Відносність критеріїв психічного здоров’я

Будучи сутнісними, недоступними чуттєвого пізнання абстрактними категоріями, поняття здоров’я і хвороби не піддаються точним всеосяжним визначень. Психічне здоров’я зазвичай описують в термінах гармонійності, цілісності, зрілості особистості, оптимуму розвитку і функціонування, здатності реалізувати природний потенціал людського покликання. За К. Ясперса (1913), психічна діяльність залишається в діапазоні здоров’я, якщо: а) людині вдається контролювати свої переживання; б) ці переживання не призводять до наслідків, засмучують весь хід психічного життя; в) вони представляються більш-менш можливими в житті кожної людини. Психічна хвороба – це дисгармонія, якісні зміни психічних процесів, які спотворюють звичний ансамбль психосоціального функціонування, самовираження і комунікації особистості, загрожують небезпекою регресу, спаду або втрати загальної продуктивності та інших життєво важливих здібностей.
У певних ситуаціях порушення психічних функцій є відображенням нейродинамічних змін, що грають біологічно позитивну роль. Насамперед це відноситься до деяких станам зміненої свідомості, розвиваються у відповідь на надпотужні стресові впливу (наприклад, в бойовій обстановці, в умовах катастрофи, великої аварії, теракту і т. П.). Патофізіологічною основою цих станів є захисно-охоронне гальмування в різних зонах кори головного мозку. На біологічному рівні гальмування кори перешкоджає утворенню вогнищ патологічно посиленого збудження і метаболічних пошкоджень нервових клітин; на рівні психологічному – зменшує або блокує подальший приплив негативної інформації в свідомість (Нуллер Ю. Л., 1992). По суті, виникнення подібних станів слід розцінювати як природну, доцільну “норму реакції” на вітальну загрозу. У більшості випадків ці стани оборотні, і тільки дефект адаптаційних механізмів (або генетичний, або набутий) може послужити причиною подальшої генералізації хворобливого процесу.
Отже, оптимум психічного функціонування зовсім не виключає, а в екстремальних умовах – навіть передбачає можливість виникнення певних психовегетативних і психопатологічних симптомів. Стрижневе значення має не психічна дисфункція як така, а лежать в її основі психобиологические механізми, ступінь оборотності, довготривалий прогноз.


1 Star2 Stars3 Stars4 Stars5 Stars (2 votes, average: 4.00 out of 5)

Відносність критеріїв психічного здоров’я