника (в залежності від організації, може бути фінансової або нефінансової, лише б відображала шар цілей власника) Перспектива друга – джерела у зовнішньому середовищі (залучені ресурси) Перспектива третя – діяльність Перспектива четверта – потенціал (внутрішні ресурси)
(1 votes, average: 5.00 out of 5)