Підходи в питанні схильності до психічних захворювань

Особливістю психіатрії в питаннях профілактики є поширення принципів клінічного мислення на область психічного здоров’я. Здоров’я розглядається як збірна група якісно різних станів, що відрізняються один від одного різним ступенем схильності до тих чи інших психічних захворювань (або групам захворювань). Нозоцентрізм допомагає відповісти на питання про те, до яких психічних захворювань схильне дана особа; ймовірнісна розуміння здоров’я – на питання, якою мірою виражена ця схильність. Необхідним доповненням до зазначених підходам служить нормоцентрізм, який дозволяє ідентифікувати збережений потенціал особистості і протиборчі хвороби (саногенетіческіе) чинники, перешкоджає часто невиправданої гіпердіагностики (СЕМИЧ С. Б., 1987). Ідеальне психічне здоров’я передбачає не тільки відсутність психічного захворювання, але і повна відсутність будь-яких передумов (предрасположения) до нього (“нульову ймовірність” хвороби). Між станом ідеального психічного здоров’я і станом психічної хвороби існує цілий ряд проміжних станів (рівнів здоров’я), що характеризуються різним ступенем ризику виникнення, оборотності або хронізації психічного розладу.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 5.00 out of 5)

Підходи в питанні схильності до психічних захворювань