Література рідного краю № 2. Автори стрілецьких пісень – наші земляки
Мета: розповісти школярам про січових стрільців – наших земляків (Тернопільщина), їхню боротьбу і трагічну долю; розвивати творчі здібності, культуру дискутування; уміння виразно читати поезії, любити рідне слово; виховувати в учнів почуття гордості за свій народ, плекати любов до України, змусити їх задуматися над трагічними уроками історії нашої держави.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань.
Засоби навчання: виставка книжок стрілецької поезії; аудіозаписи стрілецьких пісень, аудіозапис пісні “Чуєш, брате мій” (музика Л. Лепкого, слова Б. Лепкого, виконавець К. Цісик); фото із зображенням Р. Купчинського, Л. Лепкого, М. Гайворонського, С. Чарнецького; карта “Перша світова війна 1914-1918 рр.”; вишитий рушник, гілка калини; мультимедійні засоби.
Випереджувальне завдання: чотири учні вивчають напам’ять стрілецькі вірші, один учень – вірш В. Романюка “З ласки Божої”.
Епіграф до уроку:
А ми тую стрілецькую славу збережемо,
А ми нашу славну Україну, гей, гей, розвеселимо!
Степан Чарнецький
Перебіг уроку
I. Організаційний етап.
Забезпечення емоційної готовності учнів до уроку.
Звучить аудіозапис пісні “Чуєш, брате мій” у виконанні Квітки Цісик.
II. Повідомлення теми, цілей і завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності.
III. Актуалізація опорних знань та суб’єктного досвіду учнів.
Евристична бесіда.
– Який настрій цієї пісні? Про що вона? Які почуття у вас викликає?
– Символом чого є в пісні журавлі? (Українських емігрантів).
– Що змушує людей покидати рідну домівку, емігрувати за кордон? (Пошуки кращої долі, релігійні та політичні переслідування).
IV. Сприймання й усвідомлення учнями фактичного матеріалу, осмислення зв’язків і залежностей між елементами вивченого матеріалу.
Вступ до розповіді про поетів – січових стрільців.
Учитель наголошує, що вони змушені були залишити рідну землю через політичні переслідування, несприйняття ними більшовицького режиму. З’ясовуючи причини еміграції, учитель підводить учнів до очевидного парадоксу: любити свою батьківщину – злочин?
Історична довідка.
Робота з картою “Перша світова війна 1914-1918 рр.”; розповідь про виникнення УСС, їхні участь, роль і значення в Першій світовій війні.
– Чому австрійський уряд не був зацікавлений у створенні воєнізованих українських формувань?
– Поміркуйте, чи може держава бути незалежною, не маючи своєї армії? Чи українці завжди не мали свого війська? Які причини цього?
– Чому українці були змушені воювати один проти одного? Чи хотіли вони цього? Яку заповітну мрію виношували вони у серці?
– Поміркуйте, яке значення мала пісня в рядах УСС. Пригадайте відомі вам українські маршові пісні.
Розповідь про українських поетів – січових стрільців, уродженців нашого краю.
Коротке повідомлення про біографію, демонстрація фото та інших матеріалів до теми.
1. Лев Лепкий.
2. Роман Купчинський.
3. Михайло Гайворонський.
Читання учнями поезій українських січових стрільців.
Усі вірші об’єднані тематично і за настроєм: від урочистих, мажорних – до трагічних, мінорних.
Від синього Дону до сивих Карпат
Від синього Дону до сивих Карпат –
Одна нероздільна родина.
Без панства, без рабства, насильства і зрад –
Вільна, незалежна Україна. (2)
Ми діти Вкраїни широких степів,
Ми завжди готові до бою.
За правду, за волю, за славу батьків
Наш прапор леліє над горою. (2)
Сини України! Ставаймо вільні
Під прапор ідеї одної –
Зберем з поля рідного квіти рясні
В вінок України вільної. (2) (Олекса Кобець)
Ми йдем вперед
Ми йдем вперед, над нами вітер віє,
І рідні нам вклоняються жита.
Від радості аж серце мліє:
За волю смерть нам не страшна! (2)
Ми йдем вперед, над нами сонце сяє,
Гармати б’ють, здригається земля,
І гордість грудь аж розпирає:
За волю смерть нам не страшна! (2)
Ми йдем вперед, здалека чути гуки.
Гармати б’ють, і крові всюди вщерть.
Не буде більш терпінь, ні муки:
Вперед! Там воля або смерть! (2)
Дзвенять шаблі, як ясне сонце, сяють.
Гримлять пісні, аж земленька свята
Дрижить під нами дорогая:
За волю смерть нам не страшна! (2)
Лев Лепкий
Їхав стрілець па війноньку
Їхав стрілець на війноньку,
Прощав свою дівчиноньку:
“Прощай, миленька, чорнобривенька,
Я йду в чужую сторононьку. (2)
Дай ми, дівчино, хустину,
Може, я в бою загину,
Накриють очі темної ночі,
Легше в могилі спочину”. (2)
Дала дівчина хустину,
Стрілець у бою загинув.
Накрили очі темної ночі,
Ще й висипали могилу. (2)
А злії люди насилу
Взяли нещасну дівчину…
Там серед поля гнеться тополя
Та й на стрілецьку могилу. (2)
Михайло Гайворонський
Ой та й зажурились стрільці січовії
Ой та зажурились
Стрільці січовії,
Як Збруч-річку переходили,
Що стільки народу
Впало за свободу,
Встояти не було сили.
Ой та зажурились
Стрільці січовії,
Стали дрібні сльози лити:
Буде ворог клятий
Батьками орати,
Матерями волочити.
Ой не тішся, враже,
Що весь край, то ваше!
Ще живе стрілецька слава,
Вернуться ще тії
Стрільці січовії –
Впаде вража міць лукава. (Роман Купчинський)
Бесіда.
– Який настрій цих пісень?
– Який їхній провідний мотив?
– Як можна назвати мікротему, що об’єднала ці пісні?
Виконання пісні на слова нашого земляка Степана Чарнецького “Ой у лузі червона калина похилилася”.
Виконують учні, що співають у шкільному хорі, або всі присутні.
Учитель звертає увагу на той факт, що більшовицька влада забороняла стрілецькі пісні, оскільки вони були надто патріотичними. Тому ці пісні жили в народній пам’яті, передавалися від покоління до покоління. Автори стрілецьких пісень були, як правило, невідомими в Україні, бо їхні імена заборонялося згадувати.
Фізкультхвилинка.
Робота з афоризмами до теми.
– Прочитайте афоризми і виберіть той, що найбільше сподобався.
– Я віддав би усе на цім світі за змогу умерти за рідний край (Б. Грінченко).
– Солодка хвала від ворога на полі бою, та не в полоні! (Леся Українка)
– Шлях звільнення кожної нації густо кропиться кров’ю (С. Петлюра).
– Без власної держави нема й не може бути нації української (В. Липинський).
– У громадянина є країна, у патріота – Вітчизна (В. Черняк).
– Страх у серцях ворогів – найкращий наш союзник (А. Коваль).
– Доля зрадникам не усміхається (Р. Коваль).
V. Узагальнення та систематизація знань.
Бліц-опитування (або Складання сенкану “Українські січові стрільці”).
– Найрідніше, найсвятіше, найкраще місце на землі для кожної людини. (Батьківщина)
– Синонім до слова “країна”. (Держава)
– Основний Закон України. (Конституція)
– Державний Герб України. (Тризуб)
– Найголовніша, найурочистіша пісня України. (Гімн)
– Дерево, народний символ України. (Качина)
– Один з державних символів України. (Прапор)
– До складу якої держави входила під час Першої світової війни Західна Україна? (Австро-Угорщина)
– До складу якої держави входила під час Першої світової війни Східна Україна? (Росія)
– Хто автор музики до пісні “Чуєш, брате мій”? (Лев Лепкий)
– Де народився Л. Лепкий? (Бережанщина)
– Ким був батько Богдана і Лева Лепких? (Священиком)
– Хто автор слів до пісні “Гей, у лузі червона калина”? (Степан Чарнецький)
– У яку країну емігрували після Другої світової війни Лев Лепкий і Роман Купчинський? (США)
– Як називають людей, що гаряче люблять свою батьківщину, готові життя віддати за неї? (Патріоти)
Складання сенкану “Українські січові стрільці”.
Орієнтовний сенкан.
Січові стрільці.
Українські, безстрашні.
Виборюють, захищають, творять.
Січове стрілецтво – славна історія.
Герої.
VI. Підсумки. Рефлексія. Оцінювання.
Завершальне слово вчителя.
Читання учнем вірша “З ласки Божої”.
З ласки Божої
Скину камінь із душі тривожної –
Як зоря, зійде душа моя.
За велінням долі, з ласки Божої –
Українець, Українець я!
Із небес упаду зориною,
У барвінку стихну вічним сном,
Щоб навіки бути з У країною,
З мальвами під маминим вікном.
Небокрай, що грає житнім колосом,
Котить славу, як медовий дим.
І Тарас благословенним голосом
Слово скаже мертвим і живим.
Долю нашу вітер гне тополею,
І стирає сонце тінь біди.
За тисячолітньою недолею
Ми були і будемо завжди.
Володимир Романюк
VII. Домашнє завдання та інструктаж до його виконання.
– До ЛРК № 3: прочитати І розділ трилогії Уласа Самчука “Волинь” (“Великий похід”).
– Навчитися виразно читати стрілецьку пісню (на вибір).
– Випереджувальне завдання: учениця вивчає напам’ять вірш В. Ярмуша “Батьківщина” (Орієнтовний матеріал – у конспекті наступного уроку).
(1 votes, average: 5.00 out of 5)